Постанова

від 23.10.2008 по справі 8/8пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний

господарський суд

Постанова

Іменем України

22.10.2008

р.                                                                         

справа №8/8пд

Донецький

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Запорощенка  М.Д.

суддів

Волкова

Р.В. , Старовойтової  Г.Я.

за

участю представників сторін:

від

позивача:

ОСОБА_1.,

дов. №77 від 17.09.08р.,

від

відповідача 1 : від

відповідача 2:

ОСОБА_2,

дов № 14/01/08 від 14.01.08р.,  не

з"явився

розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Регіонального

відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м.Донецьк

на

рішення  господарського суду

 Донецької області

від

14.01.2008

року

по

справі

№8/8пд

(Мєзєнцев Є.І.)

за

позовом

Регіонального

відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м.Донецьк

до

1.

Відкритого акціонерного товариства "Скіф" м.Макіївка 2.

Суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи                          ОСОБА_3 м.Макіївка

про

визнання

недійсним договору купівлі - продажу від 21.07.2006р. № 1977, яким відчужено

корпус № 9 з невід'ємною частиною майна ВАТ "Скіф", розташований в

м. Макіївці по вул. Тайожній (Тайговій)

В С Т А Н О В И В:

Рішенням

господарського суду Донецької області від 14.01.2008р. у справі №8/8пд

відмовлено у задоволенні позову регіонального відділення Фонду державного майна

України в Донецькій області до відкритого акціонерного товариства „Скіф” та до

суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3про визнання

недійсним договору купівлі-продажу від 21.07.06 року № 1977, яким відчужено

корпус № 9 з невід'ємною частиною майна ВАТ „Скіф”, розташований в місті

Макіївці по вулиці Тайожній (Тайговій).

Рішення

суду мотивоване тим , що  корпоративні

права держави в особі Фонду не передбачають прав на оспорювання правочинів,

вчинених Заводом, тому оспорюваним Договором не могли бути порушені законні

права або інтереси Фонду. За висновками суду, всупереч вимогам статей 43 та 33

ГПК України позивачем не доведено наявності у нього будь-якого речового права

відносно предмету Договору (Приміщення) а також не доведено наявності

відповідного охоронюваного законом інтересу, який може бути самостійним

об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Позивач,

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, не

погоджуючись з рішенням Господарського суду Донецької області від 14.01.2008р.

у справі №8/8пд звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного

господарського суду, оскільки вважає, що судом невірно застосовані норми

матеріального права.                  

Вважає,

що  висновки суду про те, що   позивачем не доведено наявності у нього

будь-якого речового права відносно предмету договору є необґрунтованими. При

цьому , скаржник посилається на положення ст. 155, 215 Цивільного кодексу

України,  а також на те, що державна

частка у статутному фонді ВАТ «Скіф»складає 66,59% .

Скаржник

у поясненнях  від 16.04.08р. зазначив ,

що при продажу спірного майна були порушені ст. 11 Закону України «Про  управління об'єктами державної власності «,

ст. 140 Державної програми приватизації та процедура оцінки  майна . Вважає , що спірний договір

купівлі-продажу  від 21.07.06р. може бути

визнаний судом  недійсним згідно  зі ст.ст.203,215 Цивільного кодексу України.

Відповідач,

Відкрите акціонерне товариство «Скіф»м.Макіївка, у відзиві № 54/03/08 від

18.03.08р. на апеляційну скаргу та представник відповідача в судовому засіданні

, заперечує проти апеляційної скарги позивача, вважає рішення першої інстанції

обгрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню. Вважає , що Договір

купівлі-продажу корпусу № 9 з невід'ємною частиною майна укладений   відповідно до норм матеріального  права , зобов'язання за договором сторонами

виконані  в повному обсязі.

Відповідач

, суб'єкт  підприємницької

діяльності-фізична особа ОСОБА_3 м.Макіївка, 

відзиву на апеляційну скаргу не надав . Представник відповідача в судове

засідання не з'явився , поважних причин нез'явлення суду не повідомлено . Про

час та місце розгляду апеляційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Ухвалою  Донецького апеляційного господарського

суду  від 14.05.08р. провадження по

справі № 8/8пд  було зупинено , по справі

призначено товарознавчу експертизу, провадження якої було доручено Донецькому

науково - дослідному інституту судових експертиз .

Ухвалою

Донецького апеляційного господарського суду від 13.10.08р., в зв'язку з

надходженням до суду  висновку  Донецького науково - дослідного інституту

судових експертиз та справи , поновлено апеляційне провадження за апеляційною

скаргою Регіонального  відділення Фонду

державного майна України по Донецькій області 

на рішення Господарського суду Донецької області від  14.01.08р.  

по справі № 8/8пд.

Зважаючи

на нез'явлення в судове засідання представників відповідача 2 , достатність

наданих сторонами доказів та керуючись ст. 75 Господарського процесуального

кодексу України -справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно

зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний

господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє

законність і обґрунтованість рішення 

місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши

матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, що були присутні в

судовому засіданні,  судова колегія

встановила наступне.

Відповідно

до  розділів 1 та 4 Статуту , відповідач

1 є господарським товариством у формі відкритого акціонерного товариства.

Згідно

ухвали господарського суду Донецької області від 24.07.01 року у справі №

18/137Б порушено справу про банкрутство Відкритого акціонерного товариства

«Скіф»м.Макіївка , 24.12.01 року введено, а 08.08.06 року продовжено процедуру

санації.

Пунктом

4.3 плану санації Товариства встановлено додаткові умови продажу Приміщення

-створення нових робочих місць, при необхідності облицювання фасаду та

облаштування прилеглої території.

Відповідно

до «Порядку продажу активів у рахунок погашення податкового  боргу боржника в процедурах банкрутства»,

затвердженого Наказом Міністерства економіки України від 07.06.01р. № 123 та

рішення комітету  кредиторів від

21.12.04р., яким передбачений прискорений порядок реалізації на умовах

приймання заявок на участь  у торгах на

протязі 10-ти днів з моменту публікації оголошення, Відкритим акціонерним

товариством «Скіф»м.Макіївка був виставлений на реалізацію корпус № 9 з

невід'ємною частиною майна  зі стартовою

ціною -150826,62грн. .

Організатором

торгів , ДГУУ «Агентство з питань банкрутства», було  опубліковано оголошення у газеті «Голос

України»№ 119 від 01.07.06р. , у відповідності до якого  торги були назначені на 11.07.06р.

За

рішенням біржі «Меркурій»та організаторів аукціону ДГУУ «Агентство з питань

банкрутства», аукціон визнаний таким , що не відбувся  в зв'язку з тим , що на момент проведення

аукціону по реалізації корпусу № 9  з

додержанням   всіх встановлених вимог

була подана тільки одна заява на участь в аукціоні .

21.07.06р.

між Відкритим акціонерним товариством «Скіф»м.Макіївка та ОСОБА_3. був

укладений договір  купівлі-продажу

корпусу №9 з невід'ємною частиною майна ВАТ «Скіф», розташованого у м. Макіївка

, вул. Тайожна (Тайгова), загальною площею 3445,20кв.м.(а.с. 15).

Договір

посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 внесений до реєстру нотаріуса під

номером 1977.

Відповідно

до розділів 1-2 Договору, Продавець зобов'язався передати у власність Покупця

Приміщення, а Покупець зобов'язався прийняти Приміщення та сплатити за них

грошову суму 180'991,94 грн.

Факти

здійснення оплати за Договором та передачі Приміщення підтверджено поясненнями

сторін Договору та не спростовано в загальному порядку.

Перевіривши

повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх

юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників

сторін , що були присутні в судовому засіданні , колегія суддів Донецького

апеляційного господарського суду дійшла висновку про не обґрунтованість

апеляційної скарги, та  відповідність

оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких

підстав.

Відповідно

до положень ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину

є  недодержання  в 

момент вчинення  правочину  стороною 

(сторонами) вимог,  які

встановлені частинами першою - третьою, 

п'ятою та  шостою  статті 

203  цього Кодексу.

Недійсним

є правочин,  якщо його  недійсність 

встановлена законом   (нікчемний  правочин). 

У  цьому  разі 

визнання  такого правочину

недійсним судом не вимагається.

Якщо  недійсність 

правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша

заінтересована  особа  заперечує 

його дійсність на підставах, 

встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним

(оспорюваний правочин).

Згідно

з положеннями ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний  правочин 

не створює юридичних наслідків, 

крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У

разі  недійсності  правочину 

кожна  із  сторін зобов'язана повернути другій  стороні 

у  натурі  все, 

що  вона  одержала 

на виконання   цього   правочину,  

а   в  разі 

неможливості  такого повернення,  зокрема тоді, 

коли одержане полягає  у  користуванні майном, виконаній роботі,

наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які

існують на момент відшкодування.

Надаючи

правову оцінку укладеному договору купівлі-продажу , слід зазначити , що

вивчивши матеріали справи судова колегія вважає 

спірну угоду такою , що відповідає нормам законодавства , зокрема ,

вимогам щодо договорів купівлі-продажу з оглядом на наступне.

Зміст

спірного договору не суперечить актам цивільного законодавства, а саме Закону

України „Про господарські товариства ”, Цивільному та Господарському кодексам

України щодо купівлі-продажу майна; учасники цього правочину (продавець та

покупець) мають необхідний обсяг цивільної дієздатності як юридичні особи;

договір підписано уповноваженими особами ; форма правочину відповідає усім

вимогам діючого законодавства (спірний договір купівлі-продажу укладено у

письмовій формі, нотаріально посвідчений та зареєстрований в Державному реєстрі

право чинів); волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх

внутрішній волі, правочин  був

спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями

статті 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що

підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право

звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю

господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і

охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом

заходів , спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як це

вірно встановлено судом першої інстанції , спірний договір створив цивільні

права та обов'язки лише для його безпосередніх учасників -відповідачів , в тім

,  Регіональне відділення Фонду

державного майна України по Донецькій області не є ані стороною Договору, ані

суб'єктом, для якого Договір створює відповідні права та обов'язки.

При

цьому , судом першої інстанції , на думку судової колегія , цілком правомірно

взято до уваги Рішення Конституційного Суду України від 01.12.04 року у справі

№ 1/10-2004  в якому визначено, що

поняття „охоронюваний законом інтерес”, що вживається в законах України у логічно-смисловому

зв'язку з поняттям „права”, треба розуміти як прагнення до користування

конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним

змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий

легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів

правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які

не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам,

справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Стосовно

посилань  позивача на наявність

порушеного права акціонера у справі № 8/8пд, судова колегія вважає необхідним

зазначити наступне.

За

вимогами ч.1 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні   права  

-   це  права 

особи,  частка  якої визначається у статутному фонді (майні)

господарської організації, що 

включають  правомочності  на 

участь  цієї  особи в управлінні господарською  організацією, 

отримання  певної  частки 

прибутку (дивідендів)  даної  організації 

та  активів  у 

разі  ліквідації останньої  відповідно 

до  закону,  а 

також  інші  правомочності, передбачені законом та

статутними документами.

Відповідно

до ст. 24 Закону України «Про господарські товариства»Акціонерним   визнається  

товариство,   яке   має 

статутний (складений) капітал, поділений на визначену кількість акцій

рівної номінальної  вартості,  і  несе

відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

Відповідно

до ст.12 Закону України "Про господарські товариства", ст. 115 ЦК

України товариство є власником майна переданого йому учасниками товариства у

власність як вклад до статутного фонду, продукції, виробленої товариством у

результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого

на підставах, не заборонених законом.     

Згідно

з ст.10 Закону України "Про господарські товариства", ст. 116 ЦК

України учасники товариства мають право:

брати

участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі,

крім випадків, встановлених законом;

брати

участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

вийти

у встановленому порядку з товариства;

здійснити

відчуження часток у статутному капіталі товариства у порядку, встановленому

законом;

одержувати

інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим

документом, а також мати інші права, встановлені установчим документом

товариства та законом.

Отже,

позивач не наділений суб'єктивним правом щодо здійснення повноважень власника

майна товариства.

Крім

того, наслідки недійсності угоди стосуються лише сторін угоди і не поширюються

на права позивача.

Таким

чином , судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те,

що  всупереч вимогам статей 43 та 33

Господарського процесуального кодексу 

України позивачем не доведено наявності у нього будь-якого речового

права відносно предмету Договору (Приміщення) а також не доведено наявності

відповідного охоронюваного законом інтересу, який може бути самостійним

об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Під час

апеляційного провадження , скаржником  у

поясненнях та представником  в судових

засіданнях ,  під сумнів була поставлена  оцінка спірного майна , а саме  те , що оцінка спірного майна  відбулась без погодження з уповноваженим

органом.

Таким

чином , виникла необхідність встановлення правильності та обґрунтованості

оцінки спірного майна , в зв'язку з чим 

судом була призначена товарознавча експертиза.

На

вирішення  експертів були поставлені

наступні запитання:

1. Чи

додержані при складанні висновків про вартість майна вимоги існуючих методик

оцінки об'єктів нерухомості для їх реалізації?

2. Чи

є обґрунтованою, вартість об'єктів оцінки станом на дату  проведення прилюдних торгів, яка визначена у

вищевказаних висновків?

Як

вбачається з висновку експертизи № 2617/23 від 18.09.08р. по справі №8/8пд ,

відповідно до п. 67 Національного стандарту №1(3) , оціночний документ

«Актуализация отчета о независимой оценке рыночной стоимости  здания «Корпус №9», принадлежащего ОАО «СКИФ»,

расположенного по адресу :Донецкая 

область, г. Макеевка , ул. Таёжная», виконаний  незалежним оцінщиком , СПД ОСОБА_5м.Донецьк ,

станом на 22.12.2006р. ,  визнаний таким

, що цілком відповідає вимогам 

нормативно-правових актів  по

оцінці  майна, має незначні недоліки які

не впливають на достовірність оцінки , тобто вартість об'єкту  оцінки обґрунтована.

Даний

висновок експертизи судовою колегією прийнятий в якості доказів по справі. 

Таким

чином , посилання скаржника є безпідставними , та такими , що не ґрунтуються на

матеріалах справи . Крім того ,  як під

час розгляду справи в суді першої інстанції та і апеляційної , позивачем не

було доведено, що вказаний договір не відповідає вимогам ст.ст. 203,215

Цивільного кодексу України щодо дійсності правочину.

З

огляду на викладене, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення

господарського суду  не підлягає

скасуванню, так як відповідає фактичним обставинам справи та чинному

законодавству, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою

для його скасування.

Керуючись

статтями  91, 99, 101, 102, 103, 105

Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну

скаргу  Регіонального відділення Фонду

державного майна України по Донецькій області на рішення господарського

суду  Донецької області від 14.01.2008р.

у справі  № 8/8пд - залишити без

задоволення.

Рішення

господарського суду Донецької області від 14.01.2008р.у справі  №8/8пд - залишити без змін.

Постанова

набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову

апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України

у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати

розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Повний

текст постанови підписаний 22.10.08р.

Головуючий          М.Д. 

Запорощенко

Судді:          Р.В. 

Волков

          Г.Я. 

Старовойтова

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС