Постанова

від 27.06.2012 по справі 18/34/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2012 р. Справа № 18/34/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 дов. № 3120 від 23.12.2011 року

ОСОБА_2 дов. № 174 від 19.01.2012 року

відповідача - ОСОБА_3 дов. б/н від 11.05.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Акціонерного товариства «Євроспорт», Франція (вх. № 1411 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 20.03.12 р. у справі № 18/34/12

за позовом Акціонерного товариства "Євроспорт", Франція

до ТОВ "Полтавські телекомунікаційні системи", м. Полтава

про зобов"язання виконати договір

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, акціонерне товариство «Євроспорт», Франція, звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просив суд зобов'язати відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавські телекомунікаційні системи" виконувати обов'язки за угодою з кабельним оператором № VII/32/09.020731 від 01.10.2008 р., зобов'язати відповідача здійснювати ретрансляцію телевізійних каналів «Eurosport»та «Eurosport 2»в мережах кабельного телебачення абонентам ТОВ «Полтавські телекомунікаційні системи»до 01.10.2012 р. за угодою з кабельним провайдером № VII/32/09.020731 від 01.10.2008 р.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 20.03.2012 р. у справі № 18/34/12 (суддя Тимошенко К.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Позивач з даним рішенням господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 20.03.2012 року по справі № 18/34/12 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права зазначає, що в оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд не надав оцінки тій обставині, що відповідач продовжував виконувати угоду та здійснювати ретрансляцію телеканалів «Eurosport»та «Eurosport 2»з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року, тобто протягом дії періоду продовження дії угоди, а в наступному в односторонньому порядку відмовився від подальшого виконання угоди. Позивач зазначає, що параграфом 2 угоди, передбачений ліцензійний строк, протягом якого діє угода та повинна здійснюватись трансляція каналів: з 01 жовтня 2008 року до 31 вересня 2011 року за умови відповідності положенням п.3 «Загальних умов», що є додатком до угоди. У вказаному пункті передбачено автоматичне продовження дії угоди на один рік -період продовження, за відсутності направлення будь -якої із сторін повідомлення про розірвання угоди не пізніше, ніж за 90 днів до закінчення відповідного строку дії угоди. Таким чином, позивач вважає, оскільки жодна із сторін не направляла іншій письмове повідомлення про розірвання угоди, діє період продовження угоди тривалістю один календарний рік, тобто з 01 жовтня 2011 року до 01 жовтня 2012 року. Тобто розірвання угоди в будь -який момент дії періоду продовження угоди не допускається, сторони мають виконувати свої обов'язки протягом всього періоду продовження угоди. На думку заявника скарги, сторони, продовживши реальне виконання угоди з 01.10.2011 року, тим самим підтвердили факт автоматичної пролонгації угоди на новий строк. Позивач зазначає, що угода передбачає можливість припинити дію угоди лише на майбутні періоди продовження, а тому відповідач зобов'язаний здійснювати ретрансляцію телеканалів «Eurosport»та «Eurosport 2» протягом поточного періоду продовження угоди. Однак, як вказує позивач, суд першої інстанції не перевіривши чи законно відповідач перестав виконувати умови угоди, відмовив у позові лише з мотивів незрозумілості кінцевої дати дії угоди.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15 травня 2012 року розгляд апеляційної скарги по справі № 18/34/12 відкладено на 12 червня 2012 року для надання сторонами додаткових доказів по справі.

12.06.2012 р. позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відшкодування витрат, сплачених за послуги адвоката. В даному клопотанні позивач зазначив про те, що 01.12.2009 р. між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «ОСОБА_4 і партнери»(ВКП) був укладений договір про юридичні послуги № 578-09, згідно якого ВКП надає клієнту (позивачу) послуги щодо проекту та/або згідно з інструкціями клієнта, які надаються час від часу та прийнятті до виконання ВКП, а клієнт оплачує гонорари та відшкодовує ВКП витрати. Як вказує позивач, адвокати ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є працівниками Адвокатського об'єднання «Юридична фірма «ОСОБА_4 і партнери». Враховуючи тривалість даної справи та необхідність відряджень представників позивача до м. Харкова, за послуги, надані зазначеними адвокатами під час розгляду справи Харківським апеляційним господарським судом, позивач погодився сплатити Адвокатському об'єднанню «Юридична фірма «ОСОБА_4 і партнери»фіксовану суму гонорару у розмірі 20 000,00 євро, в зв'язку з чим Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «ОСОБА_4 і партнери» на ім'я позивача був виставлений рахунок № 8033 на загальну суму 87585,74 євро (надання адвокатських послуг по 4 справам), який був оплачений позивачем 14.05.12р. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати, пов'язані з наданням правової допомоги щодо ведення даної справи в апеляційному господарському суді у розмірі 20000,00 євро.

Представник відповідача в судовому засіданні просив залишити клопотання позивача про відшкодування витрат, сплачених за послуги адвоката, без задоволення, як безпідставне, про що також зазначив в запереченнях, наданих до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Згідно ст.12 Закону України «Про адвокатуру», оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом. В розумінні цих статей судовими витратами є лише оплата послуг, які надаються адвокатами. Однак, із наданого суду договору вбачається, що він був укладений між позивачем та адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «ОСОБА_4 і партнери»на надання юридичних послуг. Отже, оскільки позивачем не надано доказів укладання договору на надання адвокатських послуг саме за цією справою між позивачем та адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «ОСОБА_4 і партнери», підстави для відшкодування витрат, сплачених за послуги адвоката -відсутні.

12 червня 2012 року у судовому засіданні оголошено перерву до 19 червня 2012 року.

У судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що доводи позивача в частині наявності підстав для пролонгації договору спростовуються відсутностю в ньому всіх необхідних суттєвих умов, зокрема фінансової складової. Оскільки в договорі відсутні всі суттєві умови на 2012 рік, відповідно продовження його дії є неможливим. Крім того, відповідачем надані докази виконання дій, спрямованих на розірвання договору. Відповідач зазначає, що договір з кабельним оператором № VII/32/09.020731 від 01.10.2008 р. за своєю природою є ліцензійним договором на право використання об'єкту права інтелектуальної власності -програм мовлення «Eurosport»та «Eurosport 2», при цьому не створює для відповідача обов'язку здійснення діяльності з технічної ретрансляції, а лише визначає обов'язковий спосіб використання відповідачем придбаного ним права на об'єкт інтелектуальної власності. Відповідач вважає, що невірними є доводи позивача, що договір є змішаним, оскільки позивач не визначив елементи різних договорів, що містяться у його складі. Виходячи зі змісту ч.4 ст.40 Закону України «Про телекомунікації»ліцензійний договір і договір технічного забезпечення передачі інформації (ретрансляція програми мовлення) є взаємовиключними, оскільки в першому випадку отримуються права користування правами інтелектуальної власності, а у другому -ні. Крім того, зазначив відповідач, позивач не надав жодного доказу наявності у нього права, за захистом якого він звернувся, як і доказів наявності дозволу поширювати програму мовлення «Eurosport»шляхом передачі сигналу через супутники, зазначені у договорі на територію України, оскільки неможливо захищати право, якого не існує. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що вимоги викладені в апеляційній скарзі не підлягають задоволенню.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, судом встановлено, що 01 жовтня 2008 року між позивачем, Акціонерним товариством «Євроспорт», Франція та відповідачем, ТОВ "Полтавські телекомунікаційні системи" м. Полтава, укладено угоду з кабельним оператором № VII/32/09.020731.

Відповідно до умов угоди від 01.10.2008 року позивач надає відповідачу повністю закодовану російськомовну версію спортивного телевізійного каналу "Eurosport" і повністю закодовану російськомовну версію каналу про спорт і спортивні новини «Eurosport 2», а відповідач зобов'язується здійснювати ретрансляцію телевізійних каналів "Eurosport" в мережах кабельного телебачення абонентам Товариствa з обмеженою відповідальністю "Полтавські телекомунікаційні системи»" на строк та на умовах, визначених угодою, а також сплачувати позивачу встановлену угодою винагороду.

Відповідно до параграфу 2 угоди від 01.10.2008 року сторони узгодили термін її дії до 31.09.2011 року з урахуванням положень п.3 Загальних умов щодо продовження угоди.

Пунктом 3 Загальних умов узгоджено, що угода продовжується автоматично наприкінці терміну дії ліцензії на додаткові періоди, що становлять 1 рік для кожного такого періоду доти, доки кожна із сторін не розірве дану угоду шляхом письмового повідомлення іншої сторони не менше ніж за 90 днів до закінчення терміну дії ліцензії або відповідного періоду продовження.

Відповідно до пункту 17 Загальних умов угоди від 01.11.2004 року дана угода з усіх питань регулюється законодавством України. Будь-які суперечки, які виникають між сторонами у зв'язку з даною угодою розглядаються компетентним судовим органом України, тому зазначений спір між сторонами щодо спонукання відповідача виконувати обов'язки за угодою підлягає розгляду господарським судом відповідно до ст.1, 21 ГПК України, оскільки відповідно до правового статусу позивач та відповідач є юридичними особами.

Суд першої інстанції встановив, що термін дії ліцензії, тобто строк дії угоди, з 01.10.2008 року по 31.09.2011 року та прийшов до висновку, що сторони не визначили, чи діє угода в останній день вересня, чи лише до початку цього дня, але якщо вважати, що сторони під терміном «до»певної дати розуміють строк, що включає вказану дату, то термін дії угоди закінчується в останній день вересня 2011 року. Отже, за висновком суду першої інстанції, передбачений пунктом 3 загальних умов період продовження розпочинається в перший день жовтня 2011 року і закінчується, відповідно в останній день вересня 2011 року, 01 жовтня 2012 року є початком тринадцятого місяця, тобто виходить за межі визначеного пунктом 3 загальних умов періоду. Якщо ж сторони під терміном «до»певної дати розуміють день, що передував зазначеній даті, то перебіг передбаченого пунктом 3 загальних умов періоду починається і закінчується ще на день раніше зазначених дат. Виходячи з викладеного, суд першої інстанції вирішив, що вимога позивача про зобов'язання відповідача здійснювати ретрансляцію телевізійних каналів "Eurosport" і «Eurosport 2»до 01.10.2012 р. необґрунтована та задоволенню не підлягає, оскільки вказаний позивачем строк виходить за межі визначеного пунктом 3 загальних умов періоду продовження угоди.

Крім того, суд першої інстанції зазначив в рішенні, що доводи відповідача щодо припинення угоди належним чином не підтверджені.

Однак, з висновком господарського суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Належне виконання зобов'язання означає виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобов'язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Нормами чинного законодавства України встановлено право на зміну або розірвання договору лише за згодою сторін, як загальний принцип розірвання договору, в той час як одностороння відмова або розірвання договору допускається лише у випадках та на умовах визначених договором або законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.204 Господарського Кодексу України господарське зобов'язання може бути припинено лише за згодою сторін.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України також передбачена зміна або розірвання договору лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, термін дії угоди від 01.10.2008 року відповідно до параграфу 2 угоди та п. 3 Загальних умов угоди сторонами узгоджено до 31.09.2011 року. Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з доводами позивача, що в оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд не надав оцінки тій обставині, що відповідач продовжував виконувати угоду та здійснювати ретрансляцію телеканалів «Eurosport»та «Eurosport 2»з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року, тобто протягом дії періоду продовження угоди, а в наступному в односторонньому порядку відмовився від подальшого виконання угоди. Між тим, параграфом 2 угоди (т.1 а.с.40), передбачений ліцензійний строк, протягом якого діє угода та повинна здійснюватись трансляція каналів: з 01 жовтня 2008 року до 31 вересня 2011 року за умови відповідності положенням п.3 «Загальних умов», що є додатком до угоди. У вказаному пункті передбачено автоматичне продовження дії угоди на один рік -період продовження, за відсутності направлення будь -якої із сторін повідомлення про розірвання угоди не пізніше, ніж за 90 днів до закінчення відповідного строку дії угоди. Матеріалами справи встановлено, що жодна із сторін не направляла іншій письмове повідомлення про розірвання угоди, а відтак, діє період продовження угоди тривалістю один календарний рік - з 01 жовтня 2011 року до 01 жовтня 2012 року. Згідно умов договору, розірвання угоди в будь -який момент дії періоду продовження угоди не допускається, сторони мають виконувати свої обов'язки протягом всього періоду продовження угоди. Колегія суддів зазначає, що доводи відповідача стосовно відсутності фінансової складової в угоді на 2012 рік не можуть бути прийняті до уваги, оскільки сторони, продовживши реальне виконання угоди з 01.10.2011 року, тим самим підтвердили факт автоматичної пролонгації угоди на новий строк. Угода передбачає можливість припинити дію угоди лише на майбутні періоди продовження, а тому відповідач зобов'язаний здійснювати ретрансляцію телеканалів «Eurosport»та «Eurosport 2» протягом поточного періоду продовження угоди.

При цьому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що доводи відповідача щодо припинення угоди належним чином не підтверджені. Так, відповідач надав копію листа без вихідного номера від 01 липня 2011 року про припинення угоди з 31 грудня 2011 року. Однак, у зазначеному листі йде мова про припинення вже продовженої угоди з 31 грудня 2011 року. Доказів направлення повідомлення не пізніше ніж за 90 днів про розірвання угоди з 01.10.2011 року, як того вимагають умови договору, -відповідачем не надано.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладена між позивачем і відповідачем угода від 01.10.2008 року є обов'язковою для виконання обома сторонами і сторони протягом терміну дії угоди мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до 2/1. 10.1, 10.2, 10.3, 10.4 Загальних умов угоди відповідач прийняв на себе обов'язки протягом дії угоди здійснювати ретрансляцію прийнятих від позивача каналів по всім своїм мережам кабельного телебачення за власний рахунок як частину кабельних послуг в повному обсязі без вилучень, змін, доповнень і замін.

Однак, з 01.12.2012 року відповідач свої зобов'язання за договором не виконує, та факт їх не виконання не заперечує. Більш того, він посилається на те, що відповідно до умов угоди такого обов'язку на нього не покладалося.

Посилання відповідача на те, що за умовами угоди від 01.11.2004 року у нього відсутній обов'язок ретрансляції телевізійних каналів "Eurosport" та «Eurosport 2», а виникло лише право на таку ретрансляцію з огляду на те, що угода є ліцензійним договором, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства та принципам поняття та свободи договору, встановленим ст.ст.3, 6, 627 ЦК України, які грунтуються на принципах справедливості, добросовісності та розумності і відповідно до яких сторони в договорі вільно визначають свої права та обов'язки на основі договору та у визначенні будь-яких умов договору, в тому числі і змішаних, які не суперечать законодавству.

Частиною 1 ст.202 ЦК України визначено поняття правочину як дії особи, спрямованої на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктами 2.1, 10.1, 10.2,10.3, 10.4 Загальних умов угоди сторони узгодили саме обов'язки відповідача щодо здійснення ретрансляції телевізійних каналів "Eurosport" та «Eurosport 2»протягом дії угоди, що відповідає вимогам ст.6 ЦК України відповідно до якої сторони можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тобто зміст договору формується за власним розсудом сторін. При цьому законом не заборонено викладати зміст договору, який містить змішані види договорів.

Невиконання відповідачем обов'язків за угодою від 01.10.2008 року не відповідає ст.14, 526 ЦК України щодо зобов'язання реального, добросовісного виконання цивільних обов'язків належним чином, відповідно до умов договору. Те, що угода має, в тому числі, і ознаки ліцензійного договору, не звільняє відповідача від виконання обов'язків за угодою, оскільки відповідно до ч.1 ст. 1109 ліцензійний договір є двостороннім, консенсуальним, оплатним.

Щодо посилання відповідача на те, що позивач не надав суду доказів наявності у нього майнових прав на програми мовлення "Eurosport" і "Eurosport 2", а тому існує значна ймовірність того, що позивач звернувся до суду за захистом прав, яких у нього на даний час не існує, то судова колегія погоджується з доводами позивача відносно того, що позовні вимоги ґрунтуються, на підставах, які випливають власне зі спірної угоди, тобто спір про виконання угоди, а не про право інтелектуальної власності.

З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, висновки господарського суду, викладені в оскаржуваному рішенні, є помилковими, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України невірно застосовані норми матеріального права до даних правовідносин. В зв'язку з чим, рішення господарського суду від 20 березня 2012 року по справі № 18/34/12 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Євроспорт", Франція задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 20.03.2012 р. у справі № 18/34/12 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавські телекомунікаційні системи" (36023, Полтавська область, місто Полтава, Октябрський район, вул. Нікітченка, будинок, 9; код за ЄДРПОУ 35360006) виконувати обов'язки за "Угодою з кабельним оператором" № VII/32/09.020731 від 01 жовтня 2008 року.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавські телекомунікаційні системи" (36023, Полтавська область, місто Полтава, Октябрський район, вул.Нікітченка, будинок, 9; код за ЄДРПОУ 35360006) здійснювати ретрансляцію телевізійного каналу "Eurosport" в мережах кабельного телебачення абонентам Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавські телекомунікаційні системи" до 01 жовтня 2012 року за "Угодою з кабельним оператором" № VII/32/09.020731 від 01 жовтня 2008 року.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавські телекомунікаційні системи" (36023, Полтавська область, місто Полтава, Октябрський район, вул.Нікітченка, будинок, 9; код за ЄДРПОУ 35360006) здійснювати ретрансляцію телевізійного каналу "Eurosport-2" в мережах кабельного телебачення абонентам Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавські телекомунікаційні системи" до 01 жовтня 2012 року за "Угодою з кабельним оператором" № VII/32/09.020731 від 01 жовтня 2008р року (далі - угода).

В задоволенні клопотання Акціонерного товариства „Євроспорт" про стягнення витрат на послуги адвоката відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавські телекомунікаційні системи" (36023, Полтавська область, місто Полтава, Октябрський район, вул.Нікітченка, будинок, 9; код за ЄДРПОУ 35360006) на користь Акціонерного товариства „Євроспорт" [EUROSPORT] (ідентифікаційний номер 353735657 R.C.S. м. Нантер; Франція, 92798, Іссі-Муліно Седекс 9, вул. Гастон е Рене Кодрон, 3 [3 rue Gaston Еt Rene Caudron, 92798, Issy Les Moulineaux Сedex 9 ) судовий збір у сумі 1477,50 грн. за розгляд справи в суді.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови підписано 25 червня 2012 року

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.