Постанова

від 11.12.2019 по справі 11/296-06

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року м. ОдесаСправа № 11/296-06 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Колоколова С.І., Разюк Г.П.,

секретар судового засідання Федорончук Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

від Білозерського районного ВДВС ГТУЮ в Херсонській області - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємця Расулова Миколи Володимировича

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 09.10.2019 про відмову в задоволенні скарги Приватного підприємця Расулова Миколи Володимировича на дії Білозерського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області, проголошену о 14:47:44 суддею Нікітенко С.В., у м. Херсоні, повний текст якої складено 15.10.2019

у справі № 11/296-06

за позовом Відкритого акціонерного товариства Кредобанк

до Приватного підприємця Расулова Миколи Володимировича

про стягнення 100 000,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2019 року Приватний підприємець Расулов Микола Володимирович (далі - відповідач) звернувся до Господарського суду Херсонської області із скаргою на дії державного виконавця Білозерського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області (далі - Білозерського районного ВДВС ГТУЮ у Херсонській області), в якій скаржник просить суд визнати постанову Білозерського районного ВДВС ГТУЮ у Херсонській області про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю майна в рахунок погашення боргу від 31.12.2010 на підставі п.2 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження неправомірною та скасувати зазначену постанову.

В скарзі Расулов М.В. зазначає, що фактично сплатив борг позивачу шляхом передачі живої рогатої худоби та свиней, у зв'язку з чим посадові особи Білозерського районного відділу ДВС ГТУЮ у Херсонській області не здійснювали примусові виконавчі дії щодо виконання рішення суду від 07.08.2006, не викликали його до відділу ДВС та не вчиняли примусових дій з реалізації нерухомого майна, що належить відповідачу на праві власності. У зв'язку з чим, заявник вважав, що виконавче провадження закінчено за ініціативи стягувача. Однак, з інформації, що міститься в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно, заявник дізнався про застосування щодо належного йому майна обтяжень, а саме накладення арешту на нерухоме майна на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідач звернувся до Білозерського районного ВДВС ГТУЮ у Херсонській області з проханням зняти арешт з майна та повідомити підстави накладення обтяження. Листом за № 14387 від 17.09.2019 Білозерським районним ВДВС ГТУЮ у Херсонській області повідомлено скаржника про те, що на виконанні Відділу перебувало виконавче провадження № 5271758 про стягнення з ПП Расулова М.В. на користь ВАТ Кредобанк заборгованості в сумі 101 118,00 грн., а 31.12.2010 державним виконавцем на підставі п. 2 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (у редакції 2010 року) було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану у зв'язку з відсутністю майна в рахунок погашення боргу.

Заявник з таким діями державного виконавця не погоджується, вважає, що останнім винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу неправомірно, оскільки у його власності знаходиться майно, що належить йому на праві власності, а саме - житловий будинок та земельні ділянки. Крім того, стверджує, що ним було сплачена заборгованість шляхом передачі стягувачу свійських тварин на суму заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09.10.2019 відмовлено у задоволенні скарги.

Ухвала мотивована тим, що приписи ч. 1 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження не розповсюджують дію на випадок повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження . Законодавець розрізняє та чітко відмежовує випадки закінчення виконавчого провадження (ст. 49 Закону) та підстави повернення виконавчого документа стягувачу (ст. 47 Закону). Перелік підстав закінчення виконавчого провадження є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає. Повернення виконавчого документа стягувачу за відсутності у боржника майна не віднесено до підстав закінчення виконавчого провадження, тому відсутня правова основа для застосування положень ч. 1 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження та покладення на державного виконавця обов`язку скасувати арешт на майно боржника.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою , ПП Расулов М. В. звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу, ухвалити нове рішення, яким визнати постанову постанова Білозерського районного ВДВС ГТУЮ у Херсонській області про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з відсутністю майна в рахунок погашення боргу від 31.12.2010 року на підставі п. 2 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (у редакції 2010 року) неправомірною та скасувати постанову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права.

Так, скаржник зазначає, що однією з підстав його звернення до суду зі скаргою на дії ДВС стало те, що державним виконавцем неправомірно винесено постанову про повернення виконавчого документа у зв'язку з відсутністю майна, оскільки у нього є манно, що належить на праві власності (житловий будинок, розташований за адресою: Херсонська обл., смт Білозерка, вул. Херсонська, 118; земельні ділянки, кадастрові номери 6520355100:04:001:0229; 6520355100:04:001:0332; 6520355100:04:001:0526), що вже спростовує законність даної постанови, однак суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, на дану обставину не звернув уваги.

06.12.2019 до апеляційного суду від Білозерського районного ВДВС ГТУЮ у Херсонській області надійшов лист, в якому останній просив розглянути справу без участі представника відділу та відзив на апеляційну скаргу, в якому відділ зазначив, що позивачем не доведено в чому полягає незаконність дій державного виконавця щодо внесення оскаржуваної постанови і чому вона підлягає скасуванню, у зв'язку з цим, відділ просив відмовити Расулову М.В. у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Представники позивача, відповідача та Білозерського районного ВДВС ГТУЮ у Херсонській області в судове засідання 11.12.2019 не з'явились, хоча повідомлялись належним чином про день, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим колегія суддів, враховуючи вищевказані обставини, скорочений 30-денний строк перегляду судових ухвал місцевого суду в апеляційному порядку та заяву Білозерського районного ВДВС ГТУЮ у Херсонській області, прийняла рішення про розгляд справи за відсутністю вищевказаних представників сторін.

Крім цього, судова колегія зазначає, що ухвалою апеляційного суду від 18.11.2019 про призначення справи до розгляду, явка представників сторін не визнавалась обов'язковою.

Розглянувши матеріали та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Херсонської області від 07 серпня 2006 року позов ВАТ Кредобанк в особі Херсонської філії задоволено у повному обсязі та стягнуто з ПП Расулова М. В. на користь ВАТ Кредобанк в особі Херсонської філії 100 000,00 грн. боргу, 1 000,00 грн. витрат зі сплати держмита, 118,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

18.09.2006 господарським судом видано накази про примусове виконання рішення.

02 вересня 2019 року ПП Расулов М.В. звернувся до Білозерського районного ВДВС ГТУЮ у Херсонській області з заявою, в якій зазначив, що з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно він дізнався про застосування щодо належного йому майна обтяжень, а саме накладення арешту на нерухоме майно на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, запис АА 072908, 27.09.2006, ДВС у Білозерському районі Херсонської області. Заявою від 03.07.2019 ПП Расулов М.В. просив зняти арешт з майна або повідомити підставу накладання арешту та надати інформацію про наявність виконавчого провадження. Листом за №11158 від 12.07.2019 Білозерським районним ВДВС ГТУЮ у Херсонській області відповідача повідомлено про те, що на виконанні відділу перебувало виконавче провадження №5271758 про стягнення з Расулова М.В. на користь ВАТ Кредобанк заборгованості в сумі 101 118,00 грн. 31.12.2010 державним виконавцем на підставі п. 2 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (у редакції 2010 року) було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану у зв'язку з відсутністю майна в рахунок погашення боргу.

У заяві від 02.09.2019 ПП Расулов М.В. зазначив, що постанову про повернення виконавчого документа у зв'язку з відсутністю майна в рахунок погашення боргу він не отримав. Расулов М.В. також вказав, що ним була сплачена заборгованість стягувачу шляхом передачі свійських тварин на суму заборгованості, у зв'язку з цим, він вважав, що виконавче провадження закінчено.

На підставі вищевикладеного заявник просив Білозерський районний ВДВС ГТУЮ у Херсонській області винести постанову про закінчення виконавчого провадження, зняти накладений арешт на майно та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження, а також просив, надати копію постанови про повернення виконавчого документу у зв'язку з відсутністю майна в рахунок погашення боргу від 31.12.2010 з доказами про вручення направлення на адресу ПП Расулова М.В. рекомендованим листом.

17.09.2019 Білозерський районний ВДВС ГТУЮ у Херсонській області листом №14387 надало відповідь ПП Расулову М.В. в якому повідомлено заявника, що 31.12.2010 державним виконавцем на підставі п. 2 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (у редакції 2010 року) було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану у зв'язку з відсутністю майна в рахунок погашення боргу. Також в листі зазначено про відсутність можливості надати заявнику матеріали виконавчого провадження, оскільки згідно порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби термін зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву становить 3 роки. За таких обставин матеріали виконавчого провадження знищеного згідно акту знищення завершених виконавчих проваджень за закінченням терміну зберігання.

Звертаюсь із скаргою на дії ДВС від 27.09.2019, відповідач послався на порушення державним виконавцем вимог пункту 2 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (у редакції 2010 року) щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з відсутністю майна в рахунок погашення боргу.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції було вірно зазначено, у разі закінчення виконавчого провадження повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 1 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження ).

Норми вказаної статті передбачають закінчення виконавчого провадження зі зняттям арешту на майно боржника виключно у випадках виконання судового рішення, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Отже, приписи ч. 1 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження не розповсюджують дію на випадок повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження , якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Законодавець розрізняє та чітко відмежовує випадки закінчення виконавчого провадження (ст. 49 Закону) та підстави повернення виконавчого документа стягувачу (ст. 47 Закону). Перелік підстав закінчення виконавчого провадження є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає. Повернення виконавчого документа стягувачу за відсутності у боржника майна не віднесено до підстав закінчення виконавчого провадження.

Приймаючи до уваги викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутня правова основа для застосування положень ч. 1 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження та покладення на державного виконавця обов'язку скасувати арешт на майно боржника, у зв'язку з чим, відсутні підстави визнавати постанову Білозерського районного ВДВС ГТУЮ у Херсонській області про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з відсутністю майна в рахунок погашення боргу від 31.12.2010 на підставі п. 2 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (у редакції 2010 року) неправомірною або скасовувати її.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що державним виконавцем винесено оскаржувану постанову неправомірно, оскільки у ПП Расулова М. В. є майно, що належить на праві власності (житловий будинок та земельні ділянки), адже згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, однак відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження доводів викладених в апеляційній скарзі.

Отже, оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а висновок суду першої інстанції є обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи та нормам процесуального права.

Посилання скаржника на неправильне застосування норм процесуального права під час винесення оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту апеляційний господарський суд не вбачає.

Враховуючи викладене та беручи до уваги унормовані статтею 269 ГПК України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не припустився порушення або неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, отже, оскаржувана ухвала скасуванню або зміні не підлягає.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги в сумі 1 921,00 грн. покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 255, 269-271, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 09 жовтня 2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12.12.2019.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Колоколов С.І.

Разюк Г.П.