Ухвала

від 29.07.2020 по справі 33/415

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.07.2020Справа № 33/415

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван"

про заміну сторони її правонаступником та поновлення строку для пред`явлення наказу щодо примусового виконання рішення у справі № 33/415

За позовом Акціонерного банку "Енергобанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейтів Індастріс ЛЛС"

про стягнення 1 962 149, 03 грн.,

Суддя Ломака В.С.

Секретар судового засідання Вегера А.В.

Представники учасників справи:

від заявника: не з`явився;

від стягувача: не з`явився;

від боржника: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.09.2009 у справі № 33/415 позов задоволено повністю, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейтів Індастріс ЛЛС" на користь акціонерного банку "Енергобанк" заборгованість по кредиту у розмірі 1 021 000 (один мільйон двадцять одна тисяча) грн. 00 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами у розмірі 431 497 (чотириста тридцять одна тисяча чотириста дев`яносто сім) грн. 06 коп., заборгованість за донарахованими відсотками за період з 01.08.2007 року по 17.08.2009 року у сумі 13 314 (тринадцять тисяч триста чотирнадцять) грн. 96 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 316 397 (триста шістнадцять тисяч триста дев`яносто сім) грн. 94 коп., пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у сумі 115 280 (сто п`ятнадцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 03 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 18 974 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) грн. 90 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп.

16.10.2009 року господарським судом міста Києва видано наказ про примусове виконання вищевказаного рішення.

15.07.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" було подано заяву про заміну стягувача - Акціонерного банку "Енергобанк" його процесуальним правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван". Крім того, заявник просить поновити строк для пред`явлення наказу щодо примусового виконання рішення у справі № 33/415.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва № 05-23/776 від 15.07.2020 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи № 33/415 у зв`язку з відпусткою судді Мудрого С.М.

Внаслідок повторного автоматизованого розподілу заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" про заміну сторони її правонаступником та поновлення строку для пред`явлення наказу щодо примусового виконання рішення у справі № 33/415 передано на розгляд судді Ломаці В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2020 прийнято до провадження справу № 33/415 для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу господарського суду міста Києва у справі № 33/415 та заміну стягувача його процесуальним правонаступником, розгляд заяви призначено на 29.07.2020 року.

Представники сторін та заявника у судове засідання 29.07.2020 року не з`явилися, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направили.

Враховуючи те, що відповідно до частини 3 статті 334 та частини 2 статті 329 Господарського процесуального кодексу України неявка представників учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та заміну стягувача його правонаступником, суд вважає за можливе розглянути заяву за наявними в матеріалах справи доказами.

У судовому засіданні 29.07.2020 року судом розглянуто подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу господарського суду міста Києва у справі № 33/415, а також про заміну стягувача у вказаній справі його правонаступником, та вирішено задовольнити її частково, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Частиною 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що 24.01.2019 року в електронній торговій системі ProZorro відбувся аукціон № UA-EA-2018-12-21-000021-b з продажу пулу активів банків, що ліквідуються, зокрема, Акціонерного банку "Енергобанк". Замовником проведення цього аукціону був Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. За результатами проведення наведеного аукціону його переможцем було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна", яке набуло права на лот № F170GL38061, до якого, зокрема, увійшло право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейтів Індастріс ЛЛС" про стягнення з цього боржника заборгованості за договором про надання кредиту № 704-28 від 06.04.2007.

12.03.2019 року між Публічним акціонерним товариством "Енергобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна" було укладено договір про відступлення прав вимоги № 2/19, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступив шляхом продажу Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна" права вимоги до позичальників, заставодавців, поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків та інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за кредитним договором, договорами поруки та застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них згідно з реєстром у Додатку № 1 до цього Договору.

Означений договір підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками даних юридичних осіб.

Зі змісту пункту 7 Додатку № 1 до цього Договору вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" передало Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна", зокрема, право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейтів Індастріс ЛЛС" про стягнення з боржника заборгованості за договором про надання кредиту № 704-28 від 06.04.2007 у загальному розмірі 1 220 561, 53 грн., з яких: 1 021 000, 00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 199 561, 53 грн. - заборгованість по нарахованим процентам за кредитом.

Відповідно до пункту 2.2 наведеної угоди новий кредитор у день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів відповідно до пункту 4.1 цього договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами.

Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти в сумі 705 842, 85 грн. Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором відповідно до пункту 6.5 цього Договору на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор (пункт 4.1 Договору).

Згідно з положеннями пункту 6.5 наведеної угоди остання набуває чинності з дати її підписання Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін. Будь-які зміни та доповнення до цього Договору є чинними за умови підписання їх сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання положень пункту 4.1 Договору про відступлення прав вимоги № 2/19 від 12.03.2019 Новий кредитор (Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна") у повному обсязі виконав свої зобов`язання за цією угодою та сплатив на розрахунковий рахунок первісного кредитора грошові кошти у загальному розмірі 708 221, 01 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією відповідного платіжного доручення від 19.02.2019 № 5.

Судом також встановлено, що після укладення та виконання означеного Договору Новим кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна", було змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван", що підтверджується наявною в матеріалах справи копією відповідного рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс Україна" № 5 від 30.05.2019.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові № 3-56гс14 від 19.08.2014 р.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що в силу положень статті 512 ЦК України відбулась заміна кредитора у зобов`язанні щодо сплати заборгованості в межах спірних у справі № 33/415 правовідносин, у зв`язку з чим новий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван", набуло відповідних прав щодо стягнення з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейтів Індастріс ЛЛС" заборгованості (у тому числі підтвердженої вищевказаним рішенням господарського суду міста Києва від 07.09.2009 у справі № 33/415).

Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 1 статті 334 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частина 2 цієї статті Кодексу).

Згідно з частиною 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За частиною 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог заявника в частині заміни стягувача у справі № 33/415 - Акціонерного банку "Енергобанк", на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван".

Крім того, у своїй заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" просило суд поновити йому строк для пред`явлення наказу щодо примусового виконання рішення у справі № 33/415.

Положеннями частини 1 статті 329 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого строку.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у стягувача не було можливості.

Відновлення пропущеного процесуального строку означає, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений.

Згідно з частиною 3 статті 13, частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 78, частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, звертаючись із заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, заявник повинен навести обставини, які не залежали від нього та зумовили пропуск на пред`явлення виконавчого документа до виконання, а також надати докази на підтвердження цих обставин.

У наказі господарського суду міста Києва у справі № 33/415 від 16.10.2009 зазначено, що він дійсний для пред`явлення до виконання до 16.10.2012 року.

У той же час доказів пред`явлення до виконання означеного наказу, що могло б свідчити про переривання такого строку, матеріали поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" заяви не містять.

Обґрунтовуючи свою заяву в частині вимог про поновлення строку для пред`явлення наказу щодо примусового виконання рішення у справі № 33/415, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" посилалося на те, що на виконання умов Договору про відступлення прав вимоги № 2/19 від 12.03.2019 первісний кредитор передав заявнику лише ті договори, які були зазначені у Додатку № 1 до цього правочину. У той же час документ щодо примусового стягнення заборгованості з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейтів Індастріс ЛЛС", а саме: наказ № 33/415, відсутній, що свідчить про його втрату.

У той же час у порушення вимог частини 3 статті 13, частини 1 статті 76, частини 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України заявником у встановленому законом порядку не було доведено належними та достовірними доказами поважності причин пропуску останнім строку на пред`явлення наказу господарського суду міста Києва у справі № 33/415 до виконання.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" не містить підстав для поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа із зазначенням поважних причин такого пропуску, а містить лише посилання на договірні взаємовідносини між первісним та новим кредитором.

Суд звертає увагу заявника на те, що укладення 12.03.2019 року Договору про відступлення прав вимоги № 2/19 та не передання первісним кредитором новому кредиторові оригіналу наказу господарського суду міста Києва у справі № 33/415 від 16.10.2009 за цим правочином не є тими об`єктивними причинами, які не залежали від волі стягувача, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" не було надано суду жодних доказів звернення до Акціонерного банку "Енергобанк" з проханням надати оригінал вищенаведеного виконавчого документа або зазначити причини його відсутності у первісного кредитора. Також заявником не було наведено та підтверджено обставин втрати цього виконавчого документа, на які останній посилався у своїй заяві.

Крім того, Договір про відступлення прав вимоги № 2/19, за яким заявник набув прав нового кредитора щодо стягнення з боржника заборгованості, підтвердженої рішенням господарського суду міста Києва від 07.09.2009 у справі № 33/415, був укладений 12.03.2019 року, тоді як з наведеною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" звернулося до господарського суду міста Києва лише у липні 2020 року, тобто більш ніж через рік після переходу до нього прав кредитора за цією угодою та зі спливом більше семи років з моменту закінчення строку для пред`явлення наказу господарського суду міста Києва у справі № 33/415 від 16.10.2009 до виконання. Також у своїй заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" взагалі не зазначило обов`язкових реквізитів наказу господарського суду міста Києва у справі № 33/415, строк пред`явлення до виконання якого заявник просив поновити, а саме: дати цього виконавчого документа.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" в частині вимог про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу господарського суду міста Києва у справі № 33/415.

Одночасно суд зазначає, що відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п`ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012), а також Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Суд зазначає, що світова практика та стандарти демонструють, що процес здійснення правосуддя розпочинається з моменту звернення до суду й закінчується виконанням судового рішення. Тому судове провадження повинно мати цілісну й логічно завершену структуру від звернення до суду до виконання судового рішення. У зв`язку з цим на державу покладається обов`язок щодо створення, зміцнення та розбудови дієвої системи примусового виконання рішень, у тому числі шляхом імплементації європейських норм та стандартів у національне законодавство України. До того ж, примусове виконання рішень, як завершальна стадія судового провадження, є невід`ємною частиною дотримання права людини на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, закріпленого в статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, а також одного з найважливіших прав, гарантованого статтями 55, 124 Конституції України, - права громадянина на судовий захист.

В рішеннях ЕСПЛ у справах "Сокур проти України" та "Крищук проти України" вказано, що держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному і вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Враховуючи вищевикладені обставини, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" не позбавлене можливості повторно звернутися до господарського суду міста Києва із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу № 33/415 від 16.10.2009 до виконання із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів та підтвердження наведених обставин.

Керуючись статтями 52, 234, 329, 334 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" про заміну сторони її правонаступником та поновлення строку для пред`явлення наказу щодо примусового виконання рішення у справі № 33/415 задовольнити частково.

2. Замінити стягувача у виконавчому провадженні з виконання наказу господарського суду міста Києва від 16.10.2009 № 33/415 Акціонерний банк "Енергобанк" (01001, місто Київ, вулиця Лютеранська, 9/9; код ЄДРПОУ 19357762) на Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" (01601, місто Київ, площа Спортивна, будинок 1, корпус А; код ЄДРПОУ 42682150).

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" в частині вимог про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу господарського суду міста Києва у справі № 33/415 відмовити.

4. Згідно з частиною 1 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та відповідно до підпункту 17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.07.2020 року.

Суддя В.С. Ломака