Ухвала

від 17.05.2012 по справі 2-86

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-86 Головуючий у суді у 1 інстанції - Куц Номер провадження 22-ц/1890/1127/12 Суддя-доповідач - Таран Категорія - 45

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Таран С. А.,

суддів - Рибалки В. Г., Хвостика С. Г.,

за участю секретаря - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 12 квітня 2012 року

в справі за позовом ОСОБА_1 до Косівщинської сільської ради Сумського району про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,17 га.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 12 квітня 2012 року ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання права власності на земельну ділянку відмовлено .

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та постановити нове рішення про задоволення його позовних вимог. Вважає, що остільки рішенням виконавчого комітету Косівщинської сільради № 52 від 18 листопада 1992 року йому була виділена земельна ділянка у довічне успадковане володіння для ведення особистого підсобного господарства, то на підставі ст. 81 ЗК України він повинен набути права власності на дану земельну ділянку і остільки таке право оспорюється відповідачем він звернувся до суду за захистом свого права.

Заслухавши представника апелянта ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи і перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає, задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, що рішенням виконкому Косівщинської сільської ради №52 від 18 листопада 1992 року ОСОБА_1 була виділена у довічне успадковане володіння земельна ділянка площею 0,17 га., для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель в с. Косівщина . В наданій позивачем копії рішення не вказано точної адреси земельної ділянки ( вулиці та номеру) , на якій вона розташована , в ньому є суттєві виправлення в розмірі земельної ділянки та назві населеного пункту , оригінал даного рішення відсутній в Косівщинській сільраді та в архівному відділу Сумської райдержадміністрації , де він повинен знаходитися, що підтверджується копією даного рішення та довідкою з архівного відділу. ( а.с. 48, 100).

16 жовтня 2008 року Косівщинська сільська рада прийняла рішення за яким «рішення виконкому Косівщинської сільської ради № 52 від 18 листопада 1992 року щодо виділення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,17 га в с. Косівщина для будівництва житлового будинку та господарських будівель у довічне успадковане володіння не приймалося , а було сфальсифіковане, дане рішення вважати недійсним., яке було скасовано за постановою Сумського районного суду Сумської області від 14 травня 2010року , як незаконне.

За рішенням Косівщинської сільської ради від 24 березня 2011 року ОСОБА_1 було відмовлено в затвердженні технічної документації з землеустрою на земельну ділянку площею 0,17 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель і споруд , яка розташована в АДРЕСА_1 в зв'язку з тим, що дозволу на розробку технічної документації сільська рада не надавала , технічна документація розроблена з порушенням земельного законодавства ( Інструкції про порядок складання , видачі , реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку .

За постановою Сумського районного суду Сумської області від 30 червня 2011 року було відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову до Косівщинської сільської ради про визнання незаконним та скасуванні рішення сільської ради від 24 березня 2011 року за його необґрунтованістю.

Правильно встановивши вказані обставини на підставі належним чином досліджених і оцінених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Статтею 14 Конституції України та ст. 1 Земельного Кодексу України встановлено, що земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Зі змісту ст. 12 ЗК України вбачається, що розпорядження землями територіальної громади та землями державної власності ( в межах визначених ЗК України), в тому числі передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб , належить до повноважень сільських , селищних , міських рад та здійснюється відповідно до вимог ЗК України.

Підстави набуття прав на землю визначені розділом 1У ЗК України.

Зокрема відповідно до 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності чи право користування земельними ділянками із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Зокрема , відповідно до ст. 116, 118 ЗК України громадяни набувають право власності на земельні ділянки шляхом безоплатної передачі їм земельних ділянок, що знаходяться в їх користуванні .

Право на приватизацію земельної ділянки належить особам, у користуванні яких ця земельна ділянка знаходиться. ( ст. 118 ЗК України.)

Набуття права власності на землю , в тому числі і з підстав передбачених ст. 118 ЗК України , включає певну сукупність юридичних дій, з якими закон пов'язує виникнення , зміну і припинення правовідносин.

Таким чином , після прийняття органом державної влади чи місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у власність, особа має право на одержання земельної ділянки у власність і право вимагати оформлення документів, що посвідчує право власності на дану земельну ділянку. Оскільки по даній справі позивач не звертався до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування з заявою про надання земельної ділянки у власність , з заявою про приватизацію земельної ділянки, таке рішення компетентними органами не приймалося, то суд не має права приймати рішення з питань, які віднесені виключно до компетенції цих органів. Суд тільки захищає та поновлює порушене право, а тому у позивача право на захист або відновлення порушеного права на землю не виникло.

Підставою для визнання права власності на земельну ділянку не може бути рішення Косівщинської сільради від 18 листопада 1992 року про надання у довічне успадковане володіння земельної ділянки .

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

Таким чином, рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.. ст.. 303, 307 ч.1.п.1,3,308, 314. 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення суду Сумського районного суду Сумської області від 12 квітня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -