Рішення

від 30.10.2008 по справі 16/227

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/227

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

30.10.2008р.                                                                                          Справа №16/227

За позовом  Закритого акціонерного товариства "Кременчуцька нафтова компанія"

до  Відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний Банк України" в особі  міського відділення № 62 у м. Кременчуці, м. Кременчук

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфоркс"

про визнання неправомірними дій, повернення безпідставно отриманих коштів та відновлення становища, яке існувало до порушення

Колегія суддів

Головуючий суддя                                                                           Тимощенко О.М.

Судді                                                                                                   Босий В.П.

                                                                                                             Білоусов С.М.

Представники до перерви:

від позивача: Лученко Д.В.      

від відповідачів:  1. Познякова Н.О.

                                     2. Бобровський К.Ю.

 В судовому засіданні 28.10.2008 року було оголошено перерву для підготовки повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 77,85 ГПК України.

        В судовому засіданні 28.10.2008 року представником відповідача 2 було заявлено відвід судді Тимощенко О.М. та заявлено клопотання про колегіальний розгляд справи, внаслідок чого в судовому засіданні було оголошено перерву до 15.00 години 28.10.2008 року для вирішення питання щодо відводу судді.

        Ухвалою заступника голови суду від 28.10.2008 року було відмовлено у задоволенні заяви про відвід. Ухвалою заступника голови суду від 28.10.2008 року було призначено розгляд справи у складі колегії суддів: головуючий суддя Тимощенко О.М., судді  Босий В.П., Білоусов С.М.

       Відповідачем 2 було заявлено клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Суд дане клопотання задовольнив.

Суть спору: Позивач просить визнати неправомірними дії Відповідача-1 щодо прийняття до виконання платіжного доручення № 29 від 30.01.06р., яким Позивачем було переховано на користь Відповідача-2 суму 1 714 854,28 грн., стягнути з Відповідача-2 вказану суму, відновити становище, яке існувало до порушення законних прав та інтересів Позивача шляхом зобов'язання Відповідачів солідарно повернути йому 1 714 854,28 грн.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного Господарським судом Полтавської області у справі № 20/345 про банкрутство Позивача, останній незаконно здійснив платіж у розмірі 1 714 854,28 грн. на користь Відповідача-2.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на статті 1, 12, 14, 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву та його представник в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що банк діяв  відповідно до чинного законодавства, оскільки на момент здійснення спірного переказу коштів в банку були відсутні рішення уповноважених державних органів, постанови державних виконавців про арешт коштів та зупинення операцій по рахунку.

Відповідач-2 відзиву на позов не надав, його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд припинити провадження у справі на підставі п.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідачем 2 було заявлено наступні клопотання:

- клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (в судовому засіданні 25.09.2008 року усно та письмово 02.10.2008 року). Дане клопотання було судом задоволено, внаслідок чого в судовому засіданні 25.10.2008 року на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 03.10.2008 року.

-          клопотання  від 02.10.2008 року про визнання  неналежним відповідачем відповідача 1, здійснити заміну неналежного відповідача 1 як сторону процесу на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2, направити справу до господарського суду м. Києва за місцезнаходженням відповідача 2. Суд відмовив у задоволенні даного клопотання, оскільки відповідно до ст. 21 ГПК України відповідачем у справі є особа, до якої пред'явлено позовну вимогу. В даному позові позивач висунув свої вимоги до обох відповідачів, отже ВАТ «Ощадбанк»в особі  філії міського відділення № 62 не може бути третьою особою. Крім того, заміна відповідача здійснюється виключно за згодою позивача ( ст. 24 ГПК України), т.я. позивач самостійно обирає способи захисту порушеного права та осіб, до яких він ставить свої вимоги. Що ж стосується направлення справи до господарського суду м. Києва за місцезнаходженням відповідача 2, то згідно положень ч.3 ст. 17 ГПК України справа, прийнята  господарським  судом до свого провадження з додержанням правил підсудності,  повинна бути  ним  розглянута  по суті  і в тому випадку,  коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

-          клопотання  від 03.10.2008 року про витребування від відповідача 1 договорів на здійснення послуг по розрахунково-касовому обслуговуванню між позивачем та відповідачем 1 в період спірного переказу грошових коштів та відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання (ухвала від 03.10.2008 року). Дані договори були надані відповідачем 1 в судове засідання 28.10.2008 року, відповідачу 2 в засіданні було надано можливість ознайомитись з даними договорами. Крім того, в засіданні було оголошено перерву до 15.00 годин 28.10.2008 року, протягом якої відповідач 2 не скористався своїм правом додатково ознайомитись з матеріалами справи при наявності такого бажання.

-          клопотання залучити АБ «Кліринговий банк» ( обслуговуючий банк відповідача 2) до участі у справі як відповідача та відкласти розгляд справи. Суд відмовив у задоволенні даного клопотання як безпідставного оскільки, жодних позовних вимог до цієї банківської установи позивачем не висунуто.

-          клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості подачі відзиву на позов. Суд відмовив у задоволенні цього клопотання, оскільки провадження у справі було порушено ще 25.07.2008 року, протягом всього часу розгляду справи відповідач не виконав вимог ухвали суду від 25.07.2008 року та не надав відзиву на позову. Що ж стосується відкладення розгляду справи, то відповідно до положень ст. 69 ГПК України спір має бути розглянутий судом протягом двох місяців з дня надходження позовної заяви, в даному випадку цей строк закінчився і клопотання відповідача 2 щодо безпідставного відкладення розгляду справи спрямовані на затягування розгляду справи та є зловживанням своїми процесуальними правами.

-          клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватного підприємця Менюк О.А. ( кредитора четвертої черги позивача). Суд відмовив у задоволенні даного клопотання як необґрунтованого, оскільки суду не наведено жодних підстав необхідності для  повного та всебічного розгляду справи по суті залучення саме цього з кредиторів позивача та надання йому переваг перед іншими кредиторами позивача.

Що ж стосується припинення провадження у справі на підставі п.1 ст. 80 ГПК України, як просив суд представник відповідача 2 в судовому засіданні 28.10.2008 року, то суд виходить з наступного. Відповідно до п.1 ст. 80 ГПК України суд припиняє провадження у справі якщо спір не підлягає розгляду в господарських судах України. Оскільки суб'єктний склад учасників у даній справі відповідає вимогам ст.ст.1,21 ГПК України, а позовні вимоги відповідають ст. 12 ГПК України щодо підвідомчості справ, а тому клопотання представника 2 не відповідає вимогам ГПК України, отже у суду відсутні правові підстави для припинення провадження у даній справі

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Полтавської області  встановив:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.11.05р. порушено провадження у справі № 20/345 про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Кременчуцька нафтова компанія»(Позивач у справі) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Постановою господарського суду Полтавської області від 27.07.06 у справі № 20/345 Позивач визнаний банкрутом, щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено Лученка Дмитра Валентиновича.

30 січня 2006 р., під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного Господарським судом Полтавської області у справі № 20/345 про банкрутство Позивача, останнім, за допомогою системи «клієнт-банк»Відповідача-1, було здійснено платіж у розмірі 1 714 854,28 грн. на користь Відповідача-2, чим порушено черговість задоволення вимог кредиторів, встановлену ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

За твердженням позивача, платіжне доручення № 29 від 30.01.06, видано посадовою особою Позивача і прийняте до виконання Відповідачем-1 без достатніх правових підстав, що обумовлює безпідставність отримання Відповідачем-2 зазначених вище коштів.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визначає, що мораторій на задоволення вимог кредиторів –це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі, про що зазначається в ухвалі господарського суду про порушення справи про банкрутство (ст. 11, абз. 1 ч. 4 ст. 12 цього Закону).  

Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати грошові зобов'язання перед кредиторами, що виникли до введення мораторію. Згідно із статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»під терміном «грошове зобов'язання»розуміється зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Платіж у розмірі 1 714 854,28 грн. на користь Відповідача-2 було здійснено Позивачем платіжним дорученням №29 від 30 січня 2006р. В зазначеному платіжному дорученні у графі «призначення платежу»вказано: «Часткове погашення кредиторської заборгованості згідно листа № 20/01 від 26.01.06 за дог. «26/11 від 26.1101…». Таким чином, Позивачем під час дії мораторію, введеного господарським судом Полтавської області 07.11.05р., було здійснено задоволення кредиторської вимоги Відповідача-2 термін виконання якої настав до дня введення мораторію.

Згідно з ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею. Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

Погашені Позивачем кредиторські вимоги Відповідача-2 належать до 4-ї черги. В той же час, судом встановлено, що задоволення вимог інших (крім Відповідача-2) конкурсних кредиторів в межах справи № 20/345 Позивачем не здійснювалось. Позивач має непогашену кредиторську заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці, яка відноситься до другої черги. Таким чином, перерахувавши на користь Відповідача-2 грошові кошти в рахунок погашення кредиторської заборгованості, Позивач порушив черговість задоволення вимог кредиторів, встановлену ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також права інших кредиторів у справі № 20/345 про банкрутство Позивача.

З огляду на вищевикладене, у Відповідача-2 не було правових підстав для отримання від Позивача перерахованої платіжним дорученням № 29 від 30.01.06р. на його рахунок суми у розмірі 1 714 854,28 грн.

Відповідно до ч. ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ст. 16 ЦК України одним із способів захисту прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення. Таким чином, позовні вимоги Позивача щодо Відповідача-2 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

В частині вимог Позивача до Відповідача-1 суд, дослідивши зібрані у справі докази, дійшов до висновку, що вони не підлягають задоволенню.

Чинне законодавство України не передбачає обов'язку банківської установи перевіряти додержання платником в процесі здійснення розрахунків вимог мораторію, накладеного в процедурі банкрутства такого платника.

Пунктом 2.27 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22, встановлено лише, що у разі порушення судом провадження у справі про банкрутство на час уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банк повертає без виконання платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків платника, крім платіжних вимог на примусове списання коштів, на які згідно із цим законом не поширюється дія мораторію.

В той же час, відповідно до п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Згідно п. 22.6. ст. 22 вказаного закону, обслуговуючий платника банк зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо) та приймати цей документ до виконання тільки у разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність та достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому Національним банком України.

Пунктом 33.2. ст. 33  Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»встановлено обов'язок саме платника нести відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ.

Таким чином, вимоги Позивача до Відповідача-1 є необґрунтованими і не підлягають задоволенню. Крім того, в господарському процесі не передбачено такого способу захисту порушеного права як визнання неправомірними дій.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 16, 1212 Цивільного кодексу України, статями 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України та статтями 1, 12, 14, 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс»(04111, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 46, п/р 260022132 у АБ «Кліринговий банк», МФО 300647, код ЄДРПОУ 14289688) на користь Закритого акціонерного товариства «Кременчуцька нафтова компанія»(Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Генерала Жадова, 4, П/р 26007301221 у міськ. від. № 62 ВАТ «Ощадбанк», м. Кременчук, МФО 391139, код ЄДР 31435685) 1 714 854,28 грн. (один мільйон сімсот чотирнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири грн. 28 коп.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс»(04111, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 46, п/р 260022132 у АБ «Кліринговий банк», МФО 300647, код ЄДРПОУ 14289688) на користь Закритого акціонерного товариства «Кременчуцька нафтова компанія»(Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Генерала Жадова, 4, П/р 26007301221 у міськ. від. № 62 ВАТ «Ощадбанк», м. Кременчук, МФО 391139, код ЄДР 31435685) витрати зі сплати державного мита у розмірі 17148,54 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. В іншій частині позову відмовити.

Колегія суддів

Головуючий суддя                                                                           Тимощенко О.М.

Судді                                                                                                  Босий В.П.

                                                                                                                     Білоусов С.М.