ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" червня 2012 р. Справа № 5/365-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. -головуючого (доповідача), Бондар С.В., Грека Б.М., за участю повноважних представників позивача - відповідача -Бондаренка К.М. розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу ТзОВ "Сумитеплоенерго" на постанову від 22 березня 2012 року Харківського апеляційного господарського суду у справі№5/365-08 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до проТзОВ "Сумитеплоенерго" стягнення 3240808,17 грн., ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Сумської області від 23 жовтня 2008 року в даній справі стягнуто з відповідача на користь позивача 2073245,26 грн. заборгованості, 226390,09 грн. пені, 840689,62 грн. інфляційних, 100483,20 грн. 3% річних, судові витрати, про що був виданий відповідний наказ від 07.11.2008 року.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2009 року рішення господарського суду Сумської області від 23.10.2008 року було скасовано в частині стягнення пені у розмірі 226390,09 грн., а справу в цій частині передано на новий розгляд. Рішенням господарського суду Сумської області від 15.02.2010 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2010 року, стягнуто з відповідача на користь позивача 226390,09 грн. пені.
28 лютого 2011 року господарським судом Сумської області, на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2010 року, був виданий наказ про стягнення з відповідача на користь позивача 226390,09 грн. пені.
25 січня 2012 року ТзОВ "Сумитеплоенерго" звернулось до господарського суду Сумської області зі скаргою на дії органів державної виконавчої служби в особі головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Сумській області щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 28.12.2011 року.
03.02.2012 року відповідач уточнив подану скаргу (т.8, а.с.15) та просив суд визнати дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Сумській області в частині винесення постанови про арешт коштів боржника від 28.12.2011 року при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №30533452 з примусового виконання наказів №13/305-07 від 30.03.2009 року, № 5/365-08 від 07.11.2008 року неправомірними та скасувати з дати винесення постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Сумській області про арешт коштів боржника від 28.12.2011 року при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №30533452 з примусового виконання наказів №13/305-07 від 30.03.2009 року, №5/365-08 від 07.11.2008 року.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 6 лютого 2012 року (суддя Лиховид Б.І.) задоволено зазначену скаргу відповідача. Визнано дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Сумській області в частині винесення постанови про арешт коштів боржника від 28.12.2011 року при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №30533452 з примусового виконання наказів №13/305-07 від 30.03.2009 року, №5/365-08 від 07.11.2008 року неправомірними.
Скасовано постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Сумській області про арешт коштів боржника від 28.12.2011 року при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №30533452 з примусового виконання наказів №13/305-07 від 30.03.2009 року, № 5/365-08 від 07.11.2008 року.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22 березня 2012 року ухвалу господарського суду Сумської області від 6 лютого 2012 року скасовано в частині скасування постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Сумській області про арешт коштів боржника від 28.12.2011 року при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №30533452 з примусового виконання наказів №13/305-07 від 30.03.2009 року, № 5/365-08 від 07.11.2008 року.
Прийняте в цій частині нове рішення. Скаргу ТзОВ "Сумитеплоенерго" задоволено частково. В задоволенні вимог ТзОВ "Сумитеплоенерго" про скасування з дати винесення постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Сумській області про арешт коштів боржника від 28.12.2011 року при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №30533452 з примусового виконання наказів №13/305-07 від 30.03.2009 року, № 5/365-08 від 07.11.2008 року відмовлено.
В решті частині ухвалу господарського суду Сумської області від 6 лютого 2012 року залишено без змін.
У касаційній скарзі скаржник просить вказану постанову апеляційного господарського суду скасувати, оскільки при її прийнятті були порушені норми матеріального і процесуального права.
Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 28 грудня 2011 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №30533452 з примусового виконання наказів №13/305-07 від 30.03.2009 року, №5/365-08 від 07.11.2008 року, виданих господарським судом Сумської області та постанови державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору, було винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладений арешт на кошти в межах суми 7552275,88 грн., належних боржникові
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів та правильно було встановлено судом апеляційної інстанції, на виконання наказу господарського суду Сумської області у справі №5/365-08 борг в сумі 2073245,26 грн. був сплачений відповідачем, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №55 від 16.10.2008 року.
Решта сума заборгованість з пені, інфляційних збитків та 3 % річних в сумі 1167562,91 грн., стягнута рішенням господарського суду Сумської області від 23.10.2008 року була списана, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки розрахунків від 30.11.2011 року (т.9, а.с.9).
Тобто, на день винесення постанови про арешт коштів боржника заборгованість відповідача за наказом господарського суду Сумської області від 07.11.2008 року у справі №5/365-08 становила всього 25618,00 грн. по державному миту та витратах на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
З матеріалів справи, також, вбачається, що 29.04.2010 року в рахунок боргу ТзОВ "Сумитеплоенерго" по виконанню наказу господарського суду Сумської області від 30.03.2009 року по справі №13/305-07 було сплачено 500000 грн., що підтверджується матеріалами справи.
22.09.2011 року між ТзОВ "Сумитеплоенерго" та ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" був укладений договір №14/11-1522 про припинення зобов'язання, згідно умов якого позивач зменшив суму дебіторської заборгованості відповідача на 1967002, 27 грн. (т.8, а.с.83).
Тобто, на день винесення постанови про арешт коштів боржника за наказом господарського суду Сумської області від 30.03.2009 року по справі №13/305-07 заборгованість ТОВ "Сумитеплоенерго" становила 3409175,15 грн. основного боргу, 25413,13 грн. державного мити та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до вимог п.6 ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема, на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах.
Згідно ч.1 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в тому числі, шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
Відповідно до ч.3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів.
Як правильно було встановлено апеляційним господарським судом, доказами наявними в матеріалах справи підтверджений той факт, що при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 28.12.2011 року головним державним виконавцем було зазначено номери наказів, по яким проводиться стягнення і загальну суму стягнення, яка станом на дату винесення постанови про арешт коштів боржника від 28.12.2011 року відрізняється від тієї суми заборгованості, яка фактично існує.
Тому, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що зазначені обставини правильно були враховані місцевим господарським судом при винесенні ухвали від 6 лютого 2012 року та обгрунтовано визнано неправомірними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Сумській області в частині винесення постанови про арешт коштів боржника від 28.12.2011 року при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №30533452 з примусового виконання наказів №13/305-07 від 30.03.2009 року та №5/365-08 від 07.11.2008 року, виданих господарським судом Сумської області.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові дійшов правильного висновку щодо залишення без змін ухвали місцевого господарського суду в цій частині.
Разом з тим, згідно ст.121 2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає недійсними наслідки виконавчих дій чи зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Тобто, господарські суди при винесенні таких ухвал повинні визнавати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, а не приймати рішення про скасування таких постанов.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про неправомірність скасування місцевим господарським судом постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Сумській області про арешт коштів боржника від 28.12.2011 року при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №30533452 з примусового виконання наказів №13/305-07 від 30.03.2009 року, № 5/365-08 від 07.11.2008 року, виданих господарським судом Сумської області та скасував ухвалу місцевого господарського суду, прийнявши нове рішення в цій частині про відмову ТзОВ "Сумитеплоенерго" в задоволені зазначених вимог.
Суд вважає, що апеляційний господарський суд повно і всебічно з'ясував та перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку всім зібраним доказам та прийняв законну постанову, яку необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22 березня 2012 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Головуючий В.Дерепа
Судді С.Бондар
Б.Грек
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 21.06.2012 |
Оприлюднено | 26.06.2012 |
Номер документу | 24881707 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Дерепа В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні