Рішення

від 28.08.2008 по справі 2-2188/2008

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

Справа № 2-2188/ 08

Справа № 2-2188/ 08     

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 серпня

2008  року      Центрально - Міський районний суд м.

Макіївки  Донецької області в складі :

  головуючого судді                                                        

                               Стратейчук  Л.З.

 при секретарі                                                                                                 

Торолашвілі О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Макіївка справу за позовом

ОСОБА_1 до Макіївської міської ради про визнання права   оренду земельної ділянки, 

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 просить визнати за ним право на оренду земельної

ділянки, розташованої між будинками НОМЕР_1 і НОМЕР_2 АДРЕСА_1 площею 0,0237 га

для будівництва та функціонування магазину непродовольчих товарів строком на

п'ять років В позовній заяві зазначив, що 

06 березня 2007 року  звернувся до

Макіївського міського голови с заявкою про виділення земельної ділянки та

узгодження місця розташування магазину непродовольчих товарів,  виконком Макіївської міської ради  своїм рішенням узгодив місце

розташування  та дав дозвіл на

проектування магазину непродовольчих товарів, він отримав необхідні висновки

відділу культури, Макіївської міської СЕС, управління містобудівництва та

архітектури,  відділу екологічної

інспекції,  управління лісового

господарства, управління земельних ресурсів, закінчив проектно - пошукові  роботи та 25.10.2007 року звернувся до

Макіївського міського голови з заявою про передачу в оренду терміном на 5 років

зазначеної земельної ділянки,  своїм

рішенням від 05.11.2007р. виконавчий комітет Макіївської міської ради    надав згоду на розробку проекту землеустрою

по відведенню земельної ділянки,  

отримав позитивні  висновки  зазначених вище та інших  установ, довідку про  нормативну грошову оцінку земельної ділянки,

тобто надав всі необхідні документи для вирішення питання про надання йому в

оренду земельної ділянки  на підстави попередніх

узгоджень, але відповідач відмовив  йому

у передачі в оренду   земельної ділянки,

мотивуючи змінами у законодавстві, відповідно на який таке право набувається

тільки на аукціоні.   

 В судовому

засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_2. позовні вимоги підтримав

та просив їх задовольнити у повному обсязі, вважав. Що його довіретель виконав

усі вимоги щодо набуття права оренди земельної ділянки під час дії Закону

України «Про оренду землі» та Земельного кодексу України в редакціях станом до

моменту набрання чинності змінами до них, внесеними Законом України від 28.12.2007

року № 107- VI (тобто до 01.01.2008 року)

Представник відповідача за довіреністю Філіна Н.О. у

судовому засіданні проти задоволення позову заперечував посилаючись на

наступне.

У відповідності з п.п. 5 п. 2 та п.п. З п. 8 Розділу II

Закону України від 28.12.2007 року № 107-УІ у ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу

України та ст. 16 Закону України «Про оренду землі» внесено зміни та доповнення

згідно з якими, набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у

державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах, крім

земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які

перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції

(частки, паї), що належать державі. Оскільки у відповідності із абзацом 1 ч. 1

ст. 124 Земельного кодексу України остаточне рішення про затвердження проекту

землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання цієї земельної ділянки

позивачу в оренду не було прийняте, то в нього відсутнє право на її  оренду. Тобто набувати його він повинен

виключно на аукціоні, як це передбачено Законом України від 28.12.2007 року №

107-УІ. Просив суд відмовити у задоволені позову. 

Суд вислухав пояснення представників сторін, дослідив

матеріали справи і   дійшов висновку, що

позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав. 

  21.02.2007р.

позивачу був наданий Акт відбору та обслідування  земельних ділянок передбачених для

розташування  магазину непродовольчих товарів(а.с.9-10)

і  06 березня 2007 року він звернувся до

Макіївського міського голови с заявкою про виділення земельної ділянки та

узгодження місця розташування магазину непродовольчих товарів, на зазначеній

земельній ділянці площею 0,30  га строком

на п'ять років розташованій  АДРЕСА_1(між

житловими будинками НОМЕР_1 та НОМЕР_2) в Гірницькому районі м.Макіївки(а.с.8).

25.04.2007р. 

виконавчий комітет Макіївської міської ради  прийняв рішення  №673/2 „Про узгодження місця розташування  та узгодження проектування магазину

непродовольчих товарів громадянину ОСОБА_1”(а.с.11)

При підготовці вищевказаного рішення були отримані

наступні позитивні висновки і узгодження:

- попередній висновок головного державного санітарного

лікаря м. Макіївки на розміщення об'єкту від 13.03.2007 року № 899/03.1

(а.с.13);

- висновок відділу культури Макіївської міськради від

15.03.2007 року №39(а.с.12); 

- висновок Головного управління містобудування і

архітектури м.Макіївки  від

05.03.2007р.  року №01/361(а.с.15);

- висновок відділу екологічної інспекції  по Макіївському регіону  державного управління  охорони навколишнього середовища в Донецькій

області від 19.03.2007 року № 40/287/1(а.с.14);

- висновок Донецького обласного управління лісного

господарства від 20.03.2007р. №02-112/лг(а.с.16);

- висновок Макіївського міського управління земельних ресурсів(а.с.17);

- акт обстеження зелених насаджень УМЖКГ  від 12.03.2007року (а.с.18).

25.10.2007р. у зв'язку з закінченням проектно - пошукових

робіт позивач звернувся до Макіївського міського голови з заявою про передачу в

оренду терміном на 5 років земельної ділянки, розташованої АДРЕСА_1(між

житловими будинками НОМЕР_1 та НОМЕР_2) для будівництва та функціонування

магазину непродовольчих товарів(а.с.19).

05.11.2007р. виконавчий комітет Макіївської міської

ради  прийняв рішення №1772/11 „Про

надання згоди на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки

громадянину ОСОБА_1”(а.с.20).

З метою узгодження надання позивачу земельної

ділянки  були отримані наступні позитивні

висновки:

- умови відведення земельної ділянки  Управління земельних ресурсів м.Макіївка

Донецької області від 26.02.2008р. №1765(а.с.22);

- висновок відділу культури Макіївської міськради від

11.12.2007 року №490(а.с.23);

- висновок Макіївської міської СЕС від 21.12.2007 року №

5033/03.1(а.с.24);

- висновок Державної 

санітарно - епідеміологічної експертизи 

від 21.12.2007р. №279/03.1(а.с.25);

- висновок відділу регуляторної політики державного

управління охорони навколишнього середовища в Донецькій області від

03.12.2007р. №02/689(а.с.26);

- узгодження 

Головного управління містобудування і архітектури м.Макіївки  від 28.11.2007р.  року №01/2137-13/30(а.с.27);

- висновок Макіївського міського управління земельних

ресурсів від 05.03.2008р. №1957(а.с.28);

- довідка №1765 про нормативну грошову оцінку земельної

ділянки (кадастровий номер 1413500000:04:002:0682) від 26.02.2008 року

(а.с.29).

У відповідності із ст. 123 Земельного кодексу України

проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом

по земельним ресурсам, природоохоронними і санітарно-епідеміологічними

органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання

висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, подається до

відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які

розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим

Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Пунктами 9-11 Постанови Кабінету міністрів України від

26.05.2004 року № 677 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою

щодо відведення земельних ділянок» встановлено, що погоджений у встановленому

порядку проект відведення земельної ділянки, при наявності позитивного висновку

державної землевпорядної експертизи, повинен бути затверджений органом

місцевого самоврядування, а земельна ділянка передана у користування

зацікавленій особі.

Таким чином  

ОСОБА_1здійснив всі необхідні дії, отримав  передбачені законом дозволи і узгодження

до   набрання чинності Законом України від

28.12.2007 року № 107-VI.

 У відповідності із

ст. 8 Конституції України закони та нормативно-правові акти приймаються на

основі Конституції України та повинні відповідати їй, норми Конституції України

є нормами прямої дії.

Статтями 13 та 22 Конституції України встановлено, що

кожен має право користуватися природними об'єктами, а при прийнятті нових

законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих

прав і свобод не допускається.

У відповідності до ст.ст. 58, 64 Конституції України

закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім

випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, а

конституційні права і свободи людини і громадянина можуть бути обмежені

виключно у випадках передбачених Конституцією України. Окремі обмеження прав та

свобод можуть встановлюватися лише в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Оскільки Україна не знаходиться у зазначених умовах, то будь-які обмеження прав

не можуть запроваджуватися, а норми будь-яких нормативно-правових актів, що

вступають в протиріччя   з Конституцією

України (тобто із законом, який має вищу юридичну силу ) не можуть бути

застосовані до регулювання відповідних правовідносин. Окрім того, право на

оренду земельної ділянки за результатами проведення торгів з продажу права

забудови земельної ділянки виникло у позивача раніше ніж набрали чинності

відповідні зміни до земельного законодавства.

Державним бюджетом України мають бути дотримані принципи

соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна

стабільність.

Оскільки предмет закону про Державний бюджет України

чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України (далі -

Кодекс), то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків,

пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

Проаналізувавши зазначені положення Конституції України,

Кодексу, практику застосування законів про Державний бюджет України дії інших

законів України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення

законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання

пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України,

встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж

передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті

6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1

частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції

України.

Таким чином, Верховна Рада України не повноважна при

прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про

внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України

та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове

регулювання суспільних відносин.

В п. 4. резолютивної частини свого Рішення Конституційний

Суд України звернув увагу Верховної Ради України, Президента України, Кабінету

міністрів України на необхідність додержання положень статей 1, 3, 6, 8, 19,

22, 95, 96 Конституції України, статей 4, 27, частини другої статті 38

Бюджетного кодексу України при підготовці, прийнятті та введені в дію закону

про Державний бюджет України.

У відповідності із ст. 150 Конституції України та ст.ст.

69-70 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення Конституційного

Суду України та визначені в ньому приписи є обов'язковими до виконання на

території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Таким чином Конституційний Суд України, діючи в рамках

своїх повноважень, розтлумачив свою позицію щодо конституційності процедури

внесення змін до інших законів України при прийнятті законів про Державний

бюджет України, зробивши висновок про її невідповідність вимогам Конституції

України та діючого законодавства України, та вказав відповідним органам держави

на необхідність додержання вимог Конституції України та діючого законодавства

України при прийнятті законів про Державний бюджет України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної

влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти

лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією

та законами України. Статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування»

встановлено, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципі

законності.

У відповідності із ст. 129 Конституції України, суд при

здійсненні судочинства керується принципами верховенства права та законності,

відповідно до яких суд не може застосовувати положення правового акту, якщо

його застосування суперечить конституційним принципам права або порушуватиме

права та свободи громадянина, а у разі невідповідності нормативно-правового

акта Конституції України,  закону

України, міжнародному договору згода на обов'язковість якого надана Верховною

Радою України, або іншому нормативно - правовому акту, суд повинен застосувати

правовий акт, який має вищу юридичну силу.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що до відносин між

відповідачем та позивачем повинні бути застосовані норми Земельного кодексу

України та Закону України „Про оренду землі” в редакціях, що діяли до моменту

набрання чинності Законом України від 28.12.2007р. №107-VI,  тобто до 01.01.2008 року, оскільки ці

нормативно-правові акти є спеціальними, та як спеціальні нормативні акти, мають

пріоритет до застосування при регулюванні відповідних відносин поряд із іншими

нормативними актами рівної юридичної сили, яким є і Закон України від

28.12.2007 року №107-VI.

Також суд дійшов висновку, що норми Закону України від

28.12.2007 року № 107-VI не можуть застосовуватися до правовідносин, які

склалися між відповідачами та позивачем, оскільки вони не відповідають вимогам

Конституції України та Бюджетного кодексу України, як нормативно-правовим

актам, що мають вищу юридичну силу. Застосуванню підлягають вимоги норм

Конституції України та інших, прийнятих у відповідності з нею

нормативно-правових актів. До того ж судом, враховано той факт, що позивачем

набуто право оренди земельної ділянки строком на 5 років, з усіма пов'язаними

із цим наслідками, ще у 2007 році, тобто до набрання чинності Законом України

від 28.12.2007 року 107- VI.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна із сторін повинна

доказувати ті обставини, на які вона посилається як на підстави  своїх 

вимог або заперечень. Відповідачем не було надано суду достатніх

доказів, які б підтверджували та обґрунтовували позицію відповідача та його

заперечення проти позову.

Таким чином, суд вважає, що  позивач набув право оренди спірної земельної

ділянки, заперечення та доводи відповідача вважає необгрунтованими  та такими, що не відповідають вимогам закону,

а дії Макіївської міської ради щодо відмови від надання в оренду позивачу

земельної ділянки такими, що порушують права останнього.   

Керуючись ст.ст. 10-11, 60, 88,

209, 212-215 ЦПК України,, ст..ст.1, 3, 6, 8,

13, 19, 22, 58, 64, 95, 96, 97, 98, 150, 152 Конституції України, Законом

України «Про оренду землі» та Земельним кодексом України в редакціях станом до

моменту набрання чинності змінами до них, внесеними Законом України від

28.12.2007 року № 107- VI (тобто до 01.01.2008 року), ст.ст. 13, 15, 69, 70

Закону України «Про Конституційний Суд України», Рішенням № б-рп/2007 від 09

липня 2007 року Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007 за

конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції

України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56,

частини другої статті 62, частини першої

статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23,29, 30, 39,41,43,

45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет

України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян), ст. 4 Закону

України „Про місцеве самоврядування  суд,

ВИРІШИВ:

   Позовні вимоги

ОСОБА_1  - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_3) право на   оренду земельної ділянки  загальною площею 0,0237 га строком на  5 (п'ять) років для будівництва та

функціонування магазину непродовольчих товарів АДРЕСА_1(між житловими будинками

НОМЕР_1 та НОМЕР_2) в Гірницькому районі м.Макіївка.

 Рішення може бути

оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через

суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення

заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів

апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    Суддя