Постанова

від 20.06.2012 по справі 5016/2046/2011(12/94)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2012 р. Справа № 5016/2046/2011(12/94)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М., - головуючого, (доповідач) Дерепи В.І., Нєсвєтової Н.М. розглянувши матеріали касаційної скаргиСільськогосподарського рибоводного приватного підприємства "Амур-Аква" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 року у справі господарського судуМиколаївської області за позовомСільськогосподарського рибоводного приватного підприємства "Амур-Аква" доПАТ "Миколаївобленерго" проскасування оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування вартості необлікованої електроенергії в сумі 81257,10 грн.

в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Бухтарей Л.Ф. - відповідача:Штокало О.В.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року Сільськогосподарське рибоводне приватне підприємство "Амур-Аква" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до ПАТ "Миколаївобленерго" про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування 81257,10 грн. за недораховану електричну енергію, визначену рішенням комісії ПАТ "Миколаївобленерго", оформленого протоколом №168/3 від 18.02.1011 року.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 03.08.2011 року позов задоволено. Скасовано оперативно-господарську санкцію у вигляді донарахування вартості недооблікованої електричної енергії в сумі 81 257,10 грн., застосованої рішенням комісії філії м.Миколаєва ПАТ "Миколаївобленерго". Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 року рішення місцевого господарського суду від 03.08.2011 року скасовано, в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним судом постановою, Сільськогосподарське рибоводне приватне підприємство "Амур-Аква" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 року скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду Миколаївської області від 03.08.2011 року.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.05.2012 року розгляд касаційної скарги був призначений на 13.06.2012 року.

В судовому засіданні Вищого господарського суду України, яке відбулось 13.06.2012 року оголошувалась перерва до 20.06.2012 року.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

За змістом статті 26 Закону України "Про електроенергетику", споживачі енергії зобов'язані додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. При цьому, споживачі енергії несуть відповідальність за порушення умов договору та Правил користування електричною енергією.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

08.07.2010 року представниками відповідача була проведена перевірка дотримання позивачем Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28, за результатами якої, складено акт №Э 9829 про порушення ПКЕЕ.

На підставі вказаного акту, комісією відповідача, 18.02.2011 року було прийнято рішення, оформлене протоколом засідання комісії по розгляду акту про порушення споживачем правил користування електричною енергією №168/3, про нарахування позивачу у відповідності до вимог п. 2.1.1 "Методики обчислення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією" вартості не облікованої електроенергії у сумі 81 257,10 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції мотивував відсутністю правових підстав для скасування оперативно-господарської санкції, оскільки факт вчинення позивачем правопорушення доведений належним чином, зокрема, Висновком спеціаліста "Експертного Центру Поділля" від 10.12.2010 року №39.

Водночас, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду враховуючи наступне.

Як вбачається з акту про порушення Правил КЕЕ №Э 9829 від 08.07.2010 року, було виявлено порушення позивачем п. 6.40 Правил користування електричною енергією, що полягало: 1) в фальсифікації пломб Держстандарту, 2) пошкодження пломби ЭСО Кристал №10448330, установленої на ІДУ та 3) пошкодження електричного лічильного механізму на приладі обліку.

Відповідно до п.6.40 ПКЕЕ, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656.

Згідно з п.3 Методики, у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку, факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства. До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується.

Відповідно до пункту 1.2 Правил КЕЕ, експертиза засобу обліку - це комплекс заходів, які здійснюються з метою отримання даних, зокрема, щодо відповідності засобів обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації.

Пунктом 3.30 Правил КЕЕ передбачено, що експертиза засобу обліку в частині дослідження його відповідності нормованим метрологічним характеристикам та умовам експлуатації здійснюється у присутності уповноважених представників власника засобу обліку або організації, який відповідає за його збереження, постачальника електричної енергії, електропередавальної організації, представника територіального органу, уповноваженого центральним органом виконавчої влади у сфері метрології на проведення державних приймальних і контрольних випробувань і повірки засобів вимірювальної техніки та на проведення атестації методик виконання вимірювань, що використовуються у сфері та/або поза сферою поширення державного метрологічного нагляду.

За результатами експертизи складається акт.

Тобто, в даному випадку, для встановлення правомірності застосування до відповідача оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування вартості недооблікованої електричної енергії, необхідною умовою є доведення факту вчинення відповідачем виявленого правопорушення, яке було зафіксовано в акті про порушення Правил КЕЕ.

Водночас, колегія суддів відзначає, що матеріали справи не містять доказів та судами не досліджувалось питання доведеності правопорушення, яке було виявлено та зафіксовано в акті про порушення Правил КЕЕ від 08.07.2010 року і розглядалось комісією по розгляду актів на засіданні 18.02.2011 року, а саме: "пошкодження електричного лічильного механізму на приладі обліку".

Стосовно доведеності інших правопорушень, то колегія суддів вважає за необхідне вказати на таке.

Згідно пункту 3 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006р. № 122 зазначено, що факти пошкодження приладів (систем) обліку, пломб на приладах, а також факти втручання в їх роботу, що призвели до заниження показань, встановлюються спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту.

Водночас, як вбачається з Висновку спеціаліста "Експертного Центру Поділля" від 10.12.2010 року №39, представники Держспоживстандарту до проведення експертизи не залучались.

Поряд з цим, відхиляючи Висновок спеціаліста "Експертного Центру Поділля" №39 від 10.12.2010 року, як доказ вчинення відповідачем правопорушення з тих підстав, що при проведенні дослідження не було залучено представника позивача, відповідно з чим, позов було задоволено, за переконанням колегії суддів, місцевий господарський суд фактично ухилився від встановлення дійсних обставин у справі.

Відповідно до ст.41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Отже, у разі наявності сумнівів у достовірності висновку спеціаліста, який виконував дослідження пломб, суд не позбавлений був права призначити у справі відповідну судову експертизу, чого судами зроблено не було.

Зазначені обставини мають істотне значення для правильного вирішення даного спору.

Враховуючи вище наведене, судова колегія вважає, що попередні судові інстанції в порушення вимог ст.43 ГПК України повно, всебічно і об'єктивно не дослідили всі обставини справи, дійшли поспішних висновків, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а тому вони підлягають скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи, суду слід врахувати вищевикладене, перевірити доводи позивача та відповідача, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи сторін, дати їм належну юридичну оцінку, а разі необхідності призначити у справі судову експертизу та, в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 року та рішення господарського суду Миколаївської області від 03.08.2011 року у справі №5016/2046/2011(12/94) скасувати.

Справу №5016/2046/2011(12/94) передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази, згідно із ст. 122 ГПК України.

Головуючий, суддя М.М.Черкащенко

Судді В.І.Дерепа

Н.М.Нєсвєтова