Постанова

від 25.09.2012 по справі 8/189-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2012 р. Справа № 8/189-11 Доповідач: суддя Плюшко І.А.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. -головуючого,

Кролевець О.А.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "РАС Логістик"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 червня 2012 року

у справі № 8/189-11

господарського суду Київської обалсті

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "РАС Логістик"

до Дочірнього підприємства "ФМ Ложістік Дніпро"

за участю

третіх осіб: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна"

2.Фізичної особи - підприємця Арделяна Степана Штефановича

про стягнення 16 099,78 грн.

та за зустрічним

позовом Дочірнього підприємства "ФМ Ложістік Дніпро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "РАС Логістик"

про зобов'язання вчинити дії та стягнення заборгованості

за участю представників

позивача -Хрипта І.М.

відповідача -Мар'яненко П.В.

третіх осіб -1. не з'явились

2.не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик»звернулося до господарського суду Київської області з позовом до дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро»про стягнення збитків у розмірі 16099,78грн.

У процесі розгляду справи у суді першої інстанції дочірнє підприємство «ФМ Ложістік Дніпро»звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик»про зобов'язання вчинити дії та стягнення заборгованості у сумі 10900,00 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 14.02.2012 р. (суддя Скутельник П.Ф.) у справі № 8/189-11 первісний позов ТОВ "ТЕК "РАС Логістик" до ДП "ФМ Ложістік Дніпро" задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ДП "ФМ Ложістік Дніпро" на користь ТОВ "ТЕК "РАС Логістик"16 099,78 грн. збитків та судовий збір у сумі 1411,50 грн. Зустрічний позов ДП "ФМ Ложістік Дніпро" до ТОВ "ТЕК "РАС Логістик" задоволено в частині стягнення з ТОВ "ТЕК "РАС Логістик" заборгованості за договором на виконання транспортних послуг від 15.02.2011р. за № 1262 у сумі 7 300грн. та судовий збір у сумі 1411,50 грн. В інший частині зустрічного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від20.06.2012р. (судді: Корсакова Г.В., Сулім В.В., Рєпіна Л.О.) рішення господарського суду Київської області від 14.02.2012 р. скасовано в частині задоволення первісного позову. В задоволенні первісного позову відмовлено. В іншій частині рішення господарського суду Київської області від 14.02.2012 р. залишене без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ТОВ "ТЕК "РАС Логістик" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012р. скасувати та залишити без змін рішення господарського суду Київської області від 14.02.2012р.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу ДП "ФМ Ложістік Дніпро" зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції є обґрунтованою та такою, що прийнята внаслідок повного з'ясування фактичних обставин справи та правильного застосування положень чинного в Україні законодавства, внаслідок чого просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012р. залишити без змін, а касаційну скаргу -без адоволення.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.02.2011 р. між ТОВ "ТЕК "РАС Логістик" за первісним позовом (Експедитор 1) та ДП "ФМ Ложістік Дніпро" за первісним позовом (Експедитор 2) укладено договір на виконання транспортних послуг за №1262, відповідно до п. 1.1. якого Експедитор 2 надає Експедитору 1 транспортно-експедиційні послуги на території України або у міжнародному сполученні. Всі умови перевезення, характеристика вантажу, терміни і т.д., зазначаються у разовій заявці, яка надається Експедитору 2 Експедитором 1 на перевезення відповідного вантажу і являється невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 2.1. Договору, права і обов'язки сторін регулюються Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів (КДПГ/СМR) зі змінами, які були внесенні Протоколом від 05.07.1978 р., Митною конвенцією про міжнародні перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП/ТІR (Конвенція МДП/ТІR), діючим законодавством України, Статутом автомобільного транспорту України, даним договором і додатками до нього.

Договір у п.п. 2.2.3., 2.2.4., 2.2.6. передбачає, що Екпедитор 2 зобов'язаний: доставити вантаж у пункт призначення і передати його уповноваженій особі; нести повну матеріальну відповідальність за вантаж, що перевозиться з моменту його отримання до моменту передачі, згідно товарно-транспортних документів; слідкувати за правильністю розміщення вантажу з метою запобігання перевантаження по осям автомобіля.

Відповідно до п.п. 2.3.1., 2.3.2. Договору, Експедитор 1 (Позивач за первісним позовом) зобов'язаний: забезпечити завантаження, закріплення вантажу та його розвантаження; не завантажувати транспортний засіб вантажем небезпечним, негабаритним та забороненим до перевезення та ввезення на митну територію держав, через які пролягатиме маршрут перевезення.

Згідно з п. 3.1. Договору, Експедитор 1 перераховує на рахунок Експедитора 2 вартість транспортних послуг, яка була зазначена у разовій заявці на перевезення протягом 10 календарних днів після отримання Експедитором 1 оригіналів рахунку, акту виконаних робіт, якщо інше не визначено в разовій заявці на перевезення.

У п. 4.2. сторони погодили, що Експедитор 2 несе відповідальність: 1) за втрату або недостачу вантажу в розмірі дійсної вартості втраченого або відсутнього вантажу; 2) за пошкодження або псування вантажу в розмірі вартості пошкодженого або зіпсутого вантажу.

Відповідно до п. 4.4. Договору у випадку заподіяння шкоди з вини однієї із сторін, винна сторона зобов'язана відшкодувати шкоду у повному об'ємі, при умові наявності документів, що підтверджують заподіяння шкоди.

Судами також встановлено, що 30.08.2011 р. відповідачу за первісним позовом від позивача за первісним позовом за допомогою факсимільного зв'язку надійшла заявка за № 2910-П на перевезення в період з 31.08.2011 р. по 01.09.2011 р. вантажу - кави (29 палетів), загальною вагою 13 тонн, одним автомобілем за маршрутом: адреса завантаження - м. Одеса 1665 км траси Санкт-Петербург -Київ; адреса розвантаження: смт. В.Димерка.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до товарно-транспортної накладної від 31.08.2011 р. за № 874360728 відповідач за первісним позовом прийняв до перевезення вантаж від товариства з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна" (вантажовідправник).

01.09.2011 р. у пункті призначення вантажу під час розвантаження вантажу, обумовленого у заявці від 30.08.2011 р. за №2910-П виявлено пошкодження вантажу, про що вантажовідправником та вантажовласником ТОВ "Нестле Україна" за участю водія відповідача за первісним позовом складено акт перевірки отриманої продукції № 66 від 01.09.2011р. та Акт пошкоджень, надлишків, нестач від 01.09.2011 р.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення ТОВ "ТЕК "РАС Логістик" до суду з позовом про стягнення з ДП "ФМ Ложістік Дніпро" 16099,78 грн. збитків, завданих внаслідок неякісного надання послуг відповідачем за договором №1262.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Частиною 1 ст.908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Положеннями ст.909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ст.920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами). При цьому, відповідно до ст.924 перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Зазначене кореспондується також з положеннями п. 133 Постанови Ради Міністрів УРСР від 27.06.1969р. № 401 "Про Статут автомобільного транспорту УРСР" відповідно до якого автотранспортні підприємства або організації несуть відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі вантажоодержувачу або до передачі згідно з Правилами іншим підприємствам, організаціям, установам, якщо не доведуть, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися через обставини, яким вони не могли запобігти і усунення яких від них не залежало, зокрема внаслідок: а) вини вантажовідправника (вантажоодержувача); б) особливих природних властивостей вантажу, який перевозиться; в) дефектів тари або упаковки, які не могли бути виявлені по зовнішньому вигляду при прийманні вантажу до перевезення, або застосування тари, що не відповідає властивостям вантажу або встановленим стандартам, при відсутності слідів пошкодження тари у дорозі; г) здачі вантажу до перевезення без вказівки в товарно-транспортних документах на його особливі властивості, що вимагають особливих умов або застережних заходів для збереження вантажу при перевезенні або зберіганні; д) здачі до перевезення вантажу, вологість або температура якого перевищують встановлені норми.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 01.09.2011р. під час розвантаження вантажу у пункті призначення виявлено його пошкодження, про що вантажовідправником та вантажовласником ТОВ "Нестле Україна" за участю водія відповідача за первісним позовом складено акт перевірки отриманої продукції № 66 від 01.09.2011р. та Акт пошкоджень, надлишків, нестач від 01.09.2011 р.

Зі змісту акту перевірки отриманої продукції № 66 від 01.09.2011р. вбачається, що під час розвантаження автомобіля виявлено зміщення продукції в палетах, що сталось внаслідок неякісної палетизації, що призвело до зміщення палет у кузові автомобіля та, як результат, до механічних пошкоджень упаковок товару. Крім того, один палет містив сліди пошкоджень навантажувальною технікою (пробитий "вилами" товар).

При цьому, судами встановлено, що навантаження товару здійснювалось вантажовідправником -ТОВ "Нестле Україна". Статтею 917 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором. Водночас, на відправника покладено обов'язок пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог. Аналогічні положення містяться також у п.52 Статуту автомобільного транспорту УРСР, яким визначено, що вантажовідправник зобов'язаний до прибуття автомобіля під вантаження підготувати вантаж до перевезення (затарити, підгрупувати по вантажоодержувачах, заготовити товарно-транспортні документи, перепустки на право проїзду до місця навантаження та на право вивозу вантажу), з тим, щоб забезпечити раціональне використання рухомого складу і цілість вантажу на шляху слідування. При пред'явленні вантажів у тарі або упаковці і штучних вантажів дрібними відправками вантажовідправник зобов'язаний завчасно замаркірувати кожне вантажне місце відповідно до Правил. Вантажі, які потребують тари для запобігання втраті, недостачі, псуванню і пошкодженню їх під час перевезення, повинні пред'являтися до перевезення у справній тарі, яка відповідає державним стандартам або технічним умовам, а в окремих випадках - в іншій справній тарі, що забезпечує їх повне збереження.

З урахуванням того, що палетування та завантаження вантажу здійснювалось вантажовідправником та відповідно до п. 2.3.1. договору забезпечувалось позивачем за первісним позовом, а судами встановлено, що пошкодження вантажу сталося внаслідок неякісного палетування ТОВ "Нестле Україна", колегія суддів погоджується з обгрунтованими висновками суду апеляційної інстанції про відсутність вини ДП "ФМ Ложістік Дніпро" у пошкодженні вантажу, що виключає застосування до відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Водночас, доводи заявника касаційної скарги про те, що водій перед початком руху не перевірив надійність розташування та кріплення вантажу та не запобіг його пошкодженню не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи та спростовуються вищенаведеними обставинами.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає також за доцільне зазначити, що п.п."а" п.134 Статуту автомобільного транспорту УРСР передбачено, що автотранспортне підприємство або організація звільняються від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу в разі, коли вантаж прибув у справному автомобілі (контейнері) за справними пломбами вантажовідправника. З огляду на те, що в акті перевірки отриманої продукції № 66 від 01.09.2011р. зафіксовано, що пломби вантажовідправника є непошкодженими та відповідають номеру товарно-транспортної накладної, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суду про відмову ТОВ "ТЕК "РАС Логістик" у задоволенні позовних вимог про стягнення з ДП "ФМ Ложістік Дніпро" 16099,78 грн. збитків, завданих внаслідок неякісного надання послуг останнім за договором №1262.

З урахуванням того, що рішення та постанова судів попередніх інстанцій в частині зустрічного позову сторонами не оскаржується, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час вирішення спору, судом попередньої інстанції правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 111 5 ,111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "РАС Логістик" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 червня 2012 року зі справи №8/189-11 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді О. А. Кролевець

С. С. Самусенко