Рішення

від 25.05.2012 по справі 1512/2-7789/11

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа№1512/2-7789/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2012 р. року, Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - Непоради М.П.,

при секретарі - Єрьоменко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА», третя особа, яка заявляє самостійні вимоги -ОСОБА_2, від імені якого діє опікун - ОСОБА_3, про стягнення авансу та по зустрічному позову ОСОБА_2, від імені якого діє опікун - ОСОБА_3, до ОСОБА_1, ТОВ «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА»про визнання попереднього договору купівлі-продажу недійсним та за позовом ОСОБА_2, від імені якого діє опікун - ОСОБА_3, до ОСОБА_4, ОСОБА_1, Приватного підприємства «АМВ-Автосервіс», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача -ОСОБА_5, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, визнання права власності, зобов'язання передати в натурі нежитлові будівлі, зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні нежитловими будівлями,

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2010 р. ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА»про стягнення авансу, в якому просив стягнути з ТОВ «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА»на його користь 540 000 грн. у якості відшкодування збитків, спричинених невиконанням попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна.

29 грудня 2010 р. Київський районний суд м. Одеси своєю ухвалою затвердив між сторонами мирову угоду, відповідно до умов якої ТОВ «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА»передав у власність ОСОБА_1 в рахунок погашення збитків у розмірі 540 000,00 грн., спричинених ОСОБА_1 в результаті неповернення суми отриманого від нього авансу за попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна від 23.08.2009 року за № 001, а ОСОБА_1 прийняв у власність нежитлову будівлю магазину автозапчастин з пунктом заміни мастил загальною площею 285,2 кв.м., розташовану за адресою АДРЕСА_1, належну ТОВ «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА»на підставі свідоцтва про право власності від 05.06.2008 року, виданого виконкомом Одеської міської ради № САВ 803165 та нежилу будівлю магазину по реалізації автомобільних аксесуарів загальною площею 289,1 кв.м., розташовану за адресою АДРЕСА_2, належну ТОВ «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА»на підставі свідоцтва про право власності від 05.06.2008 року, виданого виконкомом Одеської міськради № САВ 803166.

21 липня 2011 р. зазначена ухвала була оскаржена ОСОБА_2 до апеляційного суду Одеської області.

14 листопада 2011 р. апеляційний суд Одеської області своєю ухвалою скасував ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 29.12.2010 р., а праву направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

05 лютого 2012 р. ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1, ТОВ «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА»про визнання попереднього договору купівлі-продажу недійсним, в якому просив визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу № 001 від 23.08.2009 р. укладений між ТОВ «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА»та ОСОБА_1

Крім того, 12.10.2011 р. ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, яким просив визнати недійсними договори купівлі-продажу нежилих будівель магазину по реалізації автозапчастин та автомобільних аксесуарів, розташованих за адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, укладені 22.08.2011 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_1

23 січня 2012 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з уточненим позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ПП «АМВ-Автосервіс»про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 09.02.2012 р. цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА», третя особа, яка заявляє самостійні вимоги -ОСОБА_2, від імені якого діє опікун - ОСОБА_3, про стягнення авансу, по зустрічному позову ОСОБА_2, від імені якого діє опікун - ОСОБА_3, до ОСОБА_1, ТОВ «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА» про визнання попереднього договору купівлі-продажу недійсним та цивільна справа за позовом ОСОБА_2, від імені якого діє опікун - ОСОБА_3, до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ПІІ «АМВ-Автосервіс»про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, об'єднані в одне провадження.

16 березня 2012 р. ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з заявою про залишення частини позовних вимог без розгляду, з урахуванням чого предметом судового розгляду залишились вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежилих будівель магазинів по реалізації автозапчастин та автомобільних аксесуарів, розташованих за адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, які укладені 22.08.2011 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_1; про визнання за ОСОБА_2 права власності на зазначені нежилі будівлі; про зобов'язання ОСОБА_4, ПП «АМВ-Автосервіс», а також будь-яких інших осіб передати ОСОБА_2 в натурі спірне майно та не чинити перешкоди в користуванні ним.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3, який діє від імені опікаємого ОСОБА_2 -ОСОБА_7 позовні вимоги підтримав та пояснив, що ОСОБА_2 разом із ОСОБА_8 у 2001 році утворили ТОВ ПІІ «Автолюкс-Центр».

В якості свого внеску до статутного капіталу товариства, ОСОБА_2 вніс грошові кошти та майнові кошти у вигляді збірно-розбірних конструкцій станцій технічного обслуговування автомобілів та обладнання для СТО. В 2005 році із майна, яке було внесено ОСОБА_2 до статутного капіталу ТОВ ПІІ «Автолюкс-Центр» було побудовано та здано в експлуатацію нежитлову будівлю магазину по реалізації автомобільних аксесуарів і мастил загальною площею 289,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2, а також нежитлову будівлю магазину автозапчастин з пунктом заміни мастил, загальною площею 285,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В вересні 2006 року ОСОБА_2 було виведено зі складу засновників ТОВ ПІІ «Атолюкс-Центр»на підставі договору купівлі-продажу його частки, укладеного від його імені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 В подальшому, частка ОСОБА_2 була продана ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.07.2011 року по справі № 16/158-08-4183 корпоративні права ОСОБА_2 на частку в статутному капіталі ТОВ ПІІ «Автолюкс-Центр»відновлені, визнані недійсними всі договори купівлі-продажу та рішення загальних зборів учасників товариства щодо відчуження частки ОСОБА_2 у статутному капіталі.

Після відновлення свого корпоративного права ОСОБА_2 дізнався, що вищевказане нерухоме майно, побудоване за рахунок його внесків до статутного капіталу ТОВ ПІІ «Автолюкс-Центр»було відчужене на користь ОСОБА_1 на підставі ухвали Київського районного суду міста Одеси від 29.12.2009 року про затвердження мирової угоди по цивільній справі № 2-8346/10 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА»про стягнення авансу.

В подальшому ОСОБА_1 22 серпня 2011 року продав зазначене майно ОСОБА_4 за договорами купівлі-продажу.

Позивач вважає, що договори купівлі-продажу від 22 серпня 2011 року спірних об'єктів нерухомості мають бути визнані недійсними, оскільки ОСОБА_1 не мав право продажу магазинів по реалізації автомобільних аксесуарів і мастил та автозапчастин з пунктом заміни мастил, оскільки ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 17.11.2011 року була скасована ухвала Київського районного суду міста Одеси про затвердження мирової угоди від 29.12.2009 року, а тому ОСОБА_1 не мав права на відчуження магазинів.

Позивач також зазначає, що за ним має бути визнане право власності на спірні магазини, оскільки дане нерухоме майно фактично є іноземною інвестицією, внесеною ОСОБА_2, яка після завершення ним інвестиційної діяльності має бути повернута йому в натурі. Оскільки ОСОБА_2 вийшов зі складу засновників ТОВ ПІІ «Автолюкс-Центр»на підставі своєї заяви, спірне нерухоме майно має бути повернуте йому особисто і за ним має бути визнане право власності на це майно. Оскільки позивачу перешкоджають в користуванні зазначеним майном відповідачі, він просив суд зобов'язати усунути перешкоди в користуванні власністю. Також ОСОБА_2 просив визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 23.08.2009 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА», у зв'язку з недотриманням вимог про нотаріальне посвідчення правочину.

Представник ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав, пояснив, що 23.08.2009 р. між ним та ТОВ «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА»був укладений попередній договір № 001 купівлі-продажу нерухомого майна: нежилої будівлі магазину автозапчастин з пунктом заміну мастил, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, а також нежилої будівлі магазину по реалізації автомобільних аксесуарів, розташованої за адресою: АДРЕСА_2. На виконання умов договору в рахунок оплати нерухомого майна ним на користь ТОВ «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА»було сплачено обумовлену договором вартість майна в сумі 540 000 грн., але ТОВ «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА»взяті на себе зобов'язання не виконало, основний договір не уклало, у зв'язку з чим ОСОБА_1 просив відшкодувати спричинені йому збитки в розмірі 540 000 грн.

Після ухвалення мирової угоди по справі 29.12.2010 р. його майнові вимоги були задоволені шляхом передання йому у власність нежилої будівлі магазину автозапчастин з пунктом заміни мастил, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, а також нежилої будівлі магазину по реалізації автомобільних аксесуарів, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

Враховуючи те, що ухвала про затвердження мирової угоди була скасована 14.11.2011 р., вважає, що є усі підстави для задоволення його позову.

Також представник ОСОБА_1 заперечував проти задоволення зустрічного позову про визнання попереднього договору купівлі-продажу недійсним, з тих підстав, що ОСОБА_2 не є стороною попереднього договору, а тому не має права заявляти таку вимогу, також попереднім договором не порушувалися права ОСОБА_2, умови договору взагалі не були виконані.

Крім того представник ОСОБА_1 просив відмовити у задоволені позову ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, визнання права власності, зобов'язання передати в натурі нежитлові будівлі, зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні нежитловими будівлями, з тих підстав, що для задоволення позову відсутні правові підстави, а ОСОБА_2 не має права заявляти такі вимоги, оскільки не є власником спірного майна та не був стороною договорів купівлі-продажу.

Представник ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що ОСОБА_4 набув право власності на магазин по реалізації автомобільних аксесуарів і мастил та на магазин автозапчастин з пунктом заміни мастил правомірно, на підставі відплатних нотаріально-посвідчених угод, під час укладення договорів нотаріусом були перевірені повноваження продавця, відсутність перешкод для укладення угод, тому ОСОБА_4 є добросовісним набувачем, а підстави для витребування спірного майна від добросовісного набувача відсутні.

Представник ТОВ «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА»заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 з тих підстав, що відповідно до Закону України «Про господарські товариства»усе майно, передане засновниками до статутного капіталу ТОВ ПП «АВТОЛЮКС-ЦЕНТР»є власністю зазначеного товариства.

У 2005 р. Виконкомом Одеської міськради ТОВ ПІІ «АВТОЛЮКС-ЦЕНТР»були видані свідоцтва про право власності на нежилу будівлю магазину по реалізації автомобільних аксесуарів і мастил, який розташований в АДРЕСА_2 та на нежилу будівлю магазину автозапчастин з пунктом заміни мастил, яка розташована в АДРЕСА_1, оскільки зазначені об'єкти були збудовані силами ТОВ ПІІ «АВТОЛЮКС-ЦЕНТР»на земельних ділянках, наданих в оренду Товариству.

Право власності на зазначені об'єкти нерухомості було зареєстроване КП «ОМБТІ та РОН»за ТОВ ПІІ «АВТОЛЮКС-ЦЕНТР». Таким чином єдиним власником, який у встановленому чинним законодавством порядку набув право власності на нежилу будівлю магазину по реалізації автомобільних аксесуарів і мастил, яка розташована в АДРЕСА_2 та на нежилу будівлю магазину автозапчастин з пунктом заміни мастил, розташовану в АДРЕСА_1, було ТОВ ПІІ «АВТОЛЮКС-ЦЕНТР».

Законність правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомості або дій органів місцевого самоврядування чи державних реєстраторів під сумнів не ставилася, у зв'язку з чим вимоги про визнання за ОСОБА_2 права власності на спірні об'єкти на підставі норм закону України «Про інвестиційну діяльність»є незаконними.

На підставі заяви про вихід з ТОВ ПІІ «Автолюкс-Центр»від 16.09.2011 р. ОСОБА_2 завив про свій намір вийти зі складу учасників Товариства, отже майнові вимоги ОСОБА_2 відповідно до норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про господарські товариства»та положень статутних документів можуть бути задоволені лише шляхом отримання вартості частини майна Товариства, наявного на момент подання заяви про вихід, пропорційної його частці у статутному капіталі Товариства (50%), до спливу 12 місяців з моменту подання заяви про вихід та лише у грошовій формі, якщо на інше не буде згоди Товариства.

На момент подання ОСОБА_2 заяви про вихід зі складу учасників ТОВ ПІІ «Автолюкс-Центр»об'єкти, на які позивач просить визнати право власності, не були власністю Товариства.

Підстави для визнання недійсними укладених 22.08.2011 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 договорів купівлі-продажу магазину автозапчастин та автомобільних аксесуарів, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та магазину автозапчастин та автомобільних аксесуарів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, відсутні.

На час укладення зазначених договорів купівлі-продажу ОСОБА_1 був повноправним законним власником спірного майна, угоди, за якими відчужувалися спірні об'єкти нерухомості, посвідчувалися нотаріально, правомірність відчуження майна, в тому числі і належність майна продавцю на праві власності, перевірялася нотаріусом. ОСОБА_4 придбав спірне нерухоме майно у єдиного повноправного власника спірного майна - ОСОБА_1, який на момент укладення договорів купівлі-продажу мав право на його продаж, і майно як вперше -з власності ТОВ «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА», так і вдруге -з власності ОСОБА_1 вибуло з волі власників, а отже відсутні підстави для витребування майна у добросовісного набувача.

Крім того, вимогу про повернення майна від добросовісного набувача може пред'явити лише власник цього майна, а оскільки ОСОБА_2 не є і ніколи не був власником спірного майна, він не має права вимагати передати йому спірне майно.

Також представник ТОВ «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА»заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1 до ТОВ «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА»про стягнення авансу, з тих підстав, що майнові вимоги ОСОБА_1 на час розгляду справи задоволені в повному обсязі за рахунок переданого у власність ОСОБА_1 нерухомого майна.

Представник відповідача ПП «АМВ-Автосервіс»та третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про дату, час та місце слухання справи, у зв'язку з чим відповідно до приписів ст. 169 ЦПК України суд розглянув справу у їхню відсутність.

До судового засідання надійшла заява від третьої особи -ОСОБА_5 з проханням слухати справу без її участі, яка залучена до матеріалів справи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що Громадянин України ОСОБА_8 та громадянин Німеччини ОСОБА_2 уклали установчий договір товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземною інвестицією „Автолюкс-центр", зареєстрований 01.06.2001р., відповідно до якого вони прийняли на себе зобов'язання заснувати ТОВ ПІІ „Автолюкс-центр".

За змістом п. 4.2 вказаного установчого договору передбачено наступні розмір та склад вкладів та розмір часток учасників: гр. ОСОБА_8 належало 50% статутного фонду товариства, що становить 6 000 грн. у вигляді грошових коштів; гр. ОСОБА_2 належало 50 % статутного фонду товариства, що становить 6 000 грн. у вигляді грошових коштів.

На виконання вказаного установчого договору вказаними особами було створено ТОВ ПІІ „Автолюкс-центр".

Відповідно до п.п. 4.1, 4.3 статуту ТОВ ПІІ „Автолюкс-центр", затвердженого протоколом засновників № 1 від 24.05.2001р., статутний фонд товариства складав 12 000,00 грн., при цьому, передбачено, що порядок, строки внесення вкладів та розміри часток учасників відображені в установчому договорі.

19.06.2001р. установчий договір ТОВ ПІІ „Автолюкс-центр" був викладений у новій редакції та зареєстрований 26.06.2001р. Одночасно був затверджений у новій редакції і статут товариства, який також був зареєстрований 26.06.2001р.

Зазначеними статутними документами було змінено розмір внесків учасників та, відповідно, статутного фонду товариства.

Пунктом 4.1. установчого договору ТОВ ПІІ „Автолюкс-центр" в редакції від 19.06.2001р. передбачено, що для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладів його учасників створюється статутний фонд у розмірі 12 000,00грн у вигляді грошових коштів та майнових коштів на суму 170891,06 DМ, що вносяться як передача основних фондів у якості внеску до статного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу в обмін на частку у статутному фонді товариства. Пунктом 4.2 установчого договору ТОВ ПІІ «Автолюкс-центр»в редакції від 19.06.2001р. визначено, що частка кожного учасника у статутному фонді товариства дорівнює 50 %.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.3 нової редакції статуту товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземною інвестицією „Автолюкс-центр", статутний фонд товариства був визначений у розмірі 12 000,00 грн. й 170891,06 DМ та формується за рахунок грошових та майнових внесків учасників. При цьому, передбачено, що порядок, строки внесення вкладів та розміри часток учасників відображені в установчому договорі.

Рішенням загальних зборів учасників від 18.04.2005р. статут ТОВ ПІІ «Автолюкс-центр» був затверджений у новій редакції та зареєстрований за № 15561050001007732.

У відповідності до п. 3.1 статуту товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземною інвестицією „Автолюкс-центр" в редакції 2005р. розмір статутного капіталу товариства становить 1 227 035,44 грн.

Згідно з пунктом 3.2 статуту ТОВ ПІІ «Автолюкс-центр»в редакції 2005р. розмір і склад вкладів та розмір часток учасників товариства у статутному фонді визначається наступним чином: гр. ОСОБА_8 - 50% статутного фонду, що становить 6000,00 грн. у вигляді грошових коштів, ОСОБА_2 - 50 % статутного фонду, що становить 6000,00 грн. у вигляді грошових коштів, вексель на 3700 DМ, що складає 26707 грн. та 167191,06 DМ, що еквівалентно 1188328,44грн., у вигляді майна, а саме:

- дахові панелі Д 80 -40 шт. 7570 мм*1000 мм та 40 шт. 7351*1000 мм., загальною вартістю 169305,60 грн.;

- стінні панелі S -60мм.: 76 шт. 4870мм*100 мм, 24 шт., 1800мм*100мм, 36 шт. 3789мм*1000 мм., 4 шт.1639мм*1000мм, 4 шт.950*1000мм загальною вартістю 158922,58 грн.;

- віконний блок 2 шт.б. 1,20м*2,00м вартістю 8003,02 грн.;

- двірний блок з дверями з двошарової листової сталі з поліуретановим наповнювачем та фурнітурою -20 шт. - загальною вартістю 97449,66 грн.;

- панелі секційних воріт довжиною б. 3000мм. -20 шт. -вартістю 38541,89 грн.;

- облицювальні панелі : «Атіка»-б. 100 мм - вартістю 12940,20 грн; «Омега»-б. 100мм. -вартістю 31852,80 грн.;

- водостічний жолоб з трубами б.80м вартістю 10352,16 грн.;

- обтікатель грібня б. 80м вартістю 10352,16 грн.;

- стик дах-стіна б.60м вартістю 7764,12 грн.;

- швелер б.80м вартістю 10352,16 грн.;

- дрібні деталі, з'єднувальні пластини б.2000 шт. вартістю 1990,80 грн.;

- металоконструкції зі сталі Ст 37 -двотаврова балка 100м довжиною б. 3600мм -24 шт.; двотаврова балка 100 довжиною б. 7500мм -8 шт., двотаврова балка 240 довжиною б. 3600 мм -16 шт; двотаврова балка 220 довжиною б. 7500мм -16 шт., вітровий зв'язок довжиною б.16000мм -загальною вартістю 113832,38 грн.;

- деталі з армованої пластмаси з ізолюючим скляним покриттям -6 шт., деталі вітрини б. 1,00*3,00м -вартістю 3077,20 грн.;

- сталевий прогон довжиною б. 320 м. вартістю 23889,60 грн.;

- швелер б. 280 вартістю 20903,40 грн.;

- картонний короб, у ньому: шурупи різних розмірів б. 4000 шт., 4 шт., силіконовий клей в трубах - 4 шт., силіконовий клей для даху -4 шт., монтажна піна в трубах - 4 шт., цинкова фарба у флаконах -4 шт., заклепки -2000 шт., фарба у відрах по 10 л. -2 шт., патрон для електродриля -2 шт., приладдя для переноски труб -4 шт. -загальною вартістю 14532,84 грн.;

- картонний короб, у ньому приладдя для секційних воріт: пружина 770 мм -4 шт., пружина 1010 мм -4 шт., рама для воріт -3045 мм -4 шт., вал для пружини -1750 мм -4 шт., направляючи швелери -3750 мм -8 шт., направляючи швелери 2500 мм -8 шт., направляючи швелери 2850 мм -8 шт., облицювальна рамка 90*62*2мм довжиною 3250 мм -8 шт. загальною вартістю 77072,40 грн.;

- вставка у викрутку -2 шт. вартістю 27,02 грн.;

- вставка у викрутку -2 шт. вартістю 52,26 грн.;

- долото -1 шт. вартістю 136,87 грн.;

- свердло -2 шт. вартістю 140,85 грн.;

- лещата -2 шт. вартістю 278,71 грн.;

- перемикач з тріщіткою -2 шт. вартістю 831,66 грн.;

- зірочка -2 шт. вартістю 106,51 грн.;

- ножиці по металу -1 шт. вартістю 237,90 грн.;

- ключ спеціальний -1 шт. вартістю 176,68 грн.;

- ключ накидний -1 шт. вартістю 42,66 грн.;

- ключ накидний -1 шт. вартістю 54,75 грн.;

- ключ накидний -2 шт. вартістю 70,89 грн.;

- зварювальна горілка - 1 шт. вартістю 56,95 грн.;

- Свердло катане -10 шт. вартістю 51,26 грн.;

- Свердло катане -10 шт. вартістю 105,51 грн.;

- Розгортка -10 шт. вартістю 326,49 грн.;

- Ваговий ригель -1 шт. вартістю 1358,01 грн.;

- Гвинтоверт -1 шт. вартістю 1862,82 грн.;

- Перфоратор -1 шт. вартістю 1457,55 грн.;

- Ручна шлифовальна машина -1 шт. вартістю 1113,99 грн.;

- Углова шлифовальна машина -1 шт. вартістю 1478,88 грн.;

- Ватерпас -1 шт. вартістю 126,42 грн.;

- Точильний диск -25 шт. вартістю 270,18 грн.;

- Свердло -2 шт. вартістю 277,29 грн.;

- Зірка приводу -2 шт. вартістю 224,68 грн.;

- Зварювальний трансформатор -1 шт. вартістю 3547,89 грн.;

- Точильний диск -25 шт. вартістю 291,51 грн.;

- Пластиковий молоток - 1 шт. вартістю 120,87 грн.;

- Ножиці для різки алюмінію -2 шт. вартістю 398,16 грн.;

- Монтировка -3 шт. вартістю 220,41 грн.;

- Електроди -175 шт. вартістю 206,19 грн.;

- Монтажне свердло -2 шт. вартістю 199,08 грн.;

- Ріжковий ключ -6 шт. вартістю 156,42 грн.;

- Підйомники -6 шт. вартістю 119448 грн.;

- Ультразвукове обладнання для промивки паливних інжекторів автомобілів -2 шт. вартістю 34839 грн.;

- Бочка для зливу відпрацьованого мастила -6 шт. вартістю 18941,04 грн.;

- Вулканізація для ремонту шин -2 шт. вартістю 39816 грн.;

- Підйомник для регулювання розвалу колес -2 шт. вартістю 69678 грн.;

- Інструмент різний вартістю 39816 грн.;

- Обладнання для мийки автомобілів -2 шт. вартістю 6967,80 грн.;

- Пічки для опалення приміщення -6 шт. вартістю 29862 грн.;

- Компресор для накачки повітря -2 шт. вартістю 2218,32 грн.

Свій внесок до статутного фонду підприємства ОСОБА_2 вніс у вигляді іноземної інвестиції, яку він зареєстрував в Україні, що підтверджується листом головного управління зовнішньоекономічної діяльності та європейської інтеграції № 05/03-1471 від 30.10.2008 року.

Правила діяльності господарських товариств, в тому числі створених за участю іноземних громадян, а також права та обов'язки їх учасників та засновників визначені Законом України «Про господарські товариства».

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про господарські товариства»товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного капіталу, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Згідно ч. 2 ст. 52 Закону України «Про господарські товариства» зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному капіталі, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.

Таким чином, усе майно, передане засновниками до статутного капіталу ТОВ ПІІ «АВТОЛЮКС-ЦЕНТР»є власністю зазначеного товариства, а розмір часток кожного із засновників ТОВ ПІІ «АВТОЛЮКС-ЦЕНТР»на сьогоднішній день складає 50 %, що також підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

20 травня 2005 р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради ТОВ ПІІ «АВТОЛЮКС-ЦЕНТР»було видане свідоцтво про право власності на нежилу будівлю магазину по реалізації автомобільних аксесуарів і мастил, який розташований в АДРЕСА_2.

01 червня 2005 р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради ТОВ ПІІ «АВТОЛЮКС-ЦЕНТР»було видане свідоцтво про право власності на нежилу будівлю магазину автозапчастин з пунктом заміни мастил, яка розташована в АДРЕСА_1.

Право власності на зазначені об'єкти нерухомості на підставі вказаних свідоцтв було зареєстроване КП «ОМБТІ та РОН»за ТОВ ПІІ «АВТОЛЮКС-ЦЕНТР».

Зазначені об'єкти були збудовані силами ТОВ ПІІ «АВТОЛЮКС-ЦЕНТР»на земельних ділянках, наданих в оренду Товариству.

Відповідно до положень ст. 331 ЦК України право власності на нову річ набувається особою яка її виготовила, створила. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, прийняття його до експлуатації та державної реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно -це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»обов'язковій державній реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним особам, в тому числі іноземцям, юридичним особам тощо.

На підставі ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно видається фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна.

Згідно ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог закону

Таким чином, суд вважає, що єдиним власником, який у встановленому чинним законодавством порядку набув право власності на нежилу будівлю магазину по реалізації автомобільних аксесуарів і мастил, яка розташована в АДРЕСА_2 та на нежилу будівлю магазину автозапчастин з пунктом заміни мастил, розташовану в АДРЕСА_1, було ТОВ ПІІ «АВТОЛЮКС-ЦЕНТР».

У зв'язку із зміною назви ТОВ ПІІ «АВТОЛЮКС-ЦЕНТР»на ТОВ «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА»та у зв'язку з присвоєнням нежилій будівлі магазину по реалізації автомобільних аксесуарів і мастил по проспекту Маршала Жукова в м. Одесі нової адреси, 05.06.2008 р. виконкомом Одеської міської ради на спірні об'єкти на ім'я ТОВ «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА»були видані нові Свідоцтва про право власності, які також були зареєстровані КП «ОМБТІ та РОН».

Законність правовстановлюючих документів на спірні об'єкти нерухомості або дій органів місцевого самоврядування чи державних реєстраторів щодо оформлення зазначених документів та реєстрації права власності на них за ТОВ ПІІ «АВТОЛЮКС-ЦЕНТР»ОСОБА_2 під сумнів не ставилася.

У зв'язку із дотриманням ТОВ ПІІ «АВТОЛЮКС-ЦЕНТР»встановленої чинним законодавством України процедури будівництва об'єктів нерухомості, введення їх до експлуатації та оформлення права власності на них, суд вважає зазначене товариство єдиним законним власником спірного нерухомого майна, яке після завершення будівництва у встановленому чинним законодавством порядку набуло право власності на нього. Викладені обставини унеможливлюють визнання за ОСОБА_2 права власності на спірне майно на підставі норм закону України «Про інвестиційну діяльність».

12.01.2012 року на адресу ТОВ ПІІ «Автолюкс-Центр»була направлена заява опікуна ОСОБА_2 від 16.09.2011 р., якою він повідомив ТОВ ПІІ «Автолюкс-Центр»про вихід свого підопічного з кола учасників товариства.

Відповідно до п. «в»ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»та п. 3 ч. 1 ст. 116 ЦК України учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.

Згідно ч. 1 ст. 148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

У відповідності до п. 5.1 Статуту ТОВ ПІІ «Автолюкс-Центр»від 18.04.2005 р. № 04056782Ю0010106 учасник Товариства має право вийти з Товариства, повідомивши Товариство про свій вихід письмово не пізніше ніж за три місяці до виходу.

На підставі ч. 2 ст. 148 ЦК України, ч. 1 ст. 54 Закону України «Про господарські товариства», п.п. 5.2 п. 5 Статуту ТОВ ПІІ «Автолюкс-Центр»від 18.04.2005 р. № 04056782Ю0010106 у разі виходу зі складу засновників Товариства ОСОБА_2 має право на отримання вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі Товариства. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. За згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Таким чином, на думку суду, майнові вимоги ОСОБА_2 можуть бути задоволені лише шляхом отримання вартості частини майна Товариства, наявного на момент подання заяви про вихід, пропорційної його частці у статутному капіталі Товариства (50%), до спливу 12 місяців з моменту подання заяви про вихід та лише у грошовій формі, якщо на інше не буде згоди Товариства.

На момент подання ОСОБА_2 заяви про вихід зі складу учасників ТОВ ПІІ «Автолюкс-Центр»об'єкти, на які позивач просить визнати право власності, не були власністю Товариства.

Таким чином, суд приходить до висновку, ОСОБА_2 не може пред'являти майнові претензії на спільні об'єкти нерухомості у зв'язку з виходом зі складу учасників ТОВ ПІІ «Автолюкс-Центр».

22.08.2011 р. на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_12, р/н 1865, ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_1 нежитлову будівлю магазину по реалізації автомобільних аксесуарів і мастил, розташовану за адресою: АДРЕСА_2.

22.08.2011 р. на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_12, р/н 1862, ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_1 нежитлову будівлю магазину автозапчастин з пунктом заміни мастил, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно пунктів 1.3 зазначених договорів на момент продажу відчужувані об'єкти належали ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі ухвали Київського районного суду міста Одеси від 29.12.2009 року по справі № 2-8346/10 про затвердження мирової угоди.

На час укладення зазначених договорів купівлі-продажу ОСОБА_1 був законним власником спірного майна, що вбачається з витягів про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 30699406 від 21.07.2011 р. та № 30699266 від 21.07.2011 р.

Згідно п. 2.1. зазначених договорів продаж кожного об'єкта нерухомості вчинено за 225 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, під час нотаріального посвідчення зазначених угод нотаріусом були перевірені факти належності продавцю майна на праві власності, відсутність заборон відчуження майна, арештів тощо.

Згідно зі ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 658 цього Кодексу передбачено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Викладені обставини свідчать про дотримання сторонами при укладенні угод зазначених положень закону.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом. Судом не встановлено наявність підстав для визнання оспорюваних правочинів недійсними.

Згідно п. 26 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є сторони правочину, співвласники майна та кредитори спадкодавця.

Отже ОСОБА_2, який не був стороною оспорюваних правочинів не належить право вимагати визнання їх недійсними.

Оскільки ОСОБА_4 придбав спірне нерухоме майно за відплатними договорами у єдиного законного власника - ОСОБА_1, який на момент укладення договорів купівлі-продажу мав право на його продаж, суд вважає його добросовісним набувачем.

В даному випадку суд вважає неможливим застосування ст. 388 ЦК України як підстави для витребування майна від добросовісного набувача, оскільки ОСОБА_1 мав право на його відчуження і майно вибуло з його володіння з його волі.

Також слід зазначити, що вимогу про повернення майна від добросовісного набувача може пред'явити лише власник цього майна, а як вже зазначалося вище, ОСОБА_2 не може вважатись власником спірного майна.

Судом встановлено, що спірне нерухоме майно перебуває в користуванні приватного підприємства «АМВ-Автосервіс», код ЄДРПОУ: 36612556, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2. ПП «АМВ-Автосервіс»користується вказаним нерухомим майном на підставі договору оренди.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.11.2009 року по справі № 4/179-09-5344 були визнані чинними договори оренди нежитлових будівель, які розташовані за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, а також зобов'язано ТОВ «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА»не чинити ПП «АМВ-Автосервіс»перешкоди в користуванні зазначеним майном.

Згідно до вимог ч.1 ст. 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Враховуючи викладене відсутні також і правові підстави для витребування спірного майна з володіння орендаря - ПП «АМВ-Автосервіс».

За наведених обставин позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ПП «АМВ-Автосервіс», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача -ОСОБА_5, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, визнання права власності, зобов'язання передати в натурі нежитлові будівлі, зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні нежитловими будівлями задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА»про стягнення авансу, то суд вважає, що вони задоволенню не підлягають, оскільки, встановивши відсутність підстав для визнання за ОСОБА_2 Є права власності на спірне майно, визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірного майна, укладених 22.08.2011 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, а також відсутність підстав для витребування майна від добросовісного набувача, суд приходить до висновку, що майнові інтереси ОСОБА_1 не порушені у зв'язку із переданням йому у власність 29.12.2010 р. спірного нерухомого майна в рахунок погашення збитків законним власником зазначеного майна ТОВ ПІІ «Автолюкс-центр»(ТОВ «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА»).

Також на думку суду не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_2 по зустрічному позову до ОСОБА_1, ТОВ «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА»про визнання попереднього договору купівлі-продажу недійсним, оскільки ОСОБА_2 не є стороною договору, на підставі зазначеного договору не здійснювалося передання спірного майна у власність ОСОБА_1, тобто умови цього договору будь-яким чином не зачіпають майнові права ОСОБА_2

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили, проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

У зв'язку з відмовою у задоволенні усіх позовних вимог суд приходить до висновку про доцільність скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2011 року.

Керуючись Законом України «Про режим іноземного інвестування»; ст.10, 12, 52, 54 Закона України «Про господарські товариства»; Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»; ст. 397, 399 ГК України; ст. ст. 11, 115, 116, 202, 203, 328, 329, 331, 386, 655, 658 ЦК України; ст.ст. 130, 213-215, 218, 154, 223 ЦПК України; ст. 2-4, 18, 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд -148, 331, 388, 655, 658, 770

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА», третя особа, яка заявляє самостійні вимоги -ОСОБА_2, від імені якого діє опікун - ОСОБА_3, про стягнення авансу -відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, від імені якого діє опікун - ОСОБА_3, до ОСОБА_1, ТОВ «АМВ-СЕРВІС-ОДЕСА»про визнання попереднього договору купівлі-продажу недійсним -відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_2, від імені якого діє опікун - ОСОБА_3, до ОСОБА_4, ОСОБА_1, Приватного підприємства «АМВ-Автосервіс», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача -ОСОБА_5, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, визнання права власності, зобов'язання передати в натурі нежитлові будівлі, зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні нежитловими будівлями, - відмовити.

Зняти арешт з нежилої будівлі магазину по реалізації автозапчастин та автомобільних аксесуарів, що розташований за адресою АДРЕСА_2, який був накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2011 року.

Зняти арешт з нежилої будівлі магазину по реалізації автозапчастин та автомобільних аксесуарів, що розташований за адресою АДРЕСА_1, який був накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2011 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Непорада М. П.