Рішення

від 27.06.2012 по справі 11/222

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/222 27.06.12

За позовомПублічного акціонерного товариства «Екостандарт» до Дочірнього підприємства «Будівельник»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» простягнення 43 020,11 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Гогітідзе В.Ф. -представник від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Екостандарт»про стягнення з Дочірнього підприємства «Будівельник»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 43 020,11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч умов укладеного між сторонами Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.08.2001 № 460134, відповідачем не виконано своїх зобов'язань щодо своєчасної та в повному обсязі сплати передбачених договором платежів, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 37 527,42 грн. Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 221,03 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 837,02 грн. та 3% річних у розмірі 434,64 грн.

Відповідач позов визнає частково -на суму 18 383,77 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що в порушення умов договору позивачем безпідставно проведено нарахування спожитої теплової енергії з використанням п.п. 5.10, 5.3 Розділу 5 Договору (тобто при відсутності приладів обліку, опираючись на договірні навантаження з урахуванням середньодобового температурного перепаду). Саме це сприяло безпідставному, на думку відповідача, збільшенню суми нарахувань за спожиту теплову енергію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2011 у справі № 11/222 призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а також зупинено провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи.

До Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи № 11/222 без висновку експертизи, у зв'язку з нездійсненням відповідачем попередньої оплати вартості експертного дослідження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва провадження у справі № 11/222 поновлено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.08.2011 між Закритим акціонерним товариством «Енергогенеруюча компанія «Укр-Кан Пауер», яке в подальшому було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Екостандарт»(позивач по справі), та Дочірнім підприємством «Будівельник»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(відповідач) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від № 460134 (надалі -Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору енергопостачальна організація зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупцю товар - теплову енергію у вигляді гарячої води. Покупець, відповідно до п. 1.2. Договору, зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного договору.

За своєю правовою природою Договір є договором енергопостачання.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що облік спожитої теплової енергії виконується по приладах обліку. В разі відсутності приладів обліку кількість спожитої теплової енергії розраховується теплопостачальною організацією по максимальній витраті мережної води, що вказана в Договорі, та середньодобовому температурному перепаду (п. 5.3 Договору).

Облік поставленої теплової енергії виконується покупцем з 26 числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця. Звіт про прийняту теплову енергію подається в енергопостачальну організацію до 27 числа звітного місяця.

У відповідності до п. 5.10 Договору розрахунок поставленої теплової енергії виконується як при відсутності приладів обліку згідно п. 5.3. Договору: у випадку несвоєчасного надання звіту; за період ремонту приладів, якщо покупець завчасно попередив енергопостачальну організацію про необхідність такого ремонту; за період останньої перевірки, у випадку, коли непрацеспроможність приладів обліку або відсутність пломб виявлено представниками енергопостачальної організації.

Відповідно до п.п. 6.4, 6.5 Договору покупець щомісячно з 12 по 14 число отримує у енергопостачальної організації оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табулеграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць, з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць, і самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем своїх зобов'язань стосовно своєчасної та в повному обсязі сплати коштів за спожиту теплову енергію не виконано, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за період з 01.01.2011 по 01.07.2011 у розмірі 37 527,42 грн.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, судом відхиляються, оскільки належних доказів на підтвердження зазначених у ньому обставин відповідачем не надано.

Також суд відзначає, що обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

У п. 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 зазначено, що за приписами статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Суд не повинен перебирати на себе не притаманні йому функції експерта.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2011 у справі № 11/222 призначено судово-бухгалтерську експертизу для вирішення питання на яку суму документально підтверджується факт надання Публічним акціонерним товариством «Екостандарт»теплової енергії Дочірньому підприємству «Будівельник»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»за період з 01.01.2011 по 01.07.2011 згідно Договору № 460134 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.08.2001.

Матеріали справи № 11/222 експертною установою повернуті до суду без виконання експертизи, у зв'язку з неоплатною відповідачем вартості експертного дослідження. Згідно з п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/123 від 15.03.2007 у разі відмови чи ухиленні заінтересованої сторони від оплати витрат пов'язаних із проведенням судової експертизи господарський суд розглядає справи на підставі наявних доказів.

Відповідачем доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 37 527,42 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 221,03 грн., інфляційні втрати у розмірі 1837,02 грн. та 3% річних у розмірі 434,64 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 9.2 Договору в разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки, енергопостачальна організація нараховує пеню у розмірі 0,75% за кожний прострочений день, але не більше величини, яка встановлена законодавством України.

У відповідності до положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.ст.1,3 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 3 221,03 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 837,02 грн. та 3% річних у розмірі 434,64 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Будівельник»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04107, м. Київ, вул. Нагірна, 27, ідентифікаційний код 30308580) на користь Публічного акціонерного товариства «Екостандарт»(02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, ідентифікаційний код 21661022) 37 527 (тридцять сім тисяч п'ятсот двадцять сім) грн. 42 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, 1 837 (одну тисячу вісімсот тридцять сім) грн. 02 коп. інфляційної складової боргу, 434 (чотириста тридцять чотири) грн. 64 коп. 3 % річних, 3 221 (три тисячі двісті двадцять одну) грн. 03 коп. пені, а також 430 (чотириста тридцять) грн. 20 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.07.2012

Суддя Ю.М. Смирнова