Постанова

від 11.06.2012 по справі 27/408

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2012 № 27/408

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Федорчука Р.В.

Лобаня О.І.

при секретарі Криворотько В.В.

за участю представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_2 - дов. № 323/10 від 16.12.2010 року;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 03.04.2012 р.

у справі № 27/408 (головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді: Картавцева Ю.В., Пригунова А.Б.)

за позовом Підприємства «Садко» Всеукраїнської організації інвалідів «Спілка організацій інвалідів України»

до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення 111 755,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2012 року по справі № 27/408 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Підприємства «Садко» Всеукраїнської організації інвалідів «Спілка організацій інвалідів України» 3% річних у сумі 4 912,33 грн., збитки від інфляції у розмірі 19 860,21 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 247,76 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 52,32 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2012 року по справі № 27/408 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник апелянта в поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2012 року по справі № 27/408 та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача в судові засідання не з'являвся.

11.06.2012 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Підприємства «Садко» Всеукраїнської організації інвалідів «Спілка організацій інвалідів України» надійшла заява, в якій позивач просить судове засідання провести без участі його представника.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Господарським судом міста Києва по справі № 32/476 за позовом Підприємства «Садко» Всеукраїнської організації інвалідів «Спілка організацій інвалідів Україн» (далі - позивач) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - відповідач) про стягнення 301 677,26 грн. встановлено, що 13.08.1999 року між сторонами складений акт вексельного платежу, згідно з яким позивач пред'являє до платежу відповідачеві два переказних векселі № 3212280074 з датою складання 12.11.1998 року, номінальна вартість - 100 000,00 грн., дата погашення -12.11.1999 року та № 3212280267 з датою складання 14.12.1999 року, номінальна вартість - 100 000,00 грн., дата погашення - 14.12.1999 року.

Відповідно до п. 2 акту, дані векселі сплачуються грошовими коштами в розмірі 60 000,00 грн.

Вексель № 3212280074 сплачується грошовими коштами у розмірі 30 000,00 грн. (дисконт 70%) по графіку:

- 1-й платіж до 15.06.2002 року - 15 000,00 грн.,

- 2-й платіж до 30.06.2002 року - 15 000,00 грн.

Вексель № 3212280267 сплачується грошовими коштами у розмірі 30 000, 00 грн. (дисконт 70%) по графіку:

- 1-й платіж до 15.07.2002 року - 15 000,00 грн.,

- 2-й платіж до 30.07.2002 року - 15 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2003 року по справі № 32/476 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача основну суму заборгованості в розмірі 200 000 грн., 3 % річних у сумі 6 986,30 грн., інфляційних втрат в розмірі 15 489,70 грн., 1 700 грн. витрат по сплаті державного мита та 78,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2003 року по справі № 32/476, рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2003 року змінено. Стягнуто з відповідача 60 000,00 грн. основного боргу, 600,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 23,36 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу..

Зазначена постанова мотивована тим, що акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого відповідач підтвердив заборгованість перед позивачем у розмірі 200 000, 00 грн. не може вважатися згодою на його оплату, а тому стягненню підлягає 60 000, 00 грн. (враховуючи дисконт 70% по векселям). Крім того, у період з 13.08.1999 року по 02.08.2002 року, за який позивач просить стягнути 3% річних та збитки від інфляції, строк оплати векселів ще не настав, а тому нарахування 3% річних та збитків від інфляції за зазначений період є безпідставним.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2003 року по справі № 32/476 в розмірі 60 623,36 грн.

Листом № 26 від 28.01.2011 року (а.с. 63), отриманим відповідачем від позивача 31.01.2011 року зазначено, що у разі перерахування відповідачем 60 623,36 грн. на рахунок позивача у десятиденний термін з дня отримання даного листа позивач відмовляється від будь-яких майнових претензій (збитків, штрафних санкцій в т.ч. неустойки, пені, штрафу, відсотків, упущеної вигоди, інфляційних витрат, витрат на юридичні послуги та інші витрати), що виникли чи можуть виникнути щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва (наказ № 32/476 від 11.11.2003 року).

Матеріалами справи встановлено, що відповідач у десятиденний строк заборгованість не погасив.

Листом від 25.07.2011 року (а.с. 65), отриманим відповідачем від позивача 26.07.2011 року зазначено, що позивач погоджує строк у 30 днів на погашення заборгованості відповідача перед позивачем за постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2003 року по справі № 32/476 та підтверджує відмову від будь-яких додаткових майнових претензій щодо виконання вказаного рішення суду.

З платіжного доручення № 6120 (а.с. 66) та банківських виписок (а.с. 56) вбачається, що відповідач 28.07.2011 року на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2003 року по справі № 32/476 погасив заборгованість в розмірі 60 623,36 грн.

Позов мотивований тим, що постанова Київського апеляційного господарського суду по справі № 32/476 була виконана лише 29.07.2011 року, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 12.11.2003 року по 29.07.2011 року в сумі 14 036,38 грн. та збитки від інфляції за період з листопада 2003 року по липень 2011 року в розмірі 97 718,79 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Як встановлено судом, відповідач здійснив погашення боргу в сумі 60 623,36 грн. лише 28.07.2011 року.

Відповідач посилаючись на лист від 25.07.2011 року, зазначає, що позивач відмовляється від будь-яких додаткових майнових претензій щодо виконання постанови Київського апеляційного господарського суду № 32/476 від 11.11.2003 року.

Колегія встановила, що заявлені в позовній заяві 3% річних та збитки від інфляції не були передбачені рішенням суду та не пов'язані із виконанням рішення суду, а отже суд вважає вищезазначені заперечення відповідача безпідставними.

Представником відповідача, під час розгляду справи в суді першої інстанції, заявлено клопотання про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як встановлено ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Колегія зазначає, що 3% річних та збитки від інфляції нараховуються за кожен день прострочення виконання зобов'язання, тому строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо, а тому 3% річних та збитки від інфляції можуть бути розраховані за три роки, що передують зверненню позивача до суду із відповідними вимогами, а саме з 14.11.2008 року по 13.11.2011 року.

Оскільки, погашення заборгованості відбулося 28.07.2011 року, то 3% річних повинні нараховуватися з 14.11.2008 року по 27.07.2011 року включно.

Провівши повторний математичний розрахунок 3 % річних, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що 3% річних підлягають частковому задоволенню за період з 14.11.2008 року по 13.11.2011 року в сумі 4 912,33 грн.

60 623,36 грн. * 3% * 48 (з 14.11.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 238,52 грн.

60 623,36 грн. * 3% * 938 (з 01.01.2009 року по 27.07.2011 року) / 365 = 4 673,81 грн.

Враховуючи рекомендації Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ, сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Провівши повторний математичний розрахунок розміру збитків від інфляції, враховуючи зазначені вище рекомендації Верховного Суду України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір збитків від інфляції за період з листопада 2008 року по липень 2011 року підлягають частковому задоволенню в сумі 19 860,21 грн.

60 623,36 грн. (сума боргу) * 132,76% (зведений індекс за період з листопада 2008 року по липень 2011 року) - 60 623, 36 грн. = 19 860,21 грн.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду міста Києва про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача за період з 14.11.2008 року по 13.11.2011 року в сумі 4 912,33 грн. 3% річних за весь час прострочення платежу та за період з 14.11.2008 року по 13.11.2011 року 19 860, 21 грн. інфляційних збитків.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені Відповідачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2012 року по справі № 27/408 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Відповідача задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на Відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2012 року по справі № 27/408 - залишити без змін.

2. Матеріали справи № 27/408 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Ткаченко Б.О.

Судді Федорчук Р.В.

Лобань О.І.