Постанова

від 20.06.2012 по справі 55/343

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2012 р. Справа № 55/343

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Круглікової К.С. Нєсвєтової Н.М. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 та на рішення у справігосподарського суду міста Києва від 30.11.2011 №55/343 за позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" Закритого акціонерного товариства "Сустр-19" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "А.Б.В. Маш" провизнання недійсним договору за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_4 - за довіреністю;

від відповідача-1 : не з'явився;

від відповідача-2 : не з'явився;

від третьої особи : не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" та Закритого акціонерного товариства "СУСТР-19" про визнання недійсним договору від 18.04.2007 р. купівлі-продажу комп'ютерного обладнання між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" та Закритим акціонерним товариством "СУСТР-19".

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.11.2011 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 р. у справі №55/343 відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідний спосіб судового захисту (визнання договору недійсним) не призводить до відновлення порушеного права або інтересу позивача (погашення відповідачем 1 заборгованості перед позивачем за спожиті енергоносії), отже не може вважатися правомірним.

Не погоджуючись з ухваленими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду міста Києва від 30.11.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18.04.2007 р. між ЗАТ "СУСТР-19" та ТОВ "Житлово-комунальне господарство "Геолог" було укладено Договір купівлі-продажу.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору, Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі передати товар у власність Покупця, а Покупець-прийняти і оплатити товар (комп'ютерне обладнання) в кількості, і асортименті відповідно до Додатку №1 до даного Договору, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Вартість товару, що продається складає 6096473,52 грн.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, ПАТ "Київенерго" в особі відокремленого структурного підрозділу "Енергозбут Київенерго" не є стороною або вигодонабувачем чи зобов'язаною особою за спірним договором, а тому спірний договір не створює для останнього прав та обов'язків..

За змістом ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та ст. 1 ГПК України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 ГПК України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

Обов'язковість доведення наявності факту порушення спірної угодою прав та/або інтересів позивача узгоджується і з позицією Вищого арбітражного суду України, викладеною в абз. 1 п. 4. Роз'яснення "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від 12.03.1999 р. № 02-5/111.

Відсутність у певної особи статусу учасника договору автоматично не унеможливлює ініціацію такою особою позову про визнання цього договору недійсним -право на позов у такому випадку оцінюється в контексті наявності обґрунтованого інтересу такої особи до спірного договору та порушення (невизнання або оспорювання) цього інтересу. Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в п. 18 Інформаційного листа "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" від 07.04.2008 р. № 01-8/211.

Згідно абз. 3 п. 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від 12.03.1999 р. № 02-5/111, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення його прав та інтересів, пов'язане із укладенням спірного договору. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів та настання відповідних наслідків.

З огляду на викладене, господарськими судами попередніх інстанцій правильно встановлені обставини справи, надана вірна оцінка наявним у справі доказам, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

Статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеними встановленими судами першої та апеляційної інстанції обставинами у даній справі, тому рішення господарського суду міста Києва від 30.11.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року у справі №55/343 слід залишити без змін.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2012р. та рішення господарського суду міста Києва від 30.11.2011р. у справі №55/343 залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді К.С. Круглікова

Н.М. Нєсвєтова