Ухвала

від 08.06.2012 по справі 4-с-38/12

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №4с-38/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2012 року

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Прохоровій К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції на постанову державного виконавця ВДВС Макарівського районного управління юстиції у Київській області від 29.12.2011 року про повернення виконавчого документа стягувачеві, -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2012 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції звернувся до суду зі скаргою на постанову державного виконавця ВДВС Макарівського районного управління юстиції у Київській області від 29.12.2011 року про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що у провадженні ВДВС Макарівського РУЮ Головного управління юстиції у Київській області знаходилось виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-3451/09, виданого Солом'янським районним судом м. Києва 03.09.2009 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції заборгованості за кредитним договором №014/8051/85/67201 від 25.01.2008 року в розмірі 2764907,99 грн., а також витрат по оплаті державного мита у сумі 1700 грн., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

29.12.2011 року головним державним виконавцем Волосовською Т.І. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку з тим, що згідно відповіді Управління Держкомзему у Київській області за ОСОБА_2 земельні ділянки не зареєстровані.

Банк вважає, що державний виконавець Макарівського РУЮ у Київській області Волосовська Т.І. незаконно та необґрунтовано винесла постанову про повернення виконавчого документа на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», з огляду на наступне.

Той факт, що ОСОБА_2 має у власності земельну ділянку площею 2,6962 га., що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Гружчанська сільська рада, підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 25.01.2008 року за реєстровим №244, зареєстрованому в Державному реєстрі правочинів 25.01.2008 року за №2651480.

Крім того, зазначив, що мотивувальна частина постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.12.2011 року не відповідає п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державний виконавець не здійснив заходи щодо розшуку іншого рухомого або нерухомого майна ОСОБА_2, на яке можна було б звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості боржниці, а лише на підставі відповіді на запит Управління Держкомзему у Київській області повернув виконавчий лист №2-3451/09 від 03.09.2009 року.

На підставі вищевикладеного просив скаргу задовольнити.

Представник скаржника в судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву в якій скаргу підтримала та просила справу розглядати без її участі.

Представник ВДВС Макарівського РУЮ у Київській області в судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

В ході розгляду справи представник ВДВС Макарівського РУЮ у Київській області заперечувала проти її задоволення та пояснила, що державним виконавцем перед винесенням постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», було направлено запити та встановлено, що за ОСОБА_2 земельні ділянки не значаться, нерухоме майно не зареєстроване, рахунки в банках відсутні, пенсію боржниця не отримує, на обліку у центрі зайнятості не перебуває.

Таким чином, постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві була винесена без порушень норм чинного законодавства, у зв'язку з чим просила у задоволенні скарги відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Врахувавши заяву представника скаржника, пояснення представника ВДВС Макарівського РУЮ в Київській області, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що у провадженні ВДВС Макарівського РУЮ у м. Києві перебувало виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»суми заборгованості за кредитним договором №014/8051/85/67201 від 25.01.2008 року в розмірі 2764907,99 грн., а також витрат по оплаті державного мита у сумі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.

Встановлено, що 29.12.2011 року головним державним виконавцем ВДВС Макарівського РУЮ у Київській області Волосовською Т.І. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві серії ВП №21939004 (а. с. 5).

Скаржник просив визнати неправомірною та скасувати вищевказану постанову посилаючись на те, що державний виконавець не здійснив заходи щодо розшуку іншого рухомого або нерухомого майна ОСОБА_2, на яке можна було б звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості боржниці, а лише на підставі відповіді на запит Управління Держкомзему у Київській області повернув виконавчий лист №2-345/09 від 03.09.2009 року.

Вважає, що в діях головного державного виконавця ВДВС Макарівського РУЮ у Київській області є значні порушення Закону України «Про виконавче провадження», а тому просив скаргу задовольнити, на що слід зазначити наступне.

Статтею 47 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачеві без виконання.

Зокрема, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, і за яким стягнення не здійснювалося або було здійснено частково, повертається стягувачеві, якщо: є письмова заява стягувача; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення; стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа; у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я та ін.); у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; боржник -фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно; наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Встановлено, що наявність у ОСОБА_2 у власності земельної ділянки площею 2,6962 га, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Гружчанська сільська рада, (кадастровий номер 3222782100:03:015:0037) підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 25.01.2008 року за реєстровим №244, зареєстрованому в Державному реєстрі правочинів 25.01.2008 року за №2651480.

25.01.2008 року в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №014/8051/85/67201 від 25.01.2008 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, відповідно до якого боржниця передала в іпотеку банку вищевказану земельну ділянку, на яку одночасно було накладено заборону відчуження згідно витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 25.01.2008 року.

Слід зазначити, що наявність у ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки також підтверджується п.п. 3.1 договору іпотеки.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Слід зазначити, що з постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві вбачається, що державний виконавець не здійснив заходи щодо розшуку іншого рухомого або нерухомого майна ОСОБА_2, на яке можна було б звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості боржниці, а лише на підставі відповіді на запит Управління Держкомзему у Київській області повернув виконавчий лист №2-3451/09 від 03.09.2009 року.

Закон України «Про виконавче провадження»визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувачі і боржники. Вони мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, заявляти клопотання, брати участь у проведені виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають в ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заявляти відводи та оскаржувати дії ( бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуються іншими правами, наданими цим Законом.

Згідно з розділом 7 ЦПК України боржники мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб) порушені їх права чи свободи.

Згідно ч. 2 ст. 384 ЦПК України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що державний виконавець Макарівського РУЮ у Київській області Волосовська Т.І. необґрунтовано винесла постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», статтями 57-60, 74-76, 169, 209, 212-214, 383-387 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції на постанову державного виконавця ВДВС Макарівського районного управління юстиції у Київській області від 29.12.2011 року про повернення виконавчого документа стягувачеві задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця ВДВС Макарівського РУЮ у Київській області Волосовської Тетяни Іванівни від 29.12.2011 року про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Зобов'язати ВДВС Макарівського РУЮ у Київській області відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-3451/09 від 03.09.2009 року виданого Солом'янським районним судом м. Києва та вжити передбачені Законом України «Про виконавче провадження»заходи з примусового виконання рішення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя