Постанова

від 06.06.2012 по справі 7/796-5/44-41/487

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2012 р. Справа № 7/796-5/44-41/487

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіМирошниченка С.В., суддівБарицької Т.Л., Хрипуна О.О. (доповідача), розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство "Поступ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 у справі господарського суду№ 7/796-5/44-41/487 міста Києва за позовомПриватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство "Поступ" до 1. Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтез Сек`юрітіс" 3. Публічного акціонерного товариства "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс" 4. Київська міська рада третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "BON BUSINESS LTD" провизнання права власності за зустрічним позовом-1Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтез Сек 'юрітіс" до 1. Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство "Поступ" 2. Колективного підприємства "Агроспецтранс" провизнання договорів недійсними за зустрічним позовом-2Публічного акціонерного товариства "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс" до 1. Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство "Поступ" 2. Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна" провизнання права власності, зобов'язання вчинити дії та визнання недійсними договорів за участю представників позивачаЛопатін Г.В., Хоменко С.О., Хоменко О.С., відповідача-1 не з'явилися, відповідача-2не з'явилися, відповідача-3Подзега А.О., Янчук А.В., Дика Л.О., відповідача-4не з'явилися, третьої особине з'явилися,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство закритого типу "Автотранспортне підприємство "Поступ", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство "Поступ", звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Лісна, 80, (Світла, 9), придбані за договором № 10 купівлі-продажу майна від 28.09.1998, а також про зобов'язання МБТІ зареєструвати за ним право власності на вказане майно та видати реєстраційне посвідчення на нього, скасувавши реєстрацію такого права власності на всі об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Лісна, 80, (Світла, 9), проведену 20.10.2005 за організацією орендарів орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства та за приватною компанією з обмеженою відповідальністю "BОN BUSINESS LTD" на підставі мирової угоди від 16.02.2004, затвердженої ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.2004 та акта приймання-передачі майна до мирової угоди від 16.02.2004.

Під час розгляду даної справи ТОВ "Сінтез Сек'юрітіс" заявлено зустрічний позов, з урахуванням уточнень до позовних вимог, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу № 1 від 23.09.1996, укладеного між ЗАТ "Бортницьке ВАТП "Агросервіс" та КП "Агроспецтранс", і № 10 від 10.09.1998, укладеного між КП "Агроспецтранс" та АТЗТ "АТП "Поступ".

ЗАТ "Бортницьке ВАТП "Агросервіс", правонаступником якого є ПАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс", також подало до суду зустрічний позов про визнання за ним права власності на об'єкти нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Лісна, 80 (Світла, 9), а також про зобов'язання МБТІ зареєструвати за ним право власності на вказане майно та видати реєстраційне свідоцтво про реєстрацію права власності на нього, і стягнення із АТЗТ "АТП "Поступ" 638116,00 грн. упущеної вигоди. Під час судового провадження ПАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс" неодноразово змінювало зміст позовних вимог (заяви від 22.05.2009, від 12.06.2009, від 07.09.2009, від 07.09.2009, від 21.04.2011 та від 18.05.2011). Остання заява вже не містила вимог про стягнення упущеної вигоди, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про зменшення в цій частині позовних вимог за зустрічним позовом-2.

Оскільки вимоги за зустрічним позовом-2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу № 1 від 23.09.1996 та № 10 від 10.09.1998 не зазначалися в первісно поданому зустрічному позові, а були заявлені ПАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс" тільки 07.09.2010, місцевий господарський суд обґрунтовано не визнав їх збільшенням позовних вимог в розумінні ст. 22 ГПК України та не прийняв їх до розгляду.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.02.2012 у справі № 7/796-5/44-41/487 (головуючий суддя Спичак О.М., судді Івченко А.М., Шаптала Є.Ю.) первісний позов задоволено частково, визнано право власності АТЗП "АТП "Поступ" на 4 об'єкти нерухомого майна в складі цілісного майнового комплексу, який знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 90:224:032 за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, вул. Лісна, 80 (колишня Світла, 9), а саме будівлі літери "А", "Б", "Д", "Е". В задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ПАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс" відмовлено повністю. В задоволенні зустрічного позову ТОВ "Сінтез Сек'юрітіс" відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 (головуючий суддя Отрюх Б.В., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) задоволено апеляційну скаргу ПАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс", скасовано рішення господарського суду міста Києва від 29.02.2012 у справі № 7/796-5/44-41/487, у задоволенні первісного позову ПрАТ "АТП "Поступ" відмовлено, зустрічні позови ПАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс" та ТОВ "Сінтез Сек'юрітіс" задоволено, визнано недійсними договори купівлі-продажу № 1 від 23.09.1996, підписаний між ЗАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс" та Колективним підприємство "Агроспецтранс", та № 10 від 28.09.1998, підписаний між Колективним підприємство "Агроспецтранс" та АТЗТ "АТП "Поступ"; визнано право власності ПАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс" на майновий комплекс по вул. Лісна 80 (Світла, 9), що знаходиться на земельній ділянці 13252 кв.м., що складається з наступних об'єктів нерухомості: будинок фінський (маг.прохідна), літера "А"; склад фарбувальний, літера "Б"; майстерня, літера "В"; виробнича споруда, літера "Г"; будинок дерев'яний, літера "Д"; виробнича будівля, літера "Е"; трансформаторна, літера "Ж", зобов'язано Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" зареєструвати право власності ПАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс" та видати йому свідоцтво про реєстрацію права власності на майновий комплекс по вул. Лісна 80 (Світла, 9), що знаходиться на земельній ділянці 13252 кв.м. та складається з вищезазначених об'єктів нерухомості.

Не погоджуючись із зазначеною постановою апеляційного господарського суду, ПрАТ "Автотранспортне підприємство "Поступ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2012, залишивши в силі рішення господарського суду міста Києва від 29.02.2012 у справі № 7/796-5/44-41/487.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права, зокрема ст.ст. 128, 153 ЦК УРСР, ст. 328 ЦК України, ст.ст. 1, 35 ГПК України.

У відзивах на касаційну скаргу ТОВ "Сінтез Сек'юрітіс" та ПАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс" просили залишити без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2012, а касаційну скаргу ПрАТ "Автотранспортне підприємство "Поступ" без задоволення з огляду на її необґрунтованість.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.06.1994 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та організацією орендарів Орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства було укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства, яке знаходиться за адресами у м. Київ: вул. Промислова, 2, та вул. Світла, 9, на земельних ділянках по вул. Промислова, 2, площею 37 275 кв м., по вул. Світла, 9, площею 13 252 кв.м. Право власності на державне майно переходить до покупця з моменту підписання договору (п. 2.3 договору).

Згідно з актом інвентаризації до договору купівлі-продажу від 22.06.1994, до складу приватизованого цілісного майнового комплексу входили об'єкти нерухомості, розташовані у м. Києві по вул. Світлій, 9: будинок фінський (маг. прохідна); виробнича будівля, склад фарбувальний, будинок дерев'яний, шафа силова (про який сторони зазначають, що це є трансформаторна станція).

Згідно з переліком нерухомого майна до договору купівлі-продажу від 22.06.1994, підписаного начальником Регіонального відділення ФДМ України по м. Києву, за договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства Регіональне відділення передало Орендному підприємству такі об'єкти нерухомості, розташовані у м. Києві по вул. Світлій, 9: буд. фінський (маг. прохідна); виробнича будівля, склад фарбувальний, будинок дерев'яний.

Судами також встановлено, що ЗАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс" є правонаступником Організації орендарів Орендного Бортницького виробничо-транспортного підприємства.

23.09.1996 між ЗАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс" в особі директора Хоменка С.О. та Колективним підприємством "Агроспецтранс" в особі в.о. директора Яценко В.Ф. укладений договір купівлі-продажу № 1, на умовах якого на користь КП "Агроспецтранс", серед іншого, відчужена нерухомість (об'єкти цілісного майнового комплексу - виробнича споруда, трансформаторна підстанція (шафа силова), будинок фінський та фарбувальний склад, що знаходяться у м. Києві по вул. Світлій, 9).

28.09.1998 між Колективним підприємством "Агроспецтранс" (продавець) в особі директора Хоменка С.О. та АТЗТ "Автотранспортне підприємство "Поступ" (покупець) в особі Хоменка І.О. було укладено договір № 10 купівлі-продажу матеріальних цінностей, у тому числі, складу № 1, складу № 1, адміністративної споруди (при цьому суд зазначив, що дані три будівлі не були зазначені у попередньому договорі купівлі-продажу № 1 та договорі купівлі-продажу № 113), трансформаторної підстанції (шафа силова), будинку фінського, фарбувального складу, виробничої споруди. Вказані об'єкти нерухомості за даними технічної інвентаризації, здійсненої Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на замовлення позивача за первісним позовом, позначені літерами "А", "Б", "Е", "Ж", "Д", "В" та "Г" відповідно.

Частково задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції виходив з того, що правочин купівлі-продажу нерухомого майна вчинено двома юридичними особами у простій письмовій формі, яка допускалась чинним законодавством на час його укладення.

Згідно зі ст. 128 ЦК УРСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

Судами встановлено, що спірне майно було передано АТЗТ "Автотранспортне підприємство "Поступ", і це товариство володіло спірним майном та використовувало його у господарській діяльності, а тому стан розрахунків сторін за договором № 10 не є визначальним.

Відповідно до довідки АТЗТ "Автотранспортне підприємство "Поступ" № 131 від 11.11.2005 спірні об'єкти нерухомого майна перебувають на балансі АТЗТ "Автотранспортне підприємство "Поступ" з 28.09.1998.

Володіння позивачем за первісним позовом спірним майном та користування земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, підтверджується також листом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва № 2862119/15-305 від 26.06.2009, даними Державного земельного кадастру, відповідно до яких за підприємством АТЗТ "Поступ" значиться земельна ділянка за адресою: вул. Лісова, 80, площею 13 199,43 м.кв., кадастровий номер ділянки 90:224:032, листом № 048-71-6080 від 04.06.2009 структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", з якого вбачається, що споживачем електричної енергії за адресою: м. Київ, вул. Лісна, 80, є АТЗТ "Автотранспортне підприємство "Поступ" на підставі договору про постачання електричної енергії від 12.06.1997 № 855. До 01.02.1999 споживачем електричної енергії за вказаною вище адресою було Колективне підприємство "Агроспецтранс". Із Закритим акціонерним товариством "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс"був укладений договір на постачання електричної енергії від 10.01.1991 № 738 на об'єкти за адресами: м. Київ, с. Бортничі, вул. Промислова, 2, вул. Борова, 1. 05.01.2009 даний договір закрито.

На виконання вказівки Вищого господарського суду України місцевим господарським судом досліджено акт № 43 від 12.09.1996 резервування та встановлено, що земельна ділянка по вул. Лісова, 80 (вул. Світла,9) площею 13 252 кв.м., на якій розміщене спірне майно, зарезервовано за КП "Агроспецтранс", яке в подальшому було продане Акціонерному товариству закритого типу "Автотранспортне підприємство "Поступ".

На момент набуття АТЗТ "Автотранспортне підприємство "Поступ", а саме станом на 1998 рік, чинне на той момент законодавство не передбачало обов'язкової державної реєстрації прав на нежитлове нерухоме майно, крім порядку реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу, який було врегульовано Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу УРСР, затверджену Мінкомгосподарства УРСР від 31.01.1966 за погодженням з Верховним Судом УРСР.

Оскільки договори купівлі-продажу, за якими здійснювалося відчуження вказаного спірного майна, судом недійсними не визнані, суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку, що позивач за первісним позовом набув права власності на спірне майно у встановленому законодавством порядку та обґрунтовано задовольнив позов в частині визнання за ним права власності на 4 (чотири) об'єкти нерухомого майна в складі цілісного майнового комплексу, який знаходиться на земельній ділянці загальною площею 13 199, 43 кв.м., кадастровий номер 90:224:032, за адресою: м. Київ, вул. Лісна, 80, (колишня Світла, 9), а саме: будівля, літера "А", загальною площею 81,0 (вісімдесят один) кв.м.; будівля, літера "Б", загальною площею 63,30 (шістдесят три цілих, 30 сотих) кв.м., будівля, літера "Д", загальною площею 72,00 (сімдесят два) кв.м.; будівля, літера "Е", загальною площею 521,20 (п'ятсот двадцять одна ціла, 20 сотих) кв.м., придбані за договором № 10 від 28.09.1998.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15, ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову-1 про визнання недійсним договорів, суд першої інстанції виходив з того, що укладенням оскаржуваних договорів права та охоронювані законом інтереси ТОВ "Сінтез Сек'юрітіс" не були порушені, оскільки товариство не існувало як юридична особа (державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтез Сек'юрітіс" здійснена 04.02.2008, про що свідчить наявне в справі свідоцтво про державну реєстрацію вказаного товариства) станом на 23.09.1996 та на 28.09.1998 та не було стороною оскаржуваних договорів та на той час взагалі не претендувало (не набуло прав та не мало наміру набуття прав) на нерухоме майно, що є предметом оскаржуваних договорів.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову-2 про визнання права власності на спірні об'єкти нерухомого майна, зобов'язання їх зареєструвати за ПАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс", суд першої інстанції виходив з недоведеності заявлених вимог та встановлених вищенаведених обставин справи щодо відчуження спірних об'єктів за договором від 23.09.1996 та фактичного вибуття майна з володіння позивача за зустрічним позовом-2.

Задовольняючи зустрічні позови та визнаючи право власності ПАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс" на нерухоме майно, а договори від 23.09.1996 та 28.09.1998 недійсними, суд апеляційної інстанції вказав на неукладеність спірних договорів, оскільки зазначені договори, на думку апеляційного господарського суду, не містять основної істотної умови договору купівлі-продажу об'єктів нерухомості -поштової адреси, за відсутності якої не можливо визначити, де саме знаходиться той чи інший об'єкт нерухомості.

Колегія суддів зазначає, що суперечливий висновок суду апеляційної інстанції про недійсність через неукладеність договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 23.09.1996 та від 28.09.1998 та відсутність доказів набуття АТЗТ "Автотранспортне підприємство "Поступ" права власності на спірне майно не відповідає встановленим судами обставинам вибуття спірного майна із володіння та із власності ПАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс". Зокрема, судами встановлено, що внаслідок виконання сторонами спірних договорів у володіння АТЗТ "Автотранспортне підприємство "Поступ" були передані об'єкти нерухомого майна в складі цілісного майнового комплексу, який знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 90:224:032 за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, вул. Лісна, 80 (колишня Світла, 9). За висновком колегій суддів, даний факт спростовує висновок апеляційного суду про відсутність домовленості сторін договорів щодо об'єктів нерухомості (їх поштової адреси).

Крім того, відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено, тобто неукладений правочин.

Вказівка в ч. 215 ЦК України на те, що правочин може бути визнаний судом недійсним не лише за позовом однієї із сторін договору, але і за позовом заінтересованої особи, стосується тих випадків, коли заінтересована особа звертається за відновленням порушеного договором її права, а судами не встановлено порушення прав ТОВ "Сінтез Сек'юрітіс", позивача за зустрічним позовом-1, укладенням спірних договорів.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання спірних договорів недійсними та задоволення вимог за зустрічними позовами ТОВ "Сінтез Сек'юрітіс" та ПАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс".

За відсутності доказів недійсності договору, на підставі якого позивач за первісним позовом набув право власності на нерухоме майно, яке перебувало у нього у володінні, суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив первісний позов.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

На думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення зустрічних позовів та для часткового задоволення первісного відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого суду -залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство "Поступ" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 у справі № 7/796-5/44-41/487 скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 29.02.2012 у справі № 7/796-5/44-41/487 залишити в силі.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко Судді Т.Л. Барицька О.О. Хрипун