Рішення

від 04.10.2006 по справі 23/437

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

23/437

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  23/437

04.10.06

За позовом        Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НС Лтд»

До                       Комунального підприємства «Добродій»

Про                     стягнення 1881,68 грн.                     

Суддя Демидова А.М.

Представники:

від позивача         Дедюхіна Є.М. –предст.        

від відповідача    не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення  з відповідача 1 881,68 грн. заборгованості, у тому числі інфляційні втрати у розмірі 60,47 грн., 3% річних у розмірі 33,28 грн., пеня за порушення виконання зобов'язань у розмірі 205,72 грн., а також судові витрати.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.09.2006 р. порушено провадження у справі за  № 23/437 та призначено розгляд справи на 04.10.2006 р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 ГПК України спір розглядається за наявними в ньому матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2005 р.  ТОВ «Компанія НС Лтд»(Позивач) та КП  «Добродій »(Відповідач) уклали Договір поставки №15-11/4.

Відповідно до п.1.1. Договору Продавець (позивач) передає Покупцю (відповідачу) за плату  у власність продовольчі товари (товар) .

На виконання зазначеного Договору відповідач отримав  від позивача товар  по видатковим  накладним № 1753 від 17.11.2005 р. (на суму 1 435,63 грн.) та  № 1754 від 17.11.2005 р. (на суму 146,58 грн.)  на загальну суму 1 582,21 грн.

Відповідно до п.п.3.3, 3.4. зазначеного Договору відповідач зобов'язання  здійснити оплату  товару не виконав, оплату не здійснив.

Таким чином, заборгованість відповідача за Договором № 15-11/4  від 15.11.05 р. становить 1 582,21 грн.

Боржник просить стягнути з відповідача інфляційні втрати, що за розрахунком позивача становлять суму у розмірі 60,47 грн., а також 3%, що за розрахунком позивача становлять суму у розмірі 33,28 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, передбачену п. 3.4. Договору, що за розрахунком позивача становить  суму у розмірі 205,72 грн.

Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 3 ст. 262 ГК України передбачено, що обіг продукції виробничо-технічного призначення і обіг виробів народного споживання у сфері господарювання  регулюється цим Кодексом  та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, а в частині, неврегульованій цими актами, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає  виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона  доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язань.

Відповідачем, в порушення норм чинного законодавства, та укладеного з позивачем договору, не виконані зобов'язання по оплаті товару.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку  платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.  

Відповідно до ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, пеню слід нараховувати за період з 25.11.2005 р. по 25.05.2006 р., що за розрахунком суду становить суму у розмірі 149,90 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у частині стягнення основного боргу у розмірі 1 582,21 грн., інфляційних втрат у розмірі 60,47 грн., 3% річних у розмірі 33,28 грн., та пені у розмірі 149,90 грн. В іншій частині позовних вимог, зважаючи на положення ч. 6 ст. 232 ГК України, у позові слід відмовити.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Добродій»(01033, м. Київ, вул. Лукянівська, 5, п/р26002031253961 в КМФ АКБ УСБ в м. Києва, МФО 322012, код ЄДРПОУ 30370596), а у разі відсутності грошових коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія НС Лтд»(61036, м. Харків, вул. Морозова, 11, п/р 2600831454401 у філіалі АБ «Південний», МФО 320917, код ЄДРПОУ 33206076)  основний борг у розмірі 1 582 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят дві) грн. 21 коп., інфляційні втрати у розмірі 60 (шістдесят) грн. 47 коп., 3% річних у розмірі  33 (тридцять три) грн. 28 коп., пеню у розмірі 149 (сто сорок дев'ять) грн. 90 коп., державне мито у розмірі 98 (дев'яносто вісім) грн. 97 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ.

3. В іншій частині у позові слід відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                       А.М. Демидова