Постанова

від 05.06.2012 по справі 35/241

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2012 р. Справа № 35/241 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Демидової А.М., Коваленко С.С., Воліка І.М. (доповідача), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на рішеннявід 10.10.2011 господарського суду міста Києва та на постанову від 17.01.2012 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 35/241 господарського суду міста Києва за позовом Фінансового управління Алуштинської міської ради доПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" простягнення пені та індексації у розмірі 2912,81 грн. В судове засідання прибули представники сторін: позивачане з'явились; відповідачаОСОБА_4 (дов. від 15.08.2011 № 13-11-17856); ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року позивач - Фінансове управління Алуштинської міської ради звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (надалі -ПАТ "Комерційний банк "Надра", відповідач) про стягнення 2 342,12 грн. заборгованості, з яких: індексація у зв'язку з інфляцією у сумі 1 168,63 грн. та пеня у сумі 1 173,49 грн., а також стягнення судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору строкового банківського вкладу № 5/1 від 08.07.2008 (зі змінами та доповненнями) не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення грошових коштів з депозитного рахунку позивача, у зв'язку з чим, за умовами цього Договору та чинного законодавства, зобов'язаний сплатити позивачеві пеню та інфляційні втрати.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.10.2011 у справі № 35/241 (суддя Літвінова М.Є.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2012 (колегія суддів: Ільєнок Т.В. -головуючий, судді -Борисенко І.В., Шипко В.В.), позов задоволено повністю; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" на користь Фінансового управління Алуштинської міської ради 1259,71 грн. -інфляційних, 1653,10 грн. -пені; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" в доход Державного бюджету України 102,00 грн. -державного мита.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанції, відповідач -ПАТ "Комерційний банк "Надра" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2012 в частині стягнення пені у сумі 1653,10 скасувати, та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 256, пункту 1 частини 2 ст. 258, ст. 261 Цивільного кодексу України, частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України, з урахуванням чого, суди не надали належної правової оцінки обставинам справи щодо моменту виникнення у відповідача зобов'язання повернути депозитні кошти, з якого і починається перебіг строку позовної давності для нарахування пені, що є підставою для скасування судових актів в оскаржуваній частині.

Позивач не скористався правом, наданим ст. 111 2 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу відповідача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Позивач у судове засідання касаційної інстанції не з'явився про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 08.07.2008 між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра" Кримське РУ (Банк) та Фінансовим управлінням Алуштинської міської ради (Вкладник) укладений Договір № 5/1 строкового банківського вкладу (депозиту) (надалі -Договір), за умовами якого Вкладник перераховує на вкладний рахунок № 25461001322001 у відділенні № 1 філії ВАТ КБ "Надра" Кримське РУ, МФО 384823 у відповідності з Договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № 5 від 08.07.2008, грошові кошти в сумі 7 293 680,00 грн., а Банк зобов'язується виплатити Вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим Договором (п. п. 1.1., 1.4 Договору); строк вкладу - 3 (три) місяці; дата повернення вкладу -07.10.2008 (п. 1.2 Договору).

07.10.2008 між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору № 5/1, якою пункти 1.1, 1.2 та 2.1 викладено у новій редакції, зокрема у пункті 1.1., сторони погодили, що Вкладник перераховує на вкладний рахунок грошові кошти у сумі 6482230,00 грн.; строк вкладу продовжено на 6 місяців і складає -9 місяців; дата повернення вкладу -06.04.2009 (п. 1.2 Договору в редакції Додаткової угоди від 07.10.2008); Вкладник перераховує грошову суму, зазначену у п. 1.1 цього Договору, на вкладний рахунок з рахунків місцевого бюджету м. Алушта, відкритих на ім'я фінансового управління Алуштинської міської ради: №31527888500007 -у сумі 290 170,00 грн.; №31524999500007 -у сумі 5 857 920,00 грн.; №31529444500007 -у сумі 64 390,00 грн.; № 31520931700007 -у сумі 269 750,00 грн.; протягом одного банківського дня з дня належного оформлення цього Договору (п. 2.1 Договору в редакції Додаткової угоди від 07.10.2008).

21.01.2009 між сторонами укладений Договір про внесення змін № 27 до Договору № 5/1 від 08.07.2008, згідно умов якого сторони погодили, що Вкладник забирає частину вкладу на суму 497000,00 грн. та викладено пункти 1.1. та 2.1 Договору № 5/1 строкового банківського вкладу (депозиту) від 08.07.2008 у новій редакції, зокрема, у пункті 1.1. сторони погодили, що вкладник перераховує на вкладний рахунок № 25461001322001 в філії ВАТ КБ "Надра" Кримське РУ, МФО 384823, відкритий у відповідності з Договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № 5 від 08.07.2008 грошові кошти у сумі 13 465,00 грн.; Вкладник перераховує грошову суму, зазначену у п.1.1 цього Договору, на вкладний рахунок з рахунків місцевого бюджету м. Алушта, відкритих в Головному управлінні Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим у м. Сімферополь на ім'я фінансового управління Алуштинської міської ради: №31524999500007 -у сумі 13 465,00 грн. протягом одного банківського дня з дня належного оформлення цього Договору з урахуванням змін та доповнень (п. 2.1. Договору в редакції Договору про внесення змін № 27 від 21.01.2009).

Судами встановлено, що Банк свої зобов'язання щодо повернення депозитних коштів не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача (Банку) депозитного вклад у сумі 510 464,00 грн., 3 145,40 грн. -відсотків за користування депозитним вкладом, пені за прострочення повернення частини депозитного вкладу в сумі 1 960,77 грн., пені за несвоєчасне перерахування відсотків, нарахованих за користування депозитним вкладом у сумі 33,09 грн., які рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.02.2009 у справі № 2-2/614-2009 задоволені частково; стягнуто з відповідача 497 000,00 грн. - депозитного вкладу, 3 145,40 грн. -процентів за користування депозитним вкладом, 1960,77 грн. -пені за прострочення повернення депозитного вкладу, 33,09 грн. - пені за несвоєчасне перерахування процентів, нарахованих за користування депозитним вкладом, в іншій частині позову відмовлено.

З урахуванням того, що Банк здійснював повернення депозитного вкладу частинами, без сплати процентів за користування депозитним вкладом, 16.03.2009 позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення залишку вкладу за Договором № 5/1 у сумі 13465,00 грн., а також стягнення відсотків за користування депозитним вкладом за період з 01.02.2009 по 05.04.2009 у розмірі 18 796,30 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.10.2009 у справі №34/494 (2-22/2452-2009) позов задоволено; стягнуто з відповідача 13 465,00 грн. - заборгованості по депозитному вкладу, 18 796,30 грн. -заборгованості по несплаченим процентам.

Крім цього, рішенням господарського суду міста Києва від 01.06.2010 у справі № 10/30 задоволені вимоги позивача та стягнуто з Банку (відповідача) 8 372,65 грн. -пені, 69 368,68 грн. -інфляційних та 287,24 грн. -3% річних.

В подальшому на підставі цього Договору з Банку рішенням господарського суду міста Києва від 24.09.2010 у справі № 46/361 стягнуто 20 545,06 грн. - пені; рішенням господарського суду міста Києва від 15.03.2011 у справі № 2/29 стягнуто 19 692,99 грн. -пені, 12 944,15 грн. -інфляційних.

Зазначеними вище рішеннями, позивачем з відповідача було стягнуто пені та інфляційних втрат за період з 11.02.2010 по 31.12.2010, а тому позивачем здійснено новий розрахунок пені та інфляційних за період з 01.01.2011 по 31.05.2011, у зв'язку з несвоєчасним перерахуванням Банком процентів за користування депозитним вкладом.

За таких обставин, вирішуючи даний спір, суди обох інстанцій визнали доведеними обставини, на які позивач посилався як на підставу свої вимог, зокрема, суди послались, що неналежне виконання Банком своїх зобов'язань встановлена рішеннями господарським судів, і факти встановлені цими рішеннями в силу приписів ст. 35 ГПК України є обов'язковими для вирішення даного спору, а тому встановивши факт неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання дійшли висновку, що в силу приписів частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірним та обґрунтованим нарахування інфляційних втрат за період з 01.01.2011 по 31.05.2011, а також з урахуванням приписів ст. ст. 530, 549 Цивільного кодексу України, пункту 5.3. Договору № 5/1 в редакції Додаткової угоди до Договору № 5/1 від 04.02.2009, яким сторони погодили, що у разі несвоєчасного повернення вкладу, або його частини, та перерахування процентів по вкладу на рахунок міського бюджету міста Алушта ВАТ КБ "Надра" повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення, з огляду чого, суди дійшли висновку, що нарахування пені відповідає вимогам законодавства та здійснено у межах строку позовної давності.

Дійшовши висновку про наявність підстав для покладення на відповідача штрафної санкцій у вигляді пені, суди попередніх інстанцій послались на положення ст. ст. 530, 549 Цивільного кодексу України та умови Договору, при цьому не надавши належної правової оцінки предмету позову та нормам матеріального права, які підлягають застосуванню до даних правовідносинах.

Касаційна інстанція з такими висновками не погоджується з огляду на таке.

Предметом позову є матеріально-правова вимога про стягнення інфляційних втрат та пені за неналежне виконання грошового зобов'язання щодо своєчасного перерахування процентів за користування депозитним вкладом.

За умовами пункту 5.3 Договору № 5/1, в редакції Додаткової угоди від 04.02.2009, передбачено, що у разі несвоєчасного повернення вкладу, або його частини, та перерахування процентів по вкладу на рахунок, зазначений у п. 4.2., Банк сплачує Вкладнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно пункту 4.2 Договору, відсотки на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження Вкладу у Банк, до дня, що передує його поверненню Вкладникові або списанню з вкладного рахунку Вкладника. Відсотки нараховуються щомісячно в кожний останній робочий день місяця і в день закінчення дії Договору. Виплата відсотків здійснюється щомісячно в останній день місяця на рахунок місцевого бюджету м. Алушти № 31411534700007, код платежу 21040000.

Таким чином, порушення зобов'язання щодо несвоєчасного перерахування процентів на депозитний вклад визначається щомісячно, з наступного дня за останнім робочим днем місяця.

Відтак, строк для нарахування штрафних санкцій повинен обраховуватися з врахуванням зазначених умов договору та обставин щодо перерахування процентів нарахованих на депозитний вклад.

Натомість, судами наведених умов договору не враховано, тому визначення строку порушення зобов'язання з врахуванням вимог ст. 530 Цивільного кодексу України є невірним, а відтак, свідчить про невірне застосування судами приписів ст. ст. 530, 549 Цивільного кодексу України.

Також, висновок судів попередніх інстанцій про стягнення пені у розмірі 1653,10 грн. за період з 01.01.2011 по 31.05.2011 суперечить приписам частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлені цим кодексом.

За змістом пункту 1 частини 2 ст. 258 Цивільного кодексу України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачена спеціальна позовна давність в один рік.

Тобто, суди у даному випадку повинні були встановити момент виникнення у відповідача зобов'язання щодо перерахування процентів по депозитному вкладу щомісячно, і нарахувати пеню з цього моменту за кожний період на підставі п. 5.3 Договору, з урахуванням частин 6 ст. 232 Господарського кодексу України (6 місяців) і за умови, що позивачем не пропущений спеціальний строк позовної давності, передбачений ст. 258 Цивільного кодексу України, про сплив якої заявлено стороною у справі, оскільки за приписом частини 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до частини 2 ст.111 5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст.111 7 ГПК України).

Не встановлення та не врахування зазначених вище обставин та норм матеріального права, призвело до прийняття судами попередніх інстанцій незаконних судових рішень в частині стягнення пені.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення в частині позовних вимог про стягнення 1653,10 грн. пені, підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині судові рішення є повними і об'єктивними, прийняті при дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, без порушень норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2011 у справі № 35/241 в частині стягнення пені -скасувати, а справу № 35/241 в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2011 у справі № 35/241 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : С.С. Коваленко

І.М. Волік