Постанова

від 20.06.2012 по справі 39/267-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2012 р. Справа № 39/267-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Круглікової К.С. Нєсвєтової Н.М. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" на постанову та на рішенняДніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2011 р. господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2011 р. у справі№ 39/267-10 за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Феопріт" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 простягнення заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_5 -за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_6, ОСОБА_7 -за довіреностями;

від третьої особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2011р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2011р. у справі №39/267-10 позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ "Феопріт" на користь ПАТ "АКБ "Новий" 52519,28 грн. інфляційних нарахувань, 207030,04 грн. відсотків за користування кредитом. В решті позову відмовлено.

Судові рішення обґрунтовані тим, що в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують факт здійснення погашення заборгованості відповідача з повернення суми овердрафту 30 вересня 2009р. у розмірі 1 167 095,15 грн.; інфляційні нарахування та відсотки за користування кредитом підлягають стягненню за період по 30 вересня 2009р.; в частині позовних вимог про стягнення штрафу за порушення строків повернення овердрафту, штрафу за ненадання щоквартального балансу та звіту про результати фінансової діяльності сплив строк позовної давності для звернення з даними вимогами до суду, тому в позові відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими рішеннями Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Новий" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2011 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2011 року скасувати, матеріали справи направити на новий розгляд.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 09.10.2007 року між Акціонерним комерційним банком "Новий" (ПАТ "АКБ "Новий") та ТОВ "Феопріт" укладено договір про порядок короткострокового кредитування юридичних осіб при тимчасовій відсутності грошових коштів (овердрафт) №1626207/03, відповідно до умов якого Банк надав клієнту кредит у формі овердрафту.

Згідно п. 1.3. договору ліміт овердрафту становить 400000, 00 грн.

Плата за користування овердрафтом встановлена в розмірі 21% річних (п. 1.5. договору). Погашення нарахованих процентів має відбуватися щоденно, шляхом списання Банком грошових коштів з поточного рахунку відповідача, в тому числі за рахунок овердрафту (п. 1.7. договору).

Пунктом 1.11 передбачено, що кінцевий термін повернення овердрафту 08.10.2008р.

Відповідно до п. 5.3. договору овердрафту, за порушення строку повернення овердрафту, вказаного в п. 1.11. договору, клієнт сплачує штраф у розмірі 2% від розміру овердрафту, вказаного в п. 1.3. договору, і пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої у період, за який сплачується пеня, від неповернутої в строк суми овердрафту.

Згідно п. 5.6. договору овердрафту, за невиконання умов пунктів 4.2.3., 4.2.4 договору клієнт сплачує штраф у розмірі 2 % від розміру овердрафту.

Додатковою угодою №1626207/03-01 від 25.10.2007 до договору, ліміт овердрафту збільшено до 1200000,00 грн. Розмір плати за користування овердрафтом збільшено до 23, 5% річних.

Додатковою угодою №1626207/03-02 від 30.09.2008 до договору овердрафту, термін користування овердрафтом продовжено до 20 грудня 2008р., встановлено комісію за подовження строку дії договору овердрафту у розмірі 2200,00 грн. строком оплати до 20 грудня 2008р.

Додатковою угодою №1626207/03-03 від 05.12.2008 сторони збільшили розмір плати за користування овердрафтом до 30% річних.

09.10.2007р. та 24.10.2007р. розпорядженнями заступника голови правління та начальника кредитного управління Банку були встановлені ліміти по овердрафту 400000,00 грн. та 800000,00 грн., при цьому було зазначено, що ліміти по овердрафту встановлені для розрахункового рахунку №26000300392801.980 та додатково відкриті рахунки №26077300392801 - для обліку нарахованих відсотків та №91295300392801 - позабалансовий рахунок.

Позивач заперечував повернення отриманих відповідачем коштів та вважає, що залишок заборгованості по овердрафту становить 1167095,15 грн., сума інфляційних нарахувань за період прострочення повернення кредиту з березня 2009р. по квітень 2011р. складає 251975, 84 грн., за порушення умов договору щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом з 27.02.2009р. по 02.06.2011р. нараховані відсотки у розмірі 793135, 64 грн., за порушення строків повернення овердрафту (п. 5.3. договору) та за ненадання відповідачем щоквартально балансу та звіту про результати фінансової діяльності (п. 5.6., 4.2.3. договору) нараховано штраф по 24000, 00 грн. за кожне порушення.

Разом з тим, колегія вважає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано встановлена відсутність у відповідача заборгованості по договору овердрафту перед позивачем.

Крім того, апеляційним судом правомірно враховано висновок судово-економічної експертизи, яким встановлено, що позивач 30.09.2009 року здійснив договірне списання грошових коштів з рахунку №260003000392801.980 на рахунок позивача №20620300392801 в сумі 1 167 095,15 грн. та комісійної винагороди у розмірі 1200,00 грн. та після здійснення зазначеної операції залишок по рахунку відповідача №26000300392801 склав 0,00 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по договору овердрафту, дослідивши при цьому всі істотні обставини справи.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу за порушення строків повернення овердрафту та штрафу за ненадання відповідачем щоквартально балансу та звіту про результати фінансової діяльності, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що за умовами договору, в редакції додаткової угоди від 30.09.2008р., кінцевий термін повернення овердрафту до 20.12.2008р., отже, перебіг позовної давності щодо вимог про стягнення штрафу за порушення строків повернення овердрафту почався з 21.12.2008р. Перебіг позовної давності щодо вимог про стягнення штрафу за ненадання відповідачем щоквартально балансу та звіту про результати фінансової діяльності почався з 01.07.2009р. (наступний день після закінчення другого кварталу 2009р.), оскільки в останній раз звіт надавався відповідачем у першому кварталі 2009р.

Оскільки, позивач звернувся з позовом 22.10.2010р., строк позовної давності щодо стягнення з відповідача неустойки за договором №1626207/03 від 09.10.2007 року на момент звернення до суду з даним позовом сплинув.

Що стосується інфляційних нарахувань від суми простроченого грошового зобов'язання з повернення овердрафту та відсотків за користування кредитом, то суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що вони підлягають стягненню лише по вересень 2009 року, оскільки 30.09.2009 року позивач здійснив договірне списання заборгованості за договором овердрафту.

З огляду на викладене, господарськими судами попередніх інстанцій правильно встановлені обставини справи, надана вірна оцінка наявним у справі доказам, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Стаття 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Відповідно статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеними встановленими судами попередніх інстанцій обставинами у даній справі, тому постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2011р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2011р. у справі №39/267-10 слід залишити без змін.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2011 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2011 у справі №39/267-10 залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді К.С. Круглікова

Н.М. Нєсвєтова