Рішення

від 23.10.2006 по справі 22/213

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/213

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    № 22/213                                                                                                         23.10.06 р.

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю “Фармінвест”

До          Приватного підприємства “Екватор”

про          стягнення 3 838,58 грн.

Суддя   А.М.Шкурат

Представники

від позивача           Гудзенко А.О. (дов. № 510 від 04.09.2006р.)

від відповідача           Карцелюба О.О. (директор)

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фармінвест” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства “Екватор” 3 580,46 грн. суми основного боргу та 258,12 грн. пені.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач відповідно до договору № 9/12/05-88-А від 9 грудня 2005 року та на підставі видаткових накладних № ФИ-0000132 від 5 лютого 2006 року та № ФИ-0000156 від 10 лютого 2006 року поставив відповідачу товар на суму 3 580,46 грн., який відповідач всупереч умовам договору не оплатив, і у зв'язку з чим виникла відповідна заборгованість. Крім того, позивач, посилаючись на прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, просить стягнути з останнього пеню, нараховану за період з 8 березня 2006 року по 14 вересня 2006 року у сумі 258,12 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25 вересня 2006 року було порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи на 23 жовтня 2006 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, а представник відповідача пояснив, що проти розміру основного боргу не заперечує, але вважає, що розрахунок пені позивачем зроблено невірно.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між сторонами договору № 9/12/05-88-А від

9 грудня 2005 року (далі –Договір) позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар.

Позивач на виконання умов Договору на підставі видаткових накладних № ФИ-0000132 від 5 лютого 2006 року (на суму 2 648,78 грн.) та № ФИ-0000156 від 10 лютого 2006 року (на суму 931,68 грн.) поставив відповідачу товар на суму 3 580,46 грн.

Факт прийняття товару відповідачем підтверджується підписами його повноважної особи та печаткою Приватного підприємства “Екватор” на видаткових накладних.

Пунктом 5.1. Договору встановлений строк та порядок оплати товару –шляхом прямих банківських переказів, протягом 30 календарних днів, з моменту поставки товару.

Таким чином, відповідач був зобов'язаний оплатити товар, поставлений за видатковою накладною № ФИ-0000132 від 5 лютого 2006 року в строк до

7 березня 2006 року, а за видатковою накладною № ФИ-0000156 від 10 лютого 2006 року в строк до 12 березня 2006 року.

Відповідач вартість товару не оплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 3 580,46 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З огляду на викладені обставини, а також враховуючи те, що відповідач доказів оплати вартості поставленого товару у сумі 3 580,46 грн. не надав, твердження позивача про існуючу заборгованість не спростував, суд вимоги позивача в частині стягнення основного боргу вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати за отриманий товар, Покупець (відповідач) сплачує Продавцю (позивачу) пеню в розмірі 0,5 % від суми вартості несплачених товарів за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період такої прострочки.

Частиною першою статті 216 ГК України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, які останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафні санкції визначаються в частині першій статті 230 ГК України, як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною шостою статті 232 ГК України обмежено період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання. Зокрема, цією нормою встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, а також з огляду на те, що сторони у Договорі не визначили період, за який може бути нарахована пеня, то пеня за несвоєчасну оплату вартості товару поставленого за видатковою накладною № ФИ-0000132 від 5 лютого 2006 року може бути нарахована за період з 8 березня 2006 року по 8 вересня 2006 року, а за видатковою накладною № ФИ-0000156 від 10 лютого 2006 року –за період з 13 березня 2006 року по 13 вересня 2006 року.

В періоді з 8 березня 2006 року по 9 червня 2006 року розмір облікової ставки Національного банку України був на рівні 9,5 % річних, а з 10 червня 2006 року був встановлений на рівні 8,5 % річних.

Пеня нарахована за несвоєчасну оплату товару, поставленого за видатковою накладною № ФИ-0000132 від 5 лютого 2006 року розраховується наступним чином. В періоді з 8 березня 2006 року по 9 червня 2006 року 94 дні. Розмір пені за вказаний період складає 129,61 грн. (2 648,78 грн. х 19 % / 365 днів х 64 дні). В періоді з 10 червня 2006 року по 8 вересня 2006 року 91 день. Розмір пені за вказаний період складає 112,26 грн. (2 648,78 грн. х 17 % / 365 днів х 91 день). Отже, з відповідача за період з 8 березня 2006 року по 8 вересня 2006 року підлягає стягненню пеня у сумі 241,87 грн. (129,61 грн. + 112,26 грн.).

Пеня нарахована за несвоєчасну оплату товару, поставленого за видатковою накладною № ФИ-0000156 від 10 лютого 2006 року розраховується наступним чином. В періоді з 13 березня 2006 року по 9 червня 2006 року 89 дні. Розмір пені за вказаний період складає 43,16 грн. (931,68 грн. х 19 % / 365 днів х 89 дні). В періоді з 10 червня 2006 року по 13 вересня 2006 року 96 днів. Розмір пені за вказаний період складає 41,66 грн. (931,68 грн. х 17 % / 365 днів х 96 днів). Отже, з відповідача за період з 8 березня 2006 року по 8 вересня 2006 року підлягає стягненню пеня у сумі 84,82 грн. (43,16 грн. + 41,66 грн.).

Таким чином з відповідача має бути стягнута пеня за несвоєчасну оплату товару, поставленого за видатковими накладними № ФИ-0000132 від 5 лютого 2006 року та № ФИ-0000156 від 10 лютого 2006 року у сумі 326,69 грн. (241,87 грн. + 84,82 грн.).

Оскільки позивач просить стягнути з відповідача 258,12 грн. нарахованої пені, і ця сума менша ніж та, що підлягає стягненню, то суд задовольняє позов в цій частині в межах заявлених позивачем вимог.

Державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 193 (ч.ч. 1, 7), 216 (ч. 1), 230

(ч. 1), 232 (ч. 6) ГК України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства “Екватор” (юридична адреса: 02068, м. Київ, вул. Григоренка, буд. 21, кв. 72; фактична адреса: 04208,

м. Київ, вул. Порика, буд. 9, п/р 260043120 у АППБ „Аваль” у м. Києві, МФО 300335, код 30222839) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фармінвест” (юридична адреса: 02160, м. Київ, вул. Плеханова, буд. 19, кім. 201; фактична адреса: 04073, м. Київ, прос. Московський, буд. 16, оф. 522,

п/р 260080244300 в АБ „Брокбізнесбанк” у м. Києві, МФО 300249, код 32379056) 3 580 (три тисячі п'ятсот вісімдесят) грн. 46 коп. основного боргу, 258 (двісті п'ятдесят вісім) грн. 12 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  прийняття.

            Суддя                                                                            А.М.Шкурат