Ухвала

від 29.05.2012 по справі 6/5007/105/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 травня 2012 р. № 6/5007/105/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Плюшка І.А., Бакуліної С.В., Мирошниченка С.В., Першикова Є.В., Подоляк О.А., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 13.03.2012 у справі№ 6/5007/105/11 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Лазер-Інтер" допублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" треті особи: 1. ОСОБА_7, 2. ОСОБА_8, 3. ОСОБА_9, провизнання договорів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 01.12.2011 у справі № 6/5007/105/11 позов задоволено, визнано недійсними наступні договори, укладені між товариством з обмеженою відповідальністю "Лазер-Інтер" та публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль": договір іпотеки від 28.03.2006, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_10, та зареєстрований в реєстрі за № 1105, із змінами та доповненнями, внесеними договором про внесення змін та доповнень від 26.03.2009, який посвідчений приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за № 1715; договір поруки № Р14-2/006-4/67992/1 від 29.03.2006, із змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою від 25.03.2009; договір поруки № Р14-2/006-4/67980/1 від 29.03.2006, із змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою від 25.03.2009; договір іпотеки від 20.04.2006, зареєстрований в реєстрі за № 1547; договір іпотеки від 06.05.2006, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за № 1793; договір іпотеки від 28.04.2007, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за № 395, із змінами та доповненнями, внесеними договором від 25.05.2007, який посвідчений приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за № 531; договір поруки №/110/330/2 від 28.04.2007; договір поруки №/110/543/2 від 06.08.2007; договір іпотеки від 06.08.2007, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за № 1054, із змінами та доповненнями, внесеними Договором про внесення змін до договору іпотеки від 28.08.2007, який посвідчений приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрований в реєстрі за № 1169; договір поруки №/110/543/4 від 28.08.2007; договір поруки №/110/544/2 від 06.08.2007; договір поруки №/110/544/4 від 28.08.2007. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" судові витрати.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.01.2012 рішення господарського суду Житомирської області від 01.12.2012 у справі № 6/5007/105/11 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.03.2012 у справі № 6/5007/105/11 рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 13.03.2012 у справі № 6/5007/105/11, у якій просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 13.03.2012 у справі № 6/5007/105/11 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 18.01.2011 у справі № 22/080-10/14, від 25.11.2009 у справі № 19/2-62, від 29.06.2011 у справі № 34/76-55/358, від 29.06.2011 у справі № 34/77-27/356, від 29.06.2011 у справі № 34/78-47/483, постанову Верховного Суду України від 16.05.2011 у справі № 19/87-10 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Зі змісту постанов суду касаційної інстанції від 13.03.2012 у справі № 6/5007/105/11, про перегляд якої просить заявник, та від 18.01.2011 у справі № 22/080-10/14, від 25.11.2009 у справі № 19/2-62, від 29.06.2011 у справі № 34/76-55/358, від 29.06.2011 у справі № 34/77-27/356, від 29.06.2011 у справі № 34/78-47/483, на які він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято і застосовано відповідні норми матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

У постанові від 13.03.2012 у справі № 6/5007/105/11, на яку подана заява про перегляд, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції, врахувавши положення статей 203, 207, 208, 215 Цивільного кодексу України, погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів іпотеки та поруки, оскільки рішенням господарського суду Житомирської області від 16.03.2010 р. у справі № 11/26-К рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Лазер-Інтер", які стосувалися укладення оскаржуваних договорів та уповноваження на їх підписання зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю "Лазер-Інтер" директора ОСОБА_8, визнані недійсними, що є підставою для визнання оскаржуваних договорів недійсними, оскільки вони підписані не уповноваженою особою. Крім того, врахувавши положення частини третьої статті 92, частини третьої статті 238 Цивільного кодексу України, колегія суддів суду касаційної інстанції погодилась з висновками судів попередніх інстанцій, що правочин має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють, з метою забезпечення інтересів цієї особи представнику заборонено вчиняти представницький правочин у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, а відтак, підписання оскаржуваних договорів зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю "Лазер-Інтер" ОСОБА_8 в забезпечення виконання ним же (ОСОБА_8) своїх зобов'язань за кредитними договорами суперечить вимогам чинного законодавства.

Приймаючи постанову від 18.01.2011 у справі № 22/080-10/14, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову про визнання недійсним договору застави, оскільки повноваження виконавчого органу щодо укладення угод на суму, що перевищує 100000,00 грн. статутом не обмежено, а факт не затвердження договору після його укладення не суперечить вимогам діючого законодавства та не зумовлює його недійсність.

Приймаючи постанову від 25.11.2009 у справі № 19/2-62, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позову про визнання недійсними кредитного договору, договору застави та договору про уступку права вимоги, оскільки на час вчинення оспорюваних правочинів, повноваження директора товариства були визначені у статуті, затвердженому загальними зборами засновників (протокол № 2 від 30.08.2004); про отримання товариством кредиту і наступне схвалення ним кредитного договору № 70 від 07.06.2005 свідчить факт сплати відсотків за користування кредитними грошовими коштами, що встановлено рішенням господарського суду Донецької області, що вступило у законну силу, у справі № 32/419 за позовом закритого акціонерного товариства акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі "Кальміуське відділення у місті Донецьку" до товариства з обмеженою відповідальністю "Мак-Ойл-Поставка" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 70 від 07.06.2005.

Приймаючи постанови від 29.06.2011 у справі № 34/76-55/358, від 29.06.2011 у справі № 34/77-27/356, від 29.06.2011 у справі № 34/78-47/483, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову про визнання недійсними договорів застави та поруки, оскільки укладення головою правління позивача договорів забезпечення не потребує, згідно вимог чинного законодавства України та статуту позивача попереднього погодження укладення таких договорів загальними зборами акціонерів, оскільки договори, укладені з метою забезпечення виконання зобов'язань, не є договорами відчуження. Щодо вимог позивача про зобов'язання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача приватного нотаріуса усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом вчинення нотаріусом дій по вилученню з Єдиного реєстру заборон відповідних записів, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у зазначеній частині позову, оскільки ГПК України не містить процесуальної норми, яка б зобов'язувала третіх осіб до вчинення певних дій.

Таким чином, судове рішення, про перегляд якого подано заяву, і судові рішення Вищого господарського суду України, на які здійснюється посилання, свідчать про відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу постанов суду касаційної інстанції, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.

Крім того, до судових рішень, на які у відповідній заяві може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України, не належать судові рішення Верховного Суду України, прийняті у порядку розділу ХІІ 2 ГПК України, у зв'язку з чим посилання заявника на постанову Верховного Суду України від 16.05.2011 у справі № 19/87-10 не приймається до уваги.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 14 -111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити публічному акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" у допуску справи № 6/5007/105/11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя Судді І.Плюшко С.Бакуліна С.Мирошниченко Є.Першиков О.Подоляк KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)