Рішення

від 03.10.2008 по справі 14/135

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000,

м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

03.10.08                                                                                

Справа № 14/135

За

позовом

Товариства з обмеженою

відповідальністю «КЕГ-Сервіс», м.Луганськ

до Суб'єкта підприємницької

діяльності фізичної особи ОСОБА_1, смт. Новопсков Луганської області

про стягнення 554479 грн. 41 коп.

Суддя Лісовицький Є.А.

Представники:

від позивача -Єрмоленко Є.В.,

довіреність від 15.08.08.

від відповідача -ОСОБА_1, ОСОБА_2,

довіреність № 2480 від 16.08.08.

До початку слухання справи по суті

не заявлено вимогу про фіксування 

судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у

зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального

кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору:

позивачем заявлено вимогу  про стягнення

з відповідача боргу за поставлений товар 6799 грн. 41 коп., боргу за поставлену

зворотну тару 156480 грн. штрафу за порушення строку повернення тари -391200

грн., згідно договору № 299-П від 15.12.06.

Відповідач проти заявлених позовних

вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи,

вислухавши представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Сторонами у справі 15.12.06

укладено договір № 299-П  за яким позивач

взяв на себе зобов'язання поставляти відповідачу пиво та напої, а відповідач

-прийняти та оплатити товар.

Відповідачу поставлялось пиво

розливне в бачках типу КЕГ, які відповідач зобов'язаний був повертати позивачу

у строки, встановлені п.4.1 договору (7 днів в зимовий сезон та  3 дні у літній сезон).

Порядок оплати товару визначений

сторонами у п.6.4 договору -100% передплата або за фактом отримання товару.

Взяті на себе зобов'язання

відповідач виконував неналежним чином.

Борг склав 6799 грн. 41 коп. за

товар, який передано Відповідачу відповідно до накладних КС-0000159 від

19.02.2008р. - 845,91 грн., КС-0000211 від 06.03.2008р. -1890 грн., КС-0000248

від 17.03.2008р. - 2646 грн., КС-0000326 від 04.04.2008р. - 417,50 грн.

Крім того, відповідач не повернув

326 КЕГ з загальної кількості отриманих КЕГ за накладними КС-0001240 від

15.12.2006р. -60 штук за заставною ціною 400 грн., КС-0001241 від 15.12.2006р.

-60 штук за заставною ціною 400 грн., КС-0001299 від 20.12.2006р. -60 штук за

заставною ціною 400 грн., КС-0001350 від 26.12.2006р. -60 штук за заставною

ціною 400 грн., КС-0004609 від 29.12.2006р. -60 штук за заставною ціною 400

грн., КС-0000099 від 13.01.2007р. -132 штуки за заставною ціною 400 грн.,

У відповідності до п. 4.1

вищенаведеного договору у разі неповернення тари Продавець має право вимагати,

а Покупець зобов'язаний сплатити вартість тари з врахуванням ПДВ (збільшену на

20%) та також штрафні санкції передбачені п.7.2 договору, а саме при

простроченні більш ніж 15 діб - 300% заставної вартості тари.

Позивач звернувся з позовом про

стягнення з відповідача боргу за поставлений товар 6799 грн. 41 коп., боргу за

поставлену зворотну тару 156480 грн. штрафу за порушення строку повернення тари

-391200 грн.

Оцінивши матеріали справи суд

дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних

підстав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного

кодексу України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином, відповідно

до умов договору і вимогам даного Кодексу.

Згідно ст.   530 

ДК  України,  якщо  в  зобов'язанні 

встановлений строк  його

виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк.

Строк оплати отриманого товару

визначений сторонами у п.6.4 договору -100% передплата або за фактом отримання

товару.

Строк повернення тари встановлено у

п.4.1 договору -в зимовий період 7 днів після отримання.

Відповідач зазначає, що оплатив

товар та повернув бачки. У підтвердження надав видаткові накладні позивача на

поставку товару у яких ручкою вписано, що оплачується товар та повертаються

КЕГи. Ці записи скріплюються підписами невідомих осіб. Відповідач вказав, що ці

підписи належать водіям, які не працювали у позивача. Лише доставляли товар з

Луганського пивзаводу.

Відповідач вважає такі записи

належним доказом виконання своїх зобов'язань, оскільки п.4.3 договору

передбачено, що водій приймає тару у покупця за кількістю.

Крім того, відповідачем надані

накладні на повернення тари датовані до дати укладення договору. Як пояснює

відповідач, спочатку поставлявся товар, поверталась тара, потім іншою датою

(після підписання договору) виписувались накладні на поставку даного товару.

Позивач заперечує проти даних

тверджень, вказує, що не уповноважував осіб, чиї підписи вчинені у екземплярах

видаткових накладних відповідача, ні отримувати бачки, ні отримувати кошти за

товар.

Статтею 34 ГПК України визначено,

що господарський   суд  приймає 

тільки  ті  докази, 

які  мають значення для справи.

Обставини справи, які  відповідно 

до  законодавства  повинні бути 

підтверджені  певними  засобами 

доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами

доказування.

Сторонами суду надані накладні, що

підтверджують поставку товару у бачках КЕГ відповідачу.

Твердження відповідача про

повернення бачків КЕГ та оплати товару позивачу не підтверджені належним чином.

Не надано доказів того, що бачки та

гроші передавались уповноваженим на їх отримання особам відповідача

(довіреності та інше).

Накладні на повернення тари,

датовані до укладення договору та до виписки накладних на отримання товару,

також не можуть свідчити про виконання зобов'язань відповідачем саме за

договором № 299-П від 15.12.06 оскільки строк його дії розпочався з 15.12.06

(п.8.7).

Відповідачем не надано жодних

доказів фальсифікації дати видаткових накладних на отримання товару та бачків.

А за таких підстав, його твердження про повернення тари до 15.12.06 оцінюється

судом критично, оскільки тара ще не була отримана.

Крім, того до березня 2008 року з

відповідачем щомісячно проводились звіряння розрахунків, у яких він відобразив

наявність боргу за товар та неповернуту тару.

Відповідач вказує, що змушений був

підписати дані акти. Але доказів наявності примусу зі сторони позивача на

вчинення таких дій суду не надав. Тому суд також критично оцінює заперечення

відповідача щодо актів звірення.

Таким чином, позивачем надано

належним чином оформлені накладні, що підтверджують поставку товару і передачу

зворотної тари, а відповідач не надав суду доказів повної оплати товару та

повернення тари.

Строк на оплату товару та

повернення тари минув. Кошти не сплачені, тара не повернута.

За таких підстав позовні вимоги є

обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України

судові витрати покладаються на відповідача. Зайве сплачене держмито у сумі 01

коп. підлягає поверненню позивачу.

З урахуванням викладеного,

керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з  Суб'єкта підприємницької діяльності

фізичної особи ОСОБА_1, смт. Новопсков АДРЕСА_1, Луганської області,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю «КЕГ-СЕРВІС», м. Луганськ, кв. 50 Років Жовтня, 4а,

ідентифікаційний код 34449528 борг 163279 грн. 41 коп., штраф 391200 грн.,

витрати на сплачене держмито 5544 грн. 79 коп. та на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу 118 грн. Наказ видати.

3. Повернути Товариству з

обмеженою відповідальністю «КЕГ-СЕРВІС», м. Луганськ, кв. 50 Років Жовтня,

4а, ідентифікаційний код 34449528 зайве сплачене держмито у сумі 01 коп. за

платіжним дорученням № 640 від 17.07.08 через відділення № 569 Луганської

обласної філії АКБ «Укрсоцбанк». Підставою для повернення є дане рішення

скріплене печаткою суду.

У

судовому засіданні 03.10.08 було оголошено лише вступну і резолютивну частини

рішення. Дане рішення набирає законної сили через десять днів з дня підписання

рішення, виготовленого відповідно до вимог ст.84 ГПК України.

Дата

підписання рішення 06.10.08.

Суддя                                                                                                             

Є.А.Лісовицький