Справа №2-а-292/09 Головуючий у суді у 1 інстанції - Швець І.Є. Номер провадження 22-а/1890/11485/12 Суддя-доповідач - Семеній Категорія - 101
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2012 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Семеній Л. І.,
суддів - Левченко Т. А., Кононенко О. Ю.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Середино-Будської районної державної адміністрації
на постанову Середино-Будського районного суду Сумської області від 23 грудня 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Середино-Будської районної державної адміністрації
про визнання дій неправомірними та стягнення щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2009 року позивач звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Середино-Будської районної державної адміністрації (далі - Управління) в якому просила стягнути з відповідача заборгованість по невиплаченій допомозі по догляду за неповнолітньою дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним 3-річного віку за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 1882,63 грн.
Постановою Середино-Будського районного суду Сумської області від 23 грудня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Зобов'язано Управління здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. щомісячної допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку, виходячи з розмірів, встановлених ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», яка набула чинності з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення.
В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається , що позивач застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має на своєму утриманні сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з липня 2007 року отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку.
Згідно зі ст.13, ч.1 ст.14, ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по день досягнення дитиною вказаного віку включно; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно зі ст.43 Закону України від 18.01.2001 р. №2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
З огляду на викладені норми право позивача, як застрахованої особи, на допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку залишалось врегульованим Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року №2240-III, а не Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», на який помилково посилався суд першої інстанції.
Абзацом третім ч.2 ст.56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Законів України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам і виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб, та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 7 і 14 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було зупинено на 2007 рік дію ст.ст. 41 і 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» і ст.12, ч.1 ст.15 та п.3 розділу VIII Перехідних положень Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
На виконання ст.56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" Кабінет Міністрів України Постановою від 11 січня 2007 року №13 затвердив Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, який втратив чинність згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року №57 «Питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми».
Вказаний Порядок визначав механізм призначення і виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів державного бюджету, передбачав, що призначення і виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації або місцем проживання застрахованої особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 року №32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» відповідно до ст.56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було встановлено, що в 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми: з 1 січня - призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік»: абз.3 ч.2 ст.56 щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; п.7 ст.71 в частині зупинення на 2007 рік дії ст.ст.41, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"; п.14 ст.71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, ч.1 ст.15 та п.3 розділу VIII Прикінцевих положень Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Незважаючи на визнання вказаних положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» неконституційними в Управління у 2007 році не було законних підстав для нарахування і виплати позивачу зазначеної допомоги в іншому розмірі, зокрема в розмірі прожиткового мінімуму для дітей до 6 років. Положення Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст.15 якого в редакції станом на 09.07.2007 р. передбачала вказаний розмір допомоги, на позивача не розповсюджувалися, так як право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом мали тільки особи не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
В той же час нарахувати та виплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» Управління, враховуючи положення ст.50 цього Закону, правових підстав не мало.
Суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування за Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», є застрахована особа або інша особа у випадках, передбачених ст.ст. 45, 47 цього Закону, страхувальник та страховик (Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності).
Управління праці та соціального захисту населення до кола перелічених суб'єктів не входить, а тому у нього відсутній обов'язок проводити виплати, передбачені цим Законом, зокрема, в період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. з часу відновлення дії вище зазначених норм закону.
За таких обставин колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про зобов'язання відповідача здійснити ОСОБА_2 перерахунок допомоги по догляду за дитиною за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, оскільки законних підстав для цього не вбачається.
Керуючись ст.ст.159, 195, 197, 198, 202, 205 КАС України, Законом України „Про внесення змін до розділу ХІІ „Прикінцеві положення", Закону України „Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатам», колегія суддів
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Середино-Будської районної державної адміністрації Сумської області задовольнити.
Постанову Середино-Будського районного суду Сумської області від 23 грудня 2009 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -
З оригіналом згідно: суддя Л.І.Семеній
Суд | Апеляційний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2012 |
Оприлюднено | 07.07.2012 |
Номер документу | 25062983 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Апеляційний суд Сумської області
Семеній Л. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні