Постанова

від 30.05.2012 по справі 19/5009/995/11-22/5009/6515/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2012 р. Справа № 19/5009/995/11-22/5009/6515/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМирошниченка С.В., суддівБарицької Т.Л., Хрипуна О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 15.02.2012 р. у справі№ 19/5009/995/11-22/5009/6515/11 господарського суду Запорізької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Зірка Дніпра" доДержавного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області проусунення перешкод у користуванні майном та зобов'язання вчинити дії

За участю представників: позивача:не з'явилися відповідача:Лебедюк Ю.А. третьої особи:не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Зірка Дніпра" (далі -ТОВ "Зірка Дніпра") звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача - державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат (далі -ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (далі -РВ ФДМУ), про усунення перешкод в користуванні державним майном та зобов'язання вчинити певні дії.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.12.2011 р. (суддя: О.В. Ярешко) у справі № 19/5009/995/11-22/5009/6515/11 позов задоволено частково.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2012 р. (судді: І.А. Бойко, І.В. Зубченко, Н.О. Мартюхіна) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішенням та постановою, Державне підприємство "Запорізький титано-магнієвий комбінат" звернувся з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові акти скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги та правильність застосування господарськими судами норм права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеного конкурсу, між РВ ФДМУ (Орендодавець) та ТОВ "Зірка Дніпра"(Орендар) 07.12.2010 р. укладено договір № 2699/д (далі -Договір ) , предметом якого є строкове платне користування державним нерухомим майном, а саме групи інвентарних об'єктів, загальною площею 223, 14 кв.м, розміщених за адресою: м. Запоріжжя, Орджонікідзевський район, автомагістраль району вулиці Лівобережна, у складі: дебаркадер "Д - 237", інв. № 728545, площею 88, 31 кв.м., літній будинок, інв. № 433395, площею 15, 6 кв. м., літній будинок, інв. № 433396, площею 34, 06 кв. м., господарчу будівлю, інв. № 100071, площею 85, 17 кв.м., відповідно до планів групи інвентарних об'єктів.

За умовами Договору балансоутримувачем орендованого майна є казенне підприємство "Запорізький титано-магнієвий комбінат".

Предметом даного спору є зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні ТОВ "Зірка Дніпра" державним майном шляхом його передання орендарю; надати інформацію про розрахунковий рахунок та банківську установу, в якому він відкритий, для перерахування ТОВ "Зірка Дніпра" частки орендної плати; надати розрахунок витрат на утримання об'єкту оренди.

Підставами позову ТОВ "Зірка Дніпра" зазначає вчинення відповідачем перешкод в реалізації повноважень користування належним йому майном, невиконання зобов'язань за Договором, недодержання вимог законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що договір оренди № 2699/д від 07.12.2010 р. укладений за погодженням з Міністерством промислової політики України ( як орган управління державним майном ) та КП титано-магнієвий комбінат" балансоутримувача.

Між тим, з таким висновком судів суд касаційної інстанції погодитись не може.

В матеріалах справи міститься лист Міністерства промислової політики України від 29.11.2010 р. № 14/6-1-1990, в якому орган управління державним майном відкликав своє раніше надане погодження на укладання договору оренди.

Статтею 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено процедуру укладання договору оренди майна. Відповідно до п. 4 ч.3 даної статті, якщо орендодавець не одержав у встановлений термін висновків органу, уповноваженого управляти державним майном, дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, висновків органу Антимонопольного комітету України, укладення договору оренди вважається з цими органами погодженим. Також, згідно цієї статті, орендодавець повинен був відмовити в укладанні договору оренди в разі, якщо орган, уповноважений управляти майном, не надав згоди на укладання договору оренди.

Отже, суди попередніх інстанцій припустились порушення норм процесуального права, не прийнявши в якості доказу наявний в матеріалах справи лист Міністерства промислової політики України від 29.11.2010 р. № 14/6-1-1990, в якому орган управління державним майном відкликав своє раніше надане погодження на укладання договору оренди.

Виходячи з вищезазначеного, між сторонами не було погоджено всіх істотних умов при укладанні договору оренди, що тягне за собою наслідок визнання договору неукладеним.

Таким чином, у позивача не має законних підстав для користування державним майном яке було передано йому за договором оренди.

Отже, вимоги скаржника є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, суди попередніх інстанцій припустились порушень норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення по суті спору.

При цьому, касаційна інстанція не вбачає підстав для направлення справи на новий розгляд, оскільки фактичні обставини, які входять до предмету доказування, судами встановлені з достатньою повнотою.

Враховуючи наведене, касаційна інстанція вважає за необхідне рішення господарського суду Запорізької області від 09.12.2011 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2012 р. у даній справі скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2012 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 09.12.2011 р. у справі № 19/5009/995/11-22/5009/6515/11 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Головуючий С.В. Мирошниченко СуддіТ.Л. Барицька О.О. Хрипун