Ухвала

від 15.06.2012 по справі 2а-8063/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

15 червня 2012 року № 2а-8063/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олеотулз» про стягнення податкової заборгованості

В С Т А Н О В И В:

13 червня 2012 року ДПІ у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби звернулась до суду з позовом до ТОВ «Олеотулз»про стягнення податкового боргу на загальну суму 50 039,81 грн.

Згідно з п.п.3, 6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 4 частини 1 статті 183 2 КАС України передбачено, що суд розглядає в порядку скороченого провадження справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом ч.2 ст.69, ч.4 ст.79, п.6 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

Як зазначає позивач, податковий борг виник у зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань, сума яких визначена контролюючим органом відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, що діяла на час виникнення на думку позивача заборгованості) (далі по тексту -Закон № 2181), а отже процедура формування та надіслання податкових повідомлень та вимог , з отриманням яких пов'язується виникнення у позивача права на стягнення податкового боргу та, відповідно, звернення до суду (в контексті положень п.7 ч. 3 ст.108 КАС України), регламентується положеннями законодавства в редакції на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.2 Закону № 2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення .

При цьому, відповідно до п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Пунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 вказаного Закону визначено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень , встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення . Податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків.

Разом з тим, належних доказів на підтвердження отримання платником податків податкових повідомлень-рішень №0038611504/0 від 09.12.2008 року, №0038601204/0 від 09.12.2008 року, №0020881504/0 від 06.07.2009 року, №0049091504/0 від 06.11.2009 року, №0012731504/0 від 25.02.2010 року, №0023811504/0 від 23.04.2010 року, №0018341501/0 від 26.05.2010 року, а відтак -доказу, який би свідчив про узгодження податкового зобов'язання, визначеного вказаними повідомленнями-рішеннями, податковий орган до позовної заяви не додав. Не надано позивачем і доказу (Акт) розміщення вказаних податкових повідомлень-рішень на дошці податкових оголошень, що передбачено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції закону, що діяв на час їх винесення) і п.4.7 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21 червня 2001р. № 253.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що відмітка-підпис на корінцях податкових повідомлень-рішень від 21.12.2009р. за №0055061501 і за №0055071501/0 про отримання уповноваженою особою платника -керівника ОСОБА_1 не відповідає підпису зазначеної особи на корінцях повідомлень-рішень від 17.06.2009р. за №0026121501/0 і за №0026131501/0. При цьому підпис директора ОСОБА_1 вчинена на корінці податкового повідомлення-рішення від 18.11.2008р. не відповідає підпису цієї особи на корінцях номера яких наведено вище. Наведене викликає сумніви в тому, що підпис на вказаних корінцях вчинено однією і тією ж особою.

Одночасно слід зазначити, що надані податковим органом акти про неможливість вручення податкових повідомлень-рішень не свідчать про розміщення повідомлень на дошці податкових оголошень.

Крім того позивачем надано копію декларації з податку на додану вартість №294554 за грудень 2008 року, а також копію корінця податкового повідомлення-рішення №0038611504/0 від 09.12.2008 року, які не дають суду можливість розцінювати їх як належні і допустимі докази, оскільки якість даних копій позбавляє можливості ідентифікувати номер декларації, дату її складання і реєстрації, а також дані, що в наведені в декларації і в повідомленні-рішенні.

Також слід зазначити, що відповідно до п.п.15.2.1 п.15.2. ст.15 Закону № 2181 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Дане положення кореспондується з положеннями п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, у якому зазначається, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Граничним терміном звернення до суду податкового органу про стягнення заборгованості з податку на прибуток, що виникла у зв'язку з несплатою зобов'язання, визначеного платником у декларації №230867 від 10.11.2008 року (зважаючи на те, що граничний термін сплати самостійно визначеного платником зобов'язання за ІІІ квартали 2008 року -20.12.2008 року) є 20.12.2011 року.

Таким чином граничним терміном звернення до суду податкового органу про стягнення заборгованості з податку на додану вартість, що виникла у зв'язку з несплатою зобов'язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях №0038611504/0 та №0038601204/0 від 09.12.2008 року (вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення) є 08.12.2011 року . Однак, встановити дату узгодження даних податкових зобов'язань, визначених у наведених повідомленнях-рішеннях, а відтак і дотримання строку звернення позивача до суду із даним позовом в цій частині без надання податковим органом доказу розміщення вказаних податкових повідомлень-рішень на дошці податкових оголошень не виявляється можливим.

Також неможливо встановити дотримання строку звернення позивача до суду і в частині стягнення боргу з податку на прибуток, що виник у зв'язку з несплатою зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні №0031661501/0 від 18.11.2008 року, оскільки податковим органом не доведена дата узгодження даного зобов'язання, що в силу положень Закону № 2181 пов'язується з датою розміщення податкового повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень.

Також слід звернути увагу що відповідно до вимог законодавства право податкового органу на стягнення податкового зобов'язання з податку на прибуток, визначеного у декларації №316946 від 09.02.2009 року (граничний термін сплати самостійно визначеного платником зобов'язання за 2008 рік -09.04.2009 року) у зв'язку з його несплатою платником у добровільному порядку обмежується строком до 09.04.2012 року .

При цьому, в позові відсутні обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості з податку на додану вартість та податку на прибуток, що виникла у зв'язку з несплатою зобов'язання, визначеного у податкових повідомленнях-рішеннях №0038611504/0 та №0038601204/0 від 09.12.2008 року, №0031661501/0 від 18.11.2008 року, деклараціях №230867 від 10.11.2008 року та №316946 від 09.02.2009 року. Наведена обставина перешкоджає вирішенню судом питання про необхідності застосування наслідків пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, встановлених статтею 100 КАС України, визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість в сумі 43 566,61 грн., в той час, коли всі наявні документи у матеріалах справи свідчать про наявність заборгованості у розмірі 3 273,98 грн.; та з податку на прибуток в сумі 6 473,20 грн., в той час, коли всі наявні документи у матеріалах справи свідчать про наявність заборгованості у розмірі 8 000,51 грн. Належним доказом на підтвердження суми заборгованості платника та підстав виникнення заборгованості є витяг з облікової картки платника за спірний період станом на день звернення до суду та письмовий розрахунок, складений податковим органом і засвідчений повноважною особою із зазначенням підстав та періоду виникнення зобов'язань . Таких доказів податковим органом до позову не додано, письмового обґрунтування неможливості надання доказів не наведено, що є порушенням вимог частини 4 статті 106 КАС України, відповідно до якої на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості -зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Відсутність наведених доказів створює перешкоди для вирішення питання щодо дотримання позивачем порядку звернення до суду у строк визначений законодавством, а також щодо відкриття скороченого провадження відповідно до вимог ст.183 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки з матеріалів позовної заяви не вбачається, чи подано адміністративний позов після закінчення строку на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Виявлені недоліки необхідно усунути у встановлений судом строк шляхом подання уточненої позовної заяви з наведенням підстав виникнення податкового боргу з податку на додану вартість і з податку на прибуток у заявленому розмірі, а також зазначенням податкових періодів, надати до суду належні докази направлення/вручення податкових повідомлень-рішень №0020881504/0 від 06.07.2009 року, №0049091504/0 від 06.11.2009 року, №0012731504/0 від 25.02.2010 року, №0023811504/0 від 23.04.2010 року, №0018341501/0 від 26.05.2010 року або доказ (Акт) розміщення їх на дошці податкових оголошень; належну копію декларації з податку на додану вартість №294554 за грудень 2008 року та копію корінця податкового повідомлення-рішення №0038611504/0 від 09.12.2008 року; докази на обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості зі сплати зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток визначених у податкових повідомленнях-рішеннях №0038611504/0 та №0038601204/0 від 09.12.2008 року, №0031661501/0 від 18.11.2008 року, декларації №230867 від 10.11.2008 року та №316946 від 09.02.2009 року; витяг з облікової картки платника за спірний період станом на день звернення до суду; письмовий розрахунок, складений податковим органом і засвідчений повноважною особою із зазначенням періоду виникнення зобов'язань; уточненої позовної заяви та належних доказів направлення копії уточненої позовної заяви платнику податків; письмові пояснення про вчинення різних підписів керівника товариства на документах, доданих до позову та довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців на підтвердження повноважень керівника ТОВ «Олеотулз»ОСОБА_1, оскільки відповідно до наданого позивачем витягу з ЄДР станом на 21.10.2011р. керівником юридичної особи визначено Шведовського О.Е.

З огляду на зазначене та керуючись ст.ст.105, 106, ч.1 ст.108, ст.ст.160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Добрівська