ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
07 червня 2012 р. Справа 7/19/2012/5003
за позовом : Заступника прокурора м. Вінниці в інтересах Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі Державного Вінницького проектно-конструкторського технологічного інституту, м. Вінниця
до : Відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр", смт. Стрижавка, Вінницька область
про стягнення 17328,59 грн. заборгованості
Головуючий суддя Банасько О.О.
Cекретар судового засідання Ольхова Т.О.
Представники:
прокурор: Формуга І.Ю. - стажист на посаді помічника Хмільницького міжрайпрокурора, службове посвідчення № 65-2011 від 26.11.2011 року.
позивача: ОСОБА_4. - довіреність б/н від 15.02.2012 року, паспорт серії АВ 867215 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 26.08.2009 року.
відповідача : ОСОБА_2 - довіреність б/н від 16.05.2012 року, паспорт серії АА 239087, виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 19.06.1996 року.
ВСТАНОВИВ :
24.05.2012 року на адресу суду надійшла позовна заява заступника прокурора м.Вінниці в інтересах Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі Державного Вінницького проектно-конструкторського технологічного інституту, м.Вінниця до Відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр", смт.Стрижавка, Вінницька область про стягнення 17328,59 грн. заборгованості.
Ухвалою від 25.04.2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/19/2012/5003 та призначено до розгляду на 10.05.2012 року.
В подальшому розгляд справи в зв'язку з неявкою відповідача та неподанням витребуваних документів неодноразово відкладався, востаннє ухвалою від 31.05.2012 року до 07.06.2012 року.
07.06.2012 року через канцелярію суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому останній зазначає, що заборгованість в сумі 15 762,00 грн. основного боргу він визнає в повному обсязі заперечуючи при цьому щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних.
За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.
07.06.2012 року в судовому засіданні представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв'язку з наданням можливості ознайомитися з умовами мирової угоди запропонованої відповідачем.
Суд ознайомившись з вказаним клопотанням відхиляє його як безпідставне з огляду на те, що даний позов заявлено прокурором у якого у відповідності до приписів ст.29 ГПК України відсутні повноваження на укладення мирової угоди.
В судовому засіданні представником позивача подано заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат за період з жовтня 2010 року по січень 2012 року в сумі 942,16грн. та 3% річних за період з 21.10.2010 року по 15.02.2012 року в сумі 624,43 грн.. Одночасно у вказаній заяві останній зазначає що наслідки відмови йому зрозумілі.
Вказана заява підтримується прокурором про що останній зробив відповідне письмове застереження безпосередньо на заяві.
Заява про відмову від позову приймається судом до розгляду як така, що не суперечить приписам ст.22 ГПК України.
Також в судовому засіданні представником відповідача подано заяву в якій останній зазначає, що заборгованість в сумі 15 762,00 грн. основного боргу він визнає в повному обсязі .
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
13.10.2008 року між Державним Вінницьким проектно-конструкторським технологічним інститутом (Виконавець) та Відкритим акціонерним товариством "Стрижавський кар'єр" (Замовник) було укладено договір на виконання робіт по авторському нагляду за будівництвом № 12919.
Відповідно до п.1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе проведення авторського нагляду за будівництвом дробильно-сортувальної установки, згідно з проектом, розробленим Виконавцем по Договору № 12746 від 05.03.2008 року.
Термін виконання робіт по Договору - до прийняття об'єкту в експлуатацію (про що Замовник письмово повідомляє Виконавця в 3-х денний термін), але не більше 12 місяців від початку будівництва (як передбачено проектом організації будівництва) та трудомісткістю вказаною в п.1.4. Договору (п.1.3 Договору).
Згідно п.2.1 Договору за проведення авторського нагляду згідно з Договором, Замовник перераховує Виконавцю - 13 135,00 грн., ПДВ 20% - 2 627,00 грн.. Всього сума оплати становить - 15 762, 00 грн. .
Відповідно п.2.2 Договору розрахунки Замовник проводить з Виконавцем безготівково. Оплата проводиться, наступним чином:
- попередня оплата 50% вартості робіт по Договору - 7 881,00, в т.ч. ПДВ 1 313,50 грн. на протязі 10 днів після одержання договору Замовником;
- остаточний розрахунок 50% вартості робіт по Договору - 7 881,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 313,50 грн. згідно акту виконаних робіт по Договору. Оплата проводиться по виставленим Виконавцем рахунках.
При завершенні робіт Виконавець подає Замовнику акт про виконання робіт по Договору (п.3.1 Договору).
Після прийняття державною комісією об'єкта будівництва, по якому здійснюється Виконавцем авторський нагляд, Замовник на протязі 5-ти днів повинен підписати отриманий від Виконавця Акт про виконання робіт по Договору і повернути один примірник Виконавцю (п.3.2 Договору).
Як вбачається з матеріалів справи в підтвердження виконання взятих на себе за договором зобов'язань позивач надав акт здачі-прийняття науково-технічних продукції № 12919 від 12.10.2009 року.
Суд зазначає, що акт здачі-прийняття науково-технічної продукції відповідачем підписаний не був (а.с.28, т.1).
Водночас факт проведення позивачем авторського нагляду за договором №12919 від 13.10.2008 року підтверджується журналом авторського нагляду за будівництвом дробильно-сортувальної установки від 12.11.2008 року (а.с.17-27, т.1).
Окрім того судом встановлено, що об'єкт будівництва по якому здійснювався авторський нагляд був прийнятий в експлуатацію, що підтверджується актом готовності об'єкта до експлуатації № 403 від 09.10.2009 року (а.с.30-31, т.1).
Також судом встановлено, що 01.09.2010 на адресу відповідача направлено претензію №2-5/39 від 01.09.2010 року з вимогою підписати акти звірок та виконання робіт (а.с.37, т.1).
01.09.2010 року вказана претензія отримана відповідачем про свідчить відтиск печатки ВАТ "Стрижавський кар'єр" безпосередньо на претензії.
06.09.2010 року на адресу відповідача направлено претензію №26Д/29 від 06.09.2010 року з вимогою погасити заборгованість (а.с. 35, т.1).
14.10.2010 року відповідачем отримано вказану претензію, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення наявним в матеріалах справи (а.с.36, т.1).
Матеріали справи не містять доказів надання відповіді відповідачем на претензії та погашення останнім боргу.
Непроведення розрахунків спонукало позивача звернутися з відповідним позовом до суду.
Слід вказати, що в підтвердження наявності боргу в сумі 15 762,00 грн. за договором від 13.10.2008 року в судове засідання 07.06.2012 року сторонами було подано обопільно підписаний акт взаєморозрахунків за період з 01.1.2008 року по 06.06.2012 року, який наявний в матеріалах справи.
На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.
Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу про стягнення боргу в розмірі 15 762,00 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.
Розглянувши заяву позивача заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 942,16грн. та 3% річних в сумі 624,43 грн. дійшов висновку про її прийняття та необхідність припинення провадження в цій частині з огляду на наступне.
Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову. При цьому частина шоста названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Згідно ч.3 ст.78, п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Заява позивача про відмову від позову в частині вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 942,16грн. та 3% річних в сумі 624,43 грн. приймається судом, оскільки відмова позивача від позову не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідно до вимог ст. 78 ГПК України прокурору та позивачу роз'яснені процесуальні наслідки їх дії.
Приймаючи заяву про відмову від позову в частині відмови від позовних вимог до відповідача суд враховує те, що вона підписана представником позивача ОСОБА_4 у якої наявні повноваження на відмову від позову, що вбачається із довіреності б/н від 15.02.2012 року, а також те, що вказана заява підтримується прокурором.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Задовольняючи позов суд врахував процесуальну позицію відповідача у даному спорі викладену останнім у заяві, яка безальтернативно свідчить про визнання останнім позову в частині вимог про стягнення основного боргу в повному обсязі.
За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням вищевикладених мотивів щодо припинення провадження в частині позовних вимог про стягнення інфляційних витрат та 3 % річних в зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.
Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
07.06.2012 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч. 1, 3, 5 ст. 49, ст.ст. 75, 78, п. 4 ч. 1 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр", вул. Київська, 1, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23211 - (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 05518894) на користь Державного Вінницького проектно-конструкторського технологічного інституту, вул. Пирогова, 3, м. Вінниця, 21018 - (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 00389417) - 15 762 грн. 00 коп. боргу.
3. Прийняти відмову прокурора та позивача від позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 942 грн. 16 коп. та 3% річних в сумі 624 грн. 43 коп. , провадження у справі в цій частині припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр", вул. Київська, 1, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23211 - (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 05518894) в доход Державного бюджету України - 1 609 грн. 50 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.
5. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 12 червня 2012 р.
Суддя Банасько О.О.
віддрук. 1 прим.:
1 - до справи.
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2012 |
Оприлюднено | 15.06.2012 |
Номер документу | 24597847 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Банасько О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні