Рішення

від 21.05.2012 по справі 34/183-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 34/183-А м. Київ 21.05.12 12 год. 00 хв.

За позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс

«Маяк»;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Меланта»

Про визнання недійсним договору та стягнення 93 000,00 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Секретар судового засідання Цибульський Р.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 -за дов. №69 від 05.03.2012р.

Від відповідача 1) не з'явилися

2) не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору підряду №60/612 від 28.05.2003 укладеного між відповідачем -1 та відповідачем -2 на підставі статті 207 Господарського кодексу України; зобов'язання відповідача-2 повернути відповідачу-1 отримані за договором № 60/612 від 28.05.2003 грошові кошти у сумі 93 000,00 грн.; стягнення з відповідача-1 в доход Держаного бюджету 93 000,00 грн., крім того просив покласти на відповідачів судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що договір підряду №60/612 від 28.05.2003 укладений між відповідачем -1 та відповідачем -2 суперечить інтересам держави, адже укладений з порушенням вимог чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.02.2007 (суддя Сташків Р.Б.) відкрито провадження у адміністративній справі №34/183-А та призначено судове засідання на 02.04.2007.

У судовому засіданні 02.04.2004 відкладено розгляд справи на 30.04.2007, у зв'язку з направленням запиту до Генеральної прокуратури України.

Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва №14 від 03.05.2007р., справу №34/183-А передано для подальшого розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.05.2007 суддею Митрохіною А.В. прийнято справу №34/183-А до свого провадження та призначено попереднє судове засідання на 11.06.2007.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.06.2007 закінчено підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду та зупинено провадження у справі до 26.07.2007.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.07.2007 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області №2-1040/2005 від 31.03.2005.

Листами Господарського суду м. Києва від 07.02.2011, від 07.04.2011, від 30.09.2011 зобов'язано сторони повідомити суд про усунення причин, що зумовили зупинення провадження у справі.

06.12.2011 на адресу Солом'янського районного суду м. Києва було направлено запит №06-5/362 про надання інформації та документів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.03.2012 поновлено провадження у справі №34/183-А та призначено розгляд адміністративної справи на 02.04.2012.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 02.04.2012 справу було передано в провадження судді Копитової О.С.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2012 суддя Копитова О.С. прийняла справу №34/183-А до свого провадження та призначила судове засідання на 23.04.2012.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з лікарняного, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 09.04.2012 справу №34/183-А було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2012 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №34/183-А до свого провадження.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 23.04.2012, від 14.05.2012 розгляд адміністративної справи відкладався, у зв'язку з неявкою представників відповідача-1 та відповідача-2, невиконанням сторонами повністю вимог ухвали суду від 02.04.2012 у справі №34/183-А.

Представник позивача у судове засідання 21.05.2012 з'явився, надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача-1 у судове засідання 21.05.2012 не з'явилися, вимоги попередніх ухвал суду у справі №34/183-А не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подали.

Представники відповідача-2 у судове засідання 21.05.2012 не з'явилися, вимоги попередніх ухвал суду у справі №34/183-А не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подали .

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

28 травня 2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Маяк»(далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Меланта»(далі -Виконавець) було укладено договір №60/612 (далі -Договір). Відповідно до умов договору Змовник доручає, а Виконавець бере на себе виконання (передачу) науково -технічної продукції (п. 1.1 Договору).

На виконання умов Договору Відповідачем-2 були виконані роботі, що підтверджується актом виконаних робіт №1 від 27.06.2003р. на загальну суму 93 000,00 грн. та податковою накладною №174 від 27.06.2003р. (копії містяться в матеріалах справи).

Відповідно до 2.1 Договору, за отриману науково -технічну продукцію, зазначену у п. 1. Договору, Замовник сплачує Виконавцю 93 000,00 грн., що передбачено протоколом узгодження договірної ціни.

Відповідач-1 розрахувався за виконані роботи, передбачені умовами договору, перерахувавши на розрахунковий рахунок Відповідача-2 грошову суму у розмірі 93 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 18.07.2007р. (копія якої міститься в матеріалах справи).

Укладений між відповідачами договір Позивач вважає таким, що укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави за наявності умислу у Відповідача -2 -ТОВ «Меланта». Позов заявлений Позивачем на підставі ст. 49 ЦК УРСР.

Відповідно до ст. 49 ЦК УРСР недійсною є угода, укладена з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про визнання угод недійсними»від 28.04.1978 № 3 (з наступними змінами та доповненнями) угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Роз'ясненням Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»№ 02-5/111 від 12.03.1999 визначається, що необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до ст. 49 ЦК УРСР є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства; для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

У поясненнях від 02.04.2007 представник позивача подав пояснення по справі, відповідно до яких зазначив про те, що доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості стосовно (п. 7.3 Постави пленуму Вищого господарського суду України від 25.07.2007 «Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки»:

- відсутності підприємства за юридичною та фактичною адресами;

- визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів.

Так, у поясненнях представник позивача зазначив, що рішенням Києво -Святошинського районного суду Київської області від 31.03.2005 у справі №2-1040/2005 було визнано недійсними свідоцтво про державну реєстрацію та Статут ТОВ «Меланта», крім того також були визнані усі первинні документи підписані ОСОБА_4

Позивач, стверджуючи про наявність в діях Відповідача-2 умислу, спрямованого на досягнення мети, суперечної інтересам держави, також вважає, що підставою для висновку щодо такої спрямованості, зокрема, документальну перевірку по взаємовідносинах між відповідачами в рамках порушеної кримінальної справи №49-1522, яка була призначена постановою від 21.12.2005 старшим слідчим в особливо важливих справах -Куликом К.Г. Крім того, листом ДПІ у Києво -Святошинському районі Київської області №7618/7/23-1-9 від 21.04.2006 було повідомлено про те, що остання декларація ТОВ «Меланта»подавалася лише у листопаді 2002 року, а зазначене підприємство не сплачувало до бюджету податки, що є грубим порушенням.

Однак, посилання позивача на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.03.2005р., не можуть вважатися належним доказом спрямованості умислу, адже ним встановлено лише факт непричетності громадянина ОСОБА_4 до діяльності підприємства, зокрема те, що ОСОБА_4 ніяких дій по здійсненню підприємницької вчиняв та ким підписувались документи від його імені не знає .

Рішення районного суду набрало законної сили і є чинним станом на день розгляду спору.

Відповідно до ст. 72 КАС України саме обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. За таких обставин, обставини встановлені рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області мають відношення саме до фінансово-господарських документів, які підписані від імені ОСОБА_4

Листом Києво -Святошинського районного суду Київської області від 15.12.2011 №2-2985/08 повідомлено про те, що цивільна справа №2-2985/08 (2-1040/05) від 06.11.2008 за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Меланта»про визнання недійсними установчих документів та первинних документів, підписаних ОСОБА_4, як засновником та директором ТОВ «Меланта»була залишена без розгляду та станом на 22.12.2011 набрала сили.

Крім того, в матеріалах справи №34/183-А міститься лист Генеральної прокуратури України №06/2-60 вих - 07 від 26.07.2007, відповідно до якого зазначено, що в провадженні органів прокуратури відсутні кримінальні справи, порушені стосовно відповідачів, а саме: ТОВ «НВК «Маяк»та ТОВ «Меланта».

В зв'язку з цим, суд вважає, що позивачем не доведено факту наявності суб'єктивного чинника правопорушення, а відповідно і умислу у відповідачів, чи одного з них, на укладення спірної угоди з метою приховування доходів від оподаткування.

Як роз'яснено в п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" № 3 від 28.04.1978 (з наступними змінами) до угод, укладених з метою, свідомо суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування.

Інтерес держави і суспільства у сплаті суб'єктами оподаткування податків випливає з обов'язку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому у ст. 67 Конституції України.

Мета є суб'єктивною ознакою, притаманною фізичним особам. Юридичні особи діють через органи управління, і, як наслідок, через фізичних осіб, що входять до складу таких органів управління.

Отже, для встановлення умислу та мети в діях юридичної особи, необхідно довести наявність умислу та мети в діях фізичних осіб, що діяли від імені відповідної юридичної особи, на укладення угоди з метою, завідомо суперечної інтересам держави.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження зазначено надано не було.

За таких обставин, із наданих суду доказів вбачається, що позивачем не доведено належним чином в чому саме полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладання угоди і чи була вона спрямована на приховування від оподаткування доходів, а також наявність в діях відповідачів протиправного умислу. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, у т.ч. безтоварності укладеної угоди, наявності удаваної угоди та факту навмисного ухилення відповідачів від сплати податків.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що в позовній заяві відсутні достатні докази, що підтверджують або спростовують наявність як об'єктивного так і суб'єктивного складу правопорушення.

Крім цього, у суду відсутні підстави для застосування на момент вирішення спору ст. 49 Цивільного кодексу УРСР.

01.01.2004 згідно п.1 та п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Цивільний кодекс УРСР втратив чинність. Новий Цивільний кодекс України, який набрав чинності, не містить таких публічно-правових наслідків укладення недійсної угоди, передбачених ст. 49 Цивільного кодексу УРСР. Цивільним кодексом України скасована відповідальність (правові наслідки) у вигляді публічно-правової санкції -стягнення в доход держави одержаного однією або обома сторонами за угодою. А за змістом ч. 2 ст. 5 Цивільного кодексу України, кодекс має зворотну дію у часі у випадках, коли від пом'якшує або скасовує відповідальність особи. Наслідком укладення угоди, яка порушує публічний порядок (ст. 228 Цивільного Кодексу України), не є адміністративно-правова конфіскація.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог щодо безтоварності укладеної угоди.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 10.05.2012 року статус відомостей про юридичної особи - не підтверджено, стан юридичної особи - припинено.

Крім того, з наявних матеріалів справи вбачається, що на разі ТОВ «Меланта»є припиненим.

Згідно ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Пунктом 8 статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»встановлено, що за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 7 ст. 59 ГК України скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі у разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо закриття провадження по справі в частині позовних вимог до ТОВ «Меланта».

За таких обставин, зважаючи на фактичні обставини справи встановлені в ході судового розгляду, з урахуванням правової природи позову, вимог ст. 207 ГК України та правових наслідків передбачених ст. 208 ГК України, ліквідації відповідача-1, що фактично робить неможливим застосування передбачених зазначеними нормами наслідків, безпідставність тверджень позивача про удаваність спірної угоди та її безтоварний характер, господарський суд приходить до висновку щодо відмови позивачу в задоволенні позовних вимог до ТОВ «НВК «Маяк»в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не доведено суду правомірності своїх вимог.

Приймаючи до уваги викладені обставини та керуючись ст.ст. 23, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1) Провадження по справі №34/183-А в частині позовних вимог, заявлених до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меланта»закрити.

2) В задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Маяк»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 КАС України та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя А.В. Митрохіна

Дата підписання постанови 25.05.2012