Ухвала

від 10.07.2012 по справі 4/344

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 липня 2012 р. № 4/344

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Першикова Є.В., Данилової Т.Б., Козир Т.П., Подоляк О.А., Уліцького А.М., розглянувши заяву Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 15.05.2012 у справі№ 4/344 господарського суду міста Києва за позовомКомунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" до третя особаІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Урбі" за участюПрокурора Солом'янського району м.Києва проскасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.10.2011 (суддя Борисенко І.І.) позов задоволено повністю; визнано недійсною постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Міністерства регіонального розвитку та будівництва № 49/11 від 03.06.2011 про накладення на Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" штрафу за правопорушення у сфері містобудування; з відповідача стягнуто на користь позивача 321,00 грн. судових витрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2012 (колегія суддів: Мальченко А.О., Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.) рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2012 у справі № 4/344 постанову господарського суду апеляційної інстанції залишено без змін, касаційну скаргу залишено без задоволення.

Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15.05.2012 у справі № 4/344, у якій просить скасувати постанови судів апеляційної та касаційної інстанцій та залишити в силі судове рішення першої інстанції.

Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 22.09.2011 у справі № 38/457, від 20.12.2011 у справі № 5019/552/11, від 04.10.2011 у справі № 56/333-17/151, від 24.05.2011 у справі № 7/132/10.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Зі змісту судових рішень суду касаційної інстанції від 15.05.2012 у справі № 4/344, про перегляд якої просить заявник, і від 04.10.2011 у справі № 56/333-17/151, на яку він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято і застосовано відповідні норми матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

У постанові від 15.05.2012 у справі № 4/344, на яку подана заява про перегляд, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції, врахувавши положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову про скасування постанови про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудування, оскільки позивач, як замовник у будівництві, є суб'єктом відповідальності за проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання; натомість місцевий господарський суд помилково ототожнив дозвіл на виконання будівельних робіт, як документ, що надає замовнику право на будівництво, з дозвільними документами, що засвідчують право будівельної організації на здійснення відповідного виду діяльності.

У постанові суду касаційної інстанції від 04.10.2011 у справі № 56/333-17/151, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції, врахувавши положення Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", Закону України "Про планування та забудову територій", погодився з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову про скасування постанови про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудування, оскільки відповідно до вимог законодавства та положень договору підряду, укладеного позивачем (генпідрядником) з третьою особою (замовником), дозвіл на виконання будівельних робіт повинна була отримати третя особа, а відтак обумовлена законом відповідальність за вказане порушення повинна покладатися саме на замовника будівництва.

Крім того суд касаційної інстанції врахував порушення відповідачем вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" при проведенні перевірки, а також обмеження у застосуванні фінансових і адміністративних санкцій до суб'єктів господарювання, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року № 502 "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року", оскільки позивач виконав припис відповідача, виданий за результатами перевірки додержання вимог містобудівного законодавства, та своєчасно усунув порушення, отримавши дозвіл на виконання будівельних робіт № 619/10 від 25.08.2010.

Таким чином, судове рішення, про перегляд якого подано заяву, і судове рішення, на яке здійснюється посилання, свідчать про відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу постанов суду касаційної інстанції, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанову Вищого господарського суду від 24.05.2011 у справі № 7/132/10, оскільки предмети та підстави позовів у цій справі та у справі № 4/344 господарського суду міста Києва, про перегляд постанови у якій подано заяву, є різними.

Так, у справі № 4/344 позов заявлений про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, водночас у справі № 7/132/10 заявлений позов про знесення об'єкта самочинного будівництва.

Крім того, постановами Вищого господарського суду України від 20.12.2011 у справі № 5019/552/11, яка додана до заяви, касаційну скаргу задоволено частково, постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції; постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2011 у справі № 38/457, яка додана до заяви, касаційну скаргу задоволено, рішення господарського суду першої інстанції скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу на те, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому відповідні постанови не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому розділом XII 2 ГПК України, і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 цього Кодексу.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 14 -111 21 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" у допуску справи № 4/344 господарського суду міста Києва до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя Є. Першиков Судді: Т.Данилова Т.Козир О.Подоляк А. Уліцький

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)