Постанова

від 15.10.2008 по справі 39/788-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 15 жовтня 2008 р.                                                                                   

№ 39/788-07 

                Вищий господарський суд України

у складі колегії суддів:

Головуючого  -                                      Ткаченко

Н.Г.

Суддів

-                                                  

Катеринчук Л.Й.

Заріцької А.О.             

за участю представників: ВАТ

"Райффазен банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції

-Зайцевої К.Г.; гр. ОСОБА_1 -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Києві касаційну скаргу 

гр. ОСОБА_1

на 

постанову  Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 

22.05.2008 р. по справі № 39/788-07 за позовом гр. ОСОБА_1 до Відкритого

акціонерного товариства "Райффазен банк Аваль" в особі

Дніпропетровської обласної дирекції, Відкритого акціонерного товариства

"Царичанський консервний завод" 

про визнання дій неправомірними та визнання недійсним договору застави, -

                                  В С Т А Н

О В И В:

В листопаді 2007 р. позивач - гр.

ОСОБА_1 звернувся  до господарського суду

Дніпропетровської області  з позовом  до ВАТ 

"Райффазен банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної

дирекції  та ВАТ  "Царичанський консервний завод"   про 

визнання  неправомірними дій  щодо укладання договору застави №

012/08-02/503 від 31.08.2001 р. та визнання недійсним договору застави №

012/08-02/503 від 31.08.2001 р.

          Рішенням  господарського суду Дніпропетровської

області  від 25 січня 2008 р. по справі №

39/788-07 /суддя Ліпинський О.В./  позов

задоволено частково,  визнано  недійсним договір застави №012/08-02/503 від

31.08.2001р., укладений між АППБ "Аваль” і ВАТ  “Царичанський консервний завод”; стягнуто з

ВАТ  “Царичанський консервний завод” на

користь позивача стягнуто 85 грн. витрат по сплаті державного мита і 118 грн.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; повернуто

позивачу з державного бюджету 170,00 грн. зайво сплаченого державного

мита;  в решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 22 травня 

2008 р. по справі № 39/788-07  /

колегія суддів у складі : Євстигнеєв О.С., Лотоцька Л.О., Бахмат Р.М./ рішення

господарського суду Дніпропетровської області 

від 25.01.2008 р. скасовано, в позові відмовлено; стягнуто з позивача на

користь ВАТ  "Райффазен банк

Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції 42,50 грн. -витрат по

сплаті державного мита за перегляд рішення в апеляційному порядку.

В касаційній скарзі гр. ОСОБА_1

просить скасувати  постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від  22.05.2008 р.,   посилаючись на те, що вона прийнята з

порушенням норм процесуального та матеріального права, а рішення господарського

суду Дніпропетровської області  від

25.01.2008 р. залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу

ліквідатор  ВАТ  “Царичанський консервний завод” ОСОБА_3

просить залишити скаргу  без задоволення,

а оскаржувану апеляційну постанову - без змін, посилаючись на те, що висновки

суду відповідають вимогам чинного  

законодавства.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко

Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та

обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що

касаційна скарга підлягає  частковому

задоволенню  з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи,

31.08.2001 р. між АППБ 

"Аваль", правонаступником якого є ВАТ  “Райффайзен банк Аваль” і ВАТ

"Царичанський консервний завод" укладений договір застави №

012/08-02/503, відповідно до якого з метою забезпечення зобов'язань АТЗТ

"Аваль-Сервіс-Д” перед банком (договір кредитної лінії) ЗАТ „Царичанський

консервний завод” (відповідач-2) передав в заставу відповідачу-1 належне на

праві власності майно: столову з господарськими будівлями та спорудами, що

розташована у сел. Царичанка, вул. Кірова, 166А; гуртожиток з господарськими

будівлями та спорудами, що розташований у сел. Царичанка, вул. Кірова, 164;

консервний завод з господарськими будівлями та спорудами, що розташований у

сел. Царичанка, вул. Кірова, 168. Зазначений договір був нотаріально

посвідчений приватним нотаріусом Царичанського нотаріального округу

Дніпропетровської області та зареєстрований у реєстрі №2066.

Задовольняючи позов в частині

визнання недійсним договір застави №012/08-02/503 від 31.08.2001р.,

укладений між АППБ "Аваль” і ВАТ 

“Царичанський консервний завод”, господарський суд першої інстанції

виходив   з того,  що спірний договір щодо передачі у заставу

майна, укладений в порушення вимог ст.30 Закону України "Про власність",

без належного на те рішення власника цього майна,  а саме, а матеріалах справи відсутнє рішення

зборів акціонерів ВАТ  “Царичанський

консервний завод” та докази щодо повноважень директора товариства

Серебрянського  Ю.М. на право підпису

даної угоди від імені ВАТ  “Царичанський

консервний завод”.

Відмовляючи в задоволенні позову в

частині визнання  неправомірними дій  щодо укладання договору застави №

012/08-02/503 від 31.08.2001 р., господарський суд першої інстанції виходив   з того, 

що  ст.16 ЦК України  не передбачено такого способу захисту

цивільних прав та інтересів, як визнання неправомірними дій осіб, які не

являються органами державної влади, органу місцевого самоврядування.

Постанова апеляційної інстанції,

якою скасовано рішення  суду першої

інстанції та в задоволенні позову гр. ОСОБА_1 відмовлено, мотивовано тим, що

законодавством не передбачено право акціонера звертатись до суду за захистом

прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це

відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому

статутом акціонерного товариства, проте доказів уповноваження акціонера на

представництво інтересів акціонерного товариства позивачем не надані.

Отже, відмовляючи в задоволенні

позову, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач -гр.

ОСОБА_1  ототожнив власні права та

інтереси як акціонера з правами і інтересами самого акціонерного товариства, а

укладеним відповідачами договором застави 

від  31.08.2001 р.

№012/08-02/503  права і інтереси ОСОБА_1

як акціонера порушені не були.

       Але з такими висновками суду як першої

так апеляційної інстанції погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України

господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім  переконанням, що ґрунтується на всебічному,

повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх

сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного

законодавства  рішення суду  є законним тоді,  коли суд, виконавши всі вимоги процесуального

законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності

з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних

правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні

відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржуване рішення суду першої

інстанції та апеляційна постанова зазначеним вище вимогам не відповідають.

Як було зазначено вище, спірний

договір застави №012/08-02/503 від 31.08.2001р. був укладений між АППБ

"Аваль” і ВАТ  “Царичанський

консервний завод”.

Способи захисту цивільних прав визначені ст.16 ЦК України. До них

відносяться : 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення

дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5)

примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення

правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування

майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання

незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади

Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових

і службових осіб.

Задовольняючи позов про недійсним

договору застави №012/08-02/503 від 31.08.2001 р., який  укладений між АППБ "Аваль"  і ВАТ 

“Царичанський консервний завод”, та визнання неправомірними дій, у

зв'язку із укладанням спірного договору, господарським судом першої інстанції

не було досліджено питання стосовного того, чи відповідає зазначений в позові

спосіб захисту порушеного права, вимогам ст.16 ЦК України.

Крім того, господарськими судами

попередніх інстанцій не було досліджено належним чином обставини справи,  а саме, чи були порушені права позивача у

зв'язку із укладанням договору застави №012/08-02/503 від 31.08.2001 р. між

АППБ "Аваль” і ВАТ  “Царичанський

консервний завод”  та  чи не відноситься даний спір до категорії  корпоративних спорів, згідно з ст.12 ГПК

України, не було перевірено чи є акціонер ОСОБА_1 належним представником

ВАТ  “Царичанський консервний завод”,

відповідно до вимог Закону України "Про господарське товариство".

      До того ж, як було встановлено судом,

ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2004 р.

порушено провадження по справі №Б29/212/04 про банкрутство ВАТ  “Царичанський консервний завод”.

       Господарські суди першої та апеляційної

інстанції на вищезазначені обставини уваги не звернули та не дали їм ніякої

оцінки, та розглянули справу без врахування вимог Закону  України “Про відновлення платоспроможності

боржника або  визнання його банкрутом”.

За таких обставин, рішення

господарського суду Дніпропетровської області 

від 25.01.2008 р. та постанову 

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від  22.05.2008 р. 

не можна визнати як такі, що відповідають  фактичним обставинам справи і вимогам закону

і вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до

суду першої інстанції.

 При новому розгляді справи суду слід врахувати

вище викладене, більш повно та  всебічно

перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі

доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та

вимог закону постановити законне та обґрунтоване  рішення.

Керуючись ст.ст.1115,

1117-  11112 ГПК

України, Вищий господарський суд України ,-

                                   П О С Т А

Н О В И В :

Касаційну скаргу гр. ОСОБА_1

задовольнити частково.

Рішення господарського суду

Дніпропетровської області  від             25.01.2008 р.  постанову 

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від  22.05.2008 р. по справі № 39/788-07  скасувати.

Справу № 39/788-07   направити на новий розгляд до господарського

суду  Дніпропетровської області.

         Головуючий -                                                         Ткаченко Н.Г.  

         Судді -                                                                    

Катеринчук Л.Й.  

                                                  Заріцька

А.О.