Постанова

від 20.06.2012 по справі 8/189-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2012 № 8/189-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Суліма В.В.

Рєпіної Л.О.

при секретарі судового засідання - Зайцевій А.І.

від позивача за первісним позовом: не з'явились

від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_2 - за довіреністю

від третіх осіб: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу ДП «ФМ Ложістік Дніпро» на рішення господарського суду Київської області від 14.02.2012 року

у справі № 8/189-11 (суддя Скутельник П.Ф.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "РАС Логістик"

до Дочірнього підприємства "ФМ Ложістік Дніпро"

за участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна" та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

про стягнення 16 099,78 грн.

та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства "ФМ Ложістік Дніпро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "РАС Логістик"

про зобов'язання вчинити дії та стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 14.02.2012 р. у справі № 8/189-11 первісний позов ТОВ «ТЕК «РАС Логістик» до ДП «ФМ Ложістік Дніпро» задоволений в повному обсязі, стягнуто з ДП «ФМ Ложістік Дніпро» на користь ТОВ «ТЕК «РАС Логістик» 16 099,78 грн. збитків, судовий збір у сумі 1411,50 грн.

Зустрічний позов ДП «ФМ Ложістік Дніпро» до ТОВ «ТЕК «РАС Логістик» задоволений частково, стягнуто з ТОВ «ТЕК «РАС Логістик» на користь ДП «ФМ Ложістік Дніпро» заборгованість за договором на виконання транспортних послуг від 15.02.2011р. за № 1262 у сумі 7 300грн. та судовий збір у сумі 1411,50 грн. В інший частині зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині задоволення первісного позову, відповідач за первісним позовом звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на неповне з'ясування господарським судом всіх обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та невірне застосуванням норм матеріального права. Скаржник просить рішення господарського суду Київської області від 14.02.2012р. частково скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити.

На підставі апеляційної скарги ДП «ФМ Ложістік Дніпро» на рішення господарського суду Київської області від 14.02.2012р., згідно ст. ст. 53, 93, 98 ГПК України Київським апеляційним господарським судом ухвалами від 10.05.2012р. відновлено строк подання апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження.

На підставі розпорядження секретаря палати від 19.06.2012р. розгляд справи здійснено судовою колегією у складі: головуючий по справі -суддя Корсакова Г.В., судді Рєпіна Л.О., Сулім В.В.

Представники позивача за первісним позовом та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Судова колегія вважає, що неявка представників позивача за первісним позовом та третіх осіб, участь яких у судове засідання обов'язковою не визнавалась, не перешкоджає апеляційному перегляду рішення господарського суду Київської області від 14.02.2012р.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи 15.02.2011 року між Позивачем за первісним позовом (Експедитор 1) і Відповідачем за первісним позовом (Експедитор 2) був укладений договір на виконання транспортних послуг за №1262 (далі по тексту: Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Експедитор 2 (Відповідач за первісним позовом) надає Експедитору 1 (Позивач за первісним позовом) транспортно-експедиційні послуги по території України або у міжнародному сполученні. Всі умови перевезення, характеристика вантажу, терміни і т.д., вказуються в разовій заявці, яка надається Експедитору 2 Експедитором 1 на перевезення даного вантажу і являється невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 2.1. Договору, права і обов'язки сторін регулюються Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів (КДПГ/СМR) зі змінами, які були внесенні Протоколом від 05.07.1978 р., Митною конвенцією про міжнародні перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП/ТІR (Конвенція МДП/ТІR), діючим законодавством України, Статутом автомобільного транспорту України, даним договором і додатками до нього.

Договір у п.п. 2.2.3., 2.2.4., 2.2.6. передбачає, що Екпедитор 2 (Відповідач за первісним позовом) зобовязаний: - доставити вантаж в пункт призначення і передати його уповноваженій особі; - нести повну матеріальну відповідальність за вантаж, що перевозиться з моменту його отримання до моменту передачі, згідно товарно-транспортних документів; - слідкувати за правильністю розміщення вантажу з метою запобігання перевантаження по осям автомобіля.

Відповідно до п.п. 2.3.1., 2.3.2. Договору, Експедитор 1 (Позивач за первісним позовом) зобовязаний: - забезпечити завантаження, закріплення вантажу та його розвантаження; - не завантажувати транспортний засіб вантажем небезпечним, негабаритним та забороненим до перевезення та ввезення на митну територію держав, через які пролягатиме маршрут перевезення.

Згідно із п. 3.1. Договору, Експедитор 1 (Позивач за первісним позовом) перераховує на рахунок Експедитора 2 (Відповідача за первісним позовом) вартість транспортних послуг, яка була вказана в разовій заявці на перевезення протягом 10 календарних днів після отримання Експедитором 1 (Позивачем за первісним позовом) оригіналів рахунку, акту виконаних робіт, якщо інше не вказано в разовій заявці на перевезення.

Договір у п. 4.2. передбачає, що Експедитор 2 (Відповідач за первісним позовом) несе відповідальність: 1) за втрату або недостачу вантажу в розмірі дійсної вартості втраченого або відсутнього вантажу; 2) за пошкодження або псування вантажу в розмірі вартості пошкодженого або зіпсутого вантажу.

Згідно із п. 4.4. Договору, у випадку заподіяння шкоди з вини однієї із сторін, винна сторона зобов'язана відшкодувати шкоду у повному об'ємі, при умові наявності документів, що підтверджують заподіяння шкоди.

30.08.2011 року відповідачу за первісним позовом від позивача за первісним позовом за допомогою факсимільного зв'язку надійшла заявка за № 2910-П на перевезення в період з 31.08.2011 року по 01.09.2011 року вантажу - кави (29 палетів), загальною вагою 13 тон, одним автомобілем за маршрутом: - адреса завантаження - м. Одеса 1665 км траси Санкт Петербург -Київ; - адреса розвантаження: смт. В.Димерка.

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 31.08.2011 року за № 874360728 відповідач за первісним позовом прийняв до перевезення вантаж від ТОВ «Нестле Україна» (вантажовідправник).

01.09.2011 року у пункті призначення вантажу при розвантаженні вантажу, який обумовлений у заявці від 30.08.2011 року за № 2910-П, виявлено пошкодження вантажу, про що вантажовідправником та вантажовласником ТОВ «Нестле Україна» за участю водія відповідача за первісним позовом складено акт перевірки отриманої продукції № 66 від 01.09.2011р. та Акт пошкоджень, надлишків, нестач від 01.09.2011 року.

Позивач за первісним позовом звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом збитків, завданих внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором на виконання транспортних послуг за №1262 в розмірі 16099,78 грн.

Задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом, господарський суд виходив з того, що відповідачем при виконанні договору не забезпечено надання якісних транспортних послуг, до складу яких відноситься здійснення контролю за якістю і надійністю завантаження, розміщення та закріплення вантажу; відповідач за первісним позовом прийняв у вантажовідправника цілий та не пошкоджений вантаж та доставив і передав вантажоодержувачу пошкоджений вантаж, що свідчить про наявність причинного зв'язку між діями відповідача і спричиненими позивачу збитками у сумі 16099,78 грн., внаслідок пошкодження вантажу на вказану суму.

В свою чергу відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом про зобов'язання вчинити дії та стягнення заборгованості посилаючись на те, що позивач (за первісним позовом) ухиляється від підписання актів звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2011 року і здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 01.09.2011 року та не виконує умови щодо оплати наданих послуг по перевезенню вантажу, який доставлений 22.08.2011 року, 01.09.2011 року та 03.09.2011 року за адресами призначення, в зв'язку з чим у відповідача за зустрічним позовом виникла заборгованість у сумі 10900,00 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги за зустрічним позовом, господарський суд виходив з того, що оригінал акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 01.09.2011 року за № ОУ-0001868 за наслідками виконання замовлення на перевезення вантажу від 30.08.2011 року за № 2910-П, вартість яких становила 3600,00 грн. відповідачеві за зустрічним позовом не надавався. Отже, задоволенню підлягають вимоги на суму 7 300грн. Вимоги позивача за зустрічним позовом про зобов'язання відповідача провести з позивачем звірку розрахунків станом на 01.12.2011р. та підписати Акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 01.09.2011р. № ОУ-0001868 визнані судом безпідставними та необґрунтованими, в зв'язку з чим в їх задоволенні відмовлено.

Заперечуючи проти рішення суду в частині задоволення первісного позову, відповідач за первісним позовом зазначає, що судом не були досліджені докази, які вказують на відсутність його вини у пошкодженні вантажу, та не застосовані до спірних правовідносин ст.ст. 133, 134 Статуту автомобільного транспорту. При цьому, скаржник вказує на те, що палетування та навантаження товару здійснюється вантажовідправником та відповідно до умов договору (п.2.3.1.) забезпечується позивачем за первісним позовом, а згідно акту перевірки отриманої продукції та акту пошкоджень, надлишків, нестач від 01.09.2011 року встановлено неякісне палетування палет, що призвело до зміщення вантажу у кузові автомобіля, а також механічне пошкодження палет розвантажувально-завантажувальною технікою (пробитий «вилами» товар).

Господарський кодекс України у ст. 307 передбачає, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно із вимогами ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно ст. 316 Господарського кодексу України, статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати чи організувати виконання визначених договором послуг, зв'язаних з перевезенням вантажу.

Стаття 920 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 133 Статуту Автомобільного транспорту України автотранспортні підприємства або організації несуть відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі вантажоодержувачу або до передачі згідно з правилами іншим підприємствам, організаціям, установам, якщо не доведуть, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися через обставини, яким вони не могли запобігти і усунення яких від них не залежало, зокрема внаслідок: вини вантажовідправника (вантажоодержувача); дефектів тари або упаковки, які не могли бути виявлені по зовнішньому вигляду при прийманні вантажу до перевезення, або застосування тари, що не відповідає властивостям вантажу або встановленим стандартам, при відсутності слідів пошкодження тари у дорозі.

Як вбачається з матеріалів справи 01.09.2011 року у пункті призначення вантажу при розвантаженні вантажу, який обумовлений у заявці від 30.08.2011 року за № 2910-П, виявлено пошкодження вантажу, про що вантажовідправником та вантажовласником ТОВ «Нестле Україна» за участю водія відповідача за первісним позовом складено акт перевірки отриманої продукції № 66 від 01.09.2011р. та Акт пошкоджень, надлишків, нестач від 01.09.2011 року.

В акті перевірки отриманої продукції № 66 від 01.09.2011р. зафіксовано, що при розвантаженні автомобіля було виявлено зміщення продукції в палетах. Зміщення продукції сталося внаслідок не достатньої палетизації. Також один палет, який знаходився у другому ряду від початку причепу справа, має пошкодження розвантажувально-завантажувальною технікою (пробитий «вилами» товар).

Згідно з актом пошкоджень, надлишків, нестач від 01.09.2011 року при розвантаженні було виявлено неякісне палетування палет, що призвело до їх зміщення в кузові автомобіля. Зміщення палет спричинило механічне пошкодження упаковок. Один палет мав сліди пошкодження завантажувальною технікою. Палет знаходився у другому ряду від голови справа.

Задовольняючи первісний позов, місцевим господарським судом не враховані обставини, зафіксовані у вказаних вище актах, та положення договору на виконання транспортних послуг за №1262 відповідно до п. 2.2.1- 2.2.6. яких на відповідача за первісним позовом, зокрема, покладені обов'язки з: забезпечення своєчасної подачі автомобіля; доставки вантажу у пункт призначення; повної матеріальної відповідальності за вантаж, прийнятий до перевезення до моменту передачі; слідкування за правильністю розміщення вантажу з метою запобігання перевантаження по осям автомобіля. Отже, у відповідача відсутній обов'язок забезпечити завантаження, закріплення вантажу та його розвантаження, оскільки такі зобов'язання, відповідно до п.2.3.1. договору покладаються на позивача за первісним позовом.

Як вбачається з товарно-транспортної накладної від 31.08.2011р. № 874360728 навантаження вантажу здійснювалось ТОВ «Нестле Україна».

З огляду на зазначене, враховуючи те, що палетування та завантаження вантажу здійснювалось вантажовідправником та відповідно до п. 2.3.1. договору забезпечувалось позивачем за первісним позовом, а пошкодження вантажу сталося саме внаслідок неякісного палетування та під час завантаження розвантажувально-завантажувальною технікою (пробитий «вилами» товар), та оскільки договір не передбачає обов'язок відповідача за первісним позовом здійснювати контроль за якістю і надійністю завантаження, розміщення та закріплення вантажу (окрім правильності розміщення вантажу з метою запобігання перевантаження по осям автомобіля), судова колегія вважає доведеною відповідачем за первісним позовом відсутність його вини у пошкодженні вантажу, що виключає застосування до відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Вищевикладеним спростовується висновок місцевого господарського суду про неналежне виконання відповідачем за первісним позовом зобов'язань за договором на виконання транспортних послуг.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 14.02.2012р. в частині задоволення первісного позову - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні первісного позову.

Під час розгляду зустрічного позову місцевим господарським судом встановлено, що позивач за зустрічним позовом в порушення вимог п.3.1. договору не направляв відповідачу за зустрічним позовом оригіналів рахунку та акт виконаних робіт за наслідками виконання замовлення на перевезення вантажу від 30.08.2011р. за №2910-П, вартість якого становила 3600 грн., а тому строк виконання обов'язку, передбаченого п.3.1. договору, з оплати послуг перевезення вантажу за замовленням відповідача за зустрічним позовом на суму 3600 грн., відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, не настав, в зв'язку з чим місцевим господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні зустрічного позову на суму 3600 грн.

Крім того, судом встановлено, що актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.08.2011 року за №ОУ-0001647 та від 03.09.2011 року за № ОУ-0001872, які підписані сторонами, рахунками-фактурами від 22.08.2011 року за № СФ-0001647 і від 03.09.2011 року за № СФ-0001872, актом звірки взаємних розрахунків станом на 01 жовтня 2011 року, в якому наявна заборгованість з оплати послуг перевезення вантажу, який 22.08.2011 року та 03.09.2011 року доставлений та розвантажений за адресами призначення, що вказані у замовленнях на перевезення вантажів, які є невід'ємними частинами Договору, підтверджується, що Відповідач за зустрічним позовом в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та Договору не оплатив надані Позивачем послуги перевезення вантажу, внаслідок чого у Відповідача за зустрічним позовом перед Позивачем за зустрічним позовом виникла заборгованість за Договором у вигляді основного боргу у сумі 7300,00 грн., який на час розгляду справи в суді першої інстанції погашений не був, в зв'язку з чим судом правомірно задоволений зустрічний позов в частині стягнення з відповідача 7300 грн. боргу.

Щодо вимог позивача за зустрічним позовом про зобов'язання відповідача провести звірку розрахунків з позивачем станом на 01.12.2001р. та підписати акт здачі -приймання виконаних робіт (наданих послуг) № ОУ 0001868 від 01.09.2011р., то судова колегія зазначає, що вимоги позивача в цій частині не відповідають встановленим ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України способам захисту прав та охоронюваних законом інтересів, в зв'язку з чим судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні зустрічного позову в цій частині вимог.

Рішення суду в частині зустрічного позову сторонами не оскаржується.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове скасування рішення господарського суду Київської області від 14.02.2012р.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті відповідачем за первісним позовом судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача за первісним позовом.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро» на рішення господарського суду Київської області від 14.02.2012року у справі № 8/189-11 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 14.02.2012року у справі № 8/189-11 скасувати в частині задоволення первісного позову.

В задоволенні первісного позову відмовити.

3. В іншій частині рішення господарського суду Київської області від 14.02.2012року у справі № 8/189-11 залишити без змін.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик» (ідентифікаційний код: 35774697, місцезнаходження: юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Олени Степанівни, 47, фактична адреса: 79037, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 212, корп. 2) на користь Дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро»( ідентифікаційний код: 20071893, місцезнаходження: 08330, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Дударків, вул. Леніна, 2/2) судовий збір в розмірі 804,75грн. (вісімсот чотири грн. 75коп.) за розгляд апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду Київської області видати наказ.

6. Матеріали справи № 8/189-11 повернути господарському суду Київської області.

Головуючий суддя Корсакова Г.В.

Судді Сулім В.В.

Рєпіна Л.О.