Постанова

від 08.06.2012 по справі 4-2143/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 4-2143/12

П О С Т А Н О В А

08 червня 2012 року Печерський районний суд м. Києва в складі :

Головуючого судді Царевич О.І.,

при секретарі Гуцинюку Я.І.,

за участю прокурора Мацієвського О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірної бездіяльності Генеральної прокуратури України при розгляді заяв про злочин -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на постанову Генеральної прокуратури України про відмову в порушенні кримінальної справи та про визнання визнання неправомірної бездіяльності Генеральної прокуратури України при розгляді заяв про злочин.

Постановою судді від 29.05.2012 у справі скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірної бездіяльності Генеральної прокуратури України при розгляді заяв про злочин виділено в окреме провадження. (а.с.5).

В обґрунтування вказаної скарги заявник посилається на те, що у зв'язку з розглядом її заяв про злочин від 20.01.2010, 26.02.2010, 05.03.2010, адресованих до Генеральної прокуратури України, вважає дії та бездіяльність Генеральної прокуратури України незаконними. В зв'язку з чим просить визнати неправомірною бездіяльність Генеральної прокуратури України через нерозгляд її заяв від 20.01.2010, 26.02.2010, 05.03.2010, через неприйняття рішення в строк, визначений ст. 97 КПК України та через неповноту та однобічність проведеної перевірки.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про час, дату та місце розгляду скарги судом повідомлялась вчасно та належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

Судом, з урахуванням вказаних обставин, думки прокурора, визнано можливими розгляд скарги у відсутність заявника, так як виходячи з аналізу норм КПК України, її неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Прокурор в судовому засіданні доводи скарги не визнав, просив у задоволенні скарги відмовити, так як вважав доводи скарги безпідставними та такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві. Зазначив, що за результатами розгляду заяв ОСОБА_1, на які вона посилається у своїй скарзі, Генеральною прокуратурою України винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.04.2012, копію якої надав в судовому засіданні.

Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

У відповідності з положеннями ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.

Таке право не може бути обмежене навіть у разі відсутності норм закону, які б передбачали можливість звернення особи до суду та розгляд відповідної скарги в порядку визначеному Кримінально-процесуальним кодексом України.

Зазначені конституційні положення є нормами прямої дії. Правовідносини, які виникли між суб'єктом звернення та Генеральною прокуратурою України за своєю природою є кримінально-правовими.

За таких обставин суд вважає, що скарга ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства навіть за відсутності в КПК України норм, які регламентують відповідний розгляд.

Разом з цим, як вбачається з наданої прокурором копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.04.2012, заяви ОСОБА_1 від 20.01.2010, 26.02.2010 та 05.03.2010 , на які вона посилається у своїй скарзі, на виконання постанови Печерського районного суду м. Києва від 12.01.2011 направлені до Генеральної прокуратури України для проведення перевірки в порядку ст. 97 КПК України, а відтак суд відкидає доводи заявника щодо нерозгляду її заяв від 20.01.2010, 26.02.2010, 05.03.2010.

За результати проведення відповідної перевірки, старшим прокурором другого наглядового відділу управління нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Мацієвським О.С. 11.04.2012 винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, що відповідає вимогам ст. 97 КПК України.

Доводи скарги з приводу неповноти проведення перевірки, судом не можуть бути прийняті до уваги під час розгляду скарги на бездіяльність Генеральної прокуратури України, оскільки виходять за межі предмету судового дослідження під час розгляду справ даної категорії. Між тим, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що вона не позбавлена навести аналогічні за змістом доводи при оскарженні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи,в порядку, визначеному ст. ст. 236-1, 236- КПК України.

Одночасно суд не може погодитися з доводами скарги з приводу не розгляду заяв ОСОБА_1 від 20.01.2010, 26.02.2010, 05.03.2010 та неприйняття за результатами їх розгляду рішення в строк, визначений ст. 97 КПК України. Оскільки, як випливає зі змісту постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.04.2012, вказані доводи були предметом судового розгляду, за результатами якого ухвалено постанову від 12.01.2011, яка є чинною на всій території України та обов'язковою для виконання, а відтак заявнику ОСОБА_1 забезпечувалось право доступу до правосуддя та умови для захисту порушених прав і свобод, їх відновлення, нею реалізовано право на звернення до суду з відповідною скаргою.

Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що оскільки оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини розглядаються у межах кримінального, а не адміністративного судочинства, то суд не наділений правом визнавати бездіяльність прокурора неправомірною та незаконною.

Основним завданням суду при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.

Судом при розгляді даної скарги не встановлено порушення Генеральною прокуратурою України будь -яких прав заявника чи інших осіб при розгляді заяв ОСОБА_1 від 20.01.2010, 26.02.2010, 05.03.2010 та винесенні за результатами їх розгляду поставнои про відмову в порушенні кримінальної справи, за таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірної бездіяльності Генеральної прокуратури України при розгляді заяв про злочин.

На підставі викладеного та ст. 55 Конституції України,ст. ст.95, 97, 236 КПК України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірної бездіяльності Генеральної прокуратури України при розгляді заяв про злочин -залишити без задоволення.

На постанову може бути подана апеляція прокурором чи особою, яка подала скаргу, її представником протягом 15 діб з дня її винесення до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя О.І. Царевич