Постанова

від 26.07.2011 по справі 11/296

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.11 Справа № 11/296

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Зварич О.В.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_2 районної спілки споживчих товариств від 10.06.2011р. (вх.№ 43 від 20.06.2011р.) та ОСОБА_2 міського споживчого товариства № 50 від 03.06.2011р. (вх.№ 406 від 14.06.2011р.)

рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.05.2011р.

у справі № 11/296

за первісним позовом ОСОБА_2 будівельно-деревообробного підприємства, смт.Міжгір`я

до відповідача 1 ОСОБА_2 районної спілки споживчих товариств, смт.Міжгір`я

до відповідача 2 ОСОБА_2 міського споживчого товариства, смт.Міжгір`я

про стягнення 166628,00 грн. заборгованості за підрядні роботи

за зустрічними позовами:

1 - ОСОБА_2 районної спілки споживчих товариств, смт.Міжгір`я

2 - ОСОБА_2 міського споживчого товариства, смт.Міжгір`я

до відповідача ОСОБА_2 будівельно-деревообробного підприємства, смт.Міжгір`я

про визнання недійсним договору підряду від 14.03.2001р.

За участю представників:

первісного позивача (зустрічного відповідача): ОСОБА_3, ОСОБА_4

первісного відповідача 1 (зустрічного позивача 1): ОСОБА_5В

первісного відповідача 2 (зустрічного позивача 2): ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 2.05.2011р. у справі № 11/296 задоволено повністю первісний позов ОСОБА_2 будівельно-деревообробного підприємства та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 районної спілки споживчих товариств (90000, смт.Міжгір'я Закарпатської області, вул.Шевченка, 78, код 01750909) та ОСОБА_2 міського споживчого товариства (90000, смт.Міжгір'я Закарпатської області, вул.Ольбрахта, 2, код 20169331) на користь ОСОБА_2 будівельно-деревообробного підприємства (90000, смт.Міжгір'я Закарпатської області, вул.Добролюбова, 12, код 20459404) 178530,00 грн., в тому числі 166628 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи; 1666 грн. витрат по держмиту, 236 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу; 10000 грн. по оплаті послуг адвоката; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 районної спілки споживчих товариств та ОСОБА_2 міського споживчого товариства до ОСОБА_2 будівельно-деревообробного підприємства про визнання недійсним договору підряду від 14.03.2001р. - відмовлено повністю.

Задовольняючи первісний позов, місцевий господарський суд виходив з обставини невиконанням відповідачами зобов'язань по оплаті вартості виконаних позивачем підрядних робіт з капітального ремонту універмагу «Верховина», що розташований в смт.Міжгір"я Закарпатської області по вул.Шевченка, 79. Відмовляючи у зустрічному позові, суд виходив з того, що голова правління ОСОБА_2 РССТ був уповноважений на укладення договору підряду на капітальний ремонт універмагу «Верховина». Крім того, такий договір в наступному був схвалений відповідачем 2.

Не погоджуючись з рішенням суду, Міжгірська районна спілка споживчих товариств -відповідач 1 за первісним позовом (позивач 1 за зустрічним позовом) -подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав порушення норм матеріального права, неповного з'ясування обставин справи, в первісному позові відмовити, зустрічний позов задоволити, з мотивів у ній наведених.

Міжгірське міське споживче товариство - відповідач 2 за первісним позовом (позивач 2 за зустрічним позовом) також подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, в первісному позові відмовити, зустрічний позов задоволити, з мотивів у ній наведених.

В судовому засіданні представники апелянтів вимоги та доводи апеляційних скарг підтримали.

Представники позивача за первісним позовом проти вимог та доводів апеляційних скарг заперечили, просили рішення суду залишити без змін, а апеляційні скарги -без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційних скарги, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Міжгірське будівельно-деревообробне підприємство звернулося в Господарський суд Чернівецької області з позовом до ОСОБА_2 районної спілки споживчих товариств та ОСОБА_2 міського споживчого товариства про стягнення солідарно 151283 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи на підставі договору підряду від 14.03.2001р., а також вартості проведених робіт по газифікації та опаленню в сумі 15345,60 грн. Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовуються невиконанням відповідачами зобов'язань по оплаті вартості виконаних підрядних робіт з капітального ремонту універмагу «Верховина», що розташований в смт.Міжгір"я Закарпатської області по вул.Шевченка, 79.

Міжгірська районна спілка споживчих товариств та Міжгірське міське споживче товариство подали зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 будівельно-деревообробного підприємства про визнання недійсним договору підряду від 14.03.2001р. на проведення капітального ремонту та робіт з реконструкції універмагу, укладеного між ОСОБА_2 будівельним деревообробним підприємством та ОСОБА_2 районною спілкою споживчих товариств, обґрунтовуючи зустрічну вимогу нормами ст.ст.48, 50 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст.240, 246 Цивільного кодексу України та тим, що голова правління ОСОБА_2 РССТ не мав повноважень на укладення договору підряду на капітальний ремонт універмагу «Верховина», який не перебував на балансі спілки та не був його власністю, а знаходився у власності ОСОБА_2 міського споживчого товариства.

Відповідачі за первісним позовом також просили суд застосувати до вимог первісного позивача позовну давність.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, 14.03.2001р. між ОСОБА_2 будівельно-деревообробним підприємством (Підрядник) та ОСОБА_2 районною спілкою споживчих товариств (Замовник) укладено договір підряду по капітальному ремонту універмагу «Верховина», що розташований в смт.Міжгір"я Закарпатської області по вул.Шевченка, 79.

Згідно з п.п.3.1 ОСОБА_7 Замовник взяв на себе зобов'язання провести розрахунок за виконані роботи в обумовлені ним строки.

За п.п.4.1 ОСОБА_7 - договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Факт виконання Підрядником своїх зобов'язань за ОСОБА_7 підтверджується наявними в матеріалах справи копіями кошторису на капітальний ремонт універмагу «Україна»в смт.Міжгір'я, довідками про вартість виконаних робіт та актами їх приймання, підписаними представниками договірних сторін.

Заборгованість за виконані Підрядником роботи в погоджених сторонами обсягах склала суму 151283 грн.

Підрядником також заявлено вимоги про стягнення з відповідачів вартості проведених робіт по газифікації та опаленню об'єкту в сумі 15345,60 грн. на підставі довідки про вартість виконаних підрядних робіт та акту їх приймання за вересень 2002 року, виконання та вартість яких підтверджені ОСОБА_2 міським споживчим товариством листом про визнання претензії від 28.12.2001р. № 155.

Обставин дійсного виконання Підрядником робіт в погоджених сторонами обсягах відповідачі за первісним позовом не заперечили.

Згідно з частиною другою п.4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

У відповідності з приписами ст.71 Цивільного кодексу Української РСР 1963р. загальний строк для захисту прав за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Зазначений строк загальної позовної давності передбачений також і ст.257 Цивільного кодексу України.

До спірних правовідносин у справі підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України, оскільки взаємні договірні зобов'язання за ОСОБА_7 не припинилися до моменту набрання кодексом чинності.

Частинами 1,3 ст.14 ЦК України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

За загальним правилом ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами .

У відповідності з приписами ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи умови ОСОБА_7 щодо обов'язку оплати Замовником виконаних робіт та періоду його дії, відсутності у ньому конкретного строку виконання Замовником(боржником) обов'язку по оплаті виконаних робіт, темпоральні дати підписання довідок та актів про вартість та обсяги виконаних підрядних робіт (листопад 2001р., січень, вересень 2002р.), набрання чинності Цивільним кодексом України (01.01.2004р.), а також дати фактичного звернення Підрядника з вимогою провести оплату виконаних робіт, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що строк позовної давності для звернення позивача до суду за первісним позовом не є пропущеним .

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ч.ч.4,6 ст.838 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Виходячи з наведених норм, враховуючи обставини документального підтвердження належними доказами суми заборгованості та визнання її відповідачами, первісний позов судом першої інстанції задоволено правомірно - стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 166628 грн. суми заборгованості за виконані підрядні роботи, 1666 грн. витрат по держмиту, 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 10000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Щодо відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 РССТ та ОСОБА_2 МСТ про визнання недійсним договору підряду від 14.03.2001р. на проведення капітального ремонту та робіт з реконструкції універмагу, укладеного між ОСОБА_2 будівельно-деревообробним підприємством та ОСОБА_2 районною спілкою споживчих товариств, то такий висновок суду першої інстанції також є правомірним з огляду на наступне.

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочинів, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочин може бути визнаний недійсним з підстав передбачених законом. Підставою для визнання судом недійсності правочину за змістом ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою статті 203 цього ж кодексу.

За змістом ч.ч.1,2 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

За ч.1 ст.238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

За змістом ст.ст.239, 241 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє; правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Матеріалами справи встановлено, що Договір на ремонт універмагу укладено ОСОБА_2 РССТ відповідно до наданих голові РССТ повноважень згідно з постановою ОСОБА_2 міського споживчого товариства від 06.10.2000р. № 22. У даному випадку голова ОСОБА_2 РССТ діяв як представник ОСОБА_2 МСТ. Відтак, обставина перебування об'єкту договору (універмагу) на момент укладення договору підряду від 14.03.2001р. у власності відповідача 2, на яку покликаються відповідачі в обґрунтування зустрічного позову, не є підставою для визнання оспорюваного договору недійсним, а навпаки спростовує зустрічний позов. Факт наявності повноважень на укладення спірного договору підтверджений також результатами перевірки прокуратури Міжгірського району, якою встановлено відсутність перевищення службових повноважень у діях посадових осіб ОСОБА_2 райспоживспілки при укладенні договору підряду від 14.03.2001р. на ремонт універмагу споживчої кооперації, стягнення вартості якого є предметом первісного позову (постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.02.2007р.).

Договір підряду від 14.03.2001р. схвалено ОСОБА_2 міським споживчим товариством згідно з постановою зборів уповноважених від 17.12.2001р. шляхом затвердження кошторису на ремонт об'єкту, яка в наступному була затверджена рішенням загальних зборів ОСОБА_2 МСТ від 06.08.2006р. (протокол № 1), що відповідно до статті 63 ЦК УРСР (чинного на момент укладення ОСОБА_7 підряду) та статті 241 ЦК України не дає підстав для визнання договору недійсним і створює цивільні права і обов'язки для відповідача 2 з моменту вчинення цього правочину, зокрема також і обов'язку оплати виконаних робіт.

Відтак, правові підстави для визнання фактично виконаного позивачем ОСОБА_7 підряду недійсним та звільнення відповідачів від оплати фактично виконаних робіт на об'єкті відсутні.

З огляду на викладене, враховуючи, що доводами апеляційних скарг правомірності висновків суду першої інстанції щодо задоволення первісного позову та відмови у зустрічному позові не спростовано, обставин, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку статей 33, 34 ГПК України апелянтами не доведено, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційних скарг не вбачає.

Тому керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 2.05.2011р. у справі № 11/296 залишити без змін, а апеляційні скарги ОСОБА_2 районної спілки споживчих товариств та ОСОБА_2 міського споживчого товариства -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Хабіб М.І.