Постанова

від 13.06.2012 по справі 5015/92/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

13.06.12 Справа № 5015/92/12

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів: Гриців В.М.

Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Софія-Сервіс»№ 10 від 21.05.2012 року

на ухвалу господарського суду Львівської області від 15.05.2012 року

у справі № 5015/92/12

за позовом: ПП «Софія-Сервіс», м. Львів

до відповідача: ТзОВ «Балмікс», м. Новояворівськ, Яворівський район, Львівська область

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Івано-Франківська селищна рада, смт. Івано-Франкове, Яворівський район, Львівська область

про стягнення 261 355,53 грн.

За участю представників сторін:

від позивача -Скакун О.Г. -представник

від відповідача -Балуцький Р.М. -представник

від третьої особи -не з'явився

Права та обов'язки сторін, третьої особи, передбачені ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.05.2012 року у справі № 5015/92/12 (суддя Довга О.І.) задоволено заяву ТзОВ «Балмікс»та відстрочено виконання рішення господарського суду Львівської області від 28.02.2012 року у даній справі з 31.05.2012 року до 30.11.2012 року зі сплатою щомісячно -33 954,46 грн..

При винесенні ухвали, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що наведені відповідачем доводи та подані докази, свідчать про існування реальних обставин, які ускладнюють виконання рішення у даній справі, а тому розстрочка виконання рішення сприятиме як можливості продовження господарської діяльності відповідача, так і зробить реальною можливість отримання боргу позивачем. Окрім цього, місцевий господарський суд в ухвалі зазначив, що важке матеріальне становище відповідача спричинене тимчасовими збитками у господарській діяльності, що підтверджується звітом про фінансові результати, та наявністю бюджетної і кредиторської заборгованості, а також іншими поданими доказами.

Не погодившись з висновком, викладеним в ухвалі місцевого господарського суду, ПП «Софія-Сервіс»подано апеляційну скаргу № 10 від 21.05.2012 року, в якій просить ухвалу суду скасувати, оскільки така спрямована лише на затягування процесу виконання судового рішення та не сприятиме його повному та своєчасному виконанню.

Також, скаржник зазначає, що обов'язок з примусового виконання рішень ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»покладено на органи державної виконавчої служби. Примусове виконання рішень здійснюють безпосередньо державні виконавці. Вищевикладене доводить, що стверджувати про наявність обставин, котрі ускладнюють виконання рішень можна лише в процесі його примусового виконання на підстави матеріалів виконавчого провадження. В той же час, наказ господарського суду щодо якого застосовано розстрочку, було пред'явлено позивачем до виконання 09.04.2012 року, виконавче провадження відкрито 27.04.2012 року, а тому на момент розгляду судом клопотання, державним виконавцем не було вжито дій щодо примусового стягнення заборгованості, так само як і не отримано жодних відомостей, які б свідчили про неможливість виконання чи про можливі труднощі з його виконанням у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Не містить таких відомостей і саме клопотання боржника та додані ним документи, що свідчить про недостатнє з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи при постановленні оскаржуваної ухвали та передчасність її прийняття.

Окрім цього, апелянт вважає, що задовольняючи клопотання боржника про розстрочку виконання рішення, суд першої інстанції у своїй ухвалі покликався на аргументи заявника щодо його тривалого перебування у скрутному фінансовому становищі, в підтвердження чого судом взято фінансові показники ТзОВ «Балмікс»за 1 квартал 2012 року, однак, залишив поза увагою доводи позивача про негативний вплив даного клопотання боржника на господарську діяльність стягувача, оскільки така розстрочка може спричинити його неплатоспроможність за наявними на даний час зобов'язаннями майнового характеру.

З огляду на вищенаведене в апеляційній скарзі, скаржник вважає, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції розглянув доводи лише відповідача щодо його фінансового стану та матеріальних інтересів, в той час як матеріальні інтереси позивача (стягувача) та обставини його фінансового стану не були предметом дослідження та не були прийняті до уваги при розгляді клопотання.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу від 12.06.2012 року та у судовому засідання вимоги апеляційної скарги заперечив, просить у їх задоволенні відмовити та ухвалу господарського суду залишити без змін. Зокрема, відповідач зазначає, що примусове виконання рішення суду по даній справі, що супроводжуватиметься арештом (описом) майна товариства та арештом поточних рахунків товариства призведе до блокування діяльності товариства та необхідності дострокового виконання кредитних зобов'язань, такі події призведуть до зупинення діяльності товариства, подальшого банкрутства та неможливістю виконання рішення суду в даній справі. Проте, розстрочка виконання рішення сприятиме можливості продовження господарської діяльності ТзОВ «Балмікс», виконання взятих на себе зобов'язань по кредитних договорах, копії яких є в матеріалах справи, та реальною можливість отримання ПП «Софія-Сервіс»боргу в повному обсязі.

Також, вважає відповідач безпідставним твердження позивача, що клопотання про розстрочку виконання рішення суду спрямоване лише на затягування процесу виконання судового рішення та не сприятиме його повному та своєчасному виконанню, оскільки для товариства пріоритетним, першочерговим з поміж інших зобов'язань, є виконання рішення господарського суду Львівської області від 28.02.2012 року по даній справі, підтвердженням чого є його часткове виконання та перерахування 30.05.2012 року на адресу ПП «Софія-Сервіс»коштів в розмірі 35 000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 6687.

Третя особа в судове засідання уповноваженого представника не забезпечила, подала клопотання № 320 від 08.06.2012 року про розгляд справи без уповноваженого представника Івано-Франківської селищної ради.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи та заперечення представника позивача та відповідача, колегія суддів вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід скасувати, виходячи з наступного:

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.02.2012 року у справі № 5015/92/12 частково задоволено позовні вимоги ПП «Софія-Сервіс»: стягнуто з ТзОВ «Балмікс»на користь ПП «Софія-Сервіс»- 242 000,00 грн. -основного бору, 5 619,47 грн. -пені, 1 087,60 грн. -3% річних та 4 974,14 грн. -судового збору. В решті позовних вимог -відмовлено (том І, а.с. 164-166) .

27 квітня 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції винесено постанову (том ІІ, а.с. 9) про відкриття виконавчого провадження з виконання судового наказу № 5015/92/12 від 09.04.2012 року по даній справі.

03.05.2012 року відповідач звернувся до господарського суду із заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 28.02.2012 року у даній справі рівними частинами на сім місяців до 30.11.2012 року, мотивуючи тим, що товариство на даний час не має можливості погасити всю суму заборгованості у зв'язку із важким матеріальним становищем, яке спричинено тимчасовими збитками у господарській діяльності товариства, відсутністю коштів на рахунках в установах банків та наявною бюджетною та кредиторською заборгованістю, спричиненою укладенням кредитних договорів.

Згідно зі ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 1.2 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України»від 12.09.1996 р. № 02-5/333 (зі змінами та доповненнями) , розстрочка -це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи (п. 2 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України»від 12.09.1996 р. № 02-5/333 (зі змінами та доповненнями)) .

Разом з тим, положення ГПК України не визначають переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно норм статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судова колегія вважає, що такими належними та допустимими доказами, які підтверджують фінансове становище відповідача та те, що у відповідача відсутні кошти на рахунках у банку, в зв'язку з чим він не може виконати рішення суду у зазначений строк є довідка банку про відсутність коштів на рахунку боржника, звіт про фінансові результати за певний період, баланс підприємства на певну дату, які є обов'язковими, у відповідності до ч. 2 ст. 18 Закону країни «Про державну статистику»від 17.09.1992 року № 2614-XII (із змінами і доповненнями) для подачі до органів державної статистики.

Відповідач, на підтвердження факту важкого фінансового становища подав баланс станом на 01.04.2012 року (том ІІ, а.с. 10) та звіт про фінансові результати за 1 квартал 2012 року (том ІІ, а.с. 11) , відповідно до яких, збиток товариства за звітний період складає 146 тис. грн. (225 рядок звіту).

Окрім цього, на підтвердження свої доводів відповідач подав довідку № С14-0000-123-31/39 від 04.05.2012 року (том ІІ, а.с. 50) , видану ЛОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», яка свідчить про відсутність достатніх коштів на рахунку для погашення заборгованості перед позивачем, а також договір № 12/24-0 від 30.01.2012 року (том ІІ, а.с. 17) про розстрочення грошових (бюджетних) зобов'язань ТзОВ «Балмікс»перед державним бюджетом.

Судова колегія вважає, подані відповідачем докази допустимими та належними, які підтверджують фінансове становище підприємства, його збитковість, дебіторську та кредиторську заборгованість, які носять достовірну інформацію і за подання достовірності яких, відповідач несе відповідальність встановлену законом.

Оцінюючи доводи та заперечення позивача, викладені в апеляційній скарзі та у запереченнях на заяву про розстрочку виконання рішення, подані ним докази, судова колегія приймає до уваги фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва станом на 1 квартал 2012 року, у відповідності до якого збиток підприємства становить 6,2 тис. грн.. Проте, не приймає до уваги твердження апелянта про існування кредиторської заборгованості за фінансовими зобов'язаннями перед державою та юридичними і фізичними особами в розмірі 335 526,00 грн., що вбачається з поданої копії оборотно-сальдової відомості за період січень-квітень 2012 року (том ІІ, а.с. 27) , оскільки такий доказ не є належними та допустимими, в порядку ст. 32 ГПК України, так як, складений в односторонньому порядку і не носять обов'язкового характеру для відповідача.

Не погоджується колегія суддів з твердженнями апелянта, що подана відповідачем заява на розстрочку виконання рішення господарського суду, спрямована лише на затягування процесу виконання судового рішення та не сприятиме його повному та своєчасному виконанню, оскільки місцевим господарським судом прийнято судове рішення про розстрочку виконання рішення рівними частинами на період з 31.05.2012 року по 30.11.2012 року, а не відстрочку виконання.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що наведені відповідачем доводи, свідчать про існування реальних обставин, які ускладнюють виконання рішення у справі, а розстрочка виконання рішення сприятиме як можливості продовження господарської діяльності ТзОВ «Балмікс», так і зробить реальною можливість отримання боргу ПП «Софія-Сервіс».

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Ухвалу господарського суду Львівської області від 15.05.2012 року залишити без змін, апеляційну скаргу ПП «Софія-Сервіс»-без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т..

суддя Гриців В.М.

суддя Мурська Х.В.