Ухвала

від 06.06.2012 по справі 2-23/515-2009

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 червня 2012 р. № 2-23/515-2009

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Кота О.В., суддів:Бакуліної С.В., Заріцької А.О., Малетича М.М., Панової І.Ю., розглянувши заяву Дочірнього підприємства "Інвестиційно-будівельна група "Курортбудінвест" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 03.08.2011 у справі№ 2-23/515-2009 за позовомПриватного підприємства "Арстін" доДочірнього підприємства "Інвестиційно-будівельна група "Курортбудінвест" простягнення 1014456, 20 грн. за зустрічним позовомДочірнього підприємства "Інвестиційно-будівельна група "Курортбудінвест" доПриватного підприємства "Арстін" провизнання додаткових угод недійсними та стягнення 498101, 20 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.03.2011 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Інвестиційно-будівельна група "Курортбудінвест" на користь Приватного підприємства "Арстін" 727406,20 грн. основного боргу, 191666,54 грн. індексу інфляції, 48006,52 грн. 3% річних, 15141,77 грн. витрат на проведення судової експертизи. У частині стягнення 287050,00 грн. основного боргу, 87321,07 грн. інфляційних втрат та 18944,41 грн. 3% річних відмовлено. У задоволенні зустрічного позову Дочірнього підприємства "Інвестиційно-будівельна група "Курортбудінвест" відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.04.2011 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.03.2011 у справі

№ 2-23/515-2009 скасоване у частині стягнення з Дочірнього підприємства "Інвестиційно-будівельна група "Курортбудінвест" на користь Приватного підприємства "Арстін" 727406,20 грн. основного боргу, 191666,54 грн. індексу інфляції, 48006,52 грн. 3% річних,

15141,77 грн. витрат на проведення судової експертизи та у частині відмові у задоволенні зустрічного позову. Прийнято нове рішення. У задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов Дочірнього підприємства "Інвестиційно-будівельна група "Курортбудінвест" задоволено. Визнано недійсними додаткові угоди від 16.05.2008 № 1, від 16.05.2008 № 2, від 11.06.2008 № 3, від 26.06.2008 № 4, від 23.06.2008 № 5 та від 05.08.2008 № 6 до договору генпідряду від 26.03.2008 № 57. Стягнуто з Приватного підприємства "Арстін" на користь Дочірнього підприємства "Інвестіційно-будівельна група "Курортбудінвест" безпідставно отримані грошові кошти у сумі 498101,20 грн.,

15141,77 грн. витрат на проведення судової експертизи.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2011 у справі

№ 2-23/515-2009 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.04.2011 скасовано, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.03.2011 залишено без змін.

Дочірнє підприємство "Інвестиційно-будівельна група "Курортбудінвест" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 03.08.2011 у справі № 2-23/515-2009, в якій просить зазначену постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України норм матеріального права, а саме статей 92, 877 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як доказ неоднакового застосування зазначених норм матеріального права заявником додано постанови Вищого господарського суду України від 26.07.2011 у справі № 17/93-53/375(9/008-09), від 02.03.2011 у справі № 11/12-10-147, від 16.02.2011 у справі № 17/359.

Одночасно Дочірнє підприємство "Інвестиційно-будівельна група "Курортбудінвест" заявляє клопотання про поновлення строку на звернення із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 03.08.2011 у справі

№ 2-23/515-2009, мотивуючи його тим, що станом на час подання заяви повний текст постанови підприємством не отримано, а тому можливість ознайомитись з мотивувальною частиною постанови та підготувати заяву про її перегляд виникла лише після надходження повного тексу постанови до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується, що зазначені в клопотанні причини пропуску процесуального строку є поважними у розумінні статті 53 ГПК України, тому строк на звернення із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 03.08.2011 у справі № 2-23/515-2009 підлягає відновленню.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови від 03.08.2011 у справі

№ 2-23/515-2009, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення частково позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором генерального підряду, оскільки судом встановлено, що з урахуванням проведеної судової експертизи підтверджується факт наявності заборгованості відповідача. Стосовно відмови в задоволенні зустрічного позову щодо визнання додаткових угод недійсними місцевим господарським судом було встановлено, що правлінням дочірнього підприємства "Інвестиційно-будівельна група "Курортбудінвест" затверджено договір генепідряду та уповноважено директора

Попова С.П. його підписати. При цьому, судом касаційної інстанції враховано, що згідно з пунктом 40 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" у разі, якщо в установчих документах товариства право виконавчого органу товариства на укладення договору не обмежено, факт незатвердження договору після укладення не зумовлює його недійсності.

Водночас у постанові від 26.07.2011 у справі № 17/93-53/375(9/008-09), на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій у частині задоволення позовних вимог про розірвання договору підряду, а також з висновком судів щодо відмови у задоволенні вимог про визнання недійсною додаткової угоди, оскільки судами встановлено, що суду не надано будь-яких належних чи допустимих доказів у підтвердження недійсності зазначеного правочину в розумінні частини третьої статті 203, частини першої статті 215 Цивільного кодексу України. Стосовно відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог у частині стягнення збитків суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій щодо ненадання товариством достатніх, достовірних та належних доказів завдання шкоди у вигляді збитків у заявленій сумі, причинного зв'язку між діями позивача за первісним позовом та негативними наслідками, які настали для відповідача.

У постанові від 02.03.2011 у справі № 11/12-10-147, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору генерального підряду, з огляду на встановлення того судами, що сторонами договору не погоджено його істотну умову, передбачену статтею 877 Цивільного кодексу України, оскільки не визначено склад та зміст проектно-кошторисної документації. Судами враховано, що указані обставини згідно з вимогами частини восьмої статті 181 Господарського кодексу України свідчать про те, що спірний договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся.

У постанові від 16.02.2011 у справі № 17/359, на яку також посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо часткового задоволення позовних вимог у частині стягнення оплати виконаних робіт, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що у даному випадку позивач не дотримався встановленого порядку попереднього погодження вартості та обсягу виконаних ним додаткових робіт, тобто фактично виконав роботи, які не були передбачені умовами договору та затвердженою проектно-кошторисною документацією. А тому судом касаційної інстанції враховано, що факт надсилання позивачем актів виконаних робіт у даному випадку не викликає у відповідача обов'язку щодо оплати виконаних робіт саме в обсязі, указаному в цих актах.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, у залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

У зв'язку з цим відсутні передбачені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи № 2-23/515-2009 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 -111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Дочірньому підприємству "Інвестиційно-будівельна група "Курортбудінвест" у допуску справи № 2-23/515-2009 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяО.В. Кот Судді: С.В. Бакуліна А.О. Заріцька М.М.Малетич І.Ю. Панова

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)