Рішення
від 18.11.2008 по справі 33/415
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/415

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  33/415

18.11.08

Суддя Мудрий С. М., розглянувши справу

за позовом   відкритого акціонерного товариства „Рівнеазот”

до                  Державного департаменту інтелектуальної власності

про                визнання недійсними деклараційних патентів на винаходи № 56091А та № 56110А

Представники сторін:

від позивача:Воронін Я. Г. –довіреність №92-юв від 24.12.2007р.

від відповідача: Постоялкіна О.В. –довіреність №16-8/4907 від14.11.07р.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Рівнеазот” звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного департаменту інтелектуальної власності про визнання недійсними деклараційних патентів на винаходи „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри” № 56091А та № 56110А.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він є власником деклараційних патентів на винаходи „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри” №56091А та №56110А, які видано йому Державним департаментом інтелектуальної власності, та про що зроблено публікацію в бюлетені „Промислова власність” 15.04.2003р. (Бюлетень № 4).

В процесі своєї господарської діяльності позивач звернувся до державного підприємства „Український інститут промислової власності”, як уповноваженого закладу експертизи з клопотанням про проведення експертизи винаходу „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри” за деклараційним патентом № 56110А. Закладом проведено експертизу та 25.09.2006 року надано висновок №32632/3, відповідно до якого винахід „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри” за деклараційним патентом № 56110А визнано таким, що не відповідає умові патентоздатності „винахідницький рівень”.

Щодо вимог про визнання недійсним деклараційного патенту № 56091А ВАТ „Рівнеазот” зауважує,  що відповідно до висновку № 293 комплексної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 18.02.2008р. Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності, всі суттєві ознаки за деклараційним патентом №56091А використано у незалежному пункті формули винаходу за деклараційним патентом України №56110А, тобто, за своєю суттю та технічним результатом, що досягається, винаходи за деклараційними патентами №56110А та 56091А є тотожні, та відповідно винахід „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри” за деклараційним патентом  56091А також не відповідає умові патентоздатності „винахідницький рівень”.

На підставі вказаного позивач просить визнати недійсними деклараційні патенти на винахід „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри” № 56091А та № 56110А відповідно до пункту  а) ч. 1 ст. 33 Закону України „Про охорону прав на винаходи та корисні моделі”.

Ухвалою від 04.11.2008р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.11.2008р.

В судовому засіданні 18.11.2008р. представник позивача подав заяву про доповнення та уточнення позовних вимог відповідно до якої просив суд визнати деклараційні патенти на винахід „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри” №56091А та  №56110А  недійсними повністю; зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності здійснити публікацію відомостей про визнання недійсними повністю деклараційних патентів на винаходи „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри” №56091А та №56110А в офіційному бюлетені „Промислова власність”; зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності внести до Державного реєстру патентів України на винаходи відомості про визнання деклараційних патентів на винаходи „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри” №56091 А та №56110 А недійсними повністю.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву в якому погоджується з тим, що винахід за деклараційним  патентом № 56110А не відповідає умовам патентоздатності та визнає в цій частині позовні вимоги.

Відносно вимог позивача про визнання недійним деклараційного патенту на винахід „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри” № 56091А, посилається на статтю 43 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, у зв'язку з чим, просить суд прийняти вказані пояснення з метою повного, всебічного та об‘єктивного вирішення спору в частині визнання недійсним деклараційного патенту на  винахід № 56091А.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

23.12.2002 року до Державного департаменту інтелектуальної власності ВАТ "Рівнеазот" подало заявку №20021210420 про видачу деклараційного патенту на винахід  „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри”, за якою отримано деклараційний патент на винахід „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри” №56110 А.

Власником деклараційного патенту №56110 А є ВАТ „Рівнеазот”, про що містяться відомості у деклараційному патенті №56110 А відповідно із зазначенням міжнародних цифрових кодів для ідентифікації бібліографічних даних відповідно до стандарту BOIB ST. 9, згідно пункту 2.1 Положення про Державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на винаходи, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 12.04.2001 р. N 291  (у редакції, яка діяла станом на 15.04.2003р. - дату, з якої набирали чинності права, що випливають з деклараційного патенту.)

14 січня 2003 року до Державного департаменту інтелектуальної власності ВАТ "Рівнеазот" подало заявку №2003010352 про видачу деклараційного патенту на винахід  „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри”, за якою було отримано деклараційний патент на винахід „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри” №56091А.

Власником деклараційного патенту №56091А також є ВАТ „Рівнеазот”, про що містяться відомості у деклараційному патенті №56091А відповідно із зазначенням міжнародних цифрових кодів для ідентифікації бібліографічних даних відповідно до стандарту BOIB ST. 9, згідно пункту 2.1 Положення про Державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на винаходи, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 12.04.2001 р. N 291 (у редакції, яка діяла станом на 15.04.2003р. - дату, з якої набирали чинності права, що випливають з деклараційного патенту.)

В процесі своєї господарської діяльності ВАТ "Рівнеазот" звернулось до ДП „Український інститут промислової власності” з клопотанням про проведення експертизи, відповідно до частини 2 статті 33 Закону України „Про охорону прав на винаходи та корисні моделі”, згідно якої з метою визнання деклараційного патенту недійсним будь-яка особа може подати до Установи клопотання про проведення експертизи запатентованого винаходу на відповідність умовам патентоздатності.

Пункт 9.1. Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель  затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15 березня 2002 р. N 197 встановив, що відповідно до частини 2 статті 33 Закону з метою визнання деклараційного патенту недійсним будь-яка особа може подати до Держдепартаменту клопотання про проведення експертизи запатентованого винаходу (корисної моделі) на відповідність умовам патентоздатності. За подання клопотання сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти до Укрпатенту разом з клопотанням, у протилежному випадку клопотання вважається неподаним. Власника деклараційного патенту повідомляють про надходження такого клопотання.

Відповідно до пункту 1.2 Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, яким встановлено перелік визначень та скорочень, під  Укрпатентом розуміється державне підприємство "Український інститут промислової власності" Міністерства освіти і науки України, який є уповноваженим державним закладом для розгляду і проведення експертизи заявок.

Згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 07.06.2000р. № 175 створено державне підприємство "Український інститут промислової власності" на базі Державного патентного відомства України та державного підприємства "Інститут промислової власності", що ліквідувалися, та включено його до сфери управління Державного департаменту інтелектуальної власності.

Інститут є єдиним в Україні органом, що проводить експертизу заявок на об'єкти промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, топографії інтегральних мікросхем, зазначення походження товарів тощо) на відповідність умовам надання правової охорони, виносить рішення щодо видачі охоронних документів, забезпечує здійснення державної реєстрації об'єктів промислової власності та офіційної публікації відомостей про них –пункт 2.2 статуту.

28.08.2006 року між ВАТ „Рівнеазот” та ДП „Український інститут промислової власності” укладено договір №3934 про надання послуг (за клопотанням про встановлення строку проведення експертизи), згідно умов якого,  ДП „Український інститут промислової власності” виконало за заявкою на винахід №20021210420 (деклараційний патент на винахід №56110А) наступні роботи: визначення із аналізом суті об'єкта, що охарактеризований у формулі винаходу чи належить цей об'єкт до об'єктів технологій, зазначених у ч. 2 ст. 6 Закону України „Про охорону прав на винаходи та корисні моделі”, та чи не відноситься він до об'єктів технології, зазначених у ч. 3 ст. 6 Закону України „Про охорону прав на винаходи та корисні моделі”; проведення патентного пошуку за заявкою, згідно з п. 6.3 Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, які затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 15.03.2002р. №197; перевірка формули винаходу згідно з п. 6.4 Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, які затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 15.03.2002р. №197; проведення попередньої оцінки відповідності об'єкта, що охарактеризований у формулі винаходу за заявкою, умовам патентоздатності, визначеним ст. 7 Закону України „Про охорону прав на винаходи та корисні моделі”, із використанням результатів патентного пошуку.

Уповноваженим державним закладом внаслідок проведеної експертизи 25.09.2006р. надано висновок №32632/3, щодо умов патентоздатності винаходу за деклараційним патентом №56110А. За наслідками проведеного дослідження ДП „Український інститут промислової власності” встановило, що винахід „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри” на який одержано патент №56110А не відповідає ознакам патентоздатності, а саме „винахідницький рівень”.

На виконання умов договору №3934 від 28.08.2006р., державне підприємство „Український інститут промислової власності” надало позивачу Звіт про виконання робіт з надання патентно-інформаційних послуг, затверджений 19.12.2006р., в якому вказано, що по заявці на винахід № 20021210420, яка подана 23.12.2002р. відповідно до статті 16 Закону України „Про охорону прав на винаходи та корисні моделі”, Правил складання та подання заявки на винахід та корисну модель від 27.02.2001р. та Правил розгляду заявки на винахід та корисну модель від 15.04.2002р. було проведено формальну експертизу, проведено патентно-інформаційний пошук та аналіз відповідності заявленого винаходу умовам патентоздатності (промислова придатність, новизна та винахідницький рівень).

Згідно з чинним законодавством заявлений винахід не відповідає умові патентоздатності „винахідницький рівень”.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”  (в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV) винахід - технологічне (технічне) вирішення, що відповідає умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню і промисловій придатності).

Згідно статті 5 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” правова охорона надається винаходу, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.

Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним, - частина 1 статті 7 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”.

Стаття 1 статті 1 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”  (в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України від 22.05.2003 р. N 850-IV) встановила, що деклараційний патент на винахід, це різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи та експертизи на локальну новизну заявки на винахід.

Під локальною новизною, при цьому, розуміють відповідно до умов статті 1 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” новизну, що встановлюється за виданими в Україні патентами і поданими до Установи заявками на видачу патентів; формальна експертиза (експертиза за формальними ознаками) - експертиза, у ході якої встановлюється належність зазначеного у заявці об'єкта до переліку об'єктів, які можуть бути визнані винаходами, і відповідність заявки та її оформлення встановленим вимогам.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 25 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” деклараційний патент на винахід видається під відповідальність його власника за відповідність винаходу умовам патентоздатності.

Суд встановив, що ВАТ „Рівнеазот” скориставшись правом, передбаченим частиною 2 статті 33 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, відповідно до якої, з метою визнання деклараційного патенту недійсним будь-яка особа може подати до Установи клопотання про проведення експертизи запатентованого винаходу на відповідність умовам патентоздатності, звернулося до ДП „Український інститут промислової власності”, як уповноваженого державного закладу для розгляду і проведення експертизи заявок із клопотанням про проведення експертизи запатентованого винаходу „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри” за деклараційним патентом № 56110А на предмет його відповідності  умовам патентоздатності.

Наслідком проведення експертизи став Висновок експертизи ДП „Український інститут промислової власності” від 25.09.2006р. № 32632/3, відповідно до якого винахід „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри” за деклараційним патентом № 56110А не відповідає ознакам патентоздатності „винахідницький рівень” згідно підпунктів 6.5.3.5 та 6.5.3.6 Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель  затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15 березня 2002 р. N 197.

Відповідно до пункту а) частини 1 статті 33 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності запатентованого винаходу умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону (новизні, винахідницькому рівню і промисловій придатності).

Під поняттям патент, згідно статті 1 Закону України „Про охорону прав на винаходи та корисні моделі”, розуміються патент на винахід, деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на корисну модель, патент (деклараційний патент) на секретний винахід, деклараційний патент на секретну корисну модель.

Отже, чинне законодавство встановило спеціальний порядок визнання деклараційних патентів недійним, визначивши при цьому підстави для визнання патенту недійсним (частина 1 статті 33 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”); порядок звернення осіб із клопотанням про проведення експертизи на предмет відповідності винаходу умовам патентоздатності (частина 2 статті 33 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”) та порядок проведення експертиз на предмет відповідності винаходу умовам патентоздатності (підпункти 6.4-6.5 пункту 6 та підпункти 9.1-9.2 Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 15 березня 2002 р. N 197).

Відповідач, також, погоджується з тим, що винахід за деклараційним  патентом на винахід  № 56110А, не відповідає умовам патентоздатності та визнає в цій частині позовні вимоги.

За таких умов, суд вважає, що позовні вимоги ВАТ „Рівнеазот” про визнання деклараційного патенту на винахід №56110А „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри” недійсним є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Окрім цього, позивач, в якості обґрунтування позовних вимог в частині визнання недійсним деклараційного патенту на винахід „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри” №56091А, посилається на дослідження Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності, наслідком якого стало надання 18.02.2008р. висновку № 293 комплексної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності.

Так, у вказаному висновку містяться фактичні дані, згідно яких  відповідно до пункту 2.1. Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах та підпункту 2.2.4. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень експерт вказав про факти, які мають значення для справи. Дослідивши наведений висновок  ДП „Український інститут промислової власності”, експерт дійшов висновку, що всі суттєві ознаки за деклараційним патентом №56091 А використано у незалежному пункті формули винаходу за деклараційним патентом на винахід №56110А, а формули винаходів відрізняються одна від одної лише внесенням одних і тих самих ознак або до обмежувальних, або до відрізняльних частин формул винаходу. Таким чином, за своєю суттю та технічним результатом, що досягається, винаходи „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри” за деклараційними патентами №56110А та 56091А є тотожними.

Таким чином, висновок експертизи ДП „Український інститут промислової власності” щодо умов патентоздатності винаходу за деклараційним патентом №56110А є цілком вірний і стосовно відповідності умовам патентоздатності винаходу за деклараційним патентом №56091А, а саме, винахід за деклараційним патентом №56091 А „Спосіб отримання вапняково –аміачної селітри” не відповідає умові патентоздатності „винахідницький рівень”.

Суд, дослідивши всі обставини справи та докази встановив, що винахід „Спосіб отримання вапняково –аміачної селітри” за деклараційним патентом №56091 А не відповідає такій умові патентоздатності, як „винахідницький рівень”.

Враховуючи наведене та керуючись пунктом а) частини 1 статті 33 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, згідно якого патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності запатентованого винаходу умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 Закону, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання деклараційного патенту на винахід „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри” №56091А недійсним.

Відповідач, в свою чергу не заперечує проти позовних вимог позивача в цій  частині.

Згідно частини 4 статті 3 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту.

Виходячи з зазначеного, визнані недійсними деклараційні патенти на винаходи „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри” № 56091А та № 56110А вважаються такими, що не набрали чинності з 15.04.2003р. (дата публікації відомостей про видачу деклараційних патентів № 56091А та № 56110А, у відповідності до вимог Положення про Державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на винаходи, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 12.04.2001 р. N 291), тобто права і обов'язки, що випливають з деклараційних патентів № 56091А та № 56110А, також є не чинними та не породжують будь-яких правових наслідків.

Частина 3 статті 33 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” встановила, що при визнанні патенту чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.

Відповідно до пункту 1.3 Положення про Державний реєстр патентів України  на винаходи, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12 квітня 2001 р. N 291, із змінами і доповненнями, відомості, що занесені до реєстру, зміни до них, відомості про видачу дубліката патенту (деклараційного патенту), зміни внаслідок виправлення помилок та інші відомості, що занесені до реєстру, Держдепартамент публікує в офіційному бюлетені "Промислова власність”. Дані про публікацію зазначених відомостей заносяться до реєстру.

Згідно абзацу 15 пункту 2.2 вказаного Положення, у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості щодо визнання патенту (деклараційного патенту) недійсним повністю або частково.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82 - 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати деклараційний патент на винахід „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри” №56091 А недійсним повністю.

3. Зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності (01000, м. Київ, вул. Урицького, 45, код ЄДРПОУ 21716978) здійснити публікацію відомостей про визнання недійсним повністю деклараційного патенту на винахід „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри” №56091 А в офіційному бюлетені „Промислова власність”.

4. Зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності (01000, м. Київ, вул. Урицького, 45, код ЄДРПОУ 21716978) внести до Державного реєстру патентів України на винаходи відомості про визнання деклараційного патенту на винахід „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри” №56091 А недійсним повністю.

5. Визнати деклараційний патент на винахід „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри” №56110 А  недійсним повністю.

6. Зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності (01000,  м. Київ, вул. Урицького, 45, код ЄДРПОУ 21716978) здійснити публікацію відомостей про визнання недійсним повністю деклараційного патенту на винахід „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри” №56110 А в офіційному бюлетені „Промислова власність”.

7. Зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності (01000,  м. Київ, вул. Урицького, 45, код ЄДРПОУ 21716978) внести до Державного реєстру патентів України на винаходи відомості про визнання деклараційного патенту на винахід „Спосіб отримання вапняково-аміачної селітри” №56110 А  недійсним повністю.

8. Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня  його прийняття.

Суддя                                                                                Мудрий С. М.

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення18.11.2008
Оприлюднено04.12.2008
Номер документу2433595
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —33/415

Ухвала від 08.12.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мудрий С.М.

Ухвала від 26.11.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мудрий С.М.

Ухвала від 29.07.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ломака В.С.

Ухвала від 20.07.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ломака В.С.

Рішення від 16.11.2010

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мудрий С.М.

Ухвала від 07.09.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Бенедисюк І.М.

Постанова від 06.10.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Бенедисюк І.М.

Рішення від 07.09.2009

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мудрий С.М.

Рішення від 18.11.2008

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мудрий С.М.

Судовий наказ від 29.01.2008

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Рудовська І.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні