Ухвала

від 21.06.2012 по справі 24/49пн/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

21.06.12 Справа № 24/49пн/2011

За позовом Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасагросервіс", м. Луганськ

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1.Управління Держкомзему у м. Луганськ Луганської області , м. Луганськ

2.Луганська обласна рада , м. Луганськ

3.Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області , м. Луганськ

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 4614 грн. 02 коп.

Суддя Рябцева О.В.

в присутності представників сторін:

від заявника -Петрова Г.В. -помічник прокурора, посвідчення від 01.07.2008 № 524;

від позивача -ОСОБА_2 -гол. спеціаліст-юрисконсульт, дов. від 04.02.2011 № И 01/03-30./567/0/2-11;

від відповідача -Мартиненко В.О. -директор, наказ від 31.05.2012 № 17-к;

від Управління Держкомзему у м. Луганськ Луганської області - ОСОБА_4 -головний спеціаліст юридичного сектора, дов. від 19.05.2012 № 6;

від Луганської обласної ради -не прибув;

від ГУ ДКСУ у Луганській області -не прибув.

від Жовтневого ВДВС Луганського міського управління юстиції -не прибув.

в с т а н о в и в:

22.05.2012 позивач - Луганська міська рада, звернувся до господарського суду Луганської області відповідно до ст. 121-2 ГПК України зі скаргою на дії головного державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції (далі -Жовтневий ВДВС Луганського МУЮ), в якій просить суд:

- відновити пропущений строк на подання скарги;

- визнати протиправними дії головного державного виконавця Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ стосовно винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 02.04.2012 року та зобов'язати головного державного виконавця Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ Барилову О.С. прийняти наказ господарського суду Луганської області від 22.08.2011 № 24/49пн/2011 до виконання, про що винести постанову про відкриття виконавчого провадження та виконати виконавчий документ - наказ господарського суду Луганської області від 22.08.2011 № 24/49пн/2011;

- скасувати постанову головного державного виконавця Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ від 02.04.2012 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

На обґрунтування поданої скарги позивач вказує, що рішенням господарського суду Луганської області від 04.08.2011 у справі № 24/49пн/2011 позов задоволено повністю та присуджено:

- Товариству з обмеженою відповідальністю "Донбасагросервіс", м. Луганськ, вул. Ліньова, 75а, ідентифікаційний код 13390468 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0476 га, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. Клубна;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасагросервіс", м. Луганськ, вул. Ліньова, 75а, ідентифікаційний код 13390468 на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Жовтневого району №33117331700004, одержував -УДК у Жовтневому районі м. Луганська, банк -ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код -24046538, код платежу - 24062100 шкоду, заподіяну державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, в розмірі 4614,02 грн.;

- вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

На виконання зазначеного рішення 26.08.2011 судом видано відповідні накази від 22.08.2011 № 24/49пн/2011.

Позивач звернувся до органів державної виконавчої служби з наказами для примусового виконання судового рішення. Накази в частині стягнення шкоди та судових витрат виконані, а стосовно наказу про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки відмовлено з посиланням на п.п. 3 п. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", а саме зазначено, що наказ суду повинен містити ряд відомостей, у тому числі відомості щодо місцезнаходження боржника. В даному виконавчому документі повна адреса ділянки, яку потрібно звільнити, не зазначена. Позивач вважає, що дана постанова не узгоджується з п.п. 3 п. 1 ст. 18 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у наказі суду зазначено місцезнаходження боржника, а отже не порушено ст. 18 вказаного Закону. Чинним законодавством не передбачена підстава для відмови у відкритті виконавчого провадження, на яку посилається державний виконавець у постанові. Згідно ч. 2 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника. З метою сприяння примусовому виконанню рішення позивач направив запит до Управління Держкомзему у м. Луганськ Луганської області (третій особі) з проханням надати уточнену адресу, за якою знаходиться земельна ділянка ТОВ "Донбасагросервіс" з зазначенням прив'язки на місцевості, а також графічні матеріали щодо даної земельної ділянки. Після одержання відповіді позивач звернувся до Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ з заявою, до якої надав додаткову інформацію щодо місцезнаходження самовільно зайнятої земельної ділянки, однак останній відмовив у відкритті виконавчого провадження з вищезазначених підстав.

Відповідач поясненнями, наданими у судовому засіданні 21.06.2012, визнав скаргу та зазначив, що частково звільнив самовільно зайняту земельну ділянку. Для повного звільнення потрібен деякий час, оскільки майно, яке залишилось на земельній ділянці, знаходиться в оренді.

Жовтневий ВДВС Луганського МУЮ відзиву на скаргу та витребувані судом документи не надав, у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце слухання справи повідомлений 12.06.2012, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення, про поважність причин нез'явлення у судове засідання не повідомив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив.

Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання рішення у справі № 24/49пн/2011 за позовом прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасагросервіс", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Держкомзему у м. Луганськ Луганської області, Луганська обласна рада та Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 4614 грн. 02 коп. видано три накази від 22.08.2011:

- про звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбасагросервіс" самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0476 га, розташованої за адресою: м. Луганськ, вул. Клубна;

- про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасагросервіс", шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, в розмірі 4614 грн. 02 коп.;

- про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасагросервіс" в доход Державного бюджету України державного мита в сумі 187 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Накази про стягнення грошових коштів виконані Артемівським ВДВС Луганського МУЮ за місцезнаходженням боржника -м. Луганськ, вул. Ліньова, 75а.

З заявою від 22.03.2012 та наказом суду про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки стягувач (позивач) звернувся до Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ за місцезнаходженням самовільно зайнятої земельної ділянки -м. Луганськ, вул. Клубна. До заяви позивач надав також копію листа Управління Держкомзему у м. Луганськ Луганської області від 16.02.2012 № 0703/4-5-14 з додатком плану-схеми земельної ділянки за адресою -м. Луганськ, вул. Клубна, який додавався до акту обстеження від 08.06.2010 і виступав доказом в суді при розгляді спору по суті.

Постановою державного виконавця Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ від 02.04.2012 відмовлено у відкритті виконавчого провадження, оскільки у виконавчому документі не зазначено повної адреси ділянки, яку потрібно звільнити. Згідно мотивувальної частини постанови наводиться зміст п. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", однак відсутнє посилання на цю норму. Дана постанова одержана стягувачем 29.02.2012.

Стягувач (позивач) оскаржив дії органу державної виконавчої служби до Луганського окружного адміністративного суду. Ухвалою від 07.05.2012 у справі № 2а/1270/3445/1270 було відмовлено у відкритті провадження у справі за цим позовом Луганської міської ради з посиланням на те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Стягувач 18.05.2012 звернувся з аналогічним позовом до господарського суду Луганської області. Ухвалою від 18.05.2012 № 26в/5014/1214/2012 було відмовлено у прийнятті позову з посиланням на те, що спірне питання підлягає вирішенню в порядку ст. 121-2 ГПК України в межах розглянутої справи № 24/49пн/2011.

22.05.2012 позивачем подана скарга на дії державного виконавця Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ Барилової О.С. на підставі ст. 121-2 ГПК України з клопотанням про поновлення строку на подання скарги. Ухвалою суду від 22.05.2012 у справі № 24/49пн/2011 суд відновив пропущений строк на подання скарги і призначив скаргу до розгляду.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

За змістом постанови державного виконавця від 02.04.2012 підставою відмови у прийнятті до провадження виконавчого документа стала відсутність в наказі суду відомостей про повну адресу ділянки, яку потрібно звільнити. Причини відмови у відкритті виконавчого провадження не відповідають змісту п. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки в наказі суду зазначено найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код. В силу особливостей вирішеного спору -звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, яка знаходиться в розпорядженні міської ради, зазначити більш точну адресу відсутні підстави, оскільки чинне законодавство не зобов'язує присвоювати "повну адресу" самовільно зайнятим земельним ділянкам.

Відповідно до п. 2 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника. Позивач надав до заяви план-схему земельної ділянки, який є додатком до акту обстеження земельної ділянки від 08.06.2010. Даний документ сприяє визначенню місцезнаходження самовільно зайнятої земельної ділянки. Крім того, суд враховує, що згідно п.п. 12 п. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна -суб'єктів оціночної діяльності -суб'єктів господарювання.

Отже, постанова державного виконавця не відповідає чинному законодавству.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.06.2010 № 01-08/369 вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним. Господарський же суд, приймаючи судове рішення по суті скарги, має в будь-якому разі враховувати положення, викладене в п. 8 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 № 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (з подальшими змінами), в якому зазначено, що за результатами розгляду скарги (на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби) виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, доводи скаржника про незаконність відмови у відкритті виконавчого провадження є обґрунтованими, а вимога про скасування постанови підлягає задоволенню з урахуванням вищезазначеного Інформаційного листа, у зв'язку з чим постанова визнається недійною.

Слід зазначити, що згідно ст. 121-2 ГПК України передбачено право оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, а не окремих державних виконавців. З огляду на це, суд вважає неправомірними вимоги скаржника про зобов'язання державного виконавчого виконавця Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ ОСОБА_5 прийняти наказ, втім вимога щодо зобов'язання прийняти наказ і відкрити виконавче провадження підлягає задоволенню стосовно Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1.Скаргу Луганської міської ради задоволити частково.

2.Визнати неправомірними дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції стосовно відмови у відкритті виконавчого провадження за наказом господарського суду Луганської області від 22.08.2011 № 24/49пн/2011.

3.Визнати недійсною постанову Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 02.04.2012 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 22.08.2011 № 24/49пн/2011.

4.Зобов'язати Жовтневий відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції прийняти до виконання наказ господарського суду Луганської області від 22.08.2011 № 24/49пн/2011.

5.У задоволенні решти вимог за скаргою відмовити.

Суддя О.В.Рябцева