Рішення

від 18.06.2012 по справі 5011-35/4884-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-35/4884-2012 18.06.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Державного підприємства «Будівельне управління ГУ МВС України в м. Києві»

про стягнення 85 860,64 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -предст. за довір.;

від відповідача: не з'явились.

У судовому засіданні 18.06.2012, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Державного підприємства «Будівельне управління ГУ МВС України в м. Києві»про стягнення 85 860,64 грн., та стягнення судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.04.2012 порушено провадження у справі №5011-35/4884-2012, розгляд справи призначений на 21.05.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2012 №5011-35/4884-2012, розгляд справи відкладений на 06.06.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2012, на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладений на 18.06.2012.

18.06.2012 через Відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про виправлення описки у позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача подав суду додаткові документи до матеріалів справи.

Представники відповідача у судові засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №5011-35/4884-2012 не виконали, відзив на позов та витребувані судом документи не надали, заяв, клопотань не подали.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.1991 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі -позивач) та Державним підприємством "Будівельне управління ГУ МВС України в м. Києві" (далі -відповідач) було укладено договір №530112 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі -Договір).

Відповідно до п.2 Договору позивач постачає відповідачу теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем, за яку відповідач зобов»язаний своєчасно сплачувати 15-20 числа місяця, наступного за розрахунковим (ч.2 п.13 Договору).

Нарахування за теплову енергію здійснюється відповідно до п.6 Договору та звернення-доручення про укладення Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді розрахунковим способом (ІІІ група).

Відповідно до п.1 Додатку 4 до Договору передбачено, що відповідач зобов»язаний щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі тепло збуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач у встановлений строк не оплатив вартість теплової енергії, внаслідок чого у відповідача за період з 01.10.2009 по 01.03.2012 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.03.2012 становить 85 860,64 грн. Дана сума заборгованості підтверджується обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату розгляду спору у судовому засіданні відповідач не виконав свої зобов'язання, передбачені Договором, суму заборгованості у розмірі 85 860,64 грн. не сплатив.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3 Додатка 4 до Договору передбачено, що за несвоєчасне виконання умов договору передбачено стягнення пені, яка нараховується на суму фактичного боргу у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»пеня нараховується у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ в межах скороченого строку позовної давності та відповідно до розрахунків позивача становить 1 337,31 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором та на підставі вищенаведених положень законодавства та умов договору, позивач просить стягнути з відповідача 1 721,36 грн. -процентів річних та 2 660,34 грн. - збитків від інфляції.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, не навів підстав для звільнення від обов'язку її оплатити та не спростував обставини, зазначені позивачем у позові.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Будівельне управління ГУ МВС України в м. Києві" (04050, м. Київ, пров. Косогірний, буд. 8, ідентифікаційний код 32961165) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 85 860,64 грн. (вісімдесят п»ять тисяч вісімсот шістдесят гривень 64 коп.) -боргу, 2 660,34 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят гривень 34 коп.) -інфляційних втрат, 1 721,36 грн. (одну тисячу сімсот двадцять одну гривню 36 коп.) -3% річних, 1 831,60 грн. (одну тисячу вісімсот тридцять одну гривню 60 коп.) -судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 25.06.2012

Суддя М.Є. Літвінова