Постанова

від 23.11.2012 по справі 2а-8024/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601 м.Київ, вул. К.Каменєва, 8, корп. 1 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

23 листопада 2012 року Справа №2а-8024/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді: Пісоцької О.В.,

розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у порядку письмового провадження справу

за позовною заявою ОСОБА_1 доКиївської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Богдан» та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), - провизнання недійсним рішення, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі -ОСОБА_1, позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі -відповідач), в якому просить визнати недійсним рішення відповідача від 24 грудня 2009 року №956/3025 про передачу земельної ділянки та продаж цієї земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Богдан»для обслуговування павільйону на АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 27 серпня 2012 року, зокрема, залучено до участі у справі №2а-8024/12/2670 товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Богдан»(далі - ТОВ «АГ «Богдан», третя особа-1) та Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - ГУ земельних ресурсів, третя особа-2) як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки чинне на момент прийняття останнього законодавство не передбачало державної реєстрації права власності на тимчасові споруди. Звертає увагу суду на те, що павільйон третьої особи-1 знаходиться на прибудинковій території будинку №19 по вул. Інститутській у м. Києві, а тому передача в оренду та подальший продаж земельної ділянки для обслуговування павільйону є незаконним.

У судовому засіданні ОСОБА_1 просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Київська міська рада у судове засідання прибуття повноважного представника не забезпечила, з заявою про визнання даного позову або з письмовими запереченнями стосовно задоволення заявлених вимог не зверталась.

ТОВ «АГ «Богдан»проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що третя особа-1 є власником нежилої будівлі за адресою: АДРЕСА_1. Вказує на те, що земельна ділянка, на якій розташоване нерухоме майно ТОВ «АГ «Богдан»належить територіальній громаді міста Києва та не було надано у власність чи користування іншим особам, а тому рішення Київської міської ради від 24 грудня 2009 року №956/3025 є повністю правомірним. Крім того, звертає увагу суду на те, що позивач стала власником квартири по АДРЕСА_1 лише 31 жовтня 2011 року, а тому рішення відповідача не могло порушувати її права, і відповідні обставини мали з'ясовуватись ОСОБА_1 перед придбанням відповідного нерухомого майна.

ГУ земельних ресурсів у письмовому запереченні повідомила, що виділення земельної ділянки, площею 0,0083га, для обслуговування павільйону на АДРЕСА_1 погоджено у встановленому законом порядку з усіма уповноваженими органами, а тому рішення Київської міської ради від 24 грудня 2009 року №956/3025 є законним.

Ухвалою суду від 05 листопада 2012 року (протокольною) розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника третьої особи, судом встановлено наступне.

06 грудня 2006 року рішенням Господарським судом міста Києва у справі №30/519 визнано за ТОВ «АГ «Богдан» право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 44,9кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Вказане рішення набрало законної сили 27 грудня 2006 року.

15 серпня 2008 року комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»видано реєстраційне посвідчення №009412, згідно з яким нежитлова будівля, загальною площею 44,9кв.м, розташована в м. Києві по вул. Інститутській, 19 зареєстрована за третьою особою-1 на праві власності на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 06 грудня 2006 року та внесена в реєстрову книгу №41П-10 за реєстровим №3755-П.

24 грудня 2009 року Київською міською радою прийнято рішення «Про передачу земельної ділянки та продаж цієї земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Богдан»для обслуговуванням павільйону на АДРЕСА_1»№956/3025 (далі -рішення №956/3025), згідно з пунктом 5 якого вирішено продати ТОВ «АГ «Богдан»земельну ділянку, площею 0,0083га, для обслуговування павільйону на АДРЕСА_1.

12 березня 2010 року на виконання вимог рішення №956/3025 між відповідачем та третьою особою-1 укладено договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 строком на один рік.

Згідно з пунктом 7 рішення від 24 грудня 2009 року №956/3025 договір купівлі-продажу земельної ділянки необхідно було укласти в двотижневий термін, після укладення договору оренди земельної ділянки.

31 березня 2010 року між Київською міської радою та ТОВ «АГ «Богдан»укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 за договором дарування від 21 жовтня 2011 року.

ОСОБА_1, вважаючи, що рішення від 24 грудня 2009 року №956/3025 порушує її права, звернулась до суду з даним позовом.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення щодо їх задоволення, оцінивши, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору в межах заявлених вимог, суд дійшов наступних висновків.

Правове регулювання суспільних відносин з приводу володіння, користування і розпорядження землею здійснюється Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року №2768-III в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про столицю України -місто-герой Київ»від 15 січня 1999 року №401-XIV у місті Києві діють представницькі органи місцевого самоврядування - Київська міська рада, районні в місті ради, які є юридичними особами.

Отже, до повноважень Київської міської ради належить, зокрема, передача земельних ділянок комунальної власності у власність або користування фізичним та юридичним особам.

Відповідно до частини 1 статті 120 Земельного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Частина 2 статті 124 Земельного кодексу України визначає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу.

Згідно абзацу 1 частини 2 статті 134 Земельного кодексу не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Судом встановлено, що нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення, площею 44,9кв.м, по вул. Інститутській в м. Києві, належить на праві власності ТОВ «АГ «Богдан»згідно з рішенням Господарського суду м. Києва від 06 грудня 2006 року у справі №30/519 та реєстраційним посвідченням БТІ від 15 серпня 2008 року №3755, а тому земельні торги відповідно до частини 2 статті 134 Земельного кодексу України не проводились.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вказана земельна ділянка не була на час видання оскаржуваного рішення прибудинковою територією будинку по АДРЕСА_1.

Частиною 3 статті 3 статті 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.

Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розробку проекту відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).

Погоджений проект відведення земельної ділянки після одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи у випадках, передбачених законом, подається разом з клопотанням про надання земельної ділянки до відповідної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, які розглядають його в місячний строк і в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом її відведення здійснюється:

- затвердження проекту відведення земельної ділянки;

- вилучення (викуп) земельних ділянок у землекористувачів (землевласників) із затвердженням умов вилучення (викупу) земельних ділянок (у разі необхідності);

- надання земельної ділянки особі у користування з визначенням категорії земель та її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, встановлення обґрунтованих граничних термінів забудови земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, відведення земельної ділянки по вул. Інститутській, 19 в м. Києві здійснювалось із земель комунальної власності, які не були передані у власність чи користування іншій особі, що підтверджується довідкою КО «Центр містобудування та архітектури»від 30 жовтня 2008 року №03-3163. Крім того, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Інститутській, 19 в м. Києві погоджений у відповідності до частини 6 статті 123 Земельного кодексу України з Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (висновок №08-2902-В від 19 листопада 2008 року), Державною службою з питань національної культурної спадщини (висновок від 05 грудня 2008 року №1910), Управлінням охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (лист №27 квітня 2009 року №071/04-4-22/2225), Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (висновок №05-4679 від 12 червня 2009 року).

З огляду на викладене, Київська міська рада мала всі правові підстави для прийняття рішення №956/3025.

Крім того, відповідно до статті 128 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Орган державної влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, здійснюється відповідно до порядку, визначеного частиною першою цієї статті.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.

Отже, укладений між Київською міською радою та третьою особою-1 договір купівлі-продажу земельної ділянки від 31 березня 2010 року на виконання рішення №956/3025 також відповідає вимогам земельного законодавства.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Доказів, які б підтверджували правомірність позиції позивача та визначали обґрунтованість її позовних вимог, остання суду не надала.

Таким чином, враховуючи положення статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог ОСОБА_1 та про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 86, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) О.В. Пісоцька

З оригіналом згідно.