Рішення

від 20.10.2006 по справі 14/386

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

14/386

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  14/386

20.10.06

За позовом          Закритого акціонерного товариства “Комплекс Агромарс”

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю “Будинок Паркету”

Про          стягнення 30000  грн.

Та за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Будинок Паркету”

До                    Закритого акціонерного товариства “Комплекс Агромарс”

Про стягнення 34597,96 грн.

Суддя Калатай Н.Ф.

Представники:

Від позивача по первісному позову          Мазур С. М. –представник за довіреністю від 06.10.2006 року

Від відповідача по первісному позову          Безуглий О. І. –керівник за протоколом № 3 від 09.06.2005 року

Обставини справи:

          Позов заявлено про стягнення перерахованих на виконання договору підряду № 5 від 07.12.2005 року грошових коштів в сумі 30000 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що, оскільки сторонами не погоджено всі істотні умови договору підряду № 5 від 07.12.2005 року, а саме –не погоджено ескіз пофарбованого плінтусу з дубу, встановлення якого є предметом договору, він є неукладеним, а перераховані на його виконання кошти в сумі 30000 грн. підлягають поверненню, як такі, що набуті безпідставно.

Відповідач по первісному позову проти його задоволення заперечує, посилаючись на те, що ним умови договору підряду № 5 від 07.12.2005 року були виконані в повному обсязі, а саме, виготовлено та встановлено на об'єкті, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Городецького, 12, кв. 8, за участю голови правління позивача по первісному позову Сігал М. А., плінтус з дубу пофарбованого у кількості 210 метрів.

В судовому засіданні 01.08.2006 року відповідач по первісному позову звернувся до суду з клопотанням про проведення огляду та дослідження речових доказів, які підтверджують виконання робіт у повному обсязі, на об'єкті, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Городецького, 12, кв. 8, за участю голови правління позивача по первісному позову Сігал М. А.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволення вказаного клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ГПК України господарський суд може провести огляд та дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження в разі складеності подання цих доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем по первісному позову не надано жодного доказу, що: по–перше, ним виконувались будь–які роботи за адресою: м. Київ, вул. Городецького, 12, кв. 8; по–друге, що за цією адресою роботи проводилися саме за договором підряду № 5 від 07.12.2005 року.

З огляду на вищевикладене, клопотання відповідача по первісному позову про проведення огляду та дослідження речових доказів задоволенню не підлягає.

Ухвалою суду від 28.07.2006 року зустрічну позовну заяву повернуто заявникові без розгляду  на підставі п. п. 3, 4 ст. 63 ГПК України.

Ухвалою суду від 15.09.2006 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву.

Зустрічний позов заявлено про стягнення з відповідач по зустрічному позову основного боргу за виконані, але неоплачені роботи   в сумі 34597,96 грн., з яких 5000 за договором підряду № 5 від 07.12.2005 року, а решта в сумі 29574,96 грн. –за договором поставки № 237 –05/КАМ від 19.07.2005 року.

При цьому договір поставки № 237 –05/КАМ від 19.07.2005 року не є предметом розгляду у первісному позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

З урахуванням зазначеної норми закону, суд розглядає вимоги по зустрічному позову лише в частині, в якій вони пов'язані з первісним позовом, а саме, в частині стягнення з відповідача по зустрічному позову основного боргу за виконані, але неоплачені роботи в сумі  5000 грн. за договором підряду № 5 від 07.12.2005 року.

Решта вимог по зустрічному позову судом до розгляду не приймаються, проте позивач по зустрічному позову не позбавлений права, на захист своїх законних прав та інтересів за договором № 237 – 05 –КАМ від 19.07.2005 р., звернутися до суду в іншому судовому провадженні у встановленому законом порядку.

Відповідач по зустрічному позову проти його задоволення заперечує, з підстав, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву.

В зустрічній позовній заяві позивач по зустрічному позову звернувся до суду з клопотанням про проведення огляду та дослідження речових доказів, які підтверджують виконання робіт у повному обсязі, на об'єкті, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Городецького, 12, кв. 8, за участю голови правління позивача по первісному позову Сігал М. А.

В задоволенні вказано клопотання судом відмовляється з підстав, що були викладені вище.

28.09.2006 року до суду надійшло клопотання позивача по первісному позову про об'єднання справ, в якій позивач по первісному позову повідомляє про те, що ним подано позовну заяву про стягнення з відповідача по первісному позову заборгованості за договором поставки № 237 –05/КАМ від 07.12.2005 року, а враховуючи факти прийняття судом до розгляду зустрічного позову, вказані справи підлягають об'єднанню в одне провадження.

Вказане клопотання задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 ГПК України суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

З огляду на те, що судом зустрічний позов розглядається лише в частині, яка стосується договору підряду № 5 від 07.12.2005 року, а позивачем по первісному позову позовну  заяву подано про стягнення коштів за договором поставки № 237 –05/КАМ від 07.12.2005 року, вказані справи не підлягають об'єднанню в одне провадження.

Крім того, позивачем не доведене що зазначені справи є однорідними.

За таких обставин, вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Розгляд справи відкладався, в судовому засіданні оголошувалась перерва, справа слухалась із застосуванням засобів технічної фіксації..

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

          07.12.2005 року позивач по первісному позову (далі позивач)  та відповідач по зустрічному позову (далі відповідач) уклали договір підряду № 5 (далі Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язується виконати роботи з виготовлення та встановлення плінтусу з дубу, пофарбованого згідно ескізу, затвердженого позивачем, у кількості 210 погонних метрів з забезпеченням необхідної якості і здати роботи позивачу у закінченому вигляді згідно умовам Договору.

          На виконання умов Договору позивач перерахував відповідачеві 30000 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи належним чином засвідченою копією платіжного доручення № 9998 від 08.12.2005 року та не заперечується відповідачем.

          З урахуванням предмету Договору та обсягів прав і обов'язків, які прийняли на себе сторони за його умовами, спірний Договір відноситься до договорів підряду.

          Главою 61 Цивільного кодексу України (ЦК України), якою регулюються правові відносини сторін за договором підряду, визначено істотні умови, яких сторони зобов'язані досягти при укладанні договору підряду.

          Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          Відповідно до ч. 2 ст. 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

          Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

          Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

          Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України (ГК України) господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

          Відповідно до ч. 3 ст. 180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору

          Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

          Пунктом 1.1 Договору сторони погодили, що ними має бути складений та підписаний ескіз  плінтусу з дубу пофарбованого, виготовлення та встановлення якого є предметом Договору.

          Сторонами не заперечується той факт, що ними не було складено та підписано вказаний ескіз, тобто фактично не було визначено що саме мав виготовити та встановити відповідач.

          Крім того, ч. 2 п. 3.1 Договору встановлено, що роботи, передбачені Договором, мають бути закінчені у термін, визначений за погодженням сторін.

          Будь –яких доказів того, що сторонами погоджувався термін виконання робіт за Договором, суду не надано.

          Також, враховуючи те, що предметом Договору є не лише виготовлення, а й встановлення плінтусу, в Договорі мало б бути вказано адресу, за якою цей плінтус має бути встановлений.

           Зазначені умови є істотними умовами договорів підряду, без узгодження сторонами яких спірний Договір не може вважатися укладеним.

          Відповідно до ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

          З огляду на викладене, договір підряду № 5 від 07 грудня 2005 року між Закритим акціонерним товариством «Комплекс Агромарс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будинок паркету»визнається судом неукладеним.

          Згідно ч. 8 ст. 181 ГК України, якщо одна із сторін за неукладеним договором здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

          Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проте, неукладений договір не породжує для сторін жодних прав та обов'язків.

Як свідчать матеріали справи, позивач перерахував відповідачу на виконання умов Договору 30000 грн.. що підтверджується доданою до матеріалів справи належним чином засвідченою копією платіжного доручення № 9998 від 08.12.2005 року. Вказаний факт сторонами не заперечується.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів в сумі 30000 грн., перерахованих на виконання умов Договору, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Враховуючи обставини справи, з урахуванням ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по первісному позову покладаються судом на відповідача.

Щодо вимог позивача по зустрічному позову слід зазначити наступне.

          Вимоги щодо стягнення з відповідача по зустрічному позову заборгованості в сумі 5000 грн. заявлені, виходячи з припущення, що він не виконав своїх договірних зобов'язань за спірним Договором в частині здійснення оплати за виконані позивачем по зустрічному позову роботи.

          З урахуванням цього, позивач по зустрічному позову ґрунтує свої вимоги відповідними нормами матеріального права.

          Проте, судом встановлено, що за договором підряду № 5 від 07.12.2005 р. прав та обов'язків у сторін не виникало, а тому, з відповідача по зустрічному позову не може бути стягнуто 5000 грн. як наслідок невиконання ним договірного грошового зобов'язання.

          Права та обов'язки сторін щодо стягнення заявленого основного боргу в сумі 5000,00 грн. не можуть оцінюватися судом з точки зору норм матеріального права, які застосовуються до прав та обов'язків, що виникають з договірних взаємовідносин.

          Отже, невиконання відповідачем по зустрічному позову договірних зобов'язань на суму 5000,00 грн. позивачем по зустрічному позову не доведено, відповідно, не доведено прострочення ним  грошового зобов'язання на цю суму, а відтак, вимоги зустрічного позову про стягнення з відповідача по зустрічному позову  основного боргу в сумі 5000 грн. задоволенню не підлягають, як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

          Враховуючи обставини справи, з урахуванням ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по зустрічному позову покладаються судом на відповідача.

          Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України, решта доданих до матеріалів справи доказів  до уваги судом не приймаються як таки, що не мають значення для справи.

          На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України,  ст.ст. 1, 33, 34, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  договором сторін,  суд

ВИРІШИВ:

          1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок паркету»(02092, м. Київ, вул. Челябінська, 15, кв. 188, ідентифікаційний код 30374098, р/р 2600120665001 у філії АКІБ «УкрСиббанка»м. Києва, МФО 300733, або з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Закритого акціонерного товариства „Комплекс Агромарс” (адреса реєстрації 07350, Київська обл., Вишгородський р-он, с. Гаврилівна, р/р 26004896 в ВАТ „Кредит промбанк” м. Києва, МФО 300863, ідентифікаційний код 30160757) основний борг в сумі 30000 (тридцять тисяч) грн., витрати на сплату державного мита в сумі 300 (триста) грн. та  118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                              Н.Ф.Калатай