Постанова

від 22.05.2012 по справі 60/34

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2012 № 60/34

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1. - адвокат

Клименко О.П. - юрист

Від відповідача: Заскока О.Ф. - директор

Липницька В.І. - юрист

Кліментьєва І.Л. - юрист

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метроном»

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2012

у справі № 60/34 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна компанія

«Центробуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метроном»

про стягнення 6752735,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна компанія «Центробуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метроном» про стягнення 6752735,57 грн. задоволено частково.

Відповідно до прийнятого рішення з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4816980 грн. 29 коп. основної суми заборгованості, 368202 грн. 05 коп. пені, 644290 грн. 95 коп. інфляційних втрат, 291803 грн. 71 коп. 3% річних, а також 50986 грн. 73 коп. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Метроном» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2012, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначав, що при винесенні при прийнятті рішення судом не в повній мірі досліджено всі обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, на підтвердження чого в своїй апеляційній скарзі виклав ряд обставин, які, на його думку, виступають підтвердженням правової позиції відповідача та спростовують правильність винесених рішень.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегією встановлено наступне:

19.11.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна компанія «Центробуд» (далі - позивач, генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метроном» (далі - відповідач, замовник) укладено договір Генерального підряду № 45 по будівництву «багатофункціонального торгівельно-розважального комплексу з сервісними службами та індивідуальною житловою забудовою по вул. Метрологічній, 18 у Голосіївському районі міста Києва» (далі - договір підряду).

Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно з пунктом 2.1 договору підряду за даним договором генпідрядник зобов'язується згідно із завданням замовника, на свій ризик, власними та залученими силами, виконати та здати йому, у встановлені даним договором строки, закінчені роботи (в складі та обсягах, що передбачені робочою документацією) щодо будівництва багатофункціонального торгівельно-розважального комплексу з сервісними службами та індивідуальною житловою забудовою по вул. Метрологічній, 18 у Голосіївському районі м. Києва.

Відповідно до пункту 3.1 договору підряду в цьому договорі датою початку є дата підписання договору.

Як визначено п. 3.2 договору, термін закінчення будівництва об'єкта - грудень 2008 року. Будівництво об'єкта може бути закінчено достроково тільки за письмовою згодою замовника.

Згідно з пунктом 3.3 договору підряду сторони в двотижневий строк після підписання договору затверджують зведений укрупнений графік (Додаток № 2), а також Графік передачі робочої документації (Додаток № 3), які є його невід'ємними частинами.

Пунктом 3.4 договору підряду визначено, що при складанні Детального календарного графіку, сторони визначають перелік, вартість і зміст кожного з етапів робіт, на основі яких генпідрядником будуть пред'являтися проміжні акти виконаних робіт.

Відповідно до пункту 4.1 договору підряду договірна ціна (Додаток № 4) робіт по цьому договору становить - 89333316,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 14888886,00 грн. Договірна ціна розрахована відповідно до ДБН Д.1.1.1-2000 «Правила визначення вартості будівництва» з урахуванням середньомісячної заробітної плати робітників 2800 грн. при середньому розряді робіт 3,8.

Згідно з пунктом 4.2 договору підряду договірна ціна є динамічною і може бути змінена відповідно до пункту 4.4. цього договору.

Положеннями п. 4.3 договору визначено, що договірна ціна може коригуватись тільки за взаємною згодою сторін, про що оформлюються відповідні додаткові угоди до даного договору. Жодна зі сторін не може в односторонньому порядку змінювати договірну ціну.

Як визначено п. 4.4 договору підряду сторони домовились, що договірна ціна підлягає уточненню пропорційно обсягам робіт з підписанням відповідних додаткових угод до договору у випадках:

- виникнення обставин непереборної сили, що впливають на договірну ціну,

- внесення змін до проектної документації за ініціативою замовника;

- уповільнення темпів або зупинення виконання робіт за рішенням замовника або з його вини, якщо це викликало додаткові витрати генпідрядника;

- зміни законодавства з питань оподаткування, якщо це впливає на вартість робіт;

- зростання більше ніж на 10% з моменту початку виконання робіт і до моменту здачі об'єкта в експлуатацію цін на основні ресурси (бетон, арматурний прокат, цегла);

- зростання більше ніж на 10% з моменту початку виконання робіт і до моменту здачі об'єкта в експлуатацію середньостатистичної заробітної плати по будівельній галузі в місті Києві за даними міністерства статистики.

Відповідно до пункту 14.1 договору підряду фінансування робіт, будівництва об'єкта проводиться за «Зведеним укрупненим графіком та графіком платежів» (Додаток № 2) який складається замовником, узгоджується з Генпідрядником і є невід'ємною частиною даного договору.

У відповідності до пункту 16.1 договору підряду замовник щомісячно, але не пізніше 05 числа місяця наступного за звітним, підписує довідку про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ-3) та акт виконаних робіт (ф. КБ-2в). Генпідрядник надає замовнику для оформлення довідку про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ-3) та акт виконаних робіт (ф. КБ-2в) до 01 числа місяця наступного за звітним. Вартість виконаних робіт при взаєморозрахунках визначається на підставі нормативних витрат матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фактичних обсягів виконаних робіт та поточних цін і тарифів, згідно затвердженої проектно-кошторисної документації.

Пунктом 16.2 договору визначено, що замовник здійснює щомісячні розрахунки за виконані роботи не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним. Остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється в межах Загальної Договірної ціни в місячний термін після завершення будівництва об'єкта та підписання акту Державної приймальної комісії.

Відповідно до пункту 16.3 договору підряду замовник до 15 числа поточного місяця здійснює авансові платежі в розмірі 50% вартості робіт, виконаних генпідрядником у попередньому місяці (відповідно до довідок про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ-3) та актів виконаних робіт (ф. КБ-2в) для придбання матеріально-технічних ресурсів. Залік авансу проводиться при розрахунку за виконані роботи звітного місяця.

Свої позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна компанія «Центробуд» обґрунтовує тим, що генпідрядник належним чином виконував свої зобов'язання за договором генерального підряду, про що свідчать належним чином оформлені та підписані замовником акти виконаних робіт (ф. КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ-3), а відповідач в свою чергу порушив умови договору в частині здійснення розрахунків за виконані роботи.

Відповідач в своїх запереченнях посилається на те, що з метою забезпечення технічного нагляду та контролю за відповідністю робіт, матеріальних ресурсів установленим вимогам за умовами договору генпідряду, ТОВ «Метроном» було укладено договір № 11/03/10-11ТН з ТОВ «Столичне бюро незалежних будівельних експертиз та технічного нагляду», відповідно до якого була створена комісія у складі представників замовника та проведено обстеження об'єкта, за результатами чого складено акт від 27.01.2012, яким зафіксовані певні недоліки (дефекти). Враховуючи вищевикладене відповідач зазначає, що за неналежну якість замовник має право вимагати зменшення ціни роботи.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Метроном» зазначає, що положення договору № 45 надає можливість замовнику виявити протягом певного часу приховані недоліки у виконаних будівельних роботах, які не могли бути виявлені ним під час їх приймання-передачі як явні та вимагати від підрядника усунути виявлені недоліки. За твердженням відповідача вартість усунення недоліків (дефектів) становить близько 4047868,34 грн., у зв'язку з чим він має право вимагати від підрядника пропорційного зменшення ціни робіт.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю «Метроном» стверджує, що вирішення питань, які стосуються предмету спору, є технічними, їх вирішення потребує спеціальних знань та висновків відповідної судової експертизи, при цьому клопотання сторони не є обов'язковим.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції сторонами не заявлялося клопотання про призначення експертизи.

21.05.2012 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Метроном» надійшло клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, в якому відповідач зазначає про необхідність роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору та потребують спеціальних знать щодо наявності недоліків у виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна компанія «Центробуд» роботах по будівництву об'єкта.

Як визначено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Враховуючи пояснення представників сторін та наявні в матеріалах справи документи, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача стосовно наявності достатніх підстав та доцільності в даному випадку призначення у справі судової експертизи.

В своєму клопотанні Товариство з обмеженою відповідальністю «Метроном» не аргументувало належним чином свою правову позицію, не зазначивши, яким саме чином експертні висновки можуть вплинути на встановлення факту наявності або відсутності у відповідача грошового зобов'язання у відповідності до предмету даного спору.

Як встановлено матеріалами справи, починаючи з грудня 2008 року відповідач неналежним чином виконував зобов'язання за договором, порушив положення розділу 16 «Проведення розрахунків за виконанні роботи», зокрема п. п. 16.2 та 16.3 стосовно здійснення розрахунків за виконані роботи та авансових платежів для придбання матеріально-технічних ресурсів.

Відповідно до рахунку фактури № 2212/1 від 22 грудня 2008 року позивачем для виконання робіт за договором генерального підряду були придбані за власні кошти товарно-матеріальні цінності на суму 655829,82 гривні, передані відповідачу згідно з накладною на реалізацію ТМЦ № 2212, але відповідачем вони не сплачені і заборгованість не погашена.

Станом на 01.01.2008 року поточна заборгованість ТОВ «Метроном» перед ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Центробуд» за виконані та прийняті роботи становила 2141672,00 грн. протягом січня - квітня 2008 року поточна заборгованість була погашена і платежі до листопада 2008 року здійснювались у відповідності до умов договору. Починаючи з листопада 2008 року почала формуватись заборгованість за виконані та прийняті роботи, яка в сукупності станом на 25.11.2009 склала 3227745,12 грн.

Отже, за виконані роботи у 2008 році заборгованість відповідача перед позивачем становить 3227745,12 гривні.

Таким чином, станом на 25.11.2009 сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 3883574,74 грн. (655829,82 грн. + 3227745,12 грн.).

01.10.2009 між сторонами була підписана Додаткова угода № 2 до договору генерального підряду № 45 від 19.11.2007.

Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди № 2 генпідрядник зобов'язується щопонеділка, наступного за звітним тижнем, надавати замовникові акт виконаних робіт за попередній тиждень у двох примірниках, а замовник - підписати акт або надати мотивовану відмову від його підписання. Підписаний сторонами акт є підставою для здійснення замовником оплати виконаної генпідрядником за тиждень частини робіт по Додатковій угоді. Неподання письмової мотивованої відмови протягом 3 робочих днів вважається прийняттям акта з подальшою оплатою виконаної генпідрядником за звітний тиждень частини робіт по Додатковій угоді.

Відповідно до пункту 10 Додаткової угоди № 2 генпідрядник може призупинити виконання робіт по Додатковій угоді, якщо замовник затримує оплату виконаних робіт більше ніж на 1 тиждень, а також систематично несвоєчасно забезпечує генпідрядника проектно-кошторисною документацію, матеріалами та устаткуванням, обов'язок по забезпеченню якими покладено на Замовника.

Однак, починаючи з вересня 2010 року замовник припинив оплату виконаних робіт, у зв'язку з цим позивач припинив виконання робіт в порядку пункту 10 Додаткової угоди № 2.

Відтак, заборгованість за виконані роботи по Додатковій угоді № 2 склала 933405,35 грн.

Згідно з частиною 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з частинами 2, 3 статті 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У погоджений сторонами строк відповідач розрахунки з позивачем в повному обсязі не провів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача 4816980,29 грн. заборгованості за виконані роботи відповідно до договору правомірна та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач в своєму позові просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метроном» пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. З Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Як визначено п. 18.1 договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання ними своїх обов'язків за даним договором відповідно до чинного законодавства України та даного договору. Застосування санкцій до сторони, яка порушила зобов'язання за договором підряду, не звільняє її від виконання зобов'язання, крім випадків, коли інше передбачено чинним законодавством України.

Пунктом 6.4 договору за затримку оплати робіт по договору більше ніж на 1 місяць з вини замовника, він сплачує генпідряднику пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день затримки, але не більше 5% від загальної договірної ціни.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Тривале безпідставне утримання чужих коштів призводить до їх знецінення для власника внаслідок інфляційних процесів.

Інфляція - знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Держкомстату України від 14.11.2006 № 519).

Відповідно до п. 1.14 Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 року № 480 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 січня 2008 року за № 32/14723, індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

Тому, при прийнятті рішення про стягнення коштів, не сплачених у строк, обумовлений договором, суд має визначити їх реальну вартість на час відшкодування - з урахуванням індексу інфляції за весь час користування такими коштами.

Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань.

Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши розрахунок позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновками Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача 368202,05 грн. пені, 644290,95 грн. інфляційних втрат та 291803,71 грн. 3% річних.

Факт наявності боргу у Товариства з обмеженою відповідальністю «Метроном» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна компанія «Центробуд» належним чином доведено та документально підтверджено, у зв'язку чим суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню в частині, визначеній Господарським судом міста Києва.

Усі роботи були прийняті відповідачем належної якості про що свідчать підписані довідки про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ-3) та акти виконаних робіт (ф. КБ-2в), жодних зауважень до позивача відповідачем не пред'являлось.

Відповідно до частини 1 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Також слід звернути увагу на відсутність в матеріалах справи доказів запрошення представників підрядника на проведення дій по визначенню прихованих недоліків, про які зазначається в акті. Крім того, акт складений 27.01.2012, тобто після подання позову до суду та порушення провадження у справі.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи позивача, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метроном» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 у справі № 60/34 залишити без змін.

Матеріали справи № 60/34 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Головуючий суддя Отрюх Б.В.

Судді Тищенко А.І.

Михальська Ю.Б.