Ухвала

від 26.06.2012 по справі 11/296

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

УХВАЛА

26.06.2012 Справа № 11/296

Суддя Швед С.Б., розглянувши матеріали скарги Міжгірської районної спілки споживчих товариств

на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Міжгірського районного управління юстиції (постанова про арешт коштів боржника від 07.05.2012 ВП № 32484511 ) по виконанню рішення господарського суду Закарпатської області від 24.05.2011р. у справі № 11/296 про стягнення солідарно з Міжгірської районної спілки споживчих товариств та Міжгірського міського споживчого товариства на користь Міжгірського будівельно-деревообробного підприємства суми 178530 грн.,

Суддя Швед С.Б.

секретар судового засідання - Орсаг О.В.;

від скаржника -Глеба М.В.; Бедринець О.В.;

ВСТАНОВИВ:

Міжгірська районна спілка споживчих товариств (далі - Боржник) звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Міжгірського районного управління юстиції (далі -орган ДВС) по виконанню рішення господарського суду Закарпатської області від 24.05.2011р.

Заявник посилається на безпідставне винесення органом ДВС постанови про арешт коштів боржника від 07.05.2012 ВП № 32484511 у зв'язку закінченням виконавчого провадження за заявою стягувача.

Орган ДВС у поданих суду письмових запереченнях вказує, що його дії при виконанні рішення суду відповідають вимогам закону в частині стягнення виконавчого збору на підставі ст. 28 Закону України „Про виконавче провадження".

Розглянувши матеріали справи, скарги та доданих до неї матеріалів, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд констатує наступне:

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Законом України „Про виконавче провадження" (ст.ст. 2 та 11) обов'язок виконання судових рішень покладено на органи Державної виконавчої служби.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 24.05.2011р. у справі присуджено до стягнення солідарно з Міжгірської районної спілки споживчих товариств та Міжгірського міського споживчого товариства на користь Міжгірського будівельно -деревообробного підприємства суми 178530,00 грн).

Орган ДВС на підставі заяви стягувача відкрив виконавче провадження з виконання наказу суду у справі.

У відповідності з приписами ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження" державним виконавцем було надано боржнику строк для добровільного виконання судового рішення.

Рішення суду у добровільному порядку боржником виконано не було, що стало підставою для вжиття державним виконавцем заходів з його примусового виконання на підставі ст. 27 Закону України „Про виконавче провадження".

26.10.2011р. було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 17853 грн(а.с.127).

У процесі процедури з примусового виконання судового рішення стягувачем 23.04.2012р. подано органу ДВС заяву про повернення виконавчого документу без виконання (а.с.131). У зв'язку з цим, на підставі п.1 ч.1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження" 26.04.2012р. державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (а.с.130), 07.05.2012р. -постанову про звільнення майна боржника з-під арешту (а.с. 129). Зважаючи на те, що боржник не сплатив у повній мірі виконавчий збір, 07.05.12 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору та винесено на підставі ст.ст. 11, 52 Закону України „Про виконавче провадження" постанову про арешт коштів боржника в межах суми 6790,00 грн, яка і є предметом оскарження.

Згідно з частиною першою ст. 28 Закону України „Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню. У зазначеному розмірі виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Судовим розглядом скарги боржника встановлено, що дії державного виконавця по вжиттю заходів щодо стягнення з боржника виконавчого збору відповідають порядку та процедурі, що передбачені ст. ст. 25, 27, 28, 49 Закону України „Про виконавче провадження".

Правовий зміст вищевказаних статей Закону України „Про виконавче провадження" вказує не те, що стягнення виконавчого збору поставлено в пряму залежність від моменту виконання судового рішення. Якщо таке проводиться боржником у строк, наданий для добровільного виконання, -судовий збір не стягується, якщо в процедурі примусового виконання, то в наявності є всі правові підстави для його стягнення .

За таких обставин справи постанова про арешт коштів боржника від 07.05.2012 на стягнення з боржника виконавчого збору (а.с.128) винесена державним виконавцем правомірно та відповідно до частини 7 статті 28 Закону України „Про виконавче провадження".

З огляду на наведене скарга задоволенню не підлягає

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 4, 4?, 86, 115, 121-2 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги відмовити.

Суддя С. Швед