Постанова

від 09.07.2012 по справі 35/195

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2012 р. Справа № 35/195

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіПрокопанич Г.К., суддівАкулової Н.В., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультра" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 04.04.2012 р. (головуючий суддя: Бойко І.А., судді: Зубченко І.В., Татенко В.М.) на рішенняГосподарського суду Донецької області від 28.02.2012 р. (суддя Сич Ю.В.) у справі№ 35/195 Господарського суду Донецької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Уником-Буд" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ультра", треті особи: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Автостройсервіс-2007", 2. Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського, простягнення заборгованості в сумі 237.237,60 грн., 3% річних у розмірі 4.161,38грн., інфляційних витрат у розмірі 30.366,41 грн., пені у розмірі 26.368,38 грн., витрати на послуги адвоката 30.165,00 грн.,

за участю представників позивачаЗінченко О.В., відповідачане з'явились, третіх осібне з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2009 р. задоволено касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультра" та скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.02.2009 р. та рішення господарського суду Донецького області від 24.12.2008 р. у справі № 35/195, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 28.02.2012 р. у справі №35/195, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2012р., позов про стягнення заборгованості у сумі 237.237,60 грн., 3% річних у розмірі 4.161,38грн., інфляційних втрат у розмірі 30.366,41грн., пені у розмірі 26.368,38 грн., витрат на послуги адвоката у розмірі 30.165,00коп. задоволено частково:

стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультра" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Уником-Буд" 237.237,60 грн. заборгованості, 3 % річних у розмірі 4.161,38 грн., 30.321,48 грн. -інфляційних втрат, пені в сумі 26.368,38 грн. та витрати на послуги адвоката у розмірі 25.000,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема не застосовано частину 1 статті 875 Цивільного кодексу України.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивач, на думку скаржника, намагається незаконно стягнути з відповідача кошти за роботи, які фактично були виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Автостройсервіс-2007" (третьою особою-1). Заявник касаційної скарги зазначає, що позивачем не було здійснено жодних дій щодо узгодження з відповідачем кошторисної документації, та вважає, що колегією суддів апеляційної інстанції безпідставно залишено без задоволення клопотання відповідача про проведення у справі повторної експертизи.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 09.07.2012 р. № 03.07-05/502 для розгляду справи № 20/17-3998-2011 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді - Прокопанич Г.К., суддів Акулової Н.В., Євсікова О.О. (доповідач).

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача та третіх осіб не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників відповідача та третіх осіб.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 11.11.1998 р. № 02-5/424 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необгрунтованим та таким, що суперечити іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності.

Клопотання відповідача про призначення нової судово-економічної експертизи колегія суддів апеляційної інстанції залишила без задоволення, оскільки судова економічна експертиза у справі вже проводилася, в підтвердження чого до матеріалів справи долучено висновок судової економічної експертизи № 2084/24/6381/25 від 29.11.2011 р.

Як вбачається з прийнятих у справі судових рішень висновок експерта не викликав у судів сумніву щодо його правильності, не визнавався необгрунтованим та таким, що суперечить іншим матеріалам справи. Крім того, місцевим господарським судом було викликано в судове засідання 28.02.2012 р. експерта Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Доброхотова А.В., який надав усні пояснення, якими підтвердив повноту, обгрунтованість та правильність висновку судово-економічної експертизи № 2084/24/6381/25 від 25.11.2011 р.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Уником-Буд" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ультра" (замовник) 01.10.2007 р. був укладений договір підряду №16/07 (далі за текстом -договір), згідно з п. 1.1 якого підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати загальнобудівельні та оздоблювальні роботи в будівлі прибудови до учбового корпусу №3 Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського (далі -ДонНУЕіТ), розташованому по пр. Театральному, 28, у Ворошиловському районі міста Донецька (далі -об'єкт), а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик, передати в повному обсязі документацію, необхідну для виконання робіт, прийняти кінцеві роботи та оплатити їх.

В п. 8.1 договору визначено, що замовник здійснює прийомку робіт за фактом виконаних робіт. Підрядник надає замовнику два примірники акта приймання виконаних підрядних робіт. Протягом трьох днів замовник зобов'язаний підписати надані акти приймання виконаних підрядних робіт або в той же строк направити підряднику акт з переліком необхідних доробок. У випадку невиконання або прострочення виконання цього зобов'язання замовником роботи вважаються прийнятими.

Відповідно до п.10.1. Договору розрахунок за фактично виконані роботи замовник зобов'язаний здійснити протягом десяти банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частина 2 вищезазначеної статті передбачає, що договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Доводи скаржника щодо самостійного визначення позивачем вартості робіт та матеріалів, а також доводи скаржника про те, що судами попередніх інстанцій не досліджено того факту, що роботи вказані в акті № 2 фактично були виконані третьою особою-1, колегія суддів відхиляє, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що акт виконаних робіт за грудень №1 від 28.12.2007 р. був підписаний обома сторонами та завірений відповідними печатками. Щодо акта приймання виконаних підрядних робіт № 2 від 31.01.2008 р., який підписаний в односторонньому порядку підрядником, судами встановлено, що замовник відмовився підписувати вказаний документ.

До матеріалів справи долучено листи, надіслані позивачем на адресу відповідача №136 від 20.08.2008 р. та №139 від 26.08.2008 р., в яких позивач повторно повідомляє відповідача про закінчення підрядних робіт до 31.01.2008 р. та просить відповідача прийняти виконані роботи та підписати акт №2 від 31.01.2008 р. виконаних підрядних робіт за січень 2008 р. та здійснити з позивачем повний розрахунок.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що акт прийомки виконаних підрядних робіт № 2 за січень 2008 р. від 31.01.2008 р. підписаний обома сторонами Договору та завірений відповідними печатками (а.с. 55-61, т. 2). Акт складено відповідно до типової форми №КБ-2В з визначенням підрядника, замовника, адреси об'єкту, номеру та дати Договору, на підставі якого виконувались роботи та періоду, на протязі якого вони фактично виконані.

Крім того, висновком судової економічної експертизи №2084/24/6381/25 від 29.11.2011 р., зробленим в результаті проведених досліджень наданих документів, експертом документально-обґрунтовано підтверджується сума заборгованості у розмірі 237.237,60 грн., яка заявлена ТОВ "Уником-Буд" до стягнення з ТОВ "Ультра" за актом № 2 приймання виконаних підрядних робіт за січень 2008 р.

Відповідно до вищевказаного висновку, наданого експертом на підставі дослідження первинних бухгалтерських та податкових документів, облікових регістрів ТОВ "Уником-Буд", значиться: 1) виконання підрядних робіт для ТОВ "Ультра" в спірному періоді за січень 2008 р. на загальну суму 237.237,60 грн.; 2) виконання підрядних робіт для ТОВ "Ультра" за актом № 2 приймання виконаних підрядних робіт за січень 2008 р.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки. В частині 2 вказаної статті встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи те, що в акті приймання виконаних робіт за січень 2008 р. сторони позначили дату підписання -31.01.2008 р., суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що кінцевий термін оплати виконаних робіт припадає на 14.02.2008 р.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів повної оплати виконаних робіт в обумовлений договором строк, судова колегія визнає вірним висновок судів першої та апеляційної інстанції щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 237.237,60 грн.

Відповідно до п. 11.2 договору у випадку прострочення платежу за цим договором замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 26.368,38 грн. за період з 15.02.2008 р. по 14.08.2008р. та 3% річних у розмірі 4.161,38 грн.

Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції місцевим господарським судом здійснений з урахуванням листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", відповідно до яких розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості та обґрунтовано задоволено вимоги щодо стягнення інфляційних втрат частково та стягнуто з відповідача інфляційні втрати в розмірі 30.321,48 грн.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судами попередніх інстанцій вірно визначено, що, з урахуванням приписів ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, витрати на оплату послуг адвоката підлягають стягненню за умови, якщо надання таких послуг підтверджено документально та правомірно стягнуто з відповідача 25.000,00 грн.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до необхідності перевірки чи переоцінки доказів та додаткового встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 112 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультра" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2012 р. та рішення Господарського суду Донецької області від 28.02.2012 р. у справі №35/195 -без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіН.В. Акулова О.О. Євсіков