Постанова

від 24.09.2008 по справі 4/434

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ

СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О

В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 24.09.2008

р.           15 год. 44 хв.                                                                                         

№ 4/434

За позовом

ОСОБА_1

до   Третя особа  

Народного депутата України

Симоненко Петра Миколайовича Апарат Верховної Ради України

Про

визнання протиправною бездіяльність.

Суддя Вовк П.В.

Секретар судового засідання Жовтяк Я.В.

Представники:

Від позивача

ОСОБА_2

Від відповідача Від третьої особи

ОСОБА_3. Веселовський П.І.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС

України в судовому засіданні 24.09.2008 р. проголошено вступну та резолютивну

частини постанови. Повний текст складено 29.09.08.

ОБСТАВИНИ

СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі Позивач) звернулося

до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання

протиправною бездіяльність Депутата Верховної Ради України Симоненко Петра

Миколайовича (далі Відповідач), яка полягає у ненаданні відповіді на письмові

звернення Позивача від 08.12.2007 року та 12.02.2008 року.

Ухвалою Окружного адміністративного

суду м. Києва від 24.06.08 відкрито провадження у адміністративній справі №

4/434. За ініціативою суду до участі у справі у якості третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору Апарат Верховної Ради України.

У судовому засіданні 24.09.2008 р.

представник Позивача позовні вимоги підтримав та просить суд позов

задовольнити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що

на Думку Позивача Відповідачем порушено його право, передбачене ст. 18 Закону

України  «Про звернення громадян»(далі

Закон  № 393), а саме, що до отримання

письмової відповіді на його звернення.

Представник Відповідача проти

позову заперечує та просить суд відмовити в задоволені позову з підстав того що

звернення на які посилається Позивач до відповідача не надходили, Відповідач їх

не розглядав та не надавав відповідей.

Представник третьої особи усно

зазначив, що відповідно до  Порядку

роботи із зверненнями громадян у структурних підрозділах апарату Верховної Ради

України, затвердженого Розпорядженням Голови Верховної Ради України № 11 від

09.01.2007 року звернення адресовані народним депутатам України не реєструються  і розкладаються відділом службової

кореспонденції у нерозкритих конвертах по персональних поштових скриньках

народних депутатів України.

Крім того, представник Апарату

Верховної Ради України зазначив, що звернення Позивача від 08.12.2007 року та

12.02.2008 року, адресовані структурним підрозділам Верховної Ради України до

яких має відношення Відповідач Апаратом Верховної Ради України не зареєстровані

і про їх існування третій особі невідомо.  

Дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи

08 грудня 2007 року Позивач, шляхом надсилання поштового відправлення

звернулась до депутата Верховної Ради України Симоненка П.М. з письмовим

клопотанням про внесення депутатського звернення щодо ініціювання питання про

звільнення з посади судді Голосіївського районного суду м. Києва Гошко О.М.,

суддів Апеляційного суду м. Києва Приндюк М.В., Ґонти Л.С., Скавронік В.М. та

Сілкової, копію якого додано до матеріалів справи.

Не отримавши відповіді на

вищезазначене звернення 12 лютого 2008 року Позивач звернувся до Відповідача із

скаргою на бездіяльність депутата Верховної Ради України, копію якої додано до

матеріалів справи.

На підтвердження здійснення

вищезазначених звернень, шляхом поштових відправлень Позивачем до позовної

заяви надано касовий чек № 9660 від 08.12.2007 року та касовий чек № 3063 від

12.02.2008 року.

Відповідно до п. 5 Порядку роботи

із зверненнями громадян у структурних підрозділах апарату Верховної Ради

України, затвердженого Розпорядженням Голови Верховної Ради України № 11 від

09.01.2007 року (далі Порядок) звернення адресовані народним депутатам України

не реєструються і розкладаються відділом службової кореспонденції у нерозкритих

конвертах по персональних поштових скриньках народних депутатів України.

Як зазначено у позовній заяві та не

заперечується представником Позивача, звернення віл 08.12.07 та 12.02.08 були

адресовані Відповідачу саме як народному депутату.

Таким чином, враховуючи вимоги п. 5

Порядку такі звернення не були зареєстровані та мали бути розкладеними у

нерозкритих конвертах до відповідної скриньці Відповідача. 

Як вбачається з показів ОСОБА_3,

допитаної у судовому засіданні, у якості свідка, приведеної до присяги та

повідомленої про кримінальну відповідальність, передбачену  ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу

України, листи Позивача з вказаних питань та у вказаний період на розгляд

Відповідачу не надходили.

Відповідно до п. 36 Правил надання

послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України,

від 17.08.2002, № 1155  про прийняття для

пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу)

відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування

реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування

та послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої

послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Виходячи з наведеного, суд прийшов

до висновку, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням  не є доказом отримання адресатом  поштового відправлення та доказам його

певного змісту, а тільки підтверджує факт надання послуги щодо прийняття для

пересилання такого поштового відправлення.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її

вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, обов'язок доказування в

адміністративному процесі щодо вимог та обставин на яких вони ґрунтуються

покладено на особу, яка заявляє такі вимоги, тобто, у даному випадку на

Позивача.

Враховуючи вищенаведене, суд

прийшов до висновку, що Позивачем не доведено факту отримання Відповідачем

звернень від 08.12.07 та 12.02.08, а Відповідачем, шляхом показів свідка та

пояснень третьої особи доведено факт неотримання ним вищезазначених звернень, а

тому у суду немає правових підстав встановлювати факт протиправної

бездіяльності Відповідача та порушення Відповідачем вимог ст. 18 Закону № 393

щодо ненадання Позивачу передбаченої законом відповіді.

Оцінивши докази, які є у справі за

своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому,

всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що

позовні вимоги є необґрунтованими, а тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 158-163 КАС

України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст.

254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було

подано.

Постанова може бути оскаржена до

суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному

обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання

через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням

протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана

без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається

у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                       

П.В. Вовк