ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601 м.Київ, вул. К. Каменєва, 8, корп. 1 У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
14 червня 2012 року №2а-8024/12/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пісоцька О.В., перевіривши матеріали
за позовною заявою ОСОБА_1 доКиївської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Богдан» провизнання недійсними рішення, договору та державного акту, ВСТАНОВИЛА:
Вказана позовна заява ОСОБА_1 та додані матеріали обліковуються Окружним адміністративним судом міста Києва за №2а-8024/12/2670 і передані на розгляд судді 14 червня 2012 року .
ОСОБА_1 (далі -ОСОБА_1, позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі -відповідач-1), товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Богдан»(далі -ТОВ «Автомобільна група «Богдан», відповідач-2), в якому просить:
- визнати недійсним рішення Київської міської ради від 24 грудня 2009 року №956/3025 про передачу земельної ділянки та продаж цієї земельної ділянки ТОВ «Автомобільна група «Богдан»для обслуговування павільйону на АДРЕСА_1,
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 31 березня 2010 року №153,
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 30 квітня 2012 року №153.
Дослідження даного позову, доданих матеріалів та вимог чинного процесуального законодавства вказує на наявність наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Так, в обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що 24 грудня 2009 року Київською міською радою прийнято рішення №956/3025 про передачу земельної ділянки та продаж цієї земельної ділянки ТОВ «Автомобільна група «Богдан»для обслуговування павільйону по АДРЕСА_1. Дане рішення позивач вважає таким, що суперечить чинному законодавству та порушує її особисті права.
Позивач, обґрунтовуючи вимоги, вказує на те, що у зв'язку з будівництвом на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 у зазначеному будинку, 03 квітня 2012 направлено письмовий запит до Київської міської ради з метою отримання копії рішення відповідача-1 від 24 грудня 2009 року №956/3025, яке 12 квітня 2012 року нею одержано з листом Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №03-85/9342.
Разом з тим, позивач звертає вище вказані вимоги, зокрема, до ТОВ «Автомобільна група «Богдан».
Водночас, частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення (частина 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі - на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено юрисдикцію адміністративних судів, яка поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Однією з ознак публічно-правових спорів є участь в них суб'єкта владних повноважень.
Суб'єктом владних повноважень, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
При цьому основними формами реалізації вказаними органами своїх функцій є прийняття ними нормативно-правових актів (законів, указів, постанов, розпоряджень, наказів тощо), а посадовими особами -здійснення організаційно-розпорядчих дій.
Разом з тим, ТОВ «Автомобільна група «Богдан»є юридичною особою, яка на власний ризик на підставі статуту здійснює підприємницьку діяльність. ТОВ «Автомобільна група «Богдан»не є суб'єктом владних повноважень, не має владних управлінських функцій у тому розумінні, в якому ці терміни вжито у Кодексі адміністративного судочинства України, а також - делегованих законом повноважень у публічно-правових правовідносинах.
Отже, ОСОБА_1. некоректно визначено склад відповідачів за її позовними вимогами.
Крім того, згідно з частиною 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року №1618-IV, з урахуванням змін на час виникнення спірних правовідносин, справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових , земельних , сімейних, трудових відносин розглядаються судами в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 (із змінами, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року N2) «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства , крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.
Враховуючи зазначене, є наявним висновок, що вимога позивача про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 31 березня 2010 року №153 має вирішуватись за правилами, встановленими Господарським або Цивільним процесуальними кодексами України, оскільки спірні правовідносини виникли в межах приватноправових земельних відносин та не пов'язані з реалізацією відповідачами управлінських функцій .
Вказане свідчить про невідповідність позову ОСОБА_1 вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса (номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі) (пункту 3), та зміст позовних вимог згідно з частинами 4 та 5 статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох позивачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Встановлені вище недоліки заявленого позову підлягають усуненню.
Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у статті 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Отже, зазначені вище недоліки є підставою для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху з наданням десятиденного строку з дня отримання копії даної ухвали суду для їх усунення шляхом подання до відділу документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва приведену у відповідність статтям 105 та 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву (з копіями у необхідній кількості) в частині зазначення складу відповідачів за даною заявою, позовних вимог та викладу обставин, якими особа обґрунтовує свої вимоги.
Керуючись статями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України суддя Окружного адміністративного суду міста Києва
УХВАЛИЛА:
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Богдан»про визнання недійсними рішення, договору та державного акту.
Попередити ОСОБА_1 про наслідки недотримання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію даної ухвали суду направити на адресу ОСОБА_1.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) О.В. Пісоцька
З оригіналом згідно
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2012 |
Оприлюднено | 17.08.2012 |
Номер документу | 25173352 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Пісоцька О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні