Ухвала

від 27.06.2012 по справі 14/287

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2012 р. Справа № 36925/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Ліщинського А.М. та Запотічного І.І.,

при секретарі судового засідання - Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської обл. на постанову господарського суду Закарпатської обл. від 17.12.2007р. у адміністративній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» в особі Берегівської філії до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської обл. про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, -

В С Т А Н О В И Л А:

16.11.2007р. позивач Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації /ВАТ/ «Закарпатгаз» в особі Берегівської філії звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинними та скасувати податкове повідомлення-рішення Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції /ОДПІ/ Закарпатської обл. № 0009341740/0 від 15.10.2007р. про визначення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 10543 грн. 71 коп. (а.с.2-5).

Постановою господарського суду Закарпатської обл. від 17.12.2007р. заявлений позов задоволено; визнано нечинним та скасовано повідомлення-рішення Берегівської ОДПІ № 0009341740/0 від 15.10.2007р. про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в розмірі 10543 грн. 71 коп., з яких 3514 грн. 57 коп. за основним платежем та 7029 грн. 14 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.60-64).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач Берегівська ОДПІ, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції (а.с.86-88).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюються нормами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», відповідно до якого особою, відповідальною за оподаткування доходів у вигляді заробітної плати та інших доходів з джерелом їх походження з України, є податковий агент.

У випадку списання позивачем заборгованості споживачів за спожитий газ останній повинен керуватися пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 наведеного Закону, списану заборгованість включити до загального місячного оподатковуваного доходу платника податків і утримати податок; при цьому за правилами ст.ст.13, 14 вказаного Закону оподатковуються доходи, отримані платником податку у вигляді подарунку від дарувателя - фізичної особи.

Таким чином, оподаткування подарунків у вигляді грошових коштів або матеріальних цінностей, отриманих платником податку від осіб, визначених законом податковими агентами, провадиться на підставі пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» за ставкою, встановленою п.7.1 ст.7 наведеного Закону, та з урахуванням приписів ст.ст.8, 16 цього Закону.

Справа розглядалася неодноразово в судах різних інстанцій (а.с.77, 101-102, 128-129).

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 18.09.2007р.-11.10.2007р. ревізорами Берегівської ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку Берегівської філії ВАТ «Закарпатгаз» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.06.2007р., по результатам якої складено Акт перевірки № 000162-23/010/13594389 від 15.10.2007р. (а.с.8-22).

Перевіркою встановлено порушення вимог пп.4.2.3, 4.2.9 п.4.2 ст.4, ст.14 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», через що донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 3514 грн. 57 коп.

На підставі вказаного Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009341740/0 від 15.10.2007р. про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в розмірі 10543 грн. 71 коп., з яких 3514 грн. 57 коп. за основним платежем та 7029 грн. 14 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.7).

Підставою для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення є наступні висновки податкового органу по результатах проведеної перевірки.

У вересні 2006 року позивачем Берегівською філією ВАТ «Закарпатгаз» проведено списання заборгованості, яка виникла станом на 01.01.2002р., в сумі 22889 грн. 94 коп. та в грудні 2006 року - в сумі 4145 грн. 27 коп. Списання проведено на підставі актів про наявність та розмір заборгованості, що виникла на 01.01.2002р., та історії розрахунків з абонентом, які складені на кожного споживача окремо (а.с.33-48).

За таких обставин позивача слід вважати податковим агентом в розумінні Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»; останній на підставі пп.4.2.9 «е», «г» п.4.2 ст.4 зазначеного Закону повинен включити суму списаної заборгованості одержувачів природного газу до складу їх оподатковуваного доходу у місяці списання, утримувати з неї податок за ставкою п.7.1 ст.7 вказаного Закону, перераховувати податок до бюджету та подавати податковому органу звіт форми № 1 ДФ про такі доходи і утриманий з них податок, тобто, виконати функції податкового агента щодо суми заборгованості, яка списується.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що в аспекті пп.4.2.11 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» умовою відповідальності за своєчасне та повне перерахування сум податку до бюджету юридичної особи є факт нарахування (виплати) оподатковуваного доходи на користь фізичної особи-платника податку, а також наявність юридичного обов'язку нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені і за рахунок платника податку-фізичної особи. У розглядуваному випадку позивач здійснював поставку природного газу для населення на оплатних умовах і вартість поставленого газу не вважалася доходом фізичних осіб, що зумовлювало відсутність правових підстав у позивача в особі філії здійснювати нарахування, утримання і сплату податку з вартості поставленого газу. При цьому подальше списання позивачем природного газу не можна ототожнювати з нарахуванням (виплатою) доходу фізичній особі податковим агентом.

За таких обставин позивач у розглядуваних відносинах не виступає податковим агентом по відношенню до фізичних осіб-споживачів, яким проведено списання заборгованості за строком давності, оскільки такий не проводить нарахування (виплату) доходу таким фізичним особам, та позбавлений можливості утримати податок з джерела виплати і сплатити його до бюджету за рахунок платника податку; в той же час Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» не встановлює обов'язок юридичної особи здійснювати сплату податку з доходів таких фізичних осіб за рахунок власних коштів.

Наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що узгоджуються з фактичними обставинами справи і відповідають нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Розглядувані правовідносини регулюються приписами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення таких відносин).

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 наведеного Закону об'єктом оподаткування цим податком є загальний місячний оподатковуваний дохід резидента.

Пунктом 1.2 ст.1 цього встановлено, що дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу згідно із пп.4.2.11 п.4.2 ст.4 цього Закону включаються сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк давності згідно з законом, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів) та погашення податкового боргу.

Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід (пп.16.3.5 п.16.3 ст.16 вказаного Закону).

Отже, умовою відповідальності за несвоєчасне чи неповне перерахування сум податку до бюджету юридичною особою є факт нарахування і виплати доходу на користь фізичної особи - платника податку.

Наведене кореспондується з пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 вказаного Закону, згідно якого податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст.7 цього Закону.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач здійснив списання в бухгалтерському обліку показників своєї господарської діяльності безнадійної дебіторської заборгованості по кожному особовому рахунку споживачів за поставлений природний газ. Відсутність факту нарахування та виплати споживачам доходу зумовлювало відсутність правових підстав у позивача здійснювати нарахування, утримання і сплату податку з вартості наданих послуг.

Отже, позивач у розглядуваних відносинах не виступає податковим агентом по відношенню до фізичних осіб-споживачів, яким проведено списання заборгованості за строком давності, оскільки такий не проводить нарахування (виплату) доходу таким фізичним особам, та позбавлений можливості утримати податок з джерела виплати і сплатити його до бюджету за рахунок платника податку; в той же час Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» не встановлює обов'язок юридичної особи здійснювати сплату податку з доходів таких фізичних осіб за рахунок власних коштів.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про невідповідність оскаржуваного судового рішення нормам матеріального права.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, заявлений позов підлягає до задоволення, при цьому, виходячи із передбачених ст.162 КАС України повноважень суду при вирішенні адміністративної справи, спірне податкове повідомлення-рішення Берегівської ОДПІ № 0009341740/0 від 15.10.2007р. слід визнати протиправним і скасувати.

Вказане уточнення не впливає на правильність вирішення заявленого позову, а тому підстави для скасування чи зміни судового рішення колегія суддів не вбачає.

Окрім цього, відповідно до ч.2 ст.200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської обл. на постанову господарського суду Закарпатської обл. від 17.12.2007р. у адміністративній справі № 14/287/5008 залишити без задоволення, а згадану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

І.І.Запотічний