Постанова

від 11.06.2012 по справі 5011-35/718-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2012 № 5011-35/718-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Сітайло Л.Г.

Дикунської С.Я.

при секретарі Кравчук О.І.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 01.12.2011 р.)

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТУС»

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2012 р.

у справі № 5011-35/718-2012 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТУС»

до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТУС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання недійсним збільшення відсоткової ставки до 23,5% річних, яка нараховується позивачу згідно умов Генерального договору про надання кредитних послуг №BL3669 від 21.04.2008 р. та Додаткової угоди № BL3669/К-1 до Генерального договору про надання кредитних послуг №BL3669.

27.02.2012 р. позивачем було подано заяву про зміну предмету позову, в якій останній просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок нарахованих після 26.08.2008 р. банком зобов'язальних платежів та сплачених ТОВ «МОТУС» коштів за користування кредитом згідно з умовами Генерального договору про надання кредитних послуг №BL3669 та Додаткової угоди № BL3669/К-1 до Генерального договору про надання кредитних послуг №BL3669 (зменшивши їх на 104767,42 грн.), виходячи з умов Договору на момент укладення 21.04.2008 р. згідно відсоткової ставки 18% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2012 р. у справі №5011-35/718-2012 у позові відмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що позивач не надав суду належних обґрунтувань підстав та доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог (а.с.118).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції не було повно та всебічно досліджено матеріали справи, було невірно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що в свою чергу призвело до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія апеляційного господарського суду на підставі аналізу позовних вимог, уточнюючих та додаткових пояснень встановила, що 21.04.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МОТУС» (Позичальник) та Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (Банк), було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №ВL3669 (Генеральний договір).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.1.1. Генерального договору, Банк зобов'язується надавати Позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних в цьому договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 375 000,00 дол. США у порядку та умовах, зазначених у цьому Договорі.

Умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах цього Договору оформляється додатковою угодою до цього Договору у формі окремої індивідуальної угоди, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Пунктом 1.1.3. Генерального договору встановлено, що базовою валютою за цим Генеральним договором є долар США. Під базовою валютою розуміється валюта, в яку перераховуються суми наданих та/або запитаних до отримання кредитних послуг в різних валютах даного Договору, для розрахунку ліміту Договору.

21.04.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МОТУС» та Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», була укладена Додаткова угода №ВL3669/К-1 до Генерального договору про надання кредитних послуг №ВL3669 від 21.04.2008 р.

Відповідно до умов вищезазначеної Додаткової угоди, п. 1 Банк зобов'язується встановити ліміт Позичальнику за Кредитною лінією в сумі 1350000,00 грн., а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених в Індивідуальній угоді.

Згідно п. 2.2 Додаткової угоди, Позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені Графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до цієї Індивідуальної угоди, якщо тільки не застосовується інший (коротший) термін повернення кредиту відповідно до умов Генерального договору та/або цієї Індивідуальної угоди та/або згідно умов відповідної угоди Сторін.

Згідно графіку погашення кредиту викладеному в Додатку №1 до Додаткової угоди, Позичальник повинен виконати свої зобов'язання по поверненню кредиту та процентів за користування кредитом 01.04.2012 р.

Пунктом 2.3 Додаткової угоди визначено, що погашення грошових зобов'язань Позичальника за цією Індивідуальною угодою здійснюється шляхом договірного списання Банком коштів з поточного рахунку Позичальника, відритого у Банку, у валюті та сумі існуючих грошових зобов'язань Позичальника та Генеральним договором та цією Індивідуальною угодою. При цьому Позичальник доручає Банку здійснювати таке договірне списання коштів згідно умов цієї Індивідуальної угоди та зобов'язується забезпечити не пізніше останнього робочого дня, що передує даті платежів за Графіком погашення кредиту, наявність грошових коштів на поточному рахунку Позичальника у Банку у валюті та у сумі, достатніх для повернення суми кредиту та спати плати за користування кредитом у вигляді процентів, винагород, а також сплати штрафів та інших платежів згідно умов цієї Індивідуальної угоди та Додатків до неї.

Пунктом 3.1 Додаткової угоди встановлено, що за використання кредитних коштів у межах встановленого строку кредитування цією Індивідуальною угодою встановлюється процентна ставка в розмірі 18,00% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що 21.12.2011 р. останнім було виявлено, що відповідач на виконання п.2.3 Додаткової угоди списує з поточного рахунка значно більше коштів, ніж це передбачено Графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до Додаткової угоди, за відсотковою ставкою 23,5% річних. Оскільки, позивачем не надавалась згода на зміну відсоткової ставки до 23,5% за кредитним договором, відповідачем здійснена переплата за Генеральним договором, у зв'язку з чим позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок нарахованих після 26.08.2008 р. банком зобов'язальних платежів та сплачених ТОВ «МОТУС» коштів за користування кредитом згідно умов Генерального договору, зменшивши їх на 104767,42 грн., виходячи з умов Договору на момент укладення 21.04.2008 р. згідно відсоткової ставки 18% річних.

В судовому засіданні 11.06.2012 р. представник позивача надав пояснення, згідно яких, не відмовляючись від позовних вимог, просив здійснити перерахунок нарахованих після 26.08.2008 р. Банком зобов'язальних платежів та сплачених ТОВ «МОТУС» коштів за користування кредитом згідно з умовами Генерального договору про надання кредитних послуг №BL3669 та Додаткової угоди № BL3669/К-1 до Генерального договору про надання кредитних послуг №BL3669, оскільки позовні вимоги про перерахування нарахованих після 26.08.2008 р. Банком зобов'язальних платежів та сплачених ТОВ «МОТУС» коштів за користування кредитом є похідними від позовних вимог про визнання недійсним збільшення відсоткової ставки до 23,5% річних, яка нараховується позивачу згідно умов Генерального договору про надання кредитних послуг №BL3669 від 21.04.2008 р. та Додаткової угоди № BL3669/К-1 до Генерального договору про надання кредитних послуг №BL3669.

Пунктом 5.1 Генерального договору передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, статті 651 ЦК України сторони погодили, що протягом дії цього договору Банк може змінити розміри процентних ставок в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин:

- здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ наприклад, девальвація курсу гривні до курсу долара США більше ніж на 5% у порівнянні з курсом гривні до долара США, встановленого НБУ на дату укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки; підвищення ставки на 5 відсоткових пункту по бланкових кредитах «овернайт» НБУ з дати укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки.

Пунктом 5.2 Генерального договору встановлено, що сторони погодили, що при настанні обставин, передбачених п.5.1, Банк може збільшити розмір процентних ставок в порядку, визначеному сторонами.

В оскаржуваному рішенні суду першої інстанції зазначено, що 12.07.2008 р. відповідач на виконання п.5.2 Генерального договору та п.3.2 Індивідуальної угоди, направив на адресу позивача повідомлення, в якому зазначив про збільшення розміру процентної ставки до 23,5% річних починаючи з 26.08.2008 р.

Проте, судом першої інстанції не було досліджено та не з'ясовано зміст повідомлення Банку на предмет наявності в ньому обставин, вичерпний перелік яких наведено в п. 5.1. Генерального договору. А також доказів та обґрунтованої мотивації, що підтверджують настання таких обставин. Крім цього, поза увагою суду першої інстанції залишено й повноту дотримання відповідачем Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. за №270.

Адже, належним підтвердженням факту відправлення певної кореспонденції адресатові є опис вкладення з відміткою відповідного відділення пошти, в якому повинно бути вказано найменування предмета відправлення та кількість аркушів.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо правомірності нарахування відповідачем підвищеної процентної ставки у 23,5 % річних. Адже, повідомлення відповідача, що долучене до матеріалів справи (а.с. 98), не містить доказів настання обставин, перелік яких наведено в п. 5.1. Генерального договору. За таких обставин, правомірність нарахування відповідачем підвищеної процентної ставки не підтверджується належними та допустимими доказами.

Разом із тим, незважаючи на згоду позивача на наявність відповідних умов договору щодо підвищення процентної ставки з боку кредитора в односторонньому порядку, можливість підвищення процентної ставки підлягає оцінці, зважаючи на положення ст.ст. 509, 652 ЦК України та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту (затверджені постановою Нацбанку України від 10.-5.2007 р. № 168; зареєстровано в Мінюсті України 25.052007 р. за № 541/13808). Адже зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору та настання події, незалежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Внаслідок чого відповідач не мав права змінювати процентну ставку за кредитом за власним волевиявленням та лише з підстав, наведених ним у долученому до матеріалів справи повідомленні. Виходячи з цього зміна процентної ставки між позичальником та кредитором була можлива лише у разі виникнення істотних обставин, вичерпний перелік яких наведено у п. 5.1. Кредитного договору, оскільки сама по собі істотність передбачає зміну обставин настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах. У зв'язку із вищенаведеним дії відповідача, що призвели до необґрунтованого та позадоговірного підвищення процентної ставки колегія суддів розцінює як зловживання правом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим і для виконання сторонами.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що у Банка не виникло права щодо збільшення процентної ставки за користування кредитом, передбаченої Генеральним договором. А відтак позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок нарахованих після 26.08.2008 р. банком зобов'язальних платежів та сплачених ТОВ «МОТУС» коштів за користування кредитом згідно з умовами Генерального договору про надання кредитних послуг №BL3669 та Додаткової угоди № BL3669/К-1 до Генерального договору про надання кредитних послуг №BL3669 (зменшивши їх на 104767,42 грн.), виходячи з умов Договору на момент укладення 21.04.2008 р. згідно відсоткової ставки 18% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом та способами, перелік яких наведено у ч. 2 вказаної статті та, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач обґрунтував апеляційну скаргу належним чином, у зв'язку з чим остання підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2012 р. у справі №5011-35/718-2012 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТУС» задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2012 р. у справі №5011-35/718-2012 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Визнати відсутнім у Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» права на збільшення відсоткової ставки до 23,5% річних та зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» здійснити перерахунок нарахованих після 26.08.2008 р. банком зобов'язальних платежів та сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «МОТУС» коштів за користування кредитом згідно з умовами Генерального договору про надання кредитних послуг від 21.04.2008 р. №BL3669 та Додаткової угоди від 21.04.2008 р. № BL3669/К-1 до Генерального договору про надання кредитних послуг №BL3669, виходячи з умов Договору на момент укладення 21.04.2008 р. згідно відсоткової ставки 18% річних.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352, р/р32004160302 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 300205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТУС» (02094, м. Київ, вул. Л.Пожарського, 6, код ЄДРПОУ 30678920, п/р26007000166072 в АТ «Універсал Банк», МФО 322001) 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва та 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

Справу №5011-35/718-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Алданова С.О.

Судді Сітайло Л.Г.

Дикунська С.Я.