Постанова

від 19.06.2012 по справі 5/259

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2012 р. Справа № 5/259

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддяМуравйов О.В., суддіПолянський А.Г., Яценко О.В.,

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Експериментальний завод залізобетонних шпал" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 року у справі№ 5/259 Господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" доВідкритого акціонерного товариства "Експериментальний завод залізобетонних шпал" простягнення 91 408,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явились, відповідача -ОСОБА_4 дов. від 11.01.2012 р.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2012 року (суддя -Ломака В.С.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Експериментальний завод залізобетонних шпал" на користь Публічного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" 91 408 грн. основного боргу та 1 828 грн. 16 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 р. (судді -Куксов В.В., Авдеєв П.В., Коршун Н.М.) рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2012 року залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, Відкрите акціонерне товариство "Експериментальний завод залізобетонних шпал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.11.2009 р. між ВАТ "Трест "Київміськбуд-2" (Публічне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-2") (покупець) та Відкритим акціонерним товариством "Експериментальний завод залізобетонних шпал" (постачальник) було укладено Договір поставки № 29 (Договір).

За умовами договору постачальник зобов'язався, на замовлення покупця, в строк в порядку та на умовах передбачених цим Договором, поставити покупцю наступну продукцію: звукопоглинаючі панелі АТМ-10.01.1.00 СБ -1000 п.м. та опори АТМ 10.01.2.00.-02СБ -250 шт., а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його в строки на умовах і в порядку визначених цим Договором.

Ціна складає: 2 215 000 грн., у т.ч. ПДВ 135 000 грн. Ціна за 1 м.п. звукопоглинаючих панелей складає 2 080 грн. з ПДВ, ціна за 1 шт. опори АТМ складає 540 грн. з ПДВ (п. 3.2. Договору).

Пунктом 4.1. Договору сторони передбачили, що розрахунок за поставлений товар здійснюється в безготівковій формі в наступному порядку: 30 % передплати від загальної вартості заявленої партії шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника; 70 % сплачується протягом 3 банківських днів з дати отримання покупцем партії товару.

Згідно п. 5.1. договору, товар постачається партіями на підставі отриманих від покупця замовлень, які надсилає в письмовій формі за допомогою засобів зв'язку (поштою, телеграфного, факсимільного тощо) та погодженого постачальником.

Судами встановлено, що на виконання умов договору позивач 18.11.2009 р. сплатив відповідачу передоплату у розмірі 1 000 000 грн., а відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 2 215 000 грн., що підтверджено видатковою накладною № Ж-00000111 від 30.12.2009 р.

Позивач 03.02.2010 р., 01.03.2010 р., 05.03.2010 р. та 13.03.2010 р. здійснив на користь відповідача платежі в якості оплати поставленого товару на загальну суму 810 000 грн., що підтверджується відповідними виписками банку.

Додатковою угодою № 1 від 15.04.2010 р. були внесені зміни до договору поставки, викладено п. п. 1.1., 3.1. та 3.2. в новій редакції, відповідно до якої постачальник зобов'язався на замовлення покупця в строк, в порядку та на умовах передбачених цим Договором поставити покупцю наступну продукцію: звукопоглинаючі панелі АТМ-10.01.1.00 СБ -1652 п.м. та опори АТМ 10.01.2.00.-02СБ -453 шт., а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його в строки на умовах і в порядку визначених цим договором.

Ціна Договору (загальна вартість товару, що поставляється за Договором) складає: 1 810 068 грн., у т.ч. ПДВ 301 678, 00 грн. (п. 3.1. Договору)

Ціна за 1 м.п. звукопоглинаючих панелей складає 1 020, 00 грн. з ПДВ, ціна за 1 шт. опори АТМ складає 276, 00 грн. з ПДВ (п. 3.2. Договору).

У зв'язку із зазначеним, на підставі видаткової накладної № 1 на повернення позивач повернув відповідачу товар на суму 2 215 000 грн.

Судами встановлено, що 31.05.2010 р. відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 1 718 592 грн., згідно видаткової накладної № Ж-00000008 від 31.05.2010 р.

Врахувавши сплачені позивачем відповідачу кошти у сумі 1 810 000 грн., судами було встановлено, що сума, на яку відповідач не поставив товар склала 91 476 грн., з вартості якого позивач попередньо оплатив 91 408, 00 грн.

Згідно з п. 10.1. договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2010 р., а в частині фінансових розрахунків -до повного виконання сторонами зобов'язань.

Укладений між сторонами договір припинив свою дію 31.12.2010 р., однак відповідач не поставив позивачу товар на решту суми перерахованих коштів, в зв'язку з чим, позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою № 2773 від 17.10.2011 р., якою просив протягом 3-х банківських днів з моменту її отримання повернути спірні кошти у сумі 91 408 грн. Зазначена вимога була залишена відповідачем без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 5.3. договору було передбачено, що строк поставки першої партії -10 календарних днів з моменту надходження передоплати у розмірі, як це зазначено у п. 4.1. договору та на підставі отриманих заявок від покупця. Строк наступних поставок відраховується від дати отримання заявки.

Під час господарських відносин між сторонами за спірним договором письмових заявок на поставку товару не складалось.

Колегія суддів погоджується з тим, що оскільки сторони не дотримувались передбаченого ними порядку визначення строків поставки, обґрунтовано було враховано приписи ст. 267 ГК України, відповідно до якої у разі якщо сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, - місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо).

Отже, відповідач мав поставити відповідний товар у кількості та асортименті, визначених п. 1.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 1 протягом кварталу, але в будь-якому випадку до моменту закінчення строку дії Договору.

Разом з цим, відповідач недопоставив позивачу товар на суму 91 476 грн., з вартості якого позивач попередньо оплатив 91 408 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Враховуючи, що відповідач не здійснив поставку позивачу відповідного товару на суму здійсненої ним оплати у розмірі 91 408 грн. суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованих висновків.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , п. 1 ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Експериментальний завод залізобетонних шпал" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2012 року у справі № 5/259

залишити без змін.

Головуючий суддя Муравйов О.В.

Судді Полянський А.Г.

Яценко О.В.