Ухвала

від 13.08.2012 по справі 34/183-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 34/183-А Головуючий у 1-й інстанції: Митрохіна А. В.

Суддя-доповідач: Маслій В.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Маслія В.І.,

Суддів Файдюка В. В., Чаку Є.В.

При секретарі Кравчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду м. Києва від 21 травня 2012 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Маяк»та товариства з обмеженою відповідальністю «Меланта» про визнання недійсним договору та стягнення 93 000, 00 грн.,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою господарського суду м. Києва від 21 травня 2012 року закрито провадження по справі в частині позовних вимог, заявлених до ТОВ «Меланта»на підставі п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України у зв'язку з припиненням юридичної особи відповідача, а в задоволенні позовних вимог до ТОВ НВК «Маяк»відмовлено повністю з підстави, передбаченої ч. 1 ст. 71 КАС України, тобто недоведеності обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, і прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

28 травня 2003 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Маяк»(далі - Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Меланта» (далі - Виконавець) було укладено договір №60/612 (далі -Договір). Відповідно до умов договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе виконання (передачу) науково - технічної продукції (п. 1.1 Договору).

На виконання умов Договору ТОВ «Меланта» були виконані роботи, що підтверджується актом виконаних робіт №1 від 27.06.2003р. на загальну суму 93 000,00 грн. та податковою накладною №174 від 27.06.2003р. (копії містяться в матеріалах справи).

Відповідно до 2.1 Договору, за отриману науково - технічну продукцію, зазначену у п. 1. Договору, Замовник сплачує Виконавцю 93 000,00 грн., що передбачено протоколом узгодження договірної ціни.

ТОВ «НВК «Маяк»розрахувався за виконані роботи, передбачені умовами договору, перерахувавши на розрахунковий рахунок ТОВ «Меланта»грошову суму у розмірі 93 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 18.07.2007р., копія якої міститься в матеріалах справи.

Укладений між відповідачами договір апелянт вважає таким, що укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави за наявності умислу у ТОВ «Меланта» на підставі ст. 49 ЦК УРСР.

Проте, суд І інстанції дійшов правильного висновку про застосування для вирішення даного спору п. 1 ст. 71 КАС України.

На підтвердження своїх міркувань суд І інстанції правильно зазначив, що в матеріалах справи №34/183-А міститься лист Генеральної прокуратури України №06/2-60 вих. - 07 від 26.07.2007, відповідно до якого зазначено, що в провадженні органів прокуратури відсутні кримінальні справи, порушені стосовно осіб, уповноважених на підписання договору.

Натомість, положення ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України встановлюють, що для визнання договору недійсним з підстав вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, в кожному випадку окремо потребують встановлення та доведення обставини, що підтверджують укладення його з даною метою. Це означає, що підставою для застосування санкцій, про які просив апелянт у своєму позові, є визнання договору недійсним за умови переслідування мети при його укладенні, що б завідомо суперечила інтересам держави та суспільства, а отже, наявності умислу на укладення цієї угоди хоча б у однієї сторони.

Тому суд І інстанції дійшов правильних висновків, щодо відсутності в матеріалах справи доказів, які б доводили наявність умислу у діях осіб, які підписували спірний договір, на вчинення дій, що завідомо суперечили інтересам держави та суспільства (у тому числі безтоварності укладеної угоди, наявності удаваної угоди та факту навмисного ухилення відповідачів від сплати податків).

Не надав апелянт подібних доказів і при подачі апеляційної скарги.

Окрім того, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 10.05.2012 року статус відомостей щодо юридичної особи - не підтверджено, а стан юридичної особи - припинено (а. с. 58-60), це дає підстави для вирішення спору в частині вимог, що стосуються ТОВ «Меланта», за правилами п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду без змін, якщо визнає, що суд І інстанції правильно встановив обставини справи та постановив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Апелянтом не доведено суду правомірності своїх вимог.

Керуючись, ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду м. Києва від 21 травня 2012 року залишити без задоволення.

Постанову господарського суду м. Києва від 21 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Маслій В.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.