Постанова

від 20.06.2012 по справі 5004/1928/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 року Справа № 5004/1928/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є.

судді Сініцина Л.М.

при секретарі Лелех І.Ю.

за участю представників сторін:

позивача ПП "Граніт буд-сервіс" - директор Богдан Антон Васильович

відповідача-1 ТОВ "САМС" - не з'явився

відповідача-2 ПАТ "Креді Агріколь Банк" - не з'явився

відповідача-3 ПАТ "Мегабанк" - не з'явився

відповідача-4 ПП "Виробничо-комерційна фірма Західна продуктова група" - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача-3 Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків

на рішення господарського суду Волинської області від 10.04.12 р.

у справі № 5004/1928/11 (суддя Слободян П.Р.)

за позовом приватного підприємства "Граніт буд-сервіс", м. Рожище, Волинська обл.

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "САМС", м. Луцьк

до відповідача-2 Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", м. Київ

до відповідача-3 Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" м. Харків

до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма Західна продуктова група", м. Луцьк

про визнання договору застави недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 10.04.2012 р. по справі №5004/1928/11 за позовом приватного підприємства "Граніт буд-сервіс" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "САМС", до відповідача-2 Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", до відповідача-3 Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма Західна продуктова група", про визнання договору застави недійсним позов задоволено.

Визнано недійсним договір застави рухомого майна № 109/2007-з від 09.11.2007р. укладений між ТОВ "САМС" та ПАТ "Мегабанк" стосовно застави лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" інвентарний №80 з метою забезпечення виконання ПП "Виробничо-комерційна фірма Західна продуктова група" зобов'язання за договором №167/2007 від 09.11.2007р. та за будь-якими додатковими угодами. Стягнуто з ТОВ "САМС" на користь ПП "Граніт буд-сервіс" 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду Волинської області мотивовано тим, що згідно ч. 1 ст. 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 Цивільного кодексу України), такий правочин визнається судом недійсним. Заставодавець - ТОВ "САМС" при укладенні договору застави рухомого майна № 109/2007-з від 09.11.2007р. із ПАТ "Мегабанк" надав неправдиві відомості щодо належного йому на праві власності майна, зокрема, лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300". Своїми діями ТОВ "САМС" порушено право ПП "Граніт буд-сервіс" як власника, володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач-3 ПАТ "Мегабанк" подав апеляційну скаргу, якою просить рішення господарського суду Волинської області від 10.04.2012 року по справі №5004/1928/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

На думку скаржника, вказане рішення суду є незаконним, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які визнані судом доведеними та порушено норми процесуального права.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт вказує, що перед укладенням договору застави рухомого майна №109/2007-3 від 09.11.2007 року директором ТОВ "САМС" було надано документи про те, що предмет застави належить ТОВ "САМС" на праві приватної власності.

Предмет застави за договором №109/2007-з від 09.11.2007 р. було зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна, що підтверджується витягами з реєстру.

Крім того, в подальшому директором ТОВ "САМС" ОСОБА_3 на підтвердження того, що предмет застави належить товариству на праві власності надав до Волинського ЦРВ ПАТ "Мегабанк" відповідні документи та інформацію:

- лист від 08.07.2009 р. №18 від директора ТОВ "САМС" директору Волинського ЦРВ ПАТ "Мегабанк" про те, що предмет застави станом на 08.07.2009 р. обліковано на балансі ТОВ "САМС";

- лист від 02.02.2009 р. №10 від директора ТОВ "САМС" директору Волинського ЦРВ ПАТ "Мегабанк" про комплектність предмета застави;

- акт від 11.05.2010 р. перевірки заставленого майна за договором застави №109/2007-з від 09.11.2007 р. з додатками (фототаблиці).

При прийнятті рішення у справі судом першої інстанції не було взято до уваги наведені докази.

Крім того, позивач на підтвердження факту передачі лінії по виробництву макаронів марки "ЛАМ-300" від АТ "Індекс-банк" (ПАТ "Креді Агріколь Банк") до ПП "Граніт буд-сервіс" на підставі договору купівлі-продажу від 05.08.2010 р. надав суду акт приймання-передачі від 05.08.2010 р., з якого вбачається, що місцем передачі вказаного майна є м. Луцьк.

Оскільки у договорі купівлі-продажу від 05.08.2010 р. місце виконання зобов'язання не визначено, то в силу ч. 1 ст. 532 ЦК України місцем виконання є місце зберігання майна: Волинська обл., м. Рожище, вул. Селянська, 25.

Отже, викладена в акті приймання-передачі майна від 05.08.2010 р. інформація про передачу лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" не відповідає дійсності.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, ПП "Граніт буд-сервіс", заперечує її доводи у повному обсязі. Просить рішення господарського суду Волинської області від 10.04.2012 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 10.04.2012 р. є законним та обґрунтованим. На підтвердження своїх вимог вказує, що провадження у справі зупинялося до вирішення взаємопов'язаної справи №5004/2277/11 за позовом ПАТ "Мегабанк" до ТОВ "САМС", ПАТ "Креді Агріколь Банк", ПП "Виробничо-комерційна фірма Західна продуктова група" про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної макаронної лінії марки "ЛАМ-300" від 04.06.2007 р. Проте, у даній справі прийнято відповідне рішення про відмову у задоволенні позову, яке набрало законної сили. Твердження скаржника, що на момент укладення договору купівлі-продажу макаронної лінії марки "ЛАМ-300" від 04.06.2007 р. між ПП "Граніт буд-сервіс" та ПАТ "Креді Агріколь Банк", вказана макаронна лінія марки "ЛАМ-300" належала на праві приватної власності ТОВ "САМС" не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.

Доводи апелянта про те, що позивачем не надані документи, які би підтверджували перехід права власності від ТОВ "САМС" до АТ "Індекс-банк", а далі до ПП "Граніт буд-сервіс" також не відповідають дійсності. Факт переходу права власності від ТОВ "САМС" до АТ "Індекс-банк" було встановлено у судових рішеннях у справі №5004/227/11. Щодо моменту переходу права власності від АТ "Індекс-банк" до ПП "Граніт буд-сервіс" то, на виконання умов договору купівлі продажу від 05.08.2010 р. (п.п. 2.2-2.3) сторонами було підписано акт приймання-передачі від 05.08.2010 р., відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300". Факт проведення оплати за придбане майно підтверджується податковою накладною №331/14 від 09.08.2010 р.

Відповідач-1 ТОВ "САМС", відповідач-2 ПАТ "Креді Агріколь Банк", відповідач-4 "Виробничо-комерційна фірма Західна продуктова група" відзивів на апеляційну скаргу не подали.

18 травня 2012 року (одержано 21 травня 2012 року) ПАТ "Мегабанк" (апелянт) надіслав на адресу апеляційного суду клопотання про відкладення та про зупинення розгляду даної справи. Свої клопотання апелянт мотивував тим, що Вищим господарським судом України розглядається касаційна скарга у справі №5004/2277/11 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12 березня 2012 року. Оскільки дані справи взаємопов'язані, провадження у справі №5004/1928/11 слід зупинити до вирішення справи №5004/2277/11.

Відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Враховуючи, що рішення у справі №5004/2277/11 набрало законної сили, проаналізувавши доводи, викладені у клопотанні про зупинення провадження, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, судовою колегією клопотання відповідача-3 ПАТ "Мегабанк" про зупинення провадження у справі залишено без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено у даному засіданні.

Враховуючи той факт, що представники відповідача-1, відповідача-3 (апелянт) та відповідача-4 в судове засідання 23.05.2012р. не з'явились та не виконали вимоги ухвали суду від 07.05.2012 року щодо подачі витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на день розгляду справи, з метою надання сторонам конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 р. розгляд справи було відкладено на 20.06.2012 р.

У судове засідання 20 червня 2012 року представники апелянта ПАТ "Мегабанк", відповідача-1 ТОВ "САМС", відповідача-2 ПАТ "Креді Агріколь Банк" не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Пунктом 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Пункт 3.9.1. вказаної Постанови передбачає, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвала про відкладення розгляду справи від 23 травня 2012 року була надіслана відповідачу-4 ПП "ВКФ Західна продуктова група" на адресу, зазначену позивачем та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Лист повернуто підприємством зв'язку із посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення (а.с. 156-159, т. 2).

Тому, відповідач-4 ПП "ВКФ Західна продуктова група" вважається таким, що належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів.

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника позивача - ПП "Граніт буд-сервіс", обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Волинської області від 10.04.2012 року у справі №5004/1928/11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача-3 ПАТ "Мегабанк", м. Харків - без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 червня 2007 року між ТОВ "САМС", як продавцем, та АТ "Індустріально-експортний банк" (далі по тексту - АТ "Індекс-Банк"), правонаступником якого є ПАТ "Креді Агріколь Банк", як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу №08/07 (а.с. 14, т. 1).

Відповідно до умов договору, продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти у власність та оплатити лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" вартістю 778 800 грн. з ПДВ (п. 1.1.).

Пунктом 2.3 вказаного договору передбачено, що з моменту підписання акту прийому-передачі право власності на придбаний товар переходить до покупця.

На виконання умов договору, в день його укладення, сторонами складено акт прийому-передачі лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300", відповідно до якого ТОВ "САМС" передало, а АТ "Індекс-Банк" прийняло лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" у погодженій комплектації за ціною 778 800,00 грн. (а.с. 16-17, т. 1).

Оплата вказаного товару підтверджується видатковою накладною №ЛНА-000002 (а.с. 12, т. 2) та меморіальним ордером №1 від 05 червня 2007 року (а.с. 9, т. 2).

09 листопада 2007 року між ВАТ "Мегабанк", правонаступником якого є ПАТ "Мегабанк", як кредитодавцем, та ПП "Виробничо-комерційна фірма Західна продуктова група", як позичальником, було укладено Кредитний договір №167/2007, згідно якого банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 300 000,00 грн. в строк з 09 листопада 2007 року до 07 листопада 2008 року зі сплатою 17% річних (а.с. 122-126, т. 1).

З метою забезпечення виконання ПП "ВКФ Західна продуктова група" умов кредитного договору №167/2007, 09 листопада 2007 року між ПАТ "Мегабанк", як застоводержателем, та ТОВ "САМС", як заставодавцем, було укладено договір застави рухомого майна №109/2007-з (а.с. 127-130, т. 1).

За умовами вказаного договору, ТОВ "САМС" передало ПАТ "Мегабанк" у заставу рухоме майно - лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300", інвентарний номер 80, заставною вартістю 566 660,00 грн.

Згідно абз. 1 п. 2.1. договору застави від 09.11.2007 р., заставодавець гарантує, що предмет застави знаходиться у його власності, до моменту укладення договору нікому не відчужений, під арештом , а також заставою, в тому числі податковою , не перебуває, судового спору щодо нього немає, прав щодо нього у третіх осіб як в межах України, так і за межами України немає.

Як вбачається з матеріалів справи, як позичальник так і заставодавець неодноразово надавали ПАТ "Мегабанк" інформацію про те, що предмет застави, лінія по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" належить заставодавцю на праві власності.

Так, у клопотанні про надання кредитних коштів у сумі 300 000,00 грн. ПП "ВКФ Західна продуктова група" до ПАТ "Мегабанк" зазначено, що для забезпечення виконання всіх зобов'язань за кредитним договором пропонується лінія по виробництву макаронів марки "ЛАМ-300", що належить ТОВ "САМС" (а.с. 84, т. 1).

Директором ТОВ "САМС" 07.11.2007 р. надано ПАТ "Мегабанк" рішення учасника товариства про передачу лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300", інв. номер 80, 2004 року випуску, що належить товариству на праві власності, для забезпечення виконання зобов'язань ПП "ВКФ Західна продуктова група" за кредитним договором (а.с. 88, т. 1).

Також, директором ТОВ "САМС" 07.11.2007 р. надіслано лист до ПАТ "Мегабанк", про те, що ТОВ "САМС" є власником лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300", інв. номер 80, 2004 року випуску (на підставі договору купівлі-продажу від 30.04.2007 р. та акту приймання-передачі від 30.04.2007 р., укладених з підприємцем ОСОБА_4), та пропонує вказане майно у якості застави по кредиту ПП "ВКФ Західна продуктова група" (а.с. 85, т. 1).

Згідно довідки ТОВ "САМС", наданої 07.11.2007 р. ПАТ "Мегабанк", товариство є власником лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300", та дане майно е обтяжене жодними іншими зобов'язаннями, не передано в заставу, оренду, лізинг, права третіх осіб на дане майно відсутні (а.с. 86, т. 1).

15 травня 2009 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області розглянуто цивільну справу №2-3228/09 за позовною заявою ВАТ "Мегабанк" (правонаступником якого є ПАТ "Мегабанк") в особі Волинського Центрального регіонального відділення "Мегабанк" до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма Західна продуктова група", ОСОБА_5, ТзОВ "САМС" про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Справа розглядалася в порядку цивільного судочинства, оскільки одним із відповідачем була фізична особа - ОСОБА_5.

Луцьким міськрайонним судом Волинської області встановлено, що 09 листопада 2007 року між ПАТ "Мегабанк" та ПП "ВКФ Західна продуктова група" укладено кредитний договір №167/2007, відповідно до п. 1.1. якого ПАТ "Мегабанк" надав ПП "ВКФ Західна продуктова група" грошові кошти у сумі 300 000,00 грн. на строк з 09.11.2007 року по 07.11.2008 року на поповнення обігових коштів, на умовах повернення та сплати 17% річних. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПП "ВКФ Західна продуктова група" 09 листопада 2007 року між ПАТ "Мегабанк" та ТОВ "САМС" укладено договір №109/2007-з застави рухомого майна, відповідно до п. 1.2. якого предметом застави є лінія по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300", яка знаходиться за адресою Волинська обл., м. Рожище, вул. Селянська, 25.

Також, 09 листопада 2007 року між ПАТ "Мегабанк" та ОСОБА_5 укладено договір поруки, відповідно до п. 1.1 якого ОСОБА_5 поручилася перед ПАТ "Мегабанк" за виконання ПП "ВКФ Західна продуктова група" в повному обсязі усіх його обов'язків, що виникли з кредитного договору №167/2007 від 09 листопада 2007 року.

Оскільки ПП "ВКФ Західна продуктова група" свої зобов'язання за кредитним договором №167/2007 від 09.11.2007 року не виконувало належним чином, на вимогу ПАТ "Мегабанк" не погашало заборгованість, заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2009 року у справі №2-3228/09 частково задоволено позовну заяву ПАТ "Мегабанк" в особі Волинського центрального регіонального відділення "Мегабанк" до ПП "ВКФ Західна продуктова група", ОСОБА_5, ТОВ "САМС" про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто солідарно з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма Західна продуктова група", ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю "САМС" на користь ПАТ "Мегабанк" заборгованість за кредитним договором у сумі 393 533,92 грн.

Стягнуто солідарно з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма Західна продуктова група", ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю "САМС" на користь ПАТ "Мегабанк" понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 30,00 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "САМС" на користь ПАТ "Мегабанк" неустойку в сумі 84 999,00 грн.

Звернуто стягнення на предмет застави - лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300", інвентарний номер 80, яка знаходиться за адресою Волинська обл., м. Рожище, вул. Селянська, 25, відповідно до договору №109/2007-з застави рухомого майна від 09.11.2007 р. укладеного між ТОВ "САМС" та ПАТ "Мегабанк" в забезпечення виконання ПП "ВКФ Західна продуктова група" зобов'язань за кредитним договором №167/2007 від 09.11.2007 р.

Звернуто стягнення на грошові кошти Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма Західна продуктова група" та Товариства з обмеженою відповідальністю "САМС".

В решті заявлених позовних вимог відмовлено (а.с. 52-57, т. 1).

5 серпня 2010 року між ПАТ "Індустріально-експортний банк", правонаступником якого є ПАТ "Креді Агріколь Банк", як продавцем, та ПП "Граніт буд-сервіс", як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу, згідно умов якого лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" було відчужено покупцю (а.с. 18-20, т. 1).

05 серпня 2010 року, за актом приймання-передачі відбулася передача визначеного майна від продавця до покупця (а.с. 21, т. 1).

09 серпня 2010 року, "Граніт буд-сервіс" звернулось до ТОВ "САМС" із клопотанням щодо надання підприємству дозволу на тимчасове зберігання на території товариства лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300", яке було задоволене (а.с. 27, т. 1).

Постановою господарського суду Волинської області від 30.11.2010 р. у справі № 4/72-Б визнано банкрутом ТОВ "САМС", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Василюка І. М. (а.с. 24-25, т. 1).

З метою демонтажу та вивезення належної ПП "Граніт буд-сервіс" на праві власності лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" з території ТОВ "САМС", позивач звернувся до ліквідатора ТОВ "САМС" Василюка І. М. із відповідним клопотанням від 10.05.2011 р. (а.с. 28, т.1).

Ліквідатор ТОВ "САМС" Василюк І. М. листом № 77 від 10.05.2011р. повідомив, що дане майно знаходиться в заставі відповідно до договору укладеного між ПАТ "Мегабанк" та ТОВ "САМС" про що є відомості в державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с. 29, т. 1).

З витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 29145429 вбачається, що лінія по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" інвентарний № 80 заставлена боржником ТОВ "САМС" обтяжувачу Львівській філії ВАТ "Мегабанк" відповідно до договору застави майна № 109/2007-з від 09.11.2007 року (а.с. 23, т. 1).

Таким чином, із наведеного вище випливає, що ТОВ "САМС" передало в заставу ПАТ "Мегабанк" з метою забезпечення виконання зобов'язання ПП "ВКФ Західна продуктова група" за договором № 167/2007 від 09.11.2007 року майно, що не належало товариству, оскільки було відчужене відповідно до договору купівлі-продажу №08/07 від 04.08.2007 року АТ "Індустріально - експортний банк".

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про заставу" предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

За приписами статтей 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 1 ст. 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним" визначено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Матеріалами справи підтверджується, що заставодавець - ТОВ "САМС" при укладенні договору застави №109/2007-з від 09.11.2007 р. з ПАТ "Мегабанк" вніс неправдиві відомості щодо належності йому на праві власності лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300".

Також, з матеріалів справи вбачається, що зобов'язання між сторонами, а саме - ПАТ "Індустріально-експортний банк" та ПП "Граніт буд-сервіс" за договором купівлі-продажу від 05.08.2010 року виконані повністю.

Оскільки ПП "Граніт буд-сервіс" є власником лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300", інв. номер 80, своїми діями ТОВ "САМС" порушило право ПП "Граніт буд-сервіс" як власника, володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Окрім того, твердження скаржника про те, що договір купівлі-продажу №08/07 від 04.06.2007 р. між ТОВ "САМС" та ПАТ "Індустріально-експортний банк" є недійсним не приймається до уваги судовою колегією виходячи із наступного.

Частина 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453-VI передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

За приписами частини 2 статті 35 ГПК України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Пунктом 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова) не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус. У абз. 4 пункту 2.6 Постанови зазначено, що преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (у тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Так, рішенням господарського суду Волинської області від 12 грудня 2011 року у справі №5004/2277/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма Західна продуктова група" до Товариства з обмеженою відповідальністю "САМС", Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство "Граніт буд-сервіс" про визнання недійсним договору від 04.06.2007 р. №08/07 купівлі-продажу у позові відмовлено. Дане рішення залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12 березня 2012 року та постановою Вищого господарського суду від 22 травня 2012 року.

Вищевказаним рішенням суду першої інстанції встановлено, що 30.04.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "САМС" як покупцем та Приватним підприємцем ОСОБА_4 як продавцем було укладено договір купівлі-продажу № 1/04/07, згідно з яким продавець передав у власність покупця лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" за 778 880, 00 грн.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що право власності у ТОВ "САМС" на придбане майно виникає з моменту підписання між сторонами акту приймання-передачі.

03.05.2007 р. між Приватним підприємцем ОСОБА_4 і Товариством з обмеженою відповідальністю «САМС»було підписано акт приймання-передачі лінії по виробництву макаронних виробів марки «ЛАМ-300».

Між ТОВ "САМС" як продавцем та АТ "Індустріально-експортний банк", правонаступником якого є ПАТ "Креді Агріколь Банк", як покупцем було укладено 04.06.2007 року договір купівлі-продажу № 08/07, згідно з яким продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти у власність та оплатити лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" вартістю 778 800 грн. з ПДВ. Пунктом 2.3 зазначеного договору передбачено, що з моменту підписання акту прийому-передачі право власності на придбаний товар переходить до покупця.

04.06.2007 р. за актом прийому-передачі лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" ТОВ "САМС" передало, а АТ "Індекс-Банк" прийняло лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" у погодженій комплектації за ціною 778 800, 00 грн. Передане на виконання договору купівлі-продажу № 08/07 від 04.06.2007 р. рухоме майно - лінія по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" вартістю 778 800 грн. було отримане та оплачене покупцем.

04.06.2007 р. між АТ "Індекс-Банк" в особі філії "Волинська дирекція" АТ "Індустріально-експортний банк", правонаступником якого є ПАТ "Креді Агріколь Банк" як лізингодавцем та ПП "Рекатек" як лізингоодержувачем було укладено договір фінансового лізингу №08/07-л, згідно з умовами якого лізингодавцем було передано лізингоодержувачу у платне користування на строк до 01.06.2010 р. на умовах фінансового лізингу придбану банком у ТОВ "САМС" лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300".

04.06.2007 р. на виконання зобов'язань в частині передачі майна сторони підписали акт № 08/07-лд прийому-передачі лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" за договором фінансового лізингу № 08/07-л.

05.06.2007 р. на виконання договірних зобов'язань ПП "Рекатек" платіжним дорученням № 3 внесло авансовий платіж у сумі 233 640, 00 грн. за придбане майно та платіжним дорученням № 5 провело оплату ПДВ у розмірі 38 940, 00 грн.

08.06.2007 р. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна АТ "Індекс-Банк" було внесено запис про обтяження спірної лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300".

27.01.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 було вчинено виконавчий напис № 211 про примусове повернення від ПП "Рекатек" до ПАТ "Індустріально-експортний банк" лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" вартістю 778 800, 00 грн., що було передано в користування на умовах фінансового лізингу за договором фінансового лізингу № 08/07-л.

26.07.2010 р. лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" було передано ПП "Рекатек" до ПАТ "Індекс-Банк"

26.07.2010 р. між ПАТ "Індустріально-експортний банк" як поклажодавцем та ПП "Граніт буд-сервіс" як зберігачем було укладено Договір відповідального зберігання, згідно з умовами якого банком було передано, а зазначеним підприємством прийнято на відповідальне зберігання протягом строку дії договору лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300". Передача від банку до підприємства "Граніт буд-сервіс" переліченого майна підтверджується актом приймання-передачі майна від 26.07.2010 р.

05.08.2010 р. між ПАТ "Індустріально-експортний банк" як продавцем та ПП "Граніт буд-сервіс" як покупцем було укладено договір купівлі-продажу, згідно з умовами якого лінію по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" було відчужено покупцю.

05.08.2010 р. за актом приймання-передачі відбулася передача визначеного майна від ПАТ "Індустріально-експортний банк" до ПП "Граніт буд-сервіс".

Згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів АТ "Індустріально-експортний банк" (протокол № 5 від 07.08.2009 р.) Акціонерне товариство "Індустріально-експортний банк" змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Індустріально-експортний банк".

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

У листі Верховного Суду України від 24.11.2008 р. "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначається, що ознака фіктивності повинна бути властива діям обох сторін правочину.

Оскільки відповідно до наведених норм правочин є дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, то завідомо на момент вчинення правочину об'єктивна неможливість настання правового результату не породжує у сторін тих чи інших прав та обов'язків.

Таким чином, з'ясування обставин, чи мали сторони наміри створити правові наслідки згідно із змістом оспорюваного правочину є визначальним для висновку про визнання оспорюваного договору купівлі-продажу таким, що відповідає або не відповідає вимогам законодавства, зокрема, ч. 5 ст. 203 ЦК України. При цьому характерною ознакою фіктивного правочину є відсутність будь-яких дій сторін на виконання такого правочину.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. № 9 у разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Згідно з п. 4.1. договору купівлі-продажу № 1/04/07 від 30.04.2007 р. право власності у покупця (ТОВ "САМС") на придбане майно виникає з моменту підписання між сторонами акту-приймання-передачі, а останній було підписано сторонами 03.05.2007 р.

Таким чином, відсутні правові підстави для визнання договору купівлі-продажу № 08/7 від 04.06.2007 р. недійсним з підстав його фіктивності.

Отже, на момент укладення договору купівлі-продажу між ПАТ "Індустріально-експортний банк" та ПП "Граніт буд-сервіс" від 05.08.2010 року ПАТ "Індустріально-експортний банк" було повноправним власником лінії по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300". Вказане майно ПАТ "Індустріально-експортний банк" набуло за договором купівлі-продажу №08/07 від 04.06.2007 року, укладеним з ТОВ "САМС".

На підставі вищевикладеного судова колегія прийшла до висновку, що договір застави рухомого майна №109/2007-з від 09.11.2007 року укладений між ТОВ "САМС" та ПАТ "Мегабанк", предметом якого є лінія по виробництву макаронних виробів марки "ЛАМ-300" є таким, що укладений під впливом обману, та в силу приписів ч. 1 ст. 230 Цивільного кодексу України правомірно визнано судом пепшої інтсанції недійсним.

З огляду на викладене, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно статті 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 10.04.12 р. у справі №5004/1928/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

3. Справу повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Сініцина Л.М.