Рішення

від 25.06.2012 по справі 9/5005/3351/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.06.12р. Справа № 9/5005/3351/2012

За позовом Прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства Фірма "Гран-Прі", м. Дніпропетровськ

про відшкодування шкоди у розмірі 113 786,62 грн.

Суддя Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання -помічник судді Целіковська О.А.

Представники:

Від позивача - представник не з'явився

Від відповідача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 31.05.12р., представник

В судовому засіданні приймав участь -

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся у квітні 2012 року із позовом до Приватного підприємства Фірма "Гран-Прі", в якому просить господарський суд зобов'язати Відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0658 га, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 4, державі - в особі Дніпропетровської міської ради та привести вказану земельну ділянку в придатний для використання стан, шляхом знесення незаконно збудованих споруд, за власний рахунок, а також стягнути з Відповідача на користь Дніпропетровської міської ради суму завданих збитків в розмірі 113786,62 грн. Обґрунтовує свої вимоги фактом незаконного володіння та користування відповідачем спірною земельною ділянкою, який всупереч пп. 7.1, 7.8 умов договору та приписів ст. 34 Закону України "Про оренду землі" спірну земельну ділянку зі складанням акту приймання-передачі в період з 12.01.2007р. по 01.09.2010р. не повернув та в порушення ст. 125 Земельного кодексу України продовжував самовільне використання цієї земельної ділянки.

25.05.2012р. прокурор звернувся із клопотанням про припинення провадження у справі в частині зобов`язання ПП фірма "Гран-Прі" повернути самовільно зайняту земельну ділянку державі та привести вказану земельну ділянку в придатний для використання стан, у зв`язку із відмовою прокурора від позову в цій частині.

28.05.2012р. надійшла заява прокурора про зменшення позовних вимог до суми 113779,77 грн. збитків за час безкоштовного користування земельною ділянкою, з урахуванням сплаченого відповідачем земельного податку за 2007-2010 роки та внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008р. до Закону України "Про оренду землі" змін.

Заявою від 28.05.2012р. (зареєстрована в суді 07.06.2012р.) прокурор остаточно уточнив позовні вимоги шляхом зменшення позовних вимог до суми 103404,75 грн.. яка розрахована з врахуванням задекларованого та сплаченого Відповідачем податку на спірну земельну ділянку у сумі 38,54 грн.

Вказані заяви прокурора були прийняті до розгляду судом.

ПП фірма "Гран-Прі" позовні вимоги не визнає. Вказує у запереченнях на позов, що розташовані на спірній земельній ділянці будівлі та споруди належать їй на праві власності, що підтверджується відповідною державною реєстрацією від 22.10.2007р., а тому в силу положень ч.1 ст. 120 Земельного кодексу України право власності Дніпропетровської міської ради на цю земельну ділянку було припинено з 22.10.2007р. Вважає, що відповідно до положень ст. 156 Земельного кодексу України, Дніпропетровська міська рада, право власності якої на земельну ділянку за адресою вул. Калинова, 4 було припинено, не має права на відшкодування збитків за зайняття такої ділянки будівлями та спорудами ПП фірма "Гран-Прі". Також звертає увагу суду на те, що акт №2 від 31.08.2010р., на який посилається прокурор в обгрунтування свого позову не можна вважати належним та допустимим доказом у даній справі, оскільки він не відповідає вимогам, встановленим Порядком відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою КМУ від 19.04.1993р. №284. Також просить застосувати позовну давність щодо позовних вимог, які розраховані до 10.04.2009р. та застосувати наслідки спливу позовної давності при вирішенні даного спору, згідно до ч.ч. 3 і 4 ст. 267 ЦК України.

В судовому засіданні 25.06.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін і прокурора, які приймали участь у попередніх судових засіданнях, дослідивши надані докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Як свідчить витяг КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" №16366858 від 22.10.2007р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно, Приватне підприємство фірма "Гран-Прі" (Відповідач) є власником будівель та споруд торгівельно-сервісного комплексу, які розташовані по вул. Калиновій, 4 у м. Дніпропетровську на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.01.2007р. та ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.10.2007р.

24.12.2004р. між Відповідачем та виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі рішення міськради від 02.06.2004р. та від 08.12.2004р. був укладений договір серії ВВТ № 471104 оренди земельної ділянки, яка розташована в м.Дніпропетровську по вул. Калиновій у районні будинку № 4, площею 0,0658 га та зареєстрована у Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська під кодом 1210100000:04:022:0146, для фактичного використання під проектування і будівництво торгово-сервісного комплексу, про що сторони склали акт приймання-передачі зазначеної ділянки від 24.12.2004р.

Початком виникнення права користування цією земельною ділянкою вважається дата державної реєстрації договору, тобто 12.01.2005р. (п. 6.9 договору).

Відповідно до п. 3.1. вказаного договору, цей договір укладено на 2 роки.

Згідно п. 7.1 договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відповідно до п. 12.3 Договору, дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 7.8 договору передбачено, що повернення земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі.

Термін дії договору оренди №040510400018 від 24.12.2004р. закінчився 12.01.2007р.

З того часу та за станом на час розгляду справи, всупереч пп. 7.1, 7.8 умов договору оренди, акт приймання-передачі спірної земельної ділянки між сторонами не підписаний, земельна ділянка не повернута та до теперішнього часу знаходиться у користуванні Відповідача.

Факт користування Приватним підприємством фірмою "Гран-Прі" зазначеною земельною ділянкою був встановлений в ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеної Державною екологічною інспекцією Дніпропетровської області, результати якої зафіксовані в акті № 2148 від 19-29 листопада 2010 року.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №3228 від 09.09.2010р. затверджено акт комісії Дніпропетровської міської ради від 31.08.2010р. №2, відповідно до якого розмір заподіяних збитків за безпідставне користування Відповідачем земельною ділянкою по вул. Калиновій, 4 в м. Дніпропетровську, площею 0,0658 га складає: в період з 12.01.2007р. по 31.12.2007р. -5680,51грн.; в період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. -36400,56 грн., в період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. -41947,50 грн., в період з 01.01.2010р. по 01.09.2010р. -29758,05 грн., а усього 113786,62 грн.

Згідно заяви прокурора від 07.06.2012р. про зменшення позовних вимог, розмір збитків за 2007 рік становить суму 5680,51 грн. за період з 12.01.2007р. по 31.12.2007 рік, розмір збитків за 2008 рік з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-VI від 03.06.2008р. до Закону України "Про оренду землі", становить 26057,23 грн. за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р., розмір збитків за 2009 рік становить 41947,50 грн. за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., розмір збитків за 2010 рік - 29758,05 грн. в період з 01.01.2010р. по 01.09.2010р., а усього 103443,29 грн. (без врахування розміру задекларованого та сплаченого Відповідачем податку на земельну ділянку у сумі 38,54 грн.).

Отже, остаточні позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Позивача складаються з суми 103404,75 грн. збитків за час безкоштовного користування земельною ділянкою площею 0,0658 га по вул. Калинова, 4 у м. Дніпропетровську.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка знаходилася в користуванні Відповідача в період з 12.01.2005р. по 12.01.2007р. на підставі укладеного між сторонами договору оренди від 24.12.2004р. серії ВВТ № 471104.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Таким чином, не вважається самовільним використанням земельної ділянки, тобто використанням без правовстановлюючих документів, що здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства, таке її використання, якщо щодо цієї земельної ділянки вчинений правомірний правочин або, якщо щодо цієї земельної ділянки вчинені правомірні дії, правомірний правочин та дія, передбачені чинним законодавством.

В основу позовних вимог покладено обставини самовільного зайняття Відповідачем спірної земельної ділянки в період після припинення дії договору оренди землі та обумовлену цим наявність передбачених ст.212 Земельного кодексу України підстав для повернення цієї земельної ділянки та зобов'язання відшкодувати орендодавцю завдані збитки, згідно ч. 2 ст. 34 Закону України "Про оренду землі".

Судом встановлено, що Відповідач правомірно на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.01.2007р. у справі № 2-1131/07р та ухвали від 04.10.2007р. про роз'яснення цього рішення набув право власності на нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться на спірній земельній ділянці, але після припинення дії договору оренди землі від 24.12.2004р., а саме після 12.01.2007р. не переоформив в установленому порядку право користування земельною ділянкою.

За таких обставин, відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки, у зв'язку з чим в таких випадках положення статті 212 Земельного кодексу України застосуванню не підлягають (п.3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

У відповідності до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Господарським судом для огляду в судовому засіданні з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська витребувалася кримінальна справа №0417/1-360/2011 по звинуваченню ОСОБА_2 у злочині передбаченому за ч.2 ст. 367 Кримінального кодексу України, порушена прокуратурою Індустріального району м. Дніпропетровська. Як слідує із обвинувального висновку ОСОБА_2 звинувачувався у тому, що в період з 12.01.2007р. по 01.09.2010р. він як директор ПП фірма "Гран-Прі", будучи відповідальною особою за виконання умов договорів оренди земельних ділянок на території м. Дніпропетровська, що займались ПП фірма "Гран-Прі" для проектування та будівництва торгово-сервісного комплексу, а також особою, на яку покладено загальне керівництво фінансово-господарською діяльністю підприємства, неналежно виконуючи свої службові обов'язки, внаслідок недобросовісного відношення до них, діючи в порушення умов договорів оренди вказаних земельних ділянок, в частині повернення земельних ділянок, згідно яких після закінчення строку договору орендар повертає орендодавцю земельну ділянку, земельні ділянки не повернув і в порушення ст. 125 Земельного кодексу України допустив самовільне використання земельних ділянок, розташованих по вул. Калиновій, 4 в м. Дніпропетровську, площею 0,0658 га; 0,0834 га; 0,5007 га та 0,0117 га, котрі зареєстровані в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська під кодами 1210100000:04:0220146; 1210100000:-4:022:0147, 1210100000:04:022:0148 і 1210100000:04:022:0145 відповідно, та їх використання для проектування та будівництва торгово-сервісного комплексу, без оформлення правовстановлюючих документів на право користування такими земельними ділянками. В результаті таких дій ОСОБА_2 підприємством ПП фірма "Гран-Прі"не була сплачена орендна плата за використання земельних ділянок за період з 12.01.2007р. по 01.09.2010р., чим Дніпропетровській міській раді було спричинено шкоду в сумі 1113370,41 грн., що становить більше 250 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян і є тяжкими наслідками.

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у кримінальній справі №0417/1-360/2011 від 05.10.2011р. директор ПП фірма "Гран-Прі" ОСОБА_2 був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 1 п.п. "в", "е", ст. 6 Закону України "Про амністію в 2011 році" від 08.07.2001р., тобто з нереабілітуючих підстав. Ця постанова набрала законної сили 12.10.2011р.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про амністію в 2011 році", амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу вироком або рішенням суду.

Відповідно до ст.ст. 152, 156 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Власники землі та землекористувачі мають право на відшкодування збитків, заподіяних вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок (п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. № 284, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 21 від 14.01.2004р.).

Як зазначено в п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", розміри збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам вилученням або тимчасовим зайняттям земельних ділянок у встановленому порядку, визначаються комісіями, створеними міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських рад відповідно до порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284). У такому ж порядку визначаються збитки, заподіяні обмеженням прав власників землі та землекористувачів".

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Розмір збитків у вигляді неодержаних доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, заподіяних Позивачу як власнику спірної земельної ділянки, був обґрунтовано визначений комісією, створеною виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284. При цьому, рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №3228 від 09.09.2010р., яким було затверджено комісійний акт від 31.08.2010р. №2 про визначення збитків власнику землі, не визнано недійсним та не скасовано, як незаконний, у встановленому порядку, що свідчить про неоспорювання Відповідачем розрахунку збитків.

Доводи Відповідача про втрату Позивачем права власності, а відтак і правомочностей на пред'явлення вимог про відшкодування збитків від безоплатного використання зазначеної земельної ділянки, в силу того факту, що за Позивачем визнано право власності на нерухоме майно, яке розташовано на цій земельній ділянці суд відхиляє, як такі що грунтуються на невірному тлумаченні положень ст. 120 Земельного кодексу України.

Однак, у відзиві на позов Відповідач також вказує на сплив позовної давності щодо вимог прокурора та Позивача про стягнення збитків, які нараховані за період до 10.04.2009р., тобто знаходяться за межами трирічного строку позовної давності, оскільки позовна заява прокурора в інтересах держави в особі позивача пред'явлена до суду 10.04.2012р.

Частини 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлюють положення про наслідки спливу позовної давності, відповідно до яких, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У своїх запереченнях щодо застосування наслідків позовної давності прокурор вказує на те, що про вчинення Відповідачем порушень у користуванні зазначеною земельною ділянкою прокурор дізнався під час проведення відповідної дослідчої перевірки в січні 2011 року, за наслідком якої 10.10.2011 р. було порушено вказану вище кримінальну справу, а тому трирічний строк на звернення до суду із даним позовом не порушений.

Проте такі доводи прокурора відхиляються судом з тих підстав, що прокурор звернувся до суду із позовом у цій справі для захисту не власного права, а права Дніпропетровської міської ради, яка не мала перешкод у тому, щоб довідатись про порушення свого права на отримання від Відповідача збитків через неодержання доходів у зв'язку із закінченням строку дії зазначеного вище договору оренди з 12.01.2007р. - дати, яка є останньою датою терміну, на який цей договір було укладено.

Таким чином, суд доходить висновку про знаходження частини зобов'язань зі сплати нарахованих прокурором і Позивачем збитків поза межами строку позовної давності, встановленої приписами ст.ст. 256-257 Цивільного кодексу України, за період з 12.01.2007р. по 31.12.2007р. на суму 5680,51 грн., за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. на суму 26057,23 грн., за період з 01.01.2009р. по 09.04.2009р. у сумі 11377,08 грн., виходячи із дати пред'явлення позову до суду -10.04.2012р. та того, що обчислення збитків має здійснюватися за кожний день безоплатного користування зазначеною земельною ділянкою.

На підставі викладеного суд доходить висновку про законність та обґрунтованість змінених та зменшених позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 60328,47 грн. збитків, що були спричинені за період з 10.04.2009р. по 01.09.2010р. безкоштовним користуванням земельною ділянкою площею 0,0658 га по вул. Калинова, 4 у м. Дніпропетровську, які підлягають задоволенню, а в решті позовних вимог про стягнення збитків у сумі 43076,28 грн. належить відмовити за пропуском строку позовної давності.

В решті позовних вимог прокурора щодо зобов'язання Відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0658 га, яка розташована за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Калинова, 4, державі - в особі Дніпропетровської міської ради та приведення вказаної земельної ділянки в придатний для використання стан шляхом знесення незаконно збудованих споруд за власний рахунок -провадження у справі підлягає припиненню відповідно до п.4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із відмовою прокурора від позовних вимог в цій частині, яка не суперечить чинному законодавству і не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, а тому прийнята судом.

Судові витрати у справі, згідно ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне повністю покласти на Відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43-45, 49, п.4 ч.1 ст. 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Фірма "Гран-Прі" на користь Дніпропетровської міської ради суму 60328 грн. 47 коп. збитків.

Стягнути з Приватного підприємства Фірма "Гран-Прі" в доход Державного бюджету України суму 1609 грн. 50 коп. судового збору.

В частині позовних вимог у сумі 43076 грн. 28 коп. відмовити.

В решті вимог провадження у справі припинити.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.М. Подобєд

Повне рішення складено-26.06.2012р.